КАФЕДРА АКУШЕРСТВА ТА ХІРУРГІЇ
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Ветеринарна радіобіологія та хірургічні хвороби дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна радіобіологія та хірургічні хвороби дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 03 Знання та розуміння предметної галузі та професії.
СК 09 Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. СК 13 Здатність розробляти стратегії профілактики хвороб різної етіології. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр, 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., ст. викладач Ковальова Л. О. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 05. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Травми головного та спинного мозку. Політравми у дрібних тварин.
Хвороби очей та сучасні методи їх діагностики та лікування.
Патології ротової порожнини, глотки, шиї та грудної порожнини.
Абдомінальні патології у дрібних тварин їх діагностика та лікування.
Хвороби очей та вух у дрібних тварин.
Патології шкіри у дрібних тварин, які найчастіше зустрічаються.
Операції в ділянці шиї та стравоходу у дрібних тварин.
Заворіт, вздуття шлунку. Ентеротомія.
Уретротомія та уретростомія. Показання до виконання та техніка оперативного втручання.
Операції на кінцівках. Види та методика остеосинтезу.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Ветеринарна радіобіологія та діагностика вагітності і неплідності тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна радіобіологія та діагностика вагітності і неплідності тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби.
СК09. Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. СК13. Здатність розробляти стратегії профілактики хвороб різної етіології. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр, 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., ст. викладач Євтух Л. Г. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Вагітність. Методи діагностики.
Використання сонографії для покращення показників відтворення тварин.
Методи підвищення заплідненості тварин.
Неплідність.
Ветеринарна гінекологія. Методи гінекологічного дослідження.
Характеристика різних форм неплідності.
Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин.
Діагностика вагітності за змінами в крові та складом цервікального слизу.
Лабораторні методи діагностики вагітності за змінами молока і волосу.
Цитологічні методи дослідження вагітності за відбитками з піхви, шийки матки.
Діагностика хвороб, що обумовлюють неплідність.
Лікування неплідних тварин.
Розробка заходів профілактики гінекологічних захворювань.
Стимуляція і синхронізація охоти.
Діагностика та диференційна діагностика акушерських і гінекологічних хвороб тварин.
Лікування та профілактика акушерсько-гінекологічних хвороб, що викликають неплідність.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Етологія, добробут тварин та імунологія відтворення
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Етологія, добробут тварин та імунологія відтворення |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності.
СК04. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. СК13. Здатність розробляти стратегії профілактики хвороб різної етіології. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр, 4 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Захарін В. В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Еволюція і будова імунної системи. Передумови виникнення і розвитку імунології відтворення.
Імунні реакції і методи їх дослідження. Імунні явища в процесі гаметогенезу.
Імунологічні проблеми і методи дослідження міграції живчика в статевих шляхах самок.
Імунні явища в заплідненні.
Імунологія пренатального розвитку.
Імунні явища організму протягом вагітності і після родів.
Імунітет і його основна функція.
Характеристика основних класів імуноглобулінів.
Структура імунної системи організму.
Дослідження кількості і функціональної активності лімфоцитів.
Механізми неспецифічної резистентності організму.
Механізм імунного захисту організму.
Антигени і Антитіла. Імунні реакції і методи їх дослідження в зв’язку з відтворенням.
Імунні реакції і методи їх дослідження в зв’язку з відтворенням зв’язування комплементу і макрофагів.
Методи виявлення та виділення антитіл в реакціях поза організмом в розчинах. Метод мічених антитіл.
Методи виділення окремих глобулінів і їх фракцій та визначення абсолютних кількостей антитіл і антигенів.
Методи виявлення імунних реакцій поза організмом за допомогою клітин-мішеней.
Імунологічний метод визначення біологічної повноцінності живчиків
Алергічні реакції тварин.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ветеринарна анестезіологія
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна анестезіологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності.
СК03. Здатність дотримуватися правил охорони праці, асептики та антисептики під час фахової діяльності. СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магість, 5 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
9 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент: Захарін В. В., Ковальчук Ю. В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 2. Демонструвати розуміння особливостей діяльності лікаря ветеринарної медицини та функціонування галузевих виробничих структур в сучасних умовах господарювання.
РН 5.Упорядковувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розроблення діагностичних, лікувальних, профілактичних заходів та підприємницьких стратегій
РН 14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин,
виробничих і технологічних процесах, запроваджених у підприємствах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Анестезіологія як наука. Вплив болю на основні функції організму.
Шляхи і методи блокади больових імпульсів у тварин. Вибір виду анестезії.
Переднаркозна підготовка тварин (премедикація).
Засоби премедикації.
Нейролептаналгезія: показання та протипоказання до застосування.
Застосування окремих нейролептиків.
Ускладнення при загальному та місцевому знеболюванні у тварин.
Загальне знеболювання у тварин (наркоз): класифікація, загальна підготовка тварини, вибір виду наркозу, техніка проведення та його перебіг. Видові особливості проведення наркозу та застосування наркотичних речовин у різних видів тварин. Наркоз коней.
Наркоз великої та дрібної рогатої худоби. Техніка проведення. Види наркозу для свиней, собак, котів та птиці. Техніка проведення.
Характеристика речовин для місцевої анестезії та приготування розчинів для її виконання. Інфільтраційна, поверхнева, провідникова, епідуральна (сакральна) анестезія у тварин. Техніка виконання.
Види новокаїнових блокад. Блокади, що застосовують при хворобах у ділянці голови та при хворобах органів грудної порожнини.
Блокади, що застосовують при хворобах органів черевної і тазової порожнин та при маститах.
Анестезія при операціях на грудній та тазовій кінцівках.
Внутрішньосудинні та внутрішньокісткові введення новокаїну. Застосування нейролептиків у поєднанні з наркотичними препаратами.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Внутрішні незаразні хвороби та акушерсько-гінекологічна патологія дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Внутрішні незаразні хвороби та акушерсько-гінекологічна патологія дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 08. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
СК 09. Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. СК 11. Здатність застосовувати знання з біобезпеки, біоетики та добробуту тварин у професійній діяльності. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр, 5 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
11 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., ст. викладач Ковальова Л. О. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 05. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Відтворна здатність самок та плідників дрібних тварин.
Особливості статевого циклу у самок дрібних тварин.
Фізіологія та патологія вагітності у самок дрібних тварин.
Фізіологія та патологія родового процесу.
Анатомо-топографічні особливості будови органів статевої системи самців і самок дрібних тварин.
Статевий цикл та його особливості у самок дрібних тварин.
Нервова регуляція статевої функції дрібних тварин.
Особливості та значення своєчасної діагностики вагітності у самок дрібних тварин та патологія вагітності.
Фізіологія і патологія родового процесу.
Патологія молочної залози.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Хірургічна патологія ВРХ та інфекційні хвороби
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Хірургічна патологія ВРХ та інфекційні хвороби |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК08. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК09. Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр, 5 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
9 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Ковальчук Ю. В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії,взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Травматизм, профілактика травматизму.
Відкриті механічні пошкодження у великої рогатої худоби. Функція грануляційної тканини, її патології.
Хвороби в ділянці голови: актиномікоз, актинобактеріоз, запалення лімфатичних вузлів.
Хвороби очей у великої рогатої худоби.
Хвороби ратиць у великої рогатої худоби, загальні питання їх профілактики.
Правила особистої гігієни та техніки безпеки при проведенні диспансеризації. Дослідження опорно рухового апарату, загальне дослідження хворої кінцівки.
Лікування і профілактика захворювань копитець у великої рогатої худоби.
Дослідження хірургічно хворої тварини. Методи контролю перебігу ранового процесу.
Хвороби в ділянці голови у великої рогатої худоби: кровотеча з носа, розрив верхівки носа у бугаїв плідників, травми рогів, запалення придаткових пазух.
Екстракція зубів. Техніка застосування лікарських речовин при захворюванні очей.
Хвороби в ділянці шиї, потилиці та холки. Хвороби в ділянці грудної стінки та попереку.
Хвороби в ділянці черевної стінки. Післякастраційні ускладнення у бугайців.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Паразитарні хвороби та Хірургічна патологія свиней
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Паразитарні хвороби та хірургічна патологія свиней |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК2. Застосовувати інструментарій та технічні засоби, спеціальні інструменти та пристрої для здійснення необхідних маніпуляцій щодо оцінки стану організму тварин різних видів. СК8. Здатність проводити акушерсько-хірургічні заходи та операції. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр, 5 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
9 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Захарін В. В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 6. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, передбачати вплив отриманих результатів на виробничі і технологічні процеси, знаходити рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 13. Рекомендувати до застосування карантинні та оздоровчі заходи, методи терапії, профілактики, діагностики та лікування хвороб різної етіології, фармацевтичні препарати різного спектру та механізму дії.
РН 14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин, виробничих і технологічних процесах, запроваджених у підприємствах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Поширення та структура хірургічної патології у свиней. Травми, травматизм, профілактика.
Хірургічна інфекція. Класифікація, симптоми. Запалення. Рани у свиней. Профілактика.
Знеболювання. Застосування патогенетичної терапії за хірургічної патології свиней.
Післякастраційні ускладнення у свиней. Хвороби в органів черевної порожнини.
Крипторхізм та гермафродитизм. Патологічні процеси в ділянці таза та хвоста.
Організація хірургічної роботи в умовах свиноферми.
Дослідження хірургічно хворої тварини.
Хірургічні операції для профілактики травматизму.
Особливості застосування знеболювання при хірургічних маніпуляціях у свиней.
Оперативні втручання на органах черевної і тазових порожнин.
Патологічні процеси в ділянці пальця.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Ветеринарна мамологія та профілактика неплідності
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна мамологія та профілактика неплідності |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК 2. Застосовувати інструментарій та технічні засоби, спеціальні інструменти та пристрої для здійснення необхідних маніпуляцій щодо оцінки стану організму тварин різних видів. СК 8. Здатність проводити акушерсько-хірургічні заходи та операції. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь магістр, 6 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
11 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Ревунець А. С.
к.вет.н., доцент Грищук Г. П. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра акушерства і хірургії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 8. Проводити моніторинг щодо динаміки розвитку біологічних процесів в популяціях тварин, поширення хвороб різної етіології та біологічного забруднення довкілля.
РН 13. Рекомендувати до застосування карантинні та оздоровчі заходи, методи терапії, профілактики, діагностики та лікування хвороб різної етіології, фармацевтичні препарати різного спектру та механізму дії.
РН 14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин, виробничих і технологічних процесах, запроваджених у підприємствах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та лабораторних завдань):
Тема 1.Етіологія хвороб молочної залози.
Тема 2. Класифікація хвороб молочної залози. Патологія молочної залози.
Тема 3. Лікування патології молочної залози.
Тема 4. Гінекологія. Неплідність самок.
Тема 5. Андрологія. Неплідність самців.
Тема 6. Заходи профілактики неплідності самок та самців.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
анестезіологія коней
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Анестезіологія коней |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності.
СК 03. Здатність дотримуватися правил охорони праці, асептики та антисептики під час фахової діяльності. СК 09. Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр, 6 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
11 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Захарін В. В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 2. Демонструвати розуміння особливостей діяльності лікаря ветеринарної медицини та функціонування галузевих виробничих структур в сучасних умовах господарювання.
РН 12. Пропонувати інноваційні підходи для вирішення проблемних ситуацій професійного або соціального походження.
РН 14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин, виробничих і технологічних процесах, запроваджених у підприємствах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Анестезіологія як наука. Підготовка коней до наркозу.
Новокаїнова терапія у ветеринарії.
Вплив новокаїну на різні системи та органи коней.
Загальне знеболювання у коней (наркоз).
Місцеве знеболювання у коней.
Ускладнення при загальному та місцевому знеболюванні у коней.
Розчини для місцевої анестезії коней, їх приготування.
Дія новокаїну на центральну, периферичну та вегетативну нервові системи.
Механізм дії новокаїну на морфологічний та біохімічний склад крові коней, на тонус і секреторну діяльність органів травлення, на серцево-судинну систему, на дихання, загальний стан і температуру тіла.
Премедикація коней. Види наркозу: хлоралгідратний, спирт-хлоралгідратний, тіопентал-натрієвий, гексеналовий, кетасетовий та інтраваловий.
Інфільтраційна, поверхнева, провідникова, епідуральна (сакральна) анестезія у коней. Техніка виконання.
Знеболювання при операціях у ділянці грудної стінки та черева, при кастрації жеребців, при операціях на статевому члені, препуції, препуціальному мішку. Провідникова анестезія нервів кінцівок.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
офтальмологія і стоматологія (хвороби коней)
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Офтальмологія і стоматологія (хвороби коней) |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК08. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК09. Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр, 6 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
11 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Карпюк В. В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 03. Описувати сутність та динаміку фізико-хімічних та біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології під впливом факторів зовнішнього середовища, дії інфекційних агентів, хірургічних та акушерсько-гінекологічних втручань.
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 17. Знати правила та вимоги біобезпеки, біоетики та добробуту тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Анатомо-фізіологічні особливості органа зору у коней: очне яблуко, очна щілина, повіки, екватор, меридіани, зіниця.
Патологія повік: блефарит, рани, заворот, виворіт, випадіння третьої повіки, глаукома.
Запалення кон’юнктиви та рогівки, кератокон’юнктивіти: етіологія, клінічні ознаки, лікування та профілактика.
Вікові особливості розвитку і росту зубів: молочні і постійні зуби; класифікація зубів; довжина зубної аркади, стирання зубної поверхні.
Запальні процеси зубів: карієс, пульпіт, альвеолярний періодонтит, одонтогенний остеомієліт.
Вроджені і набуті аномалії зубної аркади і зубів. Прикус. Стирання. Переломи і тріщини. Флюороз.
Загальне дослідження зорової здатності у коней.
Дослідження слізного апарату.
Техніка введення основних лікарських форм при захворюванні ока. Застосування очних лікувальних плівок.
Методи проведення досліджень зубів у коней.
Визначення віку коня по зубах. Зубна формула коня.
Знеболення та оперативні втручання на зубах.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ветеринарна анестезіологія
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна анестезіологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК08. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК03. Здатність дотримуватися правил охорони праці, асептики та антисептики під час фахової діяльності. СК04. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр нормативний термін навчання, 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н, доцент: Захарін В. В., Ковальчук Ю. В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії,взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Анестезіологія як наука. Вплив болю на основні функції організму.
Шляхи і методи блокади больових імпульсів у тварин. Вибір виду анестезії.
Переднаркозна підготовка тварин (премедикація).
Засоби премедикації.
Нейролептаналгезія: показання та протипоказання до застосування.
Застосування окремих нейролептиків.
Ускладнення при загальному та місцевому знеболюванні у тварин.
Загальне знеболювання у тварин (наркоз): класифікація, загальна підготовка тварини, вибір виду наркозу, техніка проведення та його перебіг. Видові особливості проведення наркозу та застосування наркотичних речовин у різних видів тварин. Наркоз коней.
Наркоз великої та дрібної рогатої худоби. Техніка проведення. Види наркозу для свиней, собак, котів та птиці. Техніка проведення.
Характеристика речовин для місцевої анестезії та приготування розчинів для її виконання. Інфільтраційна, поверхнева, провідникова, епідуральна (сакральна) анестезія у тварин. Техніка виконання.
Види новокаїнових блокад. Блокади, що застосовують при хворобах у ділянці голови та при хворобах органів грудної порожнини.
Блокади, що застосовують при хворобах органів черевної і тазової порожнин та при маститах.
Анестезія при операціях на грудній та тазовій кінцівках.
Внутрішньосудинні та внутрішньокісткові введення новокаїну. Застосування нейролептиків у поєднанні з наркотичними препаратами.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
діагностика вагітності і неплідності тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Діагностика вагітності і неплідності тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби.
СК 09. Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. СК 13. Здатність розробляти стратегії профілактики хвороб різної етіології. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр нормативний термін навчання, 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Грищук Г. П. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Вагітність. Методи діагностики.
Використання сонографії для покращення показників відтворення тварин.
Методи підвищення заплідненості тварин.
Неплідність.
Ветеринарна гінекологія. Методи гінекологічного дослідження.
Характеристика різних форм неплідності.
Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин.
Діагностика вагітності за змінами в крові та складом цервікального слизу.
Лабораторні методи діагностики вагітності за змінами молока і волосу.
Цитологічні методи дослідження вагітності за відбитками з піхви, шийки матки.
Діагностика хвороб, що обумовлюють неплідність.
Лікування неплідних тварин.
Розробка заходів профілактики гінекологічних захворювань.
Стимуляція і синхронізація охоти.
Діагностика та диференційна діагностика акушерських і гінекологічних хвороб тварин.
Лікування та профілактика акушерсько-гінекологічних хвороб, що викликають неплідність.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
імунологія відтворення
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Імунологія відтворення |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності.
СК 04. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. СК 13. Здатність розробляти стратегії профілактики хвороб різної етіології. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр нормативний термін навчання, 4 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Грищук Г. П. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
РН 18. Здійснювати облікову звітність під час фахової діяльності.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Еволюція і будова імунної системи. Передумови виникнення і розвитку імунології відтворення.
Імунні реакції і методи їх дослідження. Імунні явища в процесі гаметогенезу.
Імунологічні проблеми і методи дослідження міграції живчика в статевих шляхах самок.
Імунні явища в заплідненні.
Імунологія пренатального розвитку.
Імунні явища організму протягом вагітності і після родів.
Імунітет і його основна функція.
Характеристика основних класів імуноглобулінів.
Структура імунної системи організму.
Дослідження кількості і функціональної активності лімфоцитів.
Механізми неспецифічної резистентності організму.
Механізм імунного захисту організму.
Антигени і Антитіла. Імунні реакції і методи їх дослідження в зв’язку з відтворенням.
Імунні реакції і методи їх дослідження в зв’язку з відтворенням зв’язування комплементу і макрофагів.
Методи виявлення та виділення антитіл в реакціях поза організмом в розчинах. Метод мічених антитіл.
Методи виділення окремих глобулінів і їх фракцій та визначення абсолютних кількостей антитіл і антигенів.
Методи виявлення імунних реакцій поза організмом за допомогою клітин-мішеней.
Імунологічний метод визначення біологічної повноцінності живчиків
Алергічні реакції тварин.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
імунологія відтворення
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Імунологія відтворення |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності.
СК 04. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. СК 13. Здатність розробляти стратегії профілактики хвороб різної етіології. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр на основі бакалавра, 1 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Грищук Г. П. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
РН 18. Здійснювати облікову звітність під час фахової діяльності.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Еволюція і будова імунної системи. Передумови виникнення і розвитку імунології відтворення.
Імунні реакції і методи їх дослідження. Імунні явища в процесі гаметогенезу.
Імунологічні проблеми і методи дослідження міграції живчика в статевих шляхах самок.
Імунні явища в заплідненні.
Імунологія пренатального розвитку.
Імунні явища організму протягом вагітності і після родів.
Імунітет і його основна функція.
Характеристика основних класів імуноглобулінів.
Структура імунної системи організму.
Дослідження кількості і функціональної активності лімфоцитів.
Механізми неспецифічної резистентності організму.
Механізм імунного захисту організму.
Антигени і Антитіла. Імунні реакції і методи їх дослідження в зв’язку з відтворенням.
Імунні реакції і методи їх дослідження в зв’язку з відтворенням зв’язування комплементу і макрофагів.
Методи виявлення та виділення антитіл в реакціях поза організмом в розчинах. Метод мічених антитіл.
Методи виділення окремих глобулінів і їх фракцій та визначення абсолютних кількостей антитіл і антигенів.
Методи виявлення імунних реакцій поза організмом за допомогою клітин-мішеней.
Імунологічний метод визначення біологічної повноцінності живчиків
Алергічні реакції тварин.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
хірургічна діагностика хвороб тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Хірургічна діагностика хвороб тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК08. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК04. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр на основі бакалавра, 1 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Ковальчук Ю. В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії,взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Загальні методи дослідження тварин із хірургічними захворюваннями.
Розповсюдження хірургічних хвороб в ділянці холки у коней та великої рогатої худоби, правила постановки діагнозу.
Діагностика, лікування та профілактика хвороб копит і копитець у тварин.
Анатомо-гістологічна будова органа зору тварин. Об’єктивне і функціональне дослідження очей.
Основні принципи діагностики хвороб очей у тварин.
Діагностика, лікування та профілактика хвороб копит і копитець у тварин.
Діагностика, лікування та профілактика найпоширеніших хірургічних хвороб тварин.
Відпрацювання загальних методів діагностики тварин із хірургічними захворюваннями.
Діагностика хвороб кінцівок у тварин.
Правила постановки діагнозу та лікування при хірургічних хворобах в ділянці шиї і холки у тварин.
Діагностика та класифікація запальних процесів.
Відкриті механічні пошкодження і методи дослідження пораненої тварини.
Дослідження крові на сумісність.
Спеціальні методи діагностики при хірургічних захворюваннях.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ортопедія та офтальмологія
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ортопедія та офтальмологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 08. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
СК 02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК 03. Здатність дотримуватися правил охорони праці, асептики та антисептики під час фахової діяльності. СК 04. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр на основі бакалавра, 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Ковальчук Ю. В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії,взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Хвороби копит і копитець: унгуломікоз, пододерматити.
Гнійні запальні процеси.
Деформація копит і ратиць.
Ураження копит і ратиць при масових інфекційних захворюваннях.
Ураження захисних пристосувань ока (хвороби повік).
Хвороби кон’юнктиви. Новоутворення кон’юнктиви. Запалення слізної залози.
Ураження рогівки. Рани. Кератити. Кератокон’юнктивіти.
Запалення судинного тракту. Хвороби сітківки. Патологія камерної рідини, кришталика. Ураження всіх частин ока.
Особливості будови і функції пальця та копита у парнокопитних і однокопитних тварин Методика дослідження сільськогосподарських тварин із хворобами копит.
Обладнання кузні, виготовлення підков. Підковування коней.
Операції у ВРХ при гнійному запаленні човникового блока. Екзартикуляція третьої фаланги і ампутація пальця у парнокопитних.
Застосування пов’язок і ванн у ветеринарній ортопедії.
Анатомо-гістологічна структура органа зору сільськогосподарських тварин.
Методи дослідження і діагностика захворювання ока.
Дослідження слізного апарату. Кератоскопія, дослідження органу зору боковим освітленням та за допомогою Пуркін’єСансонових зображень.
Дослідження середовищ ока офтальмоскопом. Вивчення рефракції очей. Методи лікування тварин із захворюваннями органа зору.
Особливості статевого циклу у самок дрібних тварин.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ветеринарна мамологія
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна мамологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби.
СК 09. Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. СК 13. Здатність розробляти стратегії профілактики хвороб різної етіології. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр на основі бакалавра, 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Грищук Г. П. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Морфофізіологічні особливості молочної залози. Нейрогуморальна регуляція маммогенезу, лактогенезу і лактопоезу.
Запальні процеси молочної залози.
Діагностика, клінічні форми та ускладнення маститу.
Специфічний мастит. Лікування та профілактика маститу.
Функціональні розлади молочної залози. Дерматити молочної залози.
Мастопатія і новоутворення молочної залози.
Травми молочної залози та інші патологічні зміни вим’я.
Будова молочної залози. Дослідження молочної залози.
Аномалії розвитку вим’я. Агалактія та гіпофункція.
Мастити у корів. Діагностика клінічного маститу. Діагностика субклінічного (прихованого) маститу в лактаційний період.
Лікування корів хворих на мастит. Терапевтична техніка при маститі у корів.
Мастити у інших видів тварин.
Розлад кровообігу у молочній залозі (серозний набряк вим’я, криваве молоко (гіперемія вим’я).
Травматичні пошкодження молочної залози (рани, свищі молочної цистерни, забиття вим’я, нориця молочної залози).
Травматичні пошкодження молочної залози (рани, свищі молочної цистерни, забиття вим’я, нориця молочної залози).
Захворювання шкіри вим’я (дерматит молочної залози, сонячні опіки шкіри вим’я, обморожування вим’я, тріщини шкіри дійок, кормові висипи, фурункульоз, віспа вим’я, папіломи (бородавки) дійок).
Вади розвитку дійкового каналу. Функціональні розлади молочної залози (лакторея, молочні камені, затримання молока, самовидоювання).
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
акушерсько-хірургічна патологія дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Акушерсько-хірургічна патологія дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 08 Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
СК 09 Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. СК 11 Здатність застосовувати знання з біобезпеки, біоетики та добробуту тварин у професійній діяльності. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр скорочений термін навчання, 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., ст. викладач Ковальова Л. О.; к.вет.н., асистент Шнайдер В. Л. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 05. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Відтворна здатність самок та плідників дрібних тварин.
Особливості статевого циклу у самок дрібних тварин.
Фізіологія та патологія вагітності у самок дрібних тварин.
Фізіологія та патологія родового процесу.
Ветеринарна андрологія.
Морфологічна структура та фізіологічна функція органів статевої системи самців і самок дрібних тварин.
Статевий цикл та його особливості у самок дрібних тварин.
Нервова регуляція статевої функції дрібних тварин.
Діагностика вагітності.
Патологія вагітності.
Фізіологія і патологія родового процесу.
Патологія молочної залози.
Ветеринарна гінекологія.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
основи ветеринарної анестезіології
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Основи ветеринарної анестезіології |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності.
СК 03. Здатність дотримуватися правил охорони праці, асептики та антисептики під час фахової діяльності. СК 08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби. СК 09. Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр скорочений термін навчання, 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент: Захарін В. В., Ковальчук Ю. В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 5. Упорядковувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розроблення діагностичних, лікувальних, профілактичних заходів та підприємницьких стратегій .
РН 8. Проводити моніторинг щодо динаміки розвитку біологічних процесів в популяціях тварин, поширення хвороб різної етіології та біологічного забруднення довкілля.
РН 14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Анестезіологія як наука. Вплив болю на основні функції організму.
Шляхи і методи блокади больових імпульсів у тварин. Вибір виду анестезії.
Переднаркозна підготовка тварин (премедикація).
Засоби премедикації.
Нейролептаналгезія: показання та протипоказання до застосування.
Застосування окремих нейролептиків.
Ускладнення при загальному та місцевому знеболюванні у тварин.
Загальне знеболювання у тварин (наркоз): класифікація, загальна підготовка тварини, вибір виду наркозу, техніка проведення та його перебіг. Видові особливості проведення наркозу та застосування наркотичних речовин у різних видів тварин. Наркоз коней.
Наркоз великої та дрібної рогатої худоби. Техніка проведення. Види наркозу для свиней, собак, котів та птиці. Техніка проведення.
Характеристика речовин для місцевої анестезії та приготування розчинів для її виконання. Інфільтраційна, поверхнева, провідникова, епідуральна (сакральна) анестезія у тварин. Техніка виконання.
Види новокаїнових блокад. Блокади, що застосовують при хворобах у ділянці голови та при хворобах органів грудної порожнини.
Блокади, що застосовують при хворобах органів черевної і тазової порожнин та при маститах.
Анестезія при операціях на грудній та тазовій кінцівках.
Внутрішньосудинні та внутрішньокісткові введення новокаїну. Застосування нейролептиків у поєднанні з наркотичними препаратами.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
акушерська і хірургічна патологія продуктивних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Акушерська і хірургічна патологія продуктивних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 07. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
СК 09. Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. СК 13. Здатність розробляти стратегії профілактики хвороб різної етіології. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр скорочений термін навчання, 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент: Грищук Г. П., Ревунець А. С. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Акушерсько-гінекологічна диспансеризація.
Андрологічна диспансеризація.
Специфіка оперативного акушерства.
Патологічні роди.
Діагностика, лікування та профілактика хвороб вагітних тварин.
Діагностика, лікування та профілактика патології родів продуктивних тварин.
Діагностика, лікування та профілактика патології післяродового періоду.
Методи гінекологічного дослідження тварин. Внутрішнє середовище матки при функціональних розладах і ендометриті.
Ветеринарна андрологія. Клінічне обстеження бугаїв. Визначення і класифікація імпотенції плідників. Незаразні хвороби статевих органів бугаїв.
Акушерські інструменти та техніка їх використання.
Родова допомога при невідповідності між розмірами плода та просвітом таза матері, неправильних членорозміщеннях, положеннях та позиціях плода.
Фетотомія.
Кесарів розтин.
Ампутація вагітної матки та ампутація рога матки.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
хірургічна патологія дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Хірургічна патологія дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 03. Знання та розуміння предметної галузі та професії.
СК 09. Здатність проводити акушерсько-гінекологічні та хірургічні заходи і операції. СК 12. Здатність розробляти та реалізовувати заходи, спрямовані на захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей. СК 13. Здатність розробляти стратегії профілактики хвороб різної етіології. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр, 4 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
8 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Ковальова Л. О. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра акушерства та хірургії |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 05. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Травми головного та спинного мозку. Політравми у дрібних тварин.
Хвороби очей та сучасні методи їх діагностики та лікування.
Патології ротової порожнини, глотки, шиї та грудної порожнини.
Абдомінальні патології у дрібних тварин їх діагностика та лікування.
Хвороби очей та вух у дрібних тварин.
Патології шкіри у дрібних тварин, які найчастіше зустрічаються.
Операції в ділянці шиї та стравоходу у дрібних тварин.
Заворіт, вздуття шлунку. Ентеротомія.
Уретротомія та уретростомія. Показання до виконання та техніка оперативного втручання.
Операції на кінцівках. Види та методика остеосинтезу.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
КАФЕДРА ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ТВАРИН ТА ФІЗІОЛОГІЇ
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
МІКРОЕЛЕМЕНТОЛОГІЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Мікроелементологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК07. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Горальська І.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
| Шифр
результату |
Зміст результату |
| РН 01 | Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини. |
| РН 03 | Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології |
| РН 05 | Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень. |
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1 | Вступ. Визначення поняття назви дисципліни. Класифікація мінеральних речовин. Історична довідка. Вклад вчених в розробку проблеми ендемічних хвороб. |
| 2 | Значення мікроелементів в організмі. Характеристика біогеохімічних зон території України. |
| 3 | Фізіологічна роль ессенціальних мікроелементів в життєдіяльності організму тварин (залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод, селен). |
| 4 | Метаболізм мікроелементів в організмі тварин. Методи визначення мікроелементів в ґрунтах, воді, рослинах та біологічному матеріалі від тварин |
| 5 | Діагностика, симптоми, патогенез та способи лікування, профілактики паракератозу, біломязевої хвороби, йодної недостатності |
| 6 | Діагностика, симптоми, патогенез та способи лікування, профілактики хвороб, спричинених нестачею та надлишком фтору, нестачею міді, кобальту. |
| 7 | Діагностика, симптоми, патогенез, лікування та профілактика гіпохромної анемії, хвороб, спричинених нестачею молібдену ти марганцю. |
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Класифікація мікроелементів, їх роль в організмі. |
| 2 | Характеристика біогеохімічних зон території України. |
| 3 | Фізіологічна роль ессенціальних мікроелементів в життєдіяльності організму тварин (залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод, селен). |
| 4 | Методи визначення мікроелементів в ґрунтах, воді, рослинах та біологічному матеріалі від тварин. |
| 5 | Дослідження загальних причин порушення обміну мікроелементів в організмі тварин. |
| 6 | Дослідження тварин, які мають ознаки паракератозу, біломязевої хвороби, йодної недостатності. |
| 7 | Дослідження тварин, які мають ознаки хвороб, спричинених нестачею міді, кобальту. |
| 8 | Дослідження тварин, які мають ознаки гіпопластичної анемії. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ТА АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ М҆ЯСОЇДІВ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Професійна етика та Анатомічні особливості м’ясоїдів |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 7. Здатність спілкуватися з нефахівцями своєї галузі (з експертами з інших галузей).
ЗК 8. Здатність працювати в міжнародному контексті. СК 18. Здатність здійснювати просвітницьку діяльність серед фахівців і населення в разі виникнення порушень життєдіяльності тварин та змін екологічної ситуації. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, практичні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Пінський О.В., Веремчук Я.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 2. Демонструвати розуміння особливостей діяльності лікаря ветеринарної медицини та функціонування галузевих виробничих структур в сучасних умовах господарювання.
РН 11. Створювати в колективах атмосферу для обговорення нагальних питань з урахуванням професійної етики, позитивної соціальної та емоційної поведінки, поваги до етичних принципів та стандартів.
РН 12. Пропонувати інноваційні підходи для вирішення проблемних ситуацій професійного або соціального походження
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| № п/п | Найменування розділів та тем, їх зміст |
| 1. | Вступ. Етика і мораль спеціаліста ветеринарної медицини (Мета і завдання дисципліни. Структура вивчення дисципліни та система контролю знань студентів Лікар як особистість. Особливості етики спеціалістів ветеринарної медицини. Етичний сенс екологічних проблем.)
Морально-етичні вимоги до лікаря ветеринарної медицини. (Любов до професії. Лікар серед спеціалістів ветеринарної медицини. Лікар у колі тваринників. Взаємовідношення між лікарем і керівником служби ветеринарної медицини. Лікар як керівник служби ветеринарної медицини.) |
| 2. | Професійне мислення. (Особливості лікарського мислення. Формування лікарського мислення. Загальні вимоги до лікарського мислення. Лікарська інтуїція.) |
| 3. | Ветеринарна ерологія. (Ветеринарна ерологія як системний аналіз лікарських помилок. Класифікація лікарських помилок. Професійні помилки і злочини. Помилки і нещасні випадки. Шляхи запобігання лікарським помилкам.) Ветеринарна ятрогенія |
| 4.. | Деонтологічна підготовка лікаря ветеринарної медицини. (Деонтологічні вимоги до профілактики хвороб тварин. Деонтологічні вимоги до діагностики. Деонтологічні вимоги до лікування тварин. Боротьба із антропозоонозами і токсикоінфекціями. Деонтологічна підготовка науковця.) Етичні аспекти наукових досліджень у ветеринарній медицині. Лікарська етика в умовах науково-технічного прогресу.) |
| 5 | Кодекс професійної етики лікаря ветеринарної медицини України. (Закон честі спеціаліста ветеринарної медицини. Клятва лікаря ветеринарної медицини України. Основні норми кодексу професійної етики лікаря ветеринарної медицини України. Закон України про ветеринарну медицину.) Особливості надання послуг ветеринарної медицини.Особливості спілкування з клієнтами.
Сучасне ставлення до прав лікаря ветеринарної медицини. Етичні вимоги при роботі з клієнтами. Особливості етики приватного лікаря ветеринарної медицини. |
Теми практичних занять
| № п/п | Найменування розділів та тем, їх зміст |
| 1. | Історія етичних вчень. Основні напрями етичних вчень Основні функції моралі (пізнавальна, світоглядна, регулятивна, комунікативна, виховна). Становлення етичної думки щодо діяльності лікаря. |
| 2. | Моральна свідомість. Структура моральної свідомості. Добро і зло – стиржневі поняття етики і моралі. Категорії моральної свідомості. |
| 3. | Психологічні аспекти діяльності лікаря ветеринарної медицини. Психологічний клімат у колективі. Етика спілкування. Конфліктні ситуації, можливі шляхи вирішення проблемних питань. Критика і ставлення до неї лікаря. Етичні проблеми евтаназії. Конвенція Ради Європи із захисту тварин. |
| 4. | Спеціаліст ветеринарної медицини на робочому місці. Робоче місце лікаря ветеринарної медицини. Естетичний вигляд та вимоги до робочого одягу спеціаліста ветеринарної медицини Культура надання медичної допомоги в клініках ветеринарної медицини. Ейпатія – співпереживання психічного стану іншої людини . |
| 5. | Покликання. Любов до професії. Професійний авторитет. Етика самовиховання. |
| 6. | Ветеринарна ерологія і ятрогенія. Помилка як джерело знань. Шляхи попередження розвитку ятрогенних хвороб у тварин і їх власників. Проблеми відхилень у психологічному стані хворої тварини та її власника і шляхи їх корекції. |
| 7. | Деонтологічні вимоги до професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини. Деонтологічні вимоги до профілактики, діагностики та лікування тварин. Основні проблеми в науці ветеринарної медицини. Міжнародні професійні організації і товариства ветеринарної медицини. |
| 8. | Кодекс честі лікаря ветеринарної медицини. Положення закону честі. Кодекс етики лікаря ветеринарної медицини. Клятва лікаря ветеринарної медицини. Сучасне ставлення до прав лікаря ветеринарної медицини. Етичні вимоги при роботі з клієнтами. Особливості етики приватного лікаря ветеринарної медицини. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
еТОЛОГІЯ, ДОБРОБУТ ТВАРИН ТА ІМУНОЛОГІЯ ВІДТВОРЕННЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Етологія, добробут тварин та Імунологія відтворення |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 5. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
СК 15. Здатність запроваджувати інноваційні підходи щодо біобезпеки та добробуту тварин. СК 18. Здатність здійснювати просвітницьку діяльність серед фахівців і населення в разі виникнення порушень життєдіяльності тварин та змін екологічної ситуації. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, практичні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Веремчук Я.Ю., Дубовий А.А. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
| Шифр | Результат навчання |
| РН 6 | Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, передбачати вплив отриманих результатів на виробничі і технологічні процеси, знаходити рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин. |
| РН 8 | Проводити моніторинг щодо динаміки розвитку біологічних процесів в популяціях тварин, поширення хвороб різної етіології та біологічного забруднення довкілля. |
| РН 14 | Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин, виробничих і технологічних процесах, запроваджених у підприємствах. |
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| Розділ 1. Етологія тварин | |
| 1. | Історія розвитку етології. Зміст, значення, предмет і задачі вивчення етології. Історія розвитку та основні етапи формування знань про поведінку тварин. |
| 2. | Онтогенез поведінки. Дослідження онтогенезу поведінки. Основні етапи розвитку поведінки. Навчання та його механізми. Навички тварин. |
| 3. | Класифікація поведінкового континууму. Форми індивідуальної, репродуктивної та соціальної поведінки. Територіальність та територіальна поведінка. Шлюбно-сімейні взаємовідносини. Альянси. |
| 4. | Адаптаційні можливості тварин. Управління популяціями тварин. Адаптація, акліматизація, синантропізація та доместикація тварин. Використання хімічних речовин для впливу на тварин. Проблеми гуманного поводження з тваринами. |
| Розділ 2. Добробут тварин | |
| 5. | Значення вивчення добробуту тварин для підготовки лікарів ветеринарної медицини. Обґрунтування важливості викладання добробуту тварин для студентів факультету ветеринарної медицини. Мета і завдання вивчення добробуту тварин. |
| 6. | Добробут тварин і його визначення та оцінка. Визначення добробуту тварин і його аспектів. Зв’язок добробуту із такими поняттями як: потреби, відчуття, стрес і здоров’я. Критерії добробуту. Оцінка добробуту і етика. |
| 7. | Забезпечення добробуту продуктивних та дрібних тварин. Добробут ВРХ, свиней, птиці, коней, овець та кіз, домашніх тварин і диких тварин яких утримують у неволі (звіринці, цирки). |
| 8. | Добробут піддослідних тварин. Міжнародне правове співробітництво у сфері забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження. Забезпечення добробуту піддослідних тварин. Розвиток доктрини міжнародного права у сфері забезпечення добробуту тварин та захисту їх від жорстокого поводження. Зміст та співвідношення понять «добробут тварин» та «захист тварин від жорстокого поводження». |
Теми практичних занять
| №
з/п |
Назва теми |
| Розділ 1. Етологія тварин | |
| 1. | Спостереження, як метод дослідження предметів та явищ об’єктивної дійсності. Вимоги до спостереження та особистих якостей дослідника. Складання плану-схеми етограми поведінкових проявів тварин. |
| 2. | Методи вивчення поведінкових реакцій. Життєві прояви. Вплив способу утримання на час лежання. Споживання корму, прийом води. |
| 3. | Вивчення етологічних особливостей у великої рогатої худоби, коней, свиней, птиці, овець та кіз, домашніх тварин. Механізми поведінки, навчання тварин та розумові здібності. |
| Розділ 2. Добробут тварин | |
| 4. | Важливість вивчення добробуту тварин. Покращення фахової підготовки магістрів ветеринарної медицини при вивченні добробуту тварин. Перелік тем, які необхідно засвоїти студентам при вивченні добробуту тварин. Забезпечення добробуту тварин як основа профілактики хвороб. |
| 5. | Вимоги для визначення добробуту тварин. Визначення добробуту тварин з різних точок зору та їх пояснення. Аспекти добробуту. «П’ять свобод» оцінки добробуту та його критерії. |
| 6. | Забезпечення добробуту продуктивних та дрібних тварин. Особливості та вимоги для забезпечення добробуту ВРХ, свиней, птиці, коней, овець та кіз, домашніх тварин і диких тварин яких утримують у неволі (звіринці, цирки). |
| 7. | Забезпечення добробуту тварин під час транспортування та забою. Вимоги та регулювання забезпечення добробуту тварин, захисту їх від
жорстокого поводження під час перевезення та забою. |
| 8. | Стандарти забезпечення добробуту тварин та захисту їх від жорстокого поводження. Правове регулювання забезпечення добробуту сільськогосподарських, домашніх тварин і тварин, що використовуються для експериментів та інших наукових цілей, та захисту їх від жорстокого поводження. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
МЕТОДИ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА кЛІНІЧНА ВЕТЕРИНАРНА ГЕМАТОЛОГІЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Методи мікробіологічних досліджень та Клінічна ветеринарна гематологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК07. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час 7 професійної діяльності. СК07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Горальська І.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
| Шифр | Результат навчання |
| РН 01 | Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини. |
| РН 03 | Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології. |
| РН 05 | Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень. |
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Введення в клінічну ветеринарну гематологію. Предмет, завдання ветеринарної гематології. Історія розвитку гематології. Етапи кровотворення в онтогенезі. |
| 2. | Сучасне уявлення про кровотворення. Історія розвитку теорії кровотворення. Періоди і типи кровотворення. Регуляція гемопоезу. Вчення про згортаючу систему крові. |
| 3. | Гематологічні параметри. Кореляція показників крові у тварин залежно від виду, віку, статі, фізіологічного стану.
Фактори, що впливають на гематологічні показники. |
| 4. | Дослідження еритроцитів та гемоглобіну тварин .
Методи визначення показників. Інтерпретація лабораторних досліджень. |
| 5. | Дослідження лейкоцитів. Методи визначення показників. Інтерпретація лабораторних досліджень.
Дослідження тромбоцитів. Методи визначення показників. Інтерпретація лабораторних досліджень. |
| 6. | Анемії. Класифікація анемій. Етіологія та патогенез. Постгеморагічна анемія- гостра та хронічна.
Гемолітична анемія. Набуті гемолітичні анемії. Спадкові гемолітичні анемії. Мембранопатії. Ферментопатії |
| 7. | Дисгемопоетична анемія. Анемії, пов’язані з порушенням утворення гемоглобіну. Анемії, пов’язані з порушенням синтезу ДНК і РНК (мегалобластні). Дисрегуляторні анемії. Гіпопластичні анемії. |
| 8. | Пухлинні ураження системи крові – гемобластози. Класифікація, етіологія, патогенез. Клініка, діагностика і лікування лейкемій (лейкозів). Лейкемія окремих видів тварин.
Гемостаз: порушення згортання крові і патологія тромбоцитів. |
Теми лабораторних занять
| №
з/п |
Назва теми |
| 1. | Введення в клінічну ветеринарну гематологію. Предмет, завдання ветеринарної гематології. Історія розвитку гематології. Етапи кровотворення в онтогенезі. |
| 2. | Сучасне уявлення про кровотворення. Історія розвитку теорії кровотворення. Періоди і типи кровотворення. Регуляція гемопоезу. Вчення про згортаючу систему крові. |
| 3. | Підготовка крові для дослідження. Основні правила відбору крові, транспортування та зберігання проб. Знайомство з обладнанням, яке застосовується в гематології. Техніка підготовки предметного скла, приготування, фіксації та фарбування мазків периферичної крові. |
| 4. | Гематологічні параметри. Кореляція показників крові у тварин залежно від виду, віку, статі, фізіологічного стану.
Фактори, що впливають на гематологічні показники. |
| 5. | Дослідження еритроцитів та гемоглобіну тварин .
Методи визначення показників. Морфологічні та кількісні зміни еритроцитів. Інтерпретація лабораторних досліджень. |
| 6. | Дослідження лейкоцитів. Методи визначення показників. Морфологічні та кількісні зміни лейкоцитів. Клінічна інтерпретація окремих показників лейкограми |
| 7. | Методи дослідження тромбоцитів. Морфологічні та кількісні зміни еритроцитів. Клінічна інтерпретація. |
| 8. | Анемії. Класифікація анемій. Етіологія та патогенез. Постгеморагічна анемія- гостра та хронічна. |
| 9. | Гемолітична анемія. Набуті гемолітичні анемії. Спадкові гемолітичні анемії. Мембранопатії. Ферментопатії. |
| 10. | Дисгемопоетична анемія. Анемії, пов’язані з порушенням утворення гемоглобіну. Анемії, пов’язані з порушенням синтезу ДНК і РНК (мегалобластні). Дисрегуляторні анемії. Гіпопластичні анемії. |
| 11. | Пухлинні ураження системи крові – гемобластози. Класифікація, етіологія, патогенез. Клініка, діагностика і лікування лейкемій (лейкозів). Лейкемія окремих видів тварин |
| 12. | Гемостаз: порушення згортання крові і патологія тромбоцитів |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ВНУТРІШНІ НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ та акушерсько-гінекологічна патологія дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Внутрішні незаразні хвороби та акушерсько-гінекологічна патологія дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби |
| Цикл дисциплін (загальна, або професійна підготовка) | професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Горальська І.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
| Шифр
результату |
Зміст результату |
| РН 05 | Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень. |
| РН 07 | Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів. |
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1 | Загальне клінічне дослідження дрібних тварин. Деонтологія. Правила проведення диспансеризації дрібних тварин. |
| 2 | Хвороби серцево-судинної системи. |
| 3 | Хвороби системи травлення. Хвороби ротової порожнини та глотки. Гастрити. Гастроентерити. Інвагінація кишечнику. Копростаз. Хвороби печінки |
| 4 | Хвороби ендокринних органів. Хвороба Кушинга. Гіпо- гіпертиреоз собак. Цукровий діабет собак і котів. Рахіт собак |
| 5 | Хвороби системи крові. Хвороби нервової системи. Гіповітамінози |
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Основи загальної терапії дрібних тварин. Види, методи терапії дрібних тварин. |
| 2 | Хвороб серцево-судинної системи. |
| 3 | Інтенсивна терапія, реанімація дрібних тварин |
| 4 | Хвороби шлунка та кишечнику дрібних тварин. |
| 5 | Авітамінози. Ожиріння. Сечокам’яна хвороба. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Профілактика інфекційних хвороб коней та внутрішні хороби
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Профілактика інфекційних хвороб коней та внутрішні хвороби |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Горальська І.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| № п/п | Найменування розділів та тем, їх зміст |
| 1. | Вступна. Загальна профілактика внутрішніх хвороб коней |
| 2. | Загальна терапія коней. |
| 3. | Спеціальна терапія хвороб внутрішніх органів. Хвороби серцево-судинної системи |
| 4.. | Хвороби системи дихання коней |
| 5 | Хвороби шлунка і кишечника з синдромом колік |
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст
| № п/п | Найменування розділів та тем, їх зміст |
| 1. | Техніка безпеки при роботі з кіньми, ветеринарна документація. |
| 2. | Диспансеризація коней |
| 3. | Хвороби серцево-судинної системи коней |
| 4. | Хвороби дихальної системи коней. |
| 5. | Хвороби шлунка і кишечника з синдромом колік |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ВНУТРІШНІ НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ – ПРОФІЛАКТИКА
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Внутрішні незаразні хвороби – профілактика |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Горальська І.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1 | Профілактика хвороб серцево-судиної системи |
| 2 | Симптоми та профілактика хвороб верхніх дихальних шляхів |
| 3 | Симптоми та профілактика хвороб легень та плеври |
| 4 | Профілактика хвороб печінки, нирок та сечовивідних шляхів |
| 5 | Профілактика захворювання головного і спинного мозку та мозкових оболонок |
| 6. | Профілактика хвороб, спричинених порушенням обміну речовин |
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Техніка безпеки та методи фіксації і взяття крові у продуктивних тварин |
| 2 | Особливості дослідження та академічна історія хвороби |
| 3 | Етіотропна, клінічна картина лікування внутрішніх незаразних хвороб продуктивних тварин |
| 4 | Диспансеризація продуктивних тварин |
| 5 | Загальна профілактика внутрішніх незаразних хвороб продуктивних тварин |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
вНУТРІШНІ НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ СВИНЕЙ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Внутрішні незаразні хвороби свиней |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Гончаренко В.В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| № п/п | Найменування розділів та тем, їх зміст |
| 1. | Фізіологічні особливості молодняку свиней |
| 2. | Диспансеризація свиней |
| 3. | Клінічне дослідження свиней |
| 4.. | Внутрішні незаразні хвороби свиней |
| 5 | Загальна профілактика внутрішніх хвороб свиней |
Теми практичних занять
| № п/п | Найменування розділів та тем, їх зміст |
| 1. | Техніка безпеки при роботі з свиньми та методи фіксації свиней. Методи взяття крові у свиней. |
| 2. | Диспансеризація свиней |
| 3. | Академічна історія хвороби |
| 4. | Етіопатогенез, клінічна картина, лікування внутрішніх незаразних хвороб свиней |
| 5. | Загальна профілактика внутрішніх хвороб свиней |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
МІКРОЕЛЕМЕНТОЛОГІЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Мікроелементологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК07. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Горальська І.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 01. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 05. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1 | Вступ. Визначення поняття назви дисципліни. Класифікація мінеральних речовин. Історична довідка. Вклад вчених в розробку проблеми ендемічних хвороб. |
| 2 | Значення мікроелементів в організмі. Характеристика біогеохімічних зон території України. |
| 3 | Фізіологічна роль ессенціальних мікроелементів в життєдіяльності організму тварин (залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод, селен). |
| 4 | Метаболізм мікроелементів в організмі тварин. Методи визначення мікроелементів в ґрунтах, воді, рослинах та біологічному матеріалі від тварин |
| 5 | Діагностика, симптоми, патогенез та способи лікування, профілактики паракератозу, біломязевої хвороби, йодної недостатності |
| 6 | Діагностика, симптоми, патогенез та способи лікування, профілактики хвороб, спричинених нестачею та надлишком фтору, нестачею міді, кобальту. |
| 7 | Діагностика, симптоми, патогенез, лікування та профілактика гіпохромної анемії, хвороб, спричинених нестачею молібдену ти марганцю. |
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Класифікація мікроелементів, їх роль в організмі. |
| 2 | Характеристика біогеохімічних зон території України. |
| 3 | Фізіологічна роль ессенціальних мікроелементів в життєдіяльності організму тварин (залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод, селен). |
| 4 | Методи визначення мікроелементів в ґрунтах, воді, рослинах та біологічному матеріалі від тварин. |
| 5 | Дослідження загальних причин порушення обміну мікроелементів в організмі тварин. |
| 6 | Дослідження тварин, які мають ознаки паракератозу, біломязевої хвороби, йодної недостатності. |
| 7 | Дослідження тварин, які мають ознаки хвороб, спричинених нестачею міді, кобальту. |
| 8 | Дослідження тварин, які мають ознаки гіпопластичної анемії. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
НЕТРАДИЦІЙНІ ТА ФІЗИЧНІ МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ ТВАРИН
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Нетрадиційні та фізичні методи
профілактики і лікування тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Горальська І.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 07. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| Розділ 1. Етологія тварин | |
| 1. | Основоположники нетрадиційної та фізичної профілактики і лікування тварин. Загальні принципи нетрадиційної та фізичної профілактики та лікування тварин. |
| 2. | Рефлексотерапія, показання та способи застосування |
| 3. | Методи профілактики та лікування хвороб тварин за допомогою фізіотерапії. |
| 4. | Загальні принципи акупунктури у тварин. |
| 5. | Загальні принципи застосування фітотерапії, показання та методи застосування |
| 6. | Апітерапія – показання, принципи та методи застосування |
| 7. | Гомеопатія – визначення, показання, принципи та методи застосування. Дієтотерапія – визначення, показання, принципи та методи застосування |
Теми лабораторних занять
| №
з/п |
Назва теми |
| 1. | Основоположники нетрадиційної та фізичної профілактики і лікування тварин. Загальні принципи нетрадиційної та фізичної профілактики та лікування тварин. |
| 2. | Рефлексотерапія, показання та способи застосування |
| 3. | Методи профілактики та лікування хвороб тварин за допомогою фізіотерапії. |
| 4. | Загальні принципи акупунктури у тварин. |
| 5. | Загальні принципи застосування фітотерапії, показання та методи застосування |
| 6. | Апітерапія – показання, принципи та методи застосування |
| 7. | Гомеопатія – визначення, показання, принципи та методи застосування. |
| 8. | Дієтотерапія – визначення, показання, принципи та методи застосування |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОФІЛАКТИКА ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ТВАРИН
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Профілактика внутрішніх хвороб тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК09. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
СК10. Здатність розробляти стратегії безпечного, санітарнообумовленого утримання тварин. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Дубовий А.А. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 05. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН 10. Пропонувати та використовувати доцільні інноваційні методи і підходи вирішення проблемних ситуацій професійного походження.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Профілактика хвороб серцево-судиної системи |
| 2. | Симптоми та профілактика хвороб верхніх дихальних шляхів |
| 3. | Симптоми та профілактика хвороб легень та плеври |
| 4. | Профілактика хвороб печінки, нирок та сечовивідних шляхів |
| 5. | Профілактика захворювання головного і спинного мозку та мозкових оболонок |
| 6. | Профілактика хвороб, спричинених порушенням обміну речовин |
Теми лабораторних занять
| №
з/п |
Назва теми |
| 1. | Техніка безпеки та методи фіксації і взяття крові у продуктивних тварин |
| 2. | Особливості дослідження та академічна історія хвороби |
| 3. | Етіотропна, клінічна картина лікування внутрішніх незаразних хвороб продуктивних тварин |
| 4. | Диспансеризація продуктивних тварин |
| 5. | Загальна профілактика внутрішніх незаразних хвороб продуктивних тварин |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
еТОЛОГІЯ ТА ДОБРОБУТ ТВАРИН
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Етологія та добробут тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 5. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
СК 9. Здатність розробляти стратегії для безпечного, санітарно-обумовленого утримання тварин за умов виникнення заразних і незаразних хвороб. СК 15. Здатність запроваджувати інноваційні підходи щодо біобезпеки та добробуту тварин. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, практичні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Веремчук Я.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 3. Описувати сутність та динаміку фізико-хімічних та біологічних процесів, які
відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології під впливом факторів зовнішнього
середовища, дії інфекційних агентів, хірургічних та акушерсько-гінекологічних втручань.
РН 8. Проводити моніторинг щодо динаміки розвитку біологічних процесів в
популяціях тварин, поширення хвороб різної етіології та біологічного забруднення
довкілля.
РН 14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання,
годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин, виробничих і
технологічних процесах, запроваджених у підприємствах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| Розділ 1. Етологія тварин | |
| 1. | Історія розвитку етології. Зміст, значення, предмет і задачі вивчення етології. Історія розвитку та основні етапи формування знань про поведінку тварин. |
| 2. | Онтогенез поведінки. Дослідження онтогенезу поведінки. Основні етапи розвитку поведінки. Навчання та його механізми. Навички тварин. |
| 3. | Класифікація поведінкового континууму. Форми індивідуальної, репродуктивної та соціальної поведінки. Територіальність та територіальна поведінка. Шлюбно-сімейні взаємовідносини. Альянси. |
| 4. | Адаптаційні можливості тварин. Управління популяціями тварин. Адаптація, акліматизація, синантропізація та доместикація тварин. Використання хімічних речовин для впливу на тварин. Проблеми гуманного поводження з тваринами. |
| Розділ 2. Добробут тварин | |
| 5. | Значення вивчення добробуту тварин для підготовки лікарів ветеринарної медицини. Обґрунтування важливості викладання добробуту тварин для студентів факультету ветеринарної медицини. Мета і завдання вивчення добробуту тварин. |
| 6. | Добробут тварин і його визначення та оцінка. Визначення добробуту тварин і його аспектів. Зв’язок добробуту із такими поняттями як: потреби, відчуття, стрес і здоров’я. Критерії добробуту. Оцінка добробуту і етика. |
| 7. | Забезпечення добробуту продуктивних та дрібних тварин. Добробут ВРХ, свиней, птиці, коней, овець та кіз, домашніх тварин і диких тварин яких утримують у неволі (звіринці, цирки). |
| 8. | Добробут піддослідних тварин. Міжнародне правове співробітництво у сфері забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження. Забезпечення добробуту піддослідних тварин. Розвиток доктрини міжнародного права у сфері забезпечення добробуту тварин та захисту їх від жорстокого поводження. Зміст та співвідношення понять «добробут тварин» та «захист тварин від жорстокого поводження». |
Теми практичних занять
| №
з/п |
Назва теми |
| Розділ 1. Етологія тварин | |
| 1. | Спостереження, як метод дослідження предметів та явищ об’єктивної дійсності. Вимоги до спостереження та особистих якостей дослідника. Складання плану-схеми етограми поведінкових проявів тварин. |
| 2. | Методи вивчення поведінкових реакцій. Життєві прояви. Вплив способу утримання на час лежання. Споживання корму, прийом води. |
| 3. | Вивчення етологічних особливостей у великої рогатої худоби, коней, свиней, птиці, овець та кіз, домашніх тварин. Механізми поведінки, навчання тварин та розумові здібності. |
| Розділ 2. Добробут тварин | |
| 4. | Важливість вивчення добробуту тварин. Покращення фахової підготовки магістрів ветеринарної медицини при вивченні добробуту тварин. Перелік тем, які необхідно засвоїти студентам при вивченні добробуту тварин. Забезпечення добробуту тварин як основа профілактики хвороб. |
| 5. | Вимоги для визначення добробуту тварин. Визначення добробуту тварин з різних точок зору та їх пояснення. Аспекти добробуту. «П’ять свобод» оцінки добробуту та його критерії. |
| 6. | Забезпечення добробуту продуктивних та дрібних тварин. Особливості та вимоги для забезпечення добробуту ВРХ, свиней, птиці, коней, овець та кіз, домашніх тварин і диких тварин яких утримують у неволі (звіринці, цирки). |
| 7. | Забезпечення добробуту тварин під час транспортування та забою. Вимоги та регулювання забезпечення добробуту тварин, захисту їх від
жорстокого поводження під час перевезення та забою. |
| 8. | Стандарти забезпечення добробуту тварин та захисту їх від жорстокого поводження. Правове регулювання забезпечення добробуту сільськогосподарських, домашніх тварин і тварин, що використовуються для експериментів та інших наукових цілей, та захисту їх від жорстокого поводження. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
МІКРОЕЛЕМЕНТОЛОГІЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Мікроелементологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК07. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Горальська І.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 01. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 05. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1 | Вступ. Визначення поняття назви дисципліни. Класифікація мінеральних речовин. Історична довідка. Вклад вчених в розробку проблеми ендемічних хвороб. |
| 2 | Значення мікроелементів в організмі. Характеристика біогеохімічних зон території України. |
| 3 | Фізіологічна роль ессенціальних мікроелементів в життєдіяльності організму тварин (залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод, селен). |
| 4 | Метаболізм мікроелементів в організмі тварин. Методи визначення мікроелементів в ґрунтах, воді, рослинах та біологічному матеріалі від тварин |
| 5 | Діагностика, симптоми, патогенез та способи лікування, профілактики паракератозу, біломязевої хвороби, йодної недостатності |
| 6 | Діагностика, симптоми, патогенез та способи лікування, профілактики хвороб, спричинених нестачею та надлишком фтору, нестачею міді, кобальту. |
| 7 | Діагностика, симптоми, патогенез, лікування та профілактика гіпохромної анемії, хвороб, спричинених нестачею молібдену ти марганцю. |
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Класифікація мікроелементів, їх роль в організмі. |
| 2 | Характеристика біогеохімічних зон території України. |
| 3 | Фізіологічна роль ессенціальних мікроелементів в життєдіяльності організму тварин (залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод, селен). |
| 4 | Методи визначення мікроелементів в ґрунтах, воді, рослинах та біологічному матеріалі від тварин. |
| 5 | Дослідження загальних причин порушення обміну мікроелементів в організмі тварин. |
| 6 | Дослідження тварин, які мають ознаки паракератозу, біломязевої хвороби, йодної недостатності. |
| 7 | Дослідження тварин, які мають ознаки хвороб, спричинених нестачею міді, кобальту. |
| 8 | Дослідження тварин, які мають ознаки гіпопластичної анемії. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОФІЛАКТИКА ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ТВАРИН
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Профілактика внутрішніх хвороб тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК09. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
СК10. Здатність розробляти стратегії безпечного, санітарнообумовленого утримання тварин. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Русак В.С. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 05. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН 10. Пропонувати та використовувати доцільні інноваційні методи і підходи вирішення проблемних ситуацій професійного походження.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Профілактика хвороб серцево-судиної системи |
| 2. | Симптоми та профілактика хвороб верхніх дихальних шляхів |
| 3. | Симптоми та профілактика хвороб легень та плеври |
| 4. | Профілактика хвороб печінки, нирок та сечовивідних шляхів |
| 5. | Профілактика захворювання головного і спинного мозку та мозкових оболонок |
| 6. | Профілактика хвороб, спричинених порушенням обміну речовин |
Теми лабораторних занять
| №
з/п |
Назва теми |
| 1. | Техніка безпеки та методи фіксації і взяття крові у продуктивних тварин |
| 2. | Особливості дослідження та академічна історія хвороби |
| 3. | Етіотропна, клінічна картина лікування внутрішніх незаразних хвороб продуктивних тварин |
| 4. | Диспансеризація продуктивних тварин |
| 5. | Загальна профілактика внутрішніх незаразних хвороб продуктивних тварин |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
еТОЛОГІЯ ТА ДОБРОБУТ ТВАРИН
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Етологія та добробут тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 5. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
СК 9. Здатність розробляти стратегії для безпечного, санітарно-обумовленого утримання тварин за умов виникнення заразних і незаразних хвороб. СК 15. Здатність запроваджувати інноваційні підходи щодо біобезпеки та добробуту тварин. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, практичні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Веремчук Я.Ю. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
РН 3. Описувати сутність та динаміку фізико-хімічних та біологічних процесів, які
відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології під впливом факторів зовнішнього
середовища, дії інфекційних агентів, хірургічних та акушерсько-гінекологічних втручань.
РН 8. Проводити моніторинг щодо динаміки розвитку біологічних процесів в
популяціях тварин, поширення хвороб різної етіології та біологічного забруднення
довкілля.
РН 14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання,
годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин, виробничих і
технологічних процесах, запроваджених у підприємствах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| Розділ 1. Етологія тварин | |
| 1. | Історія розвитку етології. Зміст, значення, предмет і задачі вивчення етології. Історія розвитку та основні етапи формування знань про поведінку тварин. |
| 2. | Онтогенез поведінки. Дослідження онтогенезу поведінки. Основні етапи розвитку поведінки. Навчання та його механізми. Навички тварин. |
| 3. | Класифікація поведінкового континууму. Форми індивідуальної, репродуктивної та соціальної поведінки. Територіальність та територіальна поведінка. Шлюбно-сімейні взаємовідносини. Альянси. |
| 4. | Адаптаційні можливості тварин. Управління популяціями тварин. Адаптація, акліматизація, синантропізація та доместикація тварин. Використання хімічних речовин для впливу на тварин. Проблеми гуманного поводження з тваринами. |
| Розділ 2. Добробут тварин | |
| 5. | Значення вивчення добробуту тварин для підготовки лікарів ветеринарної медицини. Обґрунтування важливості викладання добробуту тварин для студентів факультету ветеринарної медицини. Мета і завдання вивчення добробуту тварин. |
| 6. | Добробут тварин і його визначення та оцінка. Визначення добробуту тварин і його аспектів. Зв’язок добробуту із такими поняттями як: потреби, відчуття, стрес і здоров’я. Критерії добробуту. Оцінка добробуту і етика. |
| 7. | Забезпечення добробуту продуктивних та дрібних тварин. Добробут ВРХ, свиней, птиці, коней, овець та кіз, домашніх тварин і диких тварин яких утримують у неволі (звіринці, цирки). |
| 8. | Добробут піддослідних тварин. Міжнародне правове співробітництво у сфері забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження. Забезпечення добробуту піддослідних тварин. Розвиток доктрини міжнародного права у сфері забезпечення добробуту тварин та захисту їх від жорстокого поводження. Зміст та співвідношення понять «добробут тварин» та «захист тварин від жорстокого поводження». |
Теми практичних занять
| №
з/п |
Назва теми |
| Розділ 1. Етологія тварин | |
| 1. | Спостереження, як метод дослідження предметів та явищ об’єктивної дійсності. Вимоги до спостереження та особистих якостей дослідника. Складання плану-схеми етограми поведінкових проявів тварин. |
| 2. | Методи вивчення поведінкових реакцій. Життєві прояви. Вплив способу утримання на час лежання. Споживання корму, прийом води. |
| 3. | Вивчення етологічних особливостей у великої рогатої худоби, коней, свиней, птиці, овець та кіз, домашніх тварин. Механізми поведінки, навчання тварин та розумові здібності. |
| Розділ 2. Добробут тварин | |
| 4. | Важливість вивчення добробуту тварин. Покращення фахової підготовки магістрів ветеринарної медицини при вивченні добробуту тварин. Перелік тем, які необхідно засвоїти студентам при вивченні добробуту тварин. Забезпечення добробуту тварин як основа профілактики хвороб. |
| 5. | Вимоги для визначення добробуту тварин. Визначення добробуту тварин з різних точок зору та їх пояснення. Аспекти добробуту. «П’ять свобод» оцінки добробуту та його критерії. |
| 6. | Забезпечення добробуту продуктивних та дрібних тварин. Особливості та вимоги для забезпечення добробуту ВРХ, свиней, птиці, коней, овець та кіз, домашніх тварин і диких тварин яких утримують у неволі (звіринці, цирки). |
| 7. | Забезпечення добробуту тварин під час транспортування та забою. Вимоги та регулювання забезпечення добробуту тварин, захисту їх від
жорстокого поводження під час перевезення та забою. |
| 8. | Стандарти забезпечення добробуту тварин та захисту їх від жорстокого поводження. Правове регулювання забезпечення добробуту сільськогосподарських, домашніх тварин і тварин, що використовуються для експериментів та інших наукових цілей, та захисту їх від жорстокого поводження. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Внутрішні хвороби дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Дубовий А.А. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
| Шифр
результату |
Зміст результату |
| РН 05 | Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень. |
| РН 07 | Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів. |
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1 | Хвороби серцево-судинної та дихальної системи дрібних тварин |
| 2 | Хвороби системи травлення |
| 3 | Хвороби сечовидільної системи |
| 4 | Хвороби системи крові |
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Техніка безпеки при роботі з дрібними тваринами |
| 2 | Хвороби серцево-судинної системи. |
| 3 | Хвороби шлунка та кишечника дрібних тварин. |
| 4 | Хвороби печінки дрібних тварин. |
| 5 | Хвороби сечовидільної системи дрібних тварин. |
| 6 | Хвороби ендокринної системи дрібних тварин. |
| 7 | Загальна профілактика внутрішніх хвороб дрібних тварин |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ВЕТЕРИНАРНА РАДІОБІОЛОГІЯ ТА ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА У РОБОТІ З дрібними тваринами
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна радіобіологія та професійна етика у роботі з дрібними тваринами |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 3. Знання та розуміння предметної області і професії. ЗК 7. Здатність спілкуватися з нефахівцями своєї галузі (з експертами з інших галузей). ЗК 8. Здатність працювати в міжнародному контексті. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, практичні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Пінський О.В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
| Шифр
результату |
Зміст результату |
| РН 2 | Демонструвати розуміння особливостей діяльності лікаря ветеринарної медицини та функціонування галузевих виробничих структур в сучасних умовах господарювання. |
| РН 11 | Створювати в колективах атмосферу для обговорення нагальних питань з урахуванням професійної етики, позитивної соціальної та емоційної поведінки, поваги до етичних принципів та стандартів. |
| РН 12 | Пропонувати інноваційні підходи для вирішення проблемних ситуацій професійного або соціального походження |
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1 | Вступ. Етика і мораль спеціаліста ветеринарної медицини (Мета і завдання дисципліни. Структура вивчення дисципліни та система контролю знань студентів Лікар як особистість. Особливості етики спеціалістів ветеринарної медицини. Етичний сенс екологічних проблем.) |
| 2 | Морально-етичні вимоги до лікаря ветеринарної медицини. (Любов до професії. Лікар серед спеціалістів ветеринарної медицини. Лікар у колі тваринників. Взаємовідношення між лікарем і керівником служби ветеринарної медицини. Лікар як керівник служби ветеринарної медицини.) |
| 3 | Професійне мислення. (Особливості лікарського мислення. Формування лікарського мислення. Загальні вимоги до лікарського мислення. Лікарська інтуїція. |
| 4 | Ветеринарна ерологія. (Ветеринарна ерологія як системний аналіз лікарських помилок. Класифікація лікарських помилок. Професійні помилки і злочини. Помилки і нещасні випадки. Шляхи запобігання лікарським помилкам.) |
| 5 | Ветеринарна ятрогенія.
Етичні особливості обслуговування дрібних та домашніх тварин. Особливості надання послуг ветеринарної медицини. Особливості спілкування з клієнтами. Сучасне ставлення до прав лікаря ветеринарної медицини. Етичні вимоги при роботі з клієнтами |
| 6 | Деонтологічна підготовка лікаря ветеринарної медицини. (Деонтологічні вимоги до профілактики хвороб тварин. Деонтологічні вимоги до діагностики. Деонтологічні вимоги до лікування тварин. Боротьба із антропозоонозами і токсикоінфекціями. Деонтологічна підготовка науковця.) Етичні аспекти наукових досліджень у ветеринарній медицині. Лікарська етика в умовах науково-технічного прогресу.)
Кодекс професійної етики лікаря ветеринарної медицини України. (Закон честі спеціаліста ветеринарної медицини. Клятва лікаря ветеринарної медицини України. Основні норми кодексу професійної етики лікаря ветеринарної медицини України. Закон України про ветеринарну медицину.) |
Теми практичних занять та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Історія етичних вчень. Основні напрями етичних вчень Основні функції моралі (пізнавальна, світоглядна, регулятивна, комунікативна, виховна). Становлення етичної думки щодо діяльності лікаря. |
| 2 | Моральна свідомість. Структура моральної свідомості. Добро і зло – стиржневі поняття етики і моралі. Категорії моральної свідомості. |
| 3 | Психологічні аспекти діяльності лікаря ветеринарної медицини. Психологічний клімат у колективі. Етика спілкування. Конфліктні ситуації, можливі шляхи вирішення проблемних питань. Критика і ставлення до неї лікаря. Етичні проблеми евтаназії. Конвенція Ради Європи із захисту тварин. |
| 4 | Спеціаліст ветеринарної медицини на робочому місці. Робоче місце лікаря ветеринарної медицини. Естетичний вигляд та вимоги до робочого одягу спеціаліста ветеринарної медицини Культура надання медичної допомоги в клініках ветеринарної медицини. Емпатія – співпереживання психічного стану іншої людини (колеги, власника хворої тварини). |
| 5 | Покликання. Любов до професії. Професійний авторитет. Етика самовиховання. |
| 6 | Ветеринарна ерологія. Помилка як джерело знань. |
| 7 | Ветеринарна ятрогенія. Шляхи попередження розвитку ятрогенних хвороб у тварин і їх власників. Проблеми відхилень у психологічному стані хворої тварини та її власника і шляхи їх корекції. |
| 8 | Етичні особливості обслуговування дрібних та домашніх тварин. Особливості надання послуг ветеринарної медицини. Особливості спілкування з клієнтами. Сучасне ставлення до прав лікаря ветеринарної медицини. Етичні вимоги при роботі з клієнтами |
| 9 | Деонтологічні вимоги до професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини. Деонтологічні вимоги до профілактики, діагностики та лікування тварин. Основні проблеми в науці ветеринарної медицини. Міжнародні професійні організації і товариства ветеринарної медицини. |
| 10 | Кодекс честі лікаря ветеринарної медицини. Положення закону честі. Кодекс етики лікаря ветеринарної медицини. Клятва лікаря ветеринарної медицини. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ВЕТЕРИНАРНА РАДІОБІОЛОГІЯ ТА ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА У РОБОТІ З продуктивними тваринами
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна радіобіологія та професійна етика у роботі з продуктивними тваринами |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 3. Знання та розуміння предметної області і професії. ЗК 7. Здатність спілкуватися з нефахівцями своєї галузі (з експертами з інших галузей). ЗК 8. Здатність працювати в міжнародному контексті. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, практичні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Пінський О.В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
| Шифр
результату |
Зміст результату |
| РН 2 | Демонструвати розуміння особливостей діяльності лікаря ветеринарної медицини та функціонування галузевих виробничих структур в сучасних умовах господарювання. |
| РН 11 | Створювати в колективах атмосферу для обговорення нагальних питань з урахуванням професійної етики, позитивної соціальної та емоційної поведінки, поваги до етичних принципів та стандартів. |
| РН 12 | Пропонувати інноваційні підходи для вирішення проблемних ситуацій професійного або соціального походження |
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1 | Вступ. Етика і мораль спеціаліста ветеринарної медицини (Мета і завдання дисципліни. Структура вивчення дисципліни та система контролю знань студентів Лікар як особистість. Особливості етики спеціалістів ветеринарної медицини. Етичний сенс екологічних проблем.) |
| 2 | Морально-етичні вимоги до лікаря ветеринарної медицини. (Любов до професії. Лікар серед спеціалістів ветеринарної медицини. Лікар у колі тваринників. Взаємовідношення між лікарем і керівником служби ветеринарної медицини. Лікар як керівник служби ветеринарної медицини.) |
| 3 | Професійне мислення. (Особливості лікарського мислення. Формування лікарського мислення. Загальні вимоги до лікарського мислення. Лікарська інтуїція. |
| 4 | Ветеринарна ерологія. (Ветеринарна ерологія як системний аналіз лікарських помилок. Класифікація лікарських помилок. Професійні помилки і злочини. Помилки і нещасні випадки. Шляхи запобігання лікарським помилкам.) Ветеринарна ятрогенія. |
| 5 | Деонтологічна підготовка лікаря ветеринарної медицини. (Деонтологічні вимоги до профілактики хвороб тварин. Деонтологічні вимоги до діагностики. Деонтологічні вимоги до лікування тварин. Боротьба із антропозоонозами і токсикоінфекціями. Деонтологічна підготовка науковця.) Етичні аспекти наукових досліджень у ветеринарній медицині. Лікарська етика в умовах науково-технічного прогресу.) |
| 6 | Кодекс професійної етики лікаря ветеринарної медицини України. (Закон честі спеціаліста ветеринарної медицини. Клятва лікаря ветеринарної медицини України. Основні норми кодексу професійної етики лікаря ветеринарної медицини України. Закон України про ветеринарну медицину.) |
Теми практичних занять та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Історія етичних вчень. Основні напрями етичних вчень Основні функції моралі (пізнавальна, світоглядна, регулятивна, комунікативна, виховна). Становлення етичної думки щодо діяльності лікаря. |
| 2 | Моральна свідомість. Структура моральної свідомості. Добро і зло – стиржневі поняття етики і моралі. Категорії моральної свідомості. |
| 3 | Психологічні аспекти діяльності лікаря ветеринарної медицини. Психологічний клімат у колективі. Етика спілкування. Конфліктні ситуації, можливі шляхи вирішення проблемних питань. Критика і ставлення до неї лікаря. Етичні проблеми евтаназії. Конвенція Ради Європи із захисту тварин. |
| 4 | Ветеринарна ерологія і ятрогенія. Помилка як джерело знань. Шляхи попередження розвитку ятрогенних хвороб у продуктивних тварин і їх власників. |
| 5 | Ветеринарна ерологія і ятрогенія. Проблеми відхилень у психологічному стані хворої тварини та її власника і шляхи їх корекції. |
| 6 | Деонтологічні вимоги до професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини. Деонтологічні вимоги до профілактики, діагностики та лікування тварин. Основні проблеми в науці ветеринарної медицини. Міжнародні професійні організації і товариства ветеринарної медицини. |
| 7 | Кодекс честі лікаря ветеринарної медицини. Положення закону честі. Кодекс етики лікаря ветеринарної медицини. Клятва лікаря ветеринарної медицини. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Внутрішні хвороби дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень. |
| Викладач | Гончаренко В.В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
кафедра внутрішніх хвороб тварин та фізіології |
Результати навчання (уміння та навички)
| Шифр
результату |
Зміст результату |
| РН 05 | Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень. |
| РН 07 | Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів. |
Короткий зміст дисципліни (перелік тем лекцій та лабораторних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1 | Хвороби серцево-судинної та дихальної системи дрібних тварин |
| 2 | Хвороби системи травлення |
| 3 | Хвороби сечовидільної системи |
| 4 | Хвороби системи крові |
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст
| №
з/п |
Назва теми та її короткий зміст |
| 1. | Техніка безпеки при роботі з дрібними тваринами |
| 2 | Хвороби серцево-судинної системи. |
| 3 | Хвороби шлунка та кишечника дрібних тварин. |
| 4 | Хвороби печінки дрібних тварин. |
| 5 | Хвороби сечовидільної системи дрібних тварин. |
| 6 | Хвороби ендокринної системи дрібних тварин. |
| 7 | Загальна профілактика внутрішніх хвороб дрібних тварин |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
| Вид заняття | Мінімальна
кількість балів за вид роботи |
Максимальна кількість балів за вид роботи |
| Лекції | – | – |
| Лабораторні заняття | 1 | 5 |
| Самостійна робота | 1 | 5 |
| Підсумкова контрольна робота | 1 | 5 |
| Всього: | 36 | 60 |
| Залік | 24 | 40 |
*Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом практичних/ лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань, курсової роботи значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
КАФЕДРА АНАТОМІЇ ТА ГІСТОЛОГІЇ
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Гістологічна діагностика
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Гістологічна діагностика |
| Назва компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК01. Здатність встановлювати особливості будови і функціонування клітин, тканин, органів, їх систем та апаратів організму тварин різних класів і видів – ссавців, птахів, комах (бджіл), риб та інших хребетних.
СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК06. Здатність здійснювати відбір, пакування, фіксування і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. СК07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень,2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | д.вет.н., професор Гуральська Світлана Василівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 01. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 02. Використовувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розроблення діагностичних, лікувальних і підприємницьких стратегій.
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем)
Тема 1. Вступ. Предмет гістологічна діагностика. Аналіз патологічного матеріалу. Відбір і пересилання патологічного матеріалу для гістологічного дослідження.
Тема 2.Методи гістологічного дослідження. Метод класичної гістології. Флуоресцентна мікроскопія. Метод темнопольової мікроскопії. Мікрургія клітини і фракціонування клітинних структур. Авторадіографія. Імуноцитохімічний метод дослідження. Електронна мікроскопія.
Тема 3.Світлова та електронна мікроскопія. Будова світлового мікроскопа. Правила роботи з мікроскопом. Загальна характеристика методу електронної мікроскопії. Технологія виготовлення зрізів з органів і тканин для електронно-мікроскопічних досліджень.
Тема 4.Технологія виготовлення гістологічних препаратів.Відбір матеріалу. Фіксація матеріалу. Вибір фіксуючої рідини для фіксації матеріалу. Промивання фіксованого матеріалу. Зневоднення промитого матеріалу. Ущільнення зневодненого матеріалу.
Тема 5. Технологія виготовлення гістологічних препаратів.Загальна характеристика мікротомів.Заморожувальні мікротоми.
Тема 6. Морфометричні дослідження в гістології Інструменти та прилади для вимірювання. Техніка вимірювання.
Тема 7. Фарбування зрізів.Загальна характеристика. Характеристика барвників. Технологія фарбування.Загальні методи фарбування.Методи фарбування їх гематоксиліном та еозином, за Ван-Гізон.
Тема 8.Спеціальні методи фарбування.Гістохімічні методи. Виявлення нуклеїнових кислот. Білки.Жири.Вуглеводи
Тема 9. Патологія клітини. Поняття про пошкодження (альтерація); його види і причини. Порушення структури та функції мембран клітини: – транспортні; – функціонально-метаболічні; – структурні.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Поточний контроль знань з курсу«Гістологічна діагностика»здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою: усного опитування з використанням гістопрепаратів; опису гістопрепарату (усного, письмового або тести); демонстрації окремих морфологічних структур на пат. препаратах по завданню викладача, виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Підсумковий контроль знаньз курсу «Гістологічна діагностика»здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Професійна етика та анатомічні особливості м’ясоїдів
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Професійна етика та анатомічні особливості м’ясоїдів. Блок 2 |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. СК01. Здатність встановлювати особливості будови і функціонування клітин, тканин, органів, їх систем та апаратів організму тварин різних класів і видів – ссавців, птахів, комах (бджіл), риб та інших хребетних. СК 02. Здатність дотримуватися правил охорони праці, асептики та антисептики під час фахової діяльності. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 4 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцентСокульський Ігор Миколайович
к.вет.н., доцент КолеснікНаталія Леонідівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 01. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Характеристика м’ясоїдних тварин. Анатомія скелету м’ясоїдів. Апарат руху. Особливості осьового скелету м’ясоїдів. Апарат руху. Особливості будови хребетного стовпа м’ясоїдів. Особливості будови черепа м’ясоїдів. Особливості периферичного скелету. З’єднання кісток, їх види та класифікація. Характеристика м’язів м’ясоїдів. Загальна будова скелету кінцівок м’ясоїдів.
Тема 2. Особливості нутрощів м’ясоїдів. Загальна характеристика внутрішніх органів. Порожнини тіла. Топографія органів черевної порожнини м’ясоїдів. Травна система. Особливості будови головної кишки м’ясоїдів. Особливості будови передньої кишки м’ясоїдів. Особливості будови середньої кишки м’ясоїдів. Особливості будови задньої кишки м’ясоїдів.
Тема 3. Особливості органів дихання м’ясоїдів. Особливості будови повітряних шляхів м’ясоїдів. Особливості будови респіраторних відділів легень у м’ясоїдів. Визначення межі легень у м’ясоїдів.
Тема 4. Особливості органів сечовиділення м’ясоїдів. Органи сечовиділення, їх характеристика, будова, топографія у м’ясоїдів. Синтопія черевної порожнини у м’ясоїдів.
Тема 5. Особливості органів розмноження м’ясоїдів. Морфологічна характеристика, топографія і значення. органів розмноження м’ясоїдів.Загальні дані, що характеризують статеву діяльність самки у різних тварин.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів з курсу «Анатомічні особливості м’ясоїдів» передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Порівняльна анатомія тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Порівняльна анатомія тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, пошуку, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. СК01. Здатність встановлювати особливості будови і функціонування клітин, тканин, органів, їх систем та апаратів організму тварин різних класів і видів – ссавців, птахів, комах (бджіл), риб та інших хребетних. СК03. Здатність дотримуватися правил охорони праці, асептики та антисептики під час фахової діяльності. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання, обговорення |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | д.вет.н., професор Кот Тетяна Францівна
к.вет.н., доцент Сокульський Ігор Миколайович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН1.Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 3.Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Порівняльна анатомія опорно-рухового апарату. Принципи структурної організації організму свійських тварин. Будова хребетного стовпа тварин різних видів. Будова скелету черепа тварин різних видів. Будова периферичного скелету тварин різних видів.
Тема 2. Порівняльна анатоміяз’єднання кісток скелету.Особливості з’єднання кісток осьового та периферичного скелету тварин різних видів.
Тема 3. Порівняльна анатомія м’язової системи. Особливості будови м’язів тварин різних видів. Функцій м’язів при русі та при статичному положенні тварини.
Тема 4. Порівняльна анатомія нутрощів, систем травлення. 1. Особливості будови шкіри тварин різних видів. Будова загального покриву і похідних шкіри тварин різних видів у порівняльному аспекті.Розвиток шкіри у філо- та онтогенезі. Загальна характеристика внутрішніх органів, особливості їх будови у видовому, віковому і статевому аспектах.Особливості будови органів травлення тварин різних видів.Диференціація середньої та задньої кишки на відділи, та їх особливості у свійських тварин.
Тема 5.Порівняльна анатомія систем дихання, сечостатевого апарату.Особливості будови органів дихання тварин різних видів.Органи водяного та повітряного дихання у хребетних.Особливості будови органів сечовиділення тварин різних видів. Покоління нирок.Особливості будови органів розмноження самок тварин різних видів.Особливості будови органів розмноження самців тварин різних видів.
Тема 6.Порівняльна анатомія серцево-судинної системи, ендокринних залоз. Особливості будови серцево-судинної системи тварин різних видів у порівняльному аспекті. Анастомози і колатералі. Кола кровообігу дорослого організму та плода.Особливості будови лімфатичної систем тварин різних видів у порівняльному аспекті.Особливості будови залоз внутрішньої секреції, органів кровотворення і імунного захисту тварин різних видів у порівняльному аспекті.
Тема 7.Порівняльна анатомія центральних і периферичних відділів нервової системи, органів чуття.Характеристика головного і спинного мозку тварин у порівняльному аспекті.Філогенез нервової системи.Розвиток і анатомо-функціональна характеристика органів чуття у порівняльному аспекті.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів з курсу «Порівняльна анатомія тварин» передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Поточний контроль знань з курсу «Порівняльна анатомія тварин» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою.
Підсумковий контроль з курсу «Порівняльна анатомія тварин» здійснюється у формі заліку.Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40. Загальна оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Судова ветеринарія
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Судова ветеринарія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, пошуку, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК 9. Здатність приймати обґрунтовані рішення СК 7. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. СК 14. Здатність проводити судово-ветеринарну експертизу |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 5 курс (магістр) |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
9 |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Заїка Світлана Сергіївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 2. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 4. Розуміти логічну послідовність дій та вміти оформляти відповідну документацію під час проведення судово-ветеринарної експертизи.
РН 6. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, передбачати вплив отриманих результатів на виробничі і технологічні процеси, знаходити рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Визначення судової ветеринарії, її значення у забезпеченні норм державної законності щодо вирішення спеціальних питань органами дізнання слідства та суду та в правовій підготовці ветеринарних спеціалістів.
Тема 2. Історія судової ветеринарії, її зв’язок із судовою медициною, біологічними науками та ветеринарною медициною. Матеріал і методи досліджень судово-ветеринарної медицини.
Тема 3. Чинні законодавчі акти та нормативні матеріали, що регулюють судово-ветеринарного експерта. Організація судової експертизи. Порядок призначення експертизи. Вибір особи експерта та порядок її відхилення. Обов’язки судового експерта.
Тема 4. Судова танатологія. Мета і завдання. Особливості судово-ветеринарного розтину трупів тварин. Оформлення документації.
Тема 5. Судова травматологія.
Тема 6. Судове акушерство.
Тема 7. Судова токсикологія.
Тема 8. Судова експертиза матеріалів справ. Судово-ветеринарна експертиза речових доказів.
Тема 9. Визначення виду тварин за будовою кісток, жиру, м’язів, волосу, складом крові, тощо. 10. Визначення фальсифікації харчових продуктів.
Тема 11. Судово-ветеринарна експертиза діяльності ветеринарного персоналу у разі виникнення і поширення заразних хвороб тварин (порушення правил карантину, транспортування тварин, інших правил та інструкцій).
Тема 12. Судова деонтологія. Лікарські помилки.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Ветеринарна онкологія
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна онкологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями
ЗК 11. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 5 курс (магістр) |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
9 |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Заїка Світлана Сергіївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 3. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 6.Володіти спеціалізованими програмними засобами для виконання професійних завдань.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Методи дослідження у патологічній анатомії. Загальна характеристика пухлин.
Тема 2. Механізми інвазії та метастазування. Протипухлинний імунітет.
Тема 3. Пухлини з епітеліальної тканини. Класифікація, локалізація і морфологія пухлин із епітеліальної тканини.
Тема 4. Мезенхімальні пухлини. Пухлини сполучної тканини. Злоякісні пухлини мезенхімального походження.
Тема 5. Пухлини нервової системи та оболонок мозку. Нейроектодермальні (нейроепітеліальні) пухлини. Пухлини нервової системи. Пухлини вегетативної нервової системи. Пухлини периферичної нервової системи.
Тема 6. Органоспецифічні пухлини. Класифікація, локалізація і морфологія органоспецифічних пухлин. Судинні пухлини. Класифікація, локалізація і морфологія судинних пухлин.
Тема 7. Лейкози. Загальна характеристика хвороби. Класифікація лейкозів. Ензоотичний лейкоз великої рогатої худоби. Клінічна характеристика, патологоанатомічні зміни та диференційна діагностика. Лейкоз птахів. Хвороба Марека. Клініко-анатомічна характеристика: парези, паралічі, розлад зору. Лімфоїдний лейкоз. Ретикулоендотеліози птахів. Мієлоїдні новоутворення.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Історія ветеринарної медицини
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Історія ветеринарної медицини |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, пошуку, обробленняінформації з різнихджерел.
ЗК 3. Знання та розумінняпредметноїобласті і професії. ЗК 9. Визначеність і наполегливість щодопоставленихзавдань і взятихобов’язків. ЗК 10. Прагнення до збереження довкілля. СК 18.Здатністьздійснюватипросвітницькудіяльністьсередфахівців і населення в разівиникненняпорушеньжиттєдіяльностітварин та змін екологічної ситуації. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 1 курс нтн |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.наук, доцент Колеснік Н.Л.,
к.вет.н., старший викладач Хоменко З.В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Анатомії і гістології |
Результати навчання за дисципліною (уміння та навички)
РН 1. Відтворювати термінологію з компонентів освітньої програми
РН2. Демонструвати розуміння особливостей діяльності лікаря ветеринарної медицини та функціонування галузевих виробничих структур в сучасних умовах господарювання.
РН5. Упорядковувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розроблення діагностичних, лікувальних, профілактичних заходів та підприємницьких стратегій.
РН 12. Пропонувати інноваційні підходи для вирішення проблемних ситуацій професійного або соціального походження.
РН 19. Здійснювати просвітницьку діяльність серед працівників галузі та населення.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Предмет, значення завдання історії ветеринарної медицини та введення в спеціальність в становленні професії лікаря ветеринарної медицини.
Тема 2. Народна медицина первісних людей. Лікувальна справа у людей трипільської культури (аріїв). Історія ветеринарної медицини з найвіддаленіших часів до епохи Відродження.
Тема 3. Лікувальна справа періоду кочовиків та кіммерійців (ІІ тисячоліття до н.е. – І тисячоліття н.е.). Народна медицина скіфів, ссарматів, готів та гунів в Україні. Лікувальна справа періоду розселення східних слов’ян та Київської Русі (VI-XIII ст.).та в період розквітуКиївської Русі.
Тема 4. Лікувальна справа та тваринництво доби татаро-монгольського ярма й литовсько-польського панування в Україні (ХІІІ-ХVІ ст.). Лікувальна справа і тваринництво Козацької доби в Україні
Тема 5. Ветеринарна медицина в країнах Європи в Середні віки. Заснування ветеринарних шкіл та факультетів у Європі. Києво-Могилянська академія. Організація ветеринарної служби в Російській імперії. Історія становлення ветеринарної служби
Тема 6. Ветеринарна медицина у Роки Першої та Другої світової воєн та міжвоєнний періоди.
Тема 7. Підготовка фахівців ветеринарної медицини. Військова ветеринарна служба. Ветеринарна справа в Києві та Київській губернії.Особливості формування ветеринарної служби в рядянський період.
Тема 8. Тваринництво і лікувальна справа в Україні у XX столітті.
Тема 9. Ветеринарна медицина і ветеринарна освіта незалежної України
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36-60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Гістологічна діагностика
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Гістологічна діагностика |
| Назва компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК01. Здатність встановлювати особливості будови і функціонування клітин, тканин, органів, їх систем та апаратів організму тварин різних класів і видів – ссавців, птахів, комах (бджіл), риб та інших хребетних.
СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК06. Здатність здійснювати відбір, пакування, фіксування і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. СК07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 2 курс нтн |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | д.вет.н., професор Гуральська Світлана Василівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 01. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 02. Використовувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розроблення діагностичних, лікувальних і підприємницьких стратегій.
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем)
Тема 1.Вступ. Предмет гістологічна діагностика. Аналіз патологічного матеріалу. Відбір і пересилання патологічного матеріалу для гістологічного дослідження.
Тема 2.Методи гістологічного дослідження. Метод класичної гістології. Флуоресцентна мікроскопія. Метод темнопольової мікроскопії. Мікрургія клітини і фракціонування клітинних структур. Авторадіографія. Імуноцитохімічний метод дослідження. Електронна мікроскопія.
Тема 3.Світлова та електронна мікроскопія. Будова світлового мікроскопа. Правила роботи з мікроскопом. Загальна характеристика методу електронної мікроскопії. Технологія виготовлення зрізів з органів і тканин для електронно-мікроскопічних досліджень.
Тема 4.Технологія виготовлення гістологічних препаратів.Відбір матеріалу. Фіксація матеріалу. Вибір фіксуючої рідини для фіксації матеріалу. Промивання фіксованого матеріалу. Зневоднення промитого матеріалу. Ущільнення зневодненого матеріалу.
Тема 5. Технологія виготовлення гістологічних препаратів. Загальна характеристика мікротомів. Заморожувальні мікротоми.
Тема 6. Морфометричні дослідження в гістології Інструменти та прилади для вимірювання. Техніка вимірювання.
Тема 7. Фарбування зрізів.Загальна характеристика. Характеристика барвників. Технологія фарбування.
Тема 8. Загальні методи фарбування.Методи фарбування їх гематоксиліном та еозином, за Ван-Гізон.
Тема 9. Спеціальні методи фарбування.Гістохімічні методи. Гістохімічні методи фарбування гістопрепаратів. Виявлення нуклеїнових кислот. Білки.Жири.Вуглеводи
Тема 10.Патологія клітини. Поняття про пошкодження (альтерація); його види і причини. Порушення структури та функції мембран клітини: – транспортні; – функціонально-метаболічні; – структурні.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Поточний контроль знань з курсу«Гістологічна діагностика»здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою: усного опитування з використанням гістопрепаратів; опису гістопрепарату (усного, письмового або тести); демонстрації окремих морфологічних структур на пат. препаратах по завданню викладача, виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Підсумковий контроль знаньз курсу «Гістологічна діагностика»здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Порівняльна анатомія тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Порівняльна анатомія тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, пошуку, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 2 курс нтн |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | д.вет.н., професор Кот Тетяна Францівна
к.вет.н., доцент Сокульський Ігор Миколайович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 3. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Порівняльна анатомія опорно-рухового апарату. Принципи структурної організації організму свійських тварин. Порівняльна анатомія будови скелета тварин різних видів.Будова хребетного стовпа тварин різних видів. Будова скелету черепа тварин різних видів. Будова периферичного скелету тварин різних видів.
Тема 2. Порівняльна анатоміяз’єднання кісток скелету.Особливості з’єднання кісток осьового та периферичного скелету тварин різних видів.
Тема 3. Порівняльна анатомія м’язової системи. Особливості будови м’язів тварин різних видів. Функцій м’язів при русі та при статичному положенні тварини.
Тема 4. Порівняльна анатомія нутрощів, систем травлення. 1. Особливості будови шкіри тварин різних видів. Будова загального покриву і похідних шкіри тварин різних видів у порівняльному аспекті. Розвиток шкіри у філо- та онтогенезі. Загальна характеристика внутрішніх органів, особливості їх будови у видовому, віковому і статевому аспектах.Особливості будови органів травлення тварин різних видів.Диференціація середньої та задньої кишки на відділи, та їх особливості у свійських тварин.
Тема 5.Порівняльна анатомія систем дихання, сечостатевого апарату.Особливості будови органів дихання тварин різних видів.Органи водяного та повітряного дихання у хребетних.Особливості будови органів сечовиділення тварин різних видів. Покоління нирок.Особливості будови органів розмноження самок тварин різних видів.Особливості будови органів розмноження самців тварин різних видів.
Тема 6.Порівняльна анатомія серцево-судинної системи, ендокринних залоз. Особливості будови серцево-судинної системи тварин різних видів у порівняльному аспекті. Анастомози і колатералі. Кола кровообігу дорослого організму та плода.Особливості будови лімфатичної систем тварин різних видів у порівняльному аспекті.Особливості будови залоз внутрішньої секреції, органів кровотворення і імунного захисту тварин різних видів у порівняльному аспекті.
Тема 7.Порівняльна анатомія центральних і периферичних відділів нервової системи, органів чуття.Характеристика головного і спинного мозку тварин у порівняльному аспекті.Філогенез нервової системи.Розвиток і анатомо-функціональна характеристика органів чуття у порівняльному аспекті.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів з курсу «Порівняльна анатомія тварин» передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Поточний контроль знань з курсу «Порівняльна анатомія тварин» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою.
Підсумковий контроль з курсу «Порівняльна анатомія тварин» здійснюється у формі заліку.Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40. Загальна оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Судова ветеринарія
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Судова ветеринарія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, пошуку, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК 9. Здатність приймати обґрунтовані рішення СК 7. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. СК 14. Здатність проводити судово-ветеринарну експертизу |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 3 курс нтн |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
5 |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Заїка Світлана Сергіївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 2. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 4. Розуміти логічну послідовність дій та вміти оформляти відповідну документацію під час проведення судово-ветеринарної експертизи.
РН 6. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, передбачати вплив отриманих результатів на виробничі і технологічні процеси, знаходити рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Визначення судової ветеринарії, її значення у забезпеченні норм державної законності щодо вирішення спеціальних питань органами дізнання слідства та суду та в правовій підготовці ветеринарних спеціалістів.
Тема 2. Історія судової ветеринарії, її зв’язок із судовою медициною, біологічними науками та ветеринарною медициною. Матеріал і методи досліджень судово-ветеринарної медицини.
Тема 3. Чинні законодавчі акти та нормативні матеріали, що регулюють судово-ветеринарного експерта. Організація судової експертизи. Порядок призначення експертизи. Вибір особи експерта та порядок її відхилення. Обов’язки судового експерта.
Тема 4. Судова танатологія. Мета і завдання. Особливості судово-ветеринарного розтину трупів тварин. Оформлення документації.
Тема 5. Судова травматологія.
Тема 6. Судове акушерство.
Тема 7. Судова токсикологія.
Тема 8. Судова експертиза матеріалів справ. Судово-ветеринарна експертиза речових доказів.
Тема 9. Визначення виду тварин за будовою кісток, жиру, м’язів, волосу, складом крові, тощо. 10. Визначення фальсифікації харчових продуктів.
Тема 11. Судово-ветеринарна експертиза діяльності ветеринарного персоналу у разі виникнення і поширення заразних хвороб тварин (порушення правил карантину, транспортування тварин, інших правил та інструкцій).
Тема 12. Судова деонтологія. Лікарські помилки.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Ветеринарна онкологія
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна онкологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями
ЗК 11. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 5 курс нтн |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
10 |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцентЗаїка Світлана Сергіївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 3. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 6.Володіти спеціалізованими програмними засобами для виконання професійних завдань.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Методи дослідження у патологічній анатомії. Загальна характеристика пухлин.
Тема 2. Механізми інвазії та метастазування. Протипухлинний імунітет.
Тема 3. Пухлини з епітеліальної тканини. Класифікація, локалізація і морфологія пухлин із епітеліальної тканини.
Тема 4. Мезенхімальні пухлини. Пухлини сполучної тканини. Злоякісні пухлини мезенхімального походження.
Тема 5. Пухлини нервової системи та оболонок мозку. Нейроектодермальні (нейроепітеліальні) пухлини. Пухлини нервової системи. Пухлини вегетативної нервової системи. Пухлини периферичної нервової системи.
Тема 6. Органоспецифічні пухлини. Класифікація, локалізація і морфологія органоспецифічних пухлин. Судинні пухлини. Класифікація, локалізація і морфологія судинних пухлин.
Тема 7. Лейкози. Загальна характеристика хвороби. Класифікація лейкозів. Ензоотичний лейкоз великої рогатої худоби. Клінічна характеристика, патологоанатомічні зміни та диференційна діагностика. Лейкоз птахів. Хвороба Марека. Клініко-анатомічна характеристика: парези, паралічі, розлад зору. Лімфоїдний лейкоз. Ретикулоендотеліози птахів. Мієлоїдні новоутворення.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів з курсу «Анатомічні особливості м’ясоїдів» передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Гістологічна діагностика
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Гістологічна діагностика |
| Назва компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК01. Здатність встановлювати особливості будови і функціонування клітин, тканин, органів, їх систем та апаратів організму тварин різних класів і видів – ссавців, птахів, комах (бджіл), риб та інших хребетних.
СК02. Здатність використовувати інструментарій, спеціальні пристрої, прилади, лабораторне обладнання та інші технічні засоби для проведення необхідних маніпуляцій під час професійної діяльності. СК06. Здатність здійснювати відбір, пакування, фіксування і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. СК07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 1 курс (після бакалавра) |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | д.вет.н., професор Гуральська Світлана Василівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 01. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 02. Використовувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розроблення діагностичних, лікувальних і підприємницьких стратегій.
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем)
Тема 1. ВСТУП. Предмет гістологічна діагностика. Аналіз патологічного матеріалу. Відбір і пересилання патологічного матеріалу для гістологічного дослідження.
Тема 2. Методи гістологічного дослідження. Метод класичної гістології. Флуоресцентна мікроскопія. Метод темнопольової мікроскопії. Мікрургія клітини і фракціонування клітинних структур. Авторадіографія. Імуноцитохімічний метод дослідження. Електронна мікроскопія.
Тема 3. Світлова та електронна мікроскопія. Будова світлового мікроскопа. Правила роботи з мікроскопом. Загальна характеристика методу електронної мікроскопії. Технологія виготовлення зрізів з органів і тканин для електронно-мікроскопічних досліджень.
Тема 4. Технологія виготовлення гістологічних препаратів.Відбір матеріалу. Фіксація матеріалу. Вибір фіксуючої рідини для фіксації матеріалу. Промивання фіксованого матеріалу. Зневоднення промитого матеріалу. Ущільнення зневодненого матеріалу.
Тема 5. Технологія виготовлення гістологічних препаратів.Загальна характеристика мікротомів. Заморожувальні мікротоми.
Тема 6. Морфометричні дослідження в гістології. Інструменти та прилади для вимірювання. Техніка вимірювання.
Тема 7. Фарбування зрізів. Загальна характеристика. Характеристика барвників. Технологія фарбування.
Тема 8. Загальні методи фарбування. Методи фарбування їх гематоксиліном та еозином, за Ван-Гізон.
Тема 9. Спеціальні методи фарбування.
Тема 10. Гістохімічні методи. Виявлення нуклеїнових кислот. Білки. Жири. Вуглеводи.
Тема 11. Патологія клітини. Поняття про пошкодження (альтерація); його види і причини. Порушення структури та функції мембран клітини: – транспортні; – функціонально-метаболічні; – структурні.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Поточний контроль знань з курсу«Гістологічна діагностика» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою: усного опитування з використанням гістопрепаратів; опису гістопрепарату (усного, письмового або тести); демонстрації окремих морфологічних структур на пат. препаратах по завданню викладача, виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Підсумковий контроль знань з курсу «Гістологічна діагностика» здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Посмертна діагностика
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Посмертна діагностика |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК01. Здатність встановлювати особливості будови і функціонування клітин, тканин, органів, їх систем та апаратів організму тварин різних класів і видів – ссавців, птахів, комах (бджіл), риб та інших хребетних.
СК06. Здатність здійснювати відбір, пакування, фіксування і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. СК07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, командна робота, виконання ситуаційних завдань, обговорення, дискусії |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 2 курс (після бакалавра) |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | д.вет.н., професор Гуральська Світлана Василівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 01. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 09. Розробляти заходи, спрямовані на захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем)
Тема 1. Вступ. Предмет посмертна діагностика, її завдання та значення. Методи патоморфологічнихдосліджень.Мета розтину трупів тварин. Техніка безпеки при проведенні розтину. Трупні ознаки (охолодження, задубіння, зсідання крові, трупні гіпостази, розклад трупа).
Тема 2. Правила відбору зразків патологічного матеріалу.Відбір крові, кормів та пересилання їх для лабораторного дослідження. Відбір і пересилання патологічного матеріалу для дослідження на інфекційні та інвазійні захворювання. Відбір і пересилання матеріалу для дослідження на окремі бактеріальні інфекції.
Тема 3. Клітина – одиниця патології в організмі. Патологія в клітині Мікроскопічний аналіз патологічного матеріалу.
Тема 4. Техніка розтину та особливості патологоанатомічного дослідження при розтині трупів тварин. Мета розтину трупів тварин. Трупні зміни.
Тема 5. Дослідження органів при розтині трупів тварин.
Тема 6. Залежність патологоанатомічних змін від механізму смерті.
Тема 7. Диференційна діагностика інфекційних та незаразних хвороб тварин.
Тема 8. Особливості посмертної діагностики незаразних хвороб у тварин і птиці.
Тема 9. Особливості посмертної діагностики інфекційних хвороб у тварин і птиці. Комплексний метод діагностики інфекційних хвороб: клінічний, епізоотологічний, патологоанатомічний і гістологічний, бактеріологічний і вірусологічний, гематологічний, серологічний, алергічний та біологічний методи.
Тема 10. Особливості посмертної діагностики інвазійних хвороб у тварин і птиці.Виявлення гельмінтів в організмі тварин за методикою повного або неповного гельмінтологічного розтину трупів.
Тема 11.Патогістологічна техніка. Виготовлення гістопрепаратів. Мікротоми. Мікроскопи.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Поточний контроль знань з курсу «Посмертна діагностика» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою: усного опитування з використанням макропрепаратів; демонстрації окремих морфологічних структур на пат. препаратах по завданню викладача, виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Підсумковий контроль знань з курсу «Посмертна діагностика» здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Судова ветеринарія
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Судова ветеринарія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, пошуку, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК 9. Здатність приймати обґрунтовані рішення СК 7. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. СК 14. Здатність проводити судово-ветеринарну експертизу |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 1 курс (після бакалавра) |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2 |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Заїка Світлана Сергіївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 2. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 4. Розуміти логічну послідовність дій та вміти оформляти відповідну документацію під час проведення судово-ветеринарної експертизи.
РН 6. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, передбачати вплив отриманих результатів на виробничі і технологічні процеси, знаходити рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Визначення судової ветеринарії, її значення у забезпеченні норм державної законності щодо вирішення спеціальних питань органами дізнання слідства та суду та в правовій підготовці ветеринарних спеціалістів.
Тема 2. Історія судової ветеринарії, її зв’язок із судовою медициною, біологічними науками та ветеринарною медициною. Матеріал і методи досліджень судово-ветеринарної медицини.
Тема 3. Чинні законодавчі акти та нормативні матеріали, що регулюють судово-ветеринарного експерта. Організація судової експертизи. Порядок призначення експертизи. Вибір особи експерта та порядок її відхилення. Обов’язки судового експерта.
Тема 4. Судова танатологія. Мета і завдання. Особливості судово-ветеринарного розтину трупів тварин. Оформлення документації.
Тема 5. Судова травматологія.
Тема 6. Судове акушерство.
Тема 7. Судова токсикологія.
Тема 8. Судова експертиза матеріалів справ. Судово-ветеринарна експертиза речових доказів.
Тема 9. Визначення виду тварин за будовою кісток, жиру, м’язів, волосу, складом крові, тощо. 10. Визначення фальсифікації харчових продуктів.
Тема 11. Судово-ветеринарна експертиза діяльності ветеринарного персоналу у разі виникнення і поширення заразних хвороб тварин (порушення правил карантину, транспортування тварин, інших правил та інструкцій).
Тема 12. Судова деонтологія. Лікарські помилки.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Ветеринарна онкологія
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Ветеринарна онкологія |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями
ЗК 11. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 1 курс (після бакалавра) |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
1 |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Заїка Світлана Сергіївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 3. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 6.Володіти спеціалізованими програмними засобами для виконання професійних завдань.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Методи дослідження у патологічній анатомії. Загальна характеристика пухлин.
Тема 2. Механізми інвазії та метастазування. Протипухлинний імунітет.
Тема 3. Пухлини з епітеліальної тканини. Класифікація, локалізація і морфологія пухлин із епітеліальної тканини.
Тема 4. Мезенхімальні пухлини. Пухлини сполучної тканини. Злоякісні пухлини мезенхімального походження.
Тема 5. Пухлини нервової системи та оболонок мозку. Нейроектодермальні (нейроепітеліальні) пухлини. Пухлини нервової системи. Пухлини вегетативної нервової системи. Пухлини периферичної нервової системи.
Тема 6. Органоспецифічні пухлини. Класифікація, локалізація і морфологія органоспецифічних пухлин. Судинні пухлини. Класифікація, локалізація і морфологія судинних пухлин.
Тема 7. Лейкози. Загальна характеристика хвороби. Класифікація лейкозів. Ензоотичний лейкоз великої рогатої худоби. Клінічна характеристика, патологоанатомічні зміни та диференційна діагностика. Лейкоз птахів.Хвороба Марека. Клініко-анатомічна характеристика: парези, паралічі, розлад зору. Лімфоїдний лейкоз. Ретикулоендотеліози птахів. Мієлоїдні новоутворення.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Патоморфологія отруєнь
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Патоморфологія отруєнь |
| Назва компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК01. Здатність встановлювати особливості будови і функціонування клітин, тканин, органів, їх систем та апаратів організму тварин різних класів і видів – ссавців, птахів, комах (бджіл), риб та інших хребетних.
СК05. Здатність застосовувати методи і методики патологоанатомічної діагностики хвороб тварин для встановлення остаточного діагнозу та причин їх загибелі. СК06.Здатність здійснювати відбір, пакування, фіксування і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. СК07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 2 курс (після бакалавра) |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Заїка Світлана Сергіївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 01. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 03. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 13. Розуміти логічну послідовність дій та вміти оформляти відповідну документацію під час проведення судово-ветеринарної експертизи.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Вступ. Предмет патоморфологія отруєнь, її завдання та значення. Методи патоморфологічних досліджень. Мета розтину трупів тварин. Техніка безпеки при проведенні розтину. Трупні ознаки (охолодження, задубіння, зсідання крові, трупні гіпостази, розклад трупа).
Тема 2. Відбір патологічного матеріалу.Основні правила відбору. Надсилання матеріалу до лабораторії. Прижиттєвий і посмертний матеріал. Консервація матеріалу (при необхідності).
Тема 3. Клітина – одиниця патології в організмі. Патологія в клітині (патологія ядра, цитоплазми, плазмолеми, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі і т. д.). Мікроскопічний аналіз патологічного матеріалу. Світлова та електронна мікроскопія. Технологія виготовлення зрізів з органів і тканин для гістологічних досліджень.
Тема 4. Загальна характеристика морфологічних змін у разі отруєння мінеральними сполуками. Симптоми, патогенез та патологоанатомічні зміни при отруєннях фторорганічними сполуками. Симптоми, патогенез та патологоанатомічні зміни при отруєннях хлорорганічними сполуками. Симптоми, патогенез та патологоанатомічні зміни при отруєннях ртутьорганічними сполуками. Симптоми, патогенез та патологоанатомічні зміни при отруєннях сполуками миш’яку. Симптоми, патогенез та патологоанатомічні зміни при отруєннях кухонною сіллю.
Тема 5. Загальна характеристика морфологічних змін в організмі у разі отруєння рослинними отрутами. Симптоми отруєння речовинами рослинного походження. Патогенез та патологоанатомічні зміни при отруєннях отрутами рослинного походження.
Тема 6. Загальна характеристика морфологічних змін в організмі у разі отруєння отрутами тваринного походження. Симптоми отруєння речовинами тваринного походження. Патогенез та патологоанатомічні зміни при отруєннях отрутами тваринного походження.
Тема 7. Особливості патолого-анатомічної діагностики отруєнь у тварин і птиці. Гострі отруєння. Хронічні отруєння. Комплексний метод діагностики отруєнь: клінічний, патологоанатомічний, гістологічний, гематологічний, токсико-хімічний.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів з курсу «Патоморфологія отруєнь» передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ЕПІЗООТОЛОГІЇ
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Приватна практика та основи ветеринарного бізнесу
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Приватна практика та основи ветеринарного бізнесу |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК10. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня.
Внаслідок вивчення дисципліни здобувач набуває таких спеціальних компетентностей: СК12. Здатність розробляти та реалізовувати заходи, спрямовані на захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей. СК17. Здатність здійснювати маркетинг і менеджмент ветеринарних засобів і послуг у ветеринарній медицині. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні роботи, ситуаційні завдання, складання бізнес-плану. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Необхідні базові знання комунікації, економіки, інформаційних технологій. |
| Викладач | Бегас Василь Леонідович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 02. Використовувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розроблення діагностичних, лікувальних і підприємницьких стратегій.
РН 11. Узагальнювати та аналізувати інформацію щодо ефективності роботи ветеринарних фахівців різного підпорядкування.
РН 16. Знати принципи та методи маркетингу і менеджменту ветеринарних засобів і послуг у ветеринарній медицині.
РН 19. Здійснювати просвітницьку діяльність серед працівників галузі та населення. Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Тема 1. Сучасний стан підприємництва у ветеринарній медицині в Україні. Тема 2. Поняття і сутність приватної практики. Тема 3. Мотивація. Тема 4. Комунікації. Тема 5. Маркетинг у приватній практиці, його суть і зміст. Тема 6. Приватна практика маркетингові дослідження. Тема 6. Реклама у ветеринарній медицині.
Практичні роботи: Ліцензування у ветеринарній медицині, Підготовка документації для отримання ліцензії, Права і обов’язки лікаря ветеринарної медицини підприємця. Правила надання платних послуг. Статут ветеринарного підприємства. Бізнес-план ветеринарного підприємства. Зовнішнє та внутрішнє середовище організації. Робота з персоналом у ветеринарних установах. Комунікації в ветеринарній медицині. Мотивація робітників у галузі ветеринарної медицини. Оцінка праці робітників. Ціноутворення у сфері ветеринарної медицини. Механізм формування тарифів на ветеринарні роботи та послуги. Методика розрахунку тарифу. Робота з клієнтами у сфері ветеринарної медицини. Організація роботи установи ветеринарної медицини. Результати оцінювання (форми, критерії).
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36 – 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Гігієна вирощування і утримання та інфекційні хвороби продуктивних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Профілактика інфекційних хвороб коней та внутрішні хвороби – 5 курс.. |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розробки і вдосконалення загальних і спеціальних методів (заходів) профілактики та ліквідації інфекційних хвороб тварин і здійснення активного втручання людини в об’єктивні закономірності епізоотичного процесу;
Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Знання та розуміння предметної області і професії. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність проведення експериментальних досліджень та аналізу їх результатів |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 – ветеринарна медецина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | знання біології собаки, анатомі, гістології, епізоотології, терапії, фармакології, фізіології, патологічної анатомії, ветеринарної мікробіології, вірусології та імунології, здатність логічного і критичного мислення |
| Викладач | Радзиховський М. Л. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
27 мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
Теоретичні знання і практичні навики, одержані студентами, дозволяють випускникам факультету ветеринарної медицини після закінчення вузу впевнено включатися у виробничий процес і успішно вирішувати практичні проблеми клінічної ветеринарії.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань) Профілактика, протиепізоотичні заходи і терапія інфекційних хвороб; Особливості профілактики заразних хвороб у молочних господарствах; Інфекційні хвороби молодняка ВРХ; Складання та обґрунтування планів оздоровчих заходів при інфекційних хворобах ВРХ; Ліквідація факторів передачі збудника як вектор дії на епізоотичний процес; Використання біопрепаратів для діагностики та профілактики інфекційних хвороб; Ветеринарне забезпечення благополуччя галузі скотарства за кордоном; Діагностика та диференціальна діагностика інфекційних хвороб молодняку сільськогосподарських тварин; Особливості організації профілактично-оздоровчих при сибірці; Вивчення інструкції проведення очної і внутрішньошкірної туберкулінізації; Ознайомлення з технікою взяття патматеріалу та методикою алергічної діагностики паратуберкульозу; Проведення щеплення великої рогатої худоби проти емкару; Взяття крові для серологічних досліджень; Оформлення списків і супровідної документації.
Результати оцінювання (форми, критерії)
усне опитування; тести 1 та 2 рівнів складності (закінчити речення); складання схем профілактичних обробок
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Організація і економіка ветеринарної справи
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Організація і економіка ветеринарної справи |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК 06. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК 08. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК 09. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК 10.Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами інших галузей знань/видів економічної діяльності). ЗК 11.Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні роботи, ситуаційні завдання, складання планів, звітів. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Необхідні базові знання спеціальних предметів: епізоотологія, паразитологія, внутрішні хвороби, акушерства, хірургії. |
| Викладач | Бегас Василь Леонідович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Тема 1. Організаційна структура ветеринарної медицини та керівництво ветеринарною справою в Україні. Тема 2. Організація ветеринарної справи в районі. Тема 3. Організація ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на транспорті та державному кордоні України. Тема 4. Міжнародні ветеринарні організації. Організація і структура ветеринарної служби в окремих зарубіжних країнах.
Практичні роботи:
Організація ветеринарної справи у господарствах різних форм власності. Складання документації проведених ветеринарних заходів, обстеження господарств, ферм. Надзвичайні протиепізоотичні комісії та карантин тварин. Порядок оформлення і видачі ветеринарних документів. Ветеринарний облік. Ветеринарна статистична звітність. Планування ветеринарних заходів. Порядок формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини. Фінансування державної служби ветеринарної медицини. Організація матеріально-технічного забезпечення ветеринарної медицини. Економіка ветеринарної справи, розрахунок збитків, затрат. Економіка ветеринарної справи, розрахунок економічної ефективності.
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення іспиту у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання іспиту, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36 – 60 балам.
Підсумкові бали за іспит (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на іспиті дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час іспиту та балів, отриманих під час поточного контролю.
Експлікаційні форми навчальних програм дисциплін вибіркової компоненти для студентів спеціальності 211 «Ветеринарна медицина» освітнього ступеня магістр
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Біологічно-активні речовини отруйних рослин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Біологічно-активні речовини отруйних рослин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 3. Знання та розуміння предметної області і професії. ЗК 4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, здатність спілкуватися іншою мовою на загальні та фахові теми. ЗК 6. Здатність проведення експериментальних досліджень та аналізу їх результатів. ЗК 7. Здатність спілкуватися з нефахівцями своєї галузі ЗК 9. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, проблемне заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 –ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | знання біології, ветеринарної мікробіології, здатність логічного і критичного мислення |
| Викладач | Рибачук Ж.В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
27 мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1. Відтворювати термінологію з компонентів освітньої програми
РН 3. Описувати сутність та динаміку фізико-хімічних та біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології під впливом факторів зовнішнього середовища, дії інфекційних агентів, хірургічних та акушерсько-гінекологічних втручань.
РН 5 Упорядковувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розроблення діагностичних, лікувальних, профілактичних заходів та підприємницьких стратегій.
РН 6 Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, передбачати вплив отриманих результатів на виробничі і технологічні процеси, знаходити рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 7. Встановлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН 14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин, виробничих і технологічних процесах, запроваджених у підприємствах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем
3.1. тіоглікозиди (особливості накопичення в рослинах і токсикокінетики, симптоми та терапія тварин за токсикозу)
3.2. Ціаноглікозиди (особливості накопичення в рослинах і токсикокінетики, симптоми та терапія тварин за токсикозу).
3.3. сапонінглікозиди, глікозиди інших груп (особливості накопичення в рослинах і токсикокінетики, симптоми та терапія тварин за токсикозу).
Перелік практичних завдань
Результати оцінювання (форми, критерії)
усне опитування …………………………..
тести 1 та 2 рівнів складності (закінчити речення) …………………….
складання схем патогенезу отруєнь………………..
……………………………………………
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
« Методи мікробіологічних досліджень»
| Назва дисципліни | Методи мікробіологічних досліджень |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях шляхом пошуку та оброблення інформації з різних джерел, з подальшим аналізом отриманих результатів |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні, проблемні заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень
4 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к. біол. н., доцент Солодка Л.О. |
| Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
Описувати сутність та динаміку процесів в організмі тварин у нормі та за патології (під впливом факторів зовнішнього середовища або дії інфекційних агентів).
Встановлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
Рекомендувати до застосування методи діагностики хвороб, спричинених клітинними мікроорганізмами.
Формулювати висновки щодо результатів низки досліджень, використаних під час роботи з мікробним матеріалом за умов норми та при патології.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
принципи відбору зразків мікробного матеріалу; вибір оптимального посуду для пересилки мікробного матеріалу в лабораторію; складання схем ідентифікації відомих мікробів (діагностика хвороб); складання схем в разі класифікації невідомих мікробів (виявлення представників різних видів у природних асоціаціях); сучасні принципи отримання лабораторних культур; підготовка чистих культур для мікроскопії та молекулярно-біологічних досліджень.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Ситуаційні завдання «Відбір матеріалу» – 10 балів;
Ситуаційні завдання «Підготовка до досліджень» – 10 балів;
Контрольна робота «Основні методи досліджень діагностичної лабораторії» – 15 балів;
Контрольна робота «Вибір методик мікроскопії за умов діагностики хвороби» – 10 балів;
Складання схеми діагностики інфекційної хвороби – 15 балів
Залікова робота – «Опис збудника хвороби та методика постановки діагнозу» – 40 балів
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Хірургічна патологія ВРХ та Інфекційні хвороби-профілактика
Розділ «Інфекційні хвороби-профілактика» – 5 курс ОС «Магістр»
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Хірургічна патологія ВРХ та Інфекційні хвороби-профілактика, Розділ «Інфекційні хвороби-профілактика» |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 3. Знання та розуміння предметної області і професії. 4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, здатність спілкуватися іншою мовою на загальні та фахові теми. 6. Здатність проведення експериментальних досліджень та аналізу їх результатів. 7. Здатність спілкуватися з нефахівцями своєї галузі 9. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні роботи, ситуаційні завдання, складання плану оздоровчих заходів. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
9 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | знання біології, ветеринарної мікробіології та вірусології, фармакології, епізоотології, здатність логічного і критичного мислення |
| Викладач | Романишина Тетяна Олександрівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Тема 1. Основні заходи загальної профілактики інфекційних хвороб ВРХ. Тема 2. Особливості профілактики заразних хвороб у молочних господарствах Тема 3. Ветеринарне забезпечення благополуччя галузі скотарства за кордоном Тема 4. Особливості оздоровчих заходів при інфекційних хворобах ВРХ. Тема 5. Особливо небезпечні хвороби ВРХ (етіологія, патогенез, лікування, профілактика)
Практичні роботи: Ліквідація факторів передачі збудника як вектор дії на епізоотичний процес. Використання біопрепаратів для діагностики та профілактики інфекційних хвороб. Діагностика та диференціальна діагностика інфекційних хвороб молодняку сільськогосподарських тварин. Особливості організації профілактично-оздоровчих при сибірці. Вивчення інструкції проведення очної і внутрішньошкірної туберкулінізації. Ознайомлення з технікою взяття патматеріалу та методикою алергічної діагностики паратуберкульозу. Проведення щеплення великої рогатої худоби проти парагрипу. Взяття крові для серологічних досліджень. Оформлення списків і супровідної документації. Ящур. Віспа. Губчастоподібна енцефалопатія ВРХ. Можливість зараження людей хворобами ВРХ і ДРХ
Приймання іспиту у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання іспиту, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36 – 60 балам.
Підсумкові бали за іспит (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на іспиті дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час іспиту та балів, отриманих під час поточного контролю.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Профілактика інфекційних хвороб коней
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Профілактика інфекційних хвороб коней |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК 02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. СК 04. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу СК 06. Здатність здійснювати відбір, пакування, фіксування і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. СК 08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів та видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, командна робота |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр, 5 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
9 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Радзиховський Микола Леонідович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 05. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН 06. Розробляти карантинні та оздоровчі заходи, методи терапії, профілактики, діагностики та лікування хвороб різної етіології.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Профілактика та заходи боротьби з вірусними хворобами коней. Вивчення особливостей етіології, патогенезу, клінічних ознак, патологоанатомічних змін та розробка схем лікування та профілактики враховуючи поставлений діагноз враховуючі диференційні.
Тема 2. Профілактика та заходи боротьби з бактеріальними хворобами коней. Вивчення особливостей етіології, патогенезу, клінічних ознак, патологоанатомічних змін та розробка схем лікування та профілактики враховуючи поставлений діагноз враховуючі диференційні.
Тема 3. Профілактика та заходи боротьби з грибковими хворобами коней. Вивчення особливостей етіології, патогенезу, клінічних ознак, патологоанатомічних змін та розробка схем лікування та профілактики враховуючи поставлений діагноз враховуючі диференційні.
Тема 4. Забезпечення ветеринарного благополуччя у галузі конярство. Розробка схем загальної та специфічної профілактики. Дотримання умов карантинування.
Тема 5. Вимоги до експорту імпорту сировини. Вимоги до спортивних коней.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів з курсу «Профілактика інфекційних хвороб коней» передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
Поточний контроль знань з курсу «Профілактика інфекційних хвороб коней» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування з використанням препаратів;
– опису конкретної ситуації щодо захворювання з розробкою схем лікування та профілактики
– демонстрації окремих біопрепаратів по завданню викладача для постановки діагнозу лікування або профілактики з тим чи іншим захворюванням.
Підсумковий контроль знань з курсу «Профілактика інфекційних хвороб коней» здійснюється під час проведення заліку у четвертому семестрі, який проводиться в усно-практичній формі або письмовій або тестування за програмою навчальної дисципліни. Підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем у відповідному семестрі. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування, тестування у поза аудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять).
Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом теоретичного і практичного програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, а також виконання засвоєних практичних навичок вміннями застосувати їх у практичній діяльності.
Залікові питання (письмові або тестові питання) мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції, лабораторні заняття та самостійну роботу) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Тобто, студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на підсумкові питання, тести тощо. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку і балів, отриманих під час поточного контролю.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
інфекційні хвороби дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Інфекційні хвороби дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК 02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. СК 04. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу СК 06. Здатність здійснювати відбір, пакування, фіксування і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. СК 08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів та видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, командна робота |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр, 6 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
11 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Радзиховський Микола Леонідович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 04. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 05. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН 06. Розробляти карантинні та оздоровчі заходи, методи терапії, профілактики, діагностики та лікування хвороб різної етіології.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Профілактика та заходи боротьби з вірусними хворобами собак. Вивчення особливостей етіології, патогенезу, клінічних ознак, патологоанатомічних змін та розробка схем лікування та профілактики враховуючи поставлений діагноз враховуючі диференційні.
Тема 2. Профілактика та заходи боротьби з вірусними хворобами котів. Вивчення особливостей етіології, патогенезу, клінічних ознак, патологоанатомічних змін та розробка схем лікування та профілактики враховуючи поставлений діагноз враховуючі диференційні.
Тема 3. Профілактика та заходи боротьби з бактеріальними хворобами котів. Вивчення особливостей етіології, патогенезу, клінічних ознак, патологоанатомічних змін та розробка схем лікування та профілактики враховуючи поставлений діагноз враховуючі диференційні.
Тема 4. Профілактика та заходи боротьби з бактеріальними хворобами котів. Вивчення особливостей етіології, патогенезу, клінічних ознак, патологоанатомічних змін та розробка схем лікування та профілактики враховуючи поставлений діагноз враховуючі диференційні.
Тема 5. Профілактика та заходи боротьби з дерматомікозами. Вивчення особливостей етіології, патогенезу, клінічних ознак, патологоанатомічних змін та розробка схем лікування та профілактики враховуючи поставлений діагноз враховуючі диференційні.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів з курсу «Інфекційні хвороби дрібних тварин» передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
Поточний контроль знань з курсу «Інфекційні хвороби дрібних тварин» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування з використанням препаратів;
– опису конкретної ситуації щодо захворювання з розробкою схем лікування та профілактики
– демонстрації окремих біопрепаратів по завданню викладача для постановки діагнозу лікування або профілактики з тим чи іншим захворюванням.
Підсумковий контроль знань з курсу «Інфекційні хвороби дрібних тварин» здійснюється під час проведення заліку у четвертому семестрі, який проводиться в усно-практичній формі або письмовій або тестування за програмою навчальної дисципліни. Підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем у відповідному семестрі. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування, тестування у поза аудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять).
Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом теоретичного і практичного програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, а також виконання засвоєних практичних навичок вміннями застосувати їх у практичній діяльності.
Залікові питання (письмові або тестові питання) мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції, лабораторні заняття та самостійну роботу) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Тобто, студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на підсумкові питання, тести тощо. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку і балів, отриманих під час поточного контролю.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Інфекційні хвороби свиней
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Інфекційні хвороби свиней |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
3. Знання та розуміння предметної області і професії. 4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, здатність спілкуватися іншою мовою на загальні та фахові теми. 6. Здатність проведення експериментальних досліджень та аналізу їх результатів. 7. Здатність спілкуватися з нефахівцями своєї галузі 9. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, проблемне заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 –ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
11 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | базові знання біології, ветеринарної мікробіології та вірусології, фармакології, епізоотології, здатність логічного і критичного мислення |
| Викладач | Романишина Т. О. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
27 мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Тема 1. Основи ведення свинарства та діагностика хвороб. Тема 2. Факторні та класичні хвороби свиней. Умовно-патогенна мікрофлора макроорганізму. Фактори, що впливають на зниження резистентності макроорганізму 3. Інфекційний та епізоотичний процес при факторних та класичних хворобах свиней Тема 4. Хвороби молодняка свиней. Класифікація хвороб молодняка. Біологічні особливості новонародженого організму. Особливості імунного захисту Тема 5. Імунопрофілактика інфекційних хвороб свиней. Тема 6. Планування заходів щодо попередження занесення і поширення в Україні небезпечних інфекційних хвороб свиней. Профілактика основних небезпечних хвороб свиней. Охорона людей від антропозоонозних хвороб
Практичні роботи: Відбір свиней, оформлення купівлі-продажу проведення карантинування. Показники інтенсивності та екстенсивності розвитку епізоотичного процесу у промисловому свинарстві. Диференційна діагностика АЧС і КЧС. Бешиха свиней. Хвороба Тешена. Хвороба Ауєскі. Інфекційні хвороби ШКТ свиней. Грип та атрофічний риніт свиней. Хламідіоз та репродуктивно-респіраторний синдром. Осіння та весняні диспансеризації, імунологічний контроль стану резистентності. Складання плану протиепізоотичних заходів направлених на недопущення заразних хвороб.
Приймання іспиту у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання іспиту, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36 – 60 балам.
Підсумкові бали за іспит (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на іспиті дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час іспиту та балів, отриманих під час поточного контролю.
Експлікаційні форми навчальних програм дисциплін вибіркової компоненти для студентів спеціальності 211 «Ветеринарна медицина» освітнього ступеня магістр після бакалавра
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Біологічний контроль діагностикумів і біопрепаратів
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Біологічний контроль діагностикумів і біопрепаратів |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК 02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. СК 06. Здатність здійснювати відбір, пакування, фіксування і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. СК 07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, командна робота |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Радзиховський Микола Леонідович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 14. Розуміти сутність процесів виготовлення, зберігання та переробки біологічної сировини.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Структура та організація біофабрики. Особливості функціонування біофабрик. Вимоги щодо Європейського стандарту функціонування біофабрик.
Тема 2. Класифікація та використання біопрепаратів. Особливості класифікації біопрепаратів. Галузі в яких використовуються біопрепарати. Класифікація згідно вимог ЄС.
Тема 3. Використання культур клітин для виготовлення біопрепаратів. Особливості використання культур клітин для отримання біопрепаратів. Використання лабораторних тварин для отримання біопрепаратів.
Тема 4. Біотехнологія та сучасні технології виготовлення вакцин. Особливості виготовлення вакцин. Стандарти ЄС для виготовлення вакцин. Види вакцин.
Тема 5. Діагностичні біопрепарати. Особливості виготовлення діагностикумів. Стандарти ЄС для виготовлення діагностикумів. Види діагностикумів.
Тема 6. Лікувальні біопрепарати Особливості виготовлення лікувальних біопрепаратів. Стандарти ЄС для виготовлення лікувальних біопрепаратів. Види лікувальних біопрепаратів.
Тема 7. Біопрепарати для специфічної профілактики. Особливості виготовлення біопрепаратів для специфічної профілактики. Стандарти ЄС для виготовлення біопрепаратів для специфічної профілактики. Види біопрепаратів для специфічної профілактики.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів з курсу «Біологічний контроль діагностикумів і біопрепаратів» передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
Поточний контроль знань з курсу «Біологічний контроль діагностикумів і біопрепаратів» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування з використанням препаратів;
– опису біологічного препарату (усного, письмового або тести);
– демонстрації окремих біопрепаратів по завданню викладача.
Підсумковий контроль знань з курсу «Біологічний контроль діагностикумів і біопрепаратів» здійснюється під час проведення заліку у четвертому семестрі, який проводиться в усно-практичній формі або письмовій або тестування за програмою навчальної дисципліни. Підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем у відповідному семестрі. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування, тестування у поза аудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять).
Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом теоретичного і практичного програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, а також виконання засвоєних практичних навичок вміннями застосувати їх у практичній діяльності.
Залікові питання (письмові або тестові питання) мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції, лабораторні заняття та самостійну роботу) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Тобто, студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на підсумкові питання, тести тощо. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку і балів, отриманих під час поточного контролю.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Особливості діагностики та профілактики інфекційних хвороб бджіл та риб – 4 нтн.
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Особливості діагностики та профілактики інфекційних хвороб бджіл та риб – 4 нтн. |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 7. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. 8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. 9. Здатність приймати обґрунтовані рішення. 11.Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні роботи, ситуаційні завдання, проведення іхтіопатологічного дослідження. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Необхідні базові знання спеціальних предметів: мікробіологія, вірусологія, епізоотологія, паразитологія, внутрішні хвороби. |
| Викладач | Галатюк Олександр Євстафійович
Бегас Василь Леонідович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
Теоретичні знання і практичні навики, одержані студентами, дозволяють випускникам факультету ветеринарної медицини після закінчення вузу впевнено включатися у виробничий процес і успішно вирішувати практичні проблеми клінічної ветеринарії.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Тема 1. Вірусні хвороби риб. Тема 2. Бактеріальні хвороби риб. Тема 3. Мікози риб. Тема 4. Інвазійні хвороби риб. Тема 5. Гельмінтози риб. Тема 6. Бактеріальні хвороби бджіл. Тема 7. Вірусні хвороби бджіл. Тема 8. Паразитарні хвороби бджіл. Тема 9. Мікози бджіл. Тема 10. Шкідники та вороги бджіл.
Практичні роботи:
Загальні відомості про хвороби ставових риб. Основи загальної патології риб. Заходи загальної профілактики у благополучних щодо хвороб риб господарствах. Заходи боротьби з хворобами риб у неблагополучних господарствах. Узяття і пересилка матеріалу для дослідження хвороб риб. Проведення іхтіопатологічного дослідження риб. Методи вакцинації риб. Діагностика отруєнь риб. Загальна профілактика хвороб бджіл. Основи профілактики хвороб бджіл. Правила відбору та пересилки матеріалу для діагностики заразних хвороб бджіл. Діагностика хвороб розплоду. Засоби лікування хвороб бджіл та дезінфекції реманенту. Документи обліку на пасіці
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36 – 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
…
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Основи ветеринарного бізнесу та Національне і міжнародне право – 2 нтн.
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Основи ветеринарного бізнесу та Національне і міжнародне право |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 6. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. 8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. 9. Здатність приймати обґрунтовані рішення. 10.Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами інших галузей знань/видів економічної діяльності). 11.Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні роботи, ситуаційні завдання, складання бізнес-плану. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Необхідні базові знання комунікації, економіки, інформаційних технологій. |
| Викладач | Бегас Василь Леонідович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Тема 1. Сучасний стан підприємництва у ветеринарній медицині в Україні. Тема 2. Поняття і сутність приватної практики. Тема 3. Мотивація. Тема 4. Комунікації. Тема 5. Маркетинг у приватній практиці, його суть і зміст. Тема 6. Приватна практика маркетингові дослідження.
Практичні роботи: Ліцензування у ветеринарній медицині, Підготовка документації для отримання ліцензії, Реалізація ветеринарних препаратів і медикаментів. Права і обов’язки лікаря ветеринарної медицини підприємця. Правила надання платних послуг. Статут ветеринарного підприємства. Бізнес-план ветеринарного підприємства.
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення іспиту у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання іспиту, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36 – 60 балам.
Підсумкові бали за іспит (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на іспиті дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час іспиту та балів, отриманих під час поточного контролю.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Біологічно-активні речовини отруйних рослин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Біологічно-активні речовини отруйних рослин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 3. Знання та розуміння предметної області і професії. ЗК 4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, здатність спілкуватися іншою мовою на загальні та фахові теми. ЗК 6. Здатність проведення експериментальних досліджень та аналізу їх результатів. ЗК 7. Здатність спілкуватися з нефахівцями своєї галузі ЗК 9. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття, командна робота, проблемне заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 –ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | знання біології, ветеринарної мікробіології, здатність логічного і критичного мислення |
| Викладач | Рибачук Ж.В. |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
27 мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1. Відтворювати термінологію з компонентів освітньої програми
РН 3. Описувати сутність та динаміку фізико-хімічних та біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології під впливом факторів зовнішнього середовища, дії інфекційних агентів, хірургічних та акушерсько-гінекологічних втручань.
РН 5 Упорядковувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розроблення діагностичних, лікувальних, профілактичних заходів та підприємницьких стратегій.
РН 6 Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, передбачати вплив отриманих результатів на виробничі і технологічні процеси, знаходити рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН 7. Встановлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН 14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин, виробничих і технологічних процесах, запроваджених у підприємствах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем
3.1. тіоглікозиди (особливості накопичення в рослинах і токсикокінетики, симптоми та терапія тварин за токсикозу)
3.2. Ціаноглікозиди (особливості накопичення в рослинах і токсикокінетики, симптоми та терапія тварин за токсикозу).
3.3. сапонінглікозиди, глікозиди інших груп (особливості накопичення в рослинах і токсикокінетики, симптоми та терапія тварин за токсикозу).
Перелік практичних завдань
Результати оцінювання (форми, критерії)
усне опитування …………………………..
тести 1 та 2 рівнів складності (закінчити речення) …………………….
складання схем патогенезу отруєнь………………..
……………………………………………
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
« Методи мікробіологічних досліджень»
| Назва дисципліни | Методи мікробіологічних досліджень |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях шляхом пошуку та оброблення інформації з різних джерел, з подальшим аналізом отриманих результатів |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні, проблемні заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень
2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к. біол. н., доцент Солодка Л.О. |
| Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
Описувати сутність та динаміку процесів в організмі тварин у нормі та за патології (під впливом факторів зовнішнього середовища або дії інфекційних агентів).
Встановлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
Рекомендувати до застосування методи діагностики хвороб, спричинених клітинними мікроорганізмами.
Формулювати висновки щодо результатів низки досліджень, використаних під час роботи з мікробним матеріалом за умов норми та при патології.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
принципи відбору зразків мікробного матеріалу; вибір оптимального посуду для пересилки мікробного матеріалу в лабораторію; складання схем ідентифікації відомих мікробів (діагностика хвороб); складання схем в разі класифікації невідомих мікробів (виявлення представників різних видів у природних асоціаціях); сучасні принципи отримання лабораторних культур; підготовка чистих культур для мікроскопії та молекулярно-біологічних досліджень.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Ситуаційні завдання «Відбір матеріалу» – 10 балів;
Ситуаційні завдання «Підготовка до досліджень» – 10 балів;
Контрольна робота «Основні методи досліджень діагностичної лабораторії» – 15 балів;
Контрольна робота «Вибір методик мікроскопії за умов діагностики хвороби» – 10 балів;
Складання схеми діагностики інфекційної хвороби – 15 балів
Залікова робота – «Опис збудника хвороби та методика постановки діагнозу» – 40 балів
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Особливості діагностики та профілактики інфекційних хвороб бджіл та риб – 4 нтн.
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Особливості діагностики та профілактики інфекційних хвороб бджіл та риб – 4 нтн. |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 7. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. 8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. 9. Здатність приймати обґрунтовані рішення. 11.Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні роботи, ситуаційні завдання, проведення іхтіопатологічного дослідження. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Необхідні базові знання спеціальних предметів: мікробіологія, вірусологія, епізоотологія, паразитологія, внутрішні хвороби. |
| Викладач | Галатюк Олександр Євстафійович
Бегас Василь Леонідович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
Теоретичні знання і практичні навики, одержані студентами, дозволяють випускникам факультету ветеринарної медицини після закінчення вузу впевнено включатися у виробничий процес і успішно вирішувати практичні проблеми клінічної ветеринарії.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Тема 1. Вірусні хвороби риб. Тема 2. Бактеріальні хвороби риб. Тема 3. Мікози риб. Тема 4. Інвазійні хвороби риб. Тема 5. Гельмінтози риб. Тема 6. Бактеріальні хвороби бджіл. Тема 7. Вірусні хвороби бджіл. Тема 8. Паразитарні хвороби бджіл. Тема 9. Мікози бджіл. Тема 10. Шкідники та вороги бджіл.
Практичні роботи:
Загальні відомості про хвороби ставових риб. Основи загальної патології риб. Заходи загальної профілактики у благополучних щодо хвороб риб господарствах. Заходи боротьби з хворобами риб у неблагополучних господарствах. Узяття і пересилка матеріалу для дослідження хвороб риб. Проведення іхтіопатологічного дослідження риб. Методи вакцинації риб. Діагностика отруєнь риб. Загальна профілактика хвороб бджіл. Основи профілактики хвороб бджіл. Правила відбору та пересилки матеріалу для діагностики заразних хвороб бджіл. Діагностика хвороб розплоду. Засоби лікування хвороб бджіл та дезінфекції реманенту. Документи обліку на пасіці
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36 – 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Біологічний контроль діагностикумів і біопрепаратів
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Біологічний контроль діагностикумів і біопрепаратів |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК 02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. СК 06. Здатність здійснювати відбір, пакування, фіксування і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. СК 07. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, командна робота |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр (НТН). Магістр (після бакалавра) |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
| Викладач | к.вет.н., доцент Радзиховський Микола Леонідович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 14. Розуміти сутність процесів виготовлення, зберігання та переробки біологічної сировини.
РН 15. Знати правила зберігання різних фармацевтичних засобів та біопрепаратів, шляхів їх ентерального чи парентерального застосування, розуміти механізм їх дії, взаємодії та комплексної дії на організм тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема 1. Структура та організація біофабрики. Особливості функціонування біофабрик. Вимоги щодо Європейського стандарту функціонування біофабрик.
Тема 2. Класифікація та використання біопрепаратів. Особливості класифікації біопрепаратів. Галузі в яких використовуються біопрепарати. Класифікація згідно вимог ЄС.
Тема 3. Використання культур клітин для виготовлення біопрепаратів. Особливості використання культур клітин для отримання біопрепаратів. Використання лабораторних тварин для отримання біопрепаратів.
Тема 4. Біотехнологія та сучасні технології виготовлення вакцин. Особливості виготовлення вакцин. Стандарти ЄС для виготовлення вакцин. Види вакцин.
Тема 5. Діагностичні біопрепарати. Особливості виготовлення діагностикумів. Стандарти ЄС для виготовлення діагностикумів. Види діагностикумів.
Тема 6. Лікувальні біопрепарати Особливості виготовлення лікувальних біопрепаратів. Стандарти ЄС для виготовлення лікувальних біопрепаратів. Види лікувальних біопрепаратів.
Тема 7. Біопрепарати для специфічної профілактики. Особливості виготовлення біопрепаратів для специфічної профілактики. Стандарти ЄС для виготовлення біопрепаратів для специфічної профілактики. Види біопрепаратів для специфічної профілактики.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів з курсу «Біологічний контроль діагностикумів і біопрепаратів» передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку.
Поточний контроль знань з курсу «Біологічний контроль діагностикумів і біопрепаратів» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування з використанням препаратів;
– опису біологічного препарату (усного, письмового або тести);
– демонстрації окремих біопрепаратів по завданню викладача.
Підсумковий контроль знань з курсу «Біологічний контроль діагностикумів і біопрепаратів» здійснюється під час проведення заліку у четвертому семестрі, який проводиться в усно-практичній формі або письмовій або тестування за програмою навчальної дисципліни. Підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем у відповідному семестрі. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування, тестування у поза аудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять).
Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом теоретичного і практичного програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, а також виконання засвоєних практичних навичок вміннями застосувати їх у практичній діяльності.
Залікові питання (письмові або тестові питання) мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції, лабораторні заняття та самостійну роботу) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Тобто, студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим. Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на підсумкові питання, тести тощо. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку і балів, отриманих під час поточного контролю.
Кафедра паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Паразитарні хвороби дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Паразитарні хвороби дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 3. Знання та розуміння предметної галузі та професії.
СК04. Здатність проводити клінічне дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 6 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
12 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Дубова Оксана Анатоліївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 5. Володіти знаннями про хвороби тварин різної етіології та уміти застосовувати адекватні методи і методики клінічних та лабораторних досліджень для контролю стану здоров’я тварин різних класів і видів, знати шляхи подальшого використання хворих тварин і продукції, одержаної від них, а також від тварин, підданих лікуванню, профілактичним чи іншим обробкам тощо
РН 19. Розуміти суть професії, знати підходи та методи оцінювання різних виробничих ситуацій, володіти абстрактним мисленням та вміти аналізувати можливий подальший перебіг цих ситуацій, уміти приймати обґрунтовані рішення, організовувати та здійснювати якісне виконання прийнятих рішень з дотриманням морально-етичних норм, правил і принципів біобезпеки та біоетики під час використання у професійній діяльності різних біологічних агентів з прагненням до збереження навколишнього середовища.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (12 год.)
Тема 1. Трематодози дрібних тварин. Печінкові трематодози – опісторхоз, меторхоз, клонорхоз, псевдамфістомоз. Кишкові трематодози – метагонімоз, гетерофіоз, нанофієтоз, аляріоз. Легеневі трематодози – парагонімоз, метацеркарний аляріоз. Кров’яні трематодози – шистосомози.
Тема 2. Цестодози дрібних тварин (ларвальні та імагінальні форми): цистицеркози, ехінококоз, теніїдози, гіменоліпідози, мезоцестоїдози. Дифілоботріоз та спірометроз.
Тема 3. Нематодози дрібних тварин. Аскаридатози – токсокароз, токсаскароз, байлізаскароз. Спіруратози – спіроцеркоз, гнатостомоз. Радитатози – стронгілоїдоз. Трихуратози – трихуроз, капіляріози сечовий та аерофільний.
Тема 4. Нематодози дрібних тварин. Стронгілятози – анкілостомоз, унцінаріоз, ослероз, філяроїдоз, елуростронгільоз, ангіостронгільоз, креносомоз. Філяріатози – дирофіляріоз, сетаріоз. Діоктофімоз собак. Дракункульоз тварин.
Тема 5. Протозоози дрібних тварин. Саркомастигофорози – ентамебіаз, акакнтамебіаз, неглеріоз, трихомонози, гіардіоз, трипаносомози, лейшманіоз. Кокцидіози – ізоспорози, токсоплазмоз, неоспороз, гепатозооноз, саркоцистоз, криптоспоридіоз. Проплазмідози – бабезіоз, цитоооноз (тейлеріоз). Хвороби, що викликаються прокаріотами: анаплазмози, ерліхіоз, гемомікоплазмоз, лайм-бореліоз. .
Тема 6. Акарози дрібних тварин (корости, демодекоз). Ентомози дрібних тварин (оводові захворювання, сифонаптерози, сифункулятози). Міази.
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (20 год.)
Тема 1. Діагностика трематодозів дрібних тварин та розробка заходів щодо боротьби з цими хворобами. Дослідження риби на ураженість метацеркаріями трематод. Диференціація метацеркаріїв та їх видова типізація.
Тема 2. Діагностика цестодозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Тема 3. Діагностика аскаридатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними. Діагностика спіруратозів, рабдитатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними.
Тема 4. Діагностика стронгілятозів, трихуратозів та філяріатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними.
Тема 5. Діагностика протозоозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Тема 6. Діагностика акарозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними. Діагностика ентомозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі стандартизованого комп’ютерного контролю шляхом тестування та вирішення ситуаційних завдань за програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36–60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Паразитарні хвороби дрібних тварин» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування;
– вирішення ситуаційних завдань (усного, письмового або тести);
– демонстрації окремих збудників пат. препаратах по завданню викладача,
– виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Паразитарні хвороби дрібних тварин» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 6 тем. Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність. Поточний контроль знань і умінь з курсу проводять під час лабораторних занять та самостійної роботи.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу). Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Паразитарні хвороби дрібних тварин» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-практичній формі та письмовій. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять). У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно залікової програми, а також виконання засвоєних практичних навичок, вміння застосувати їх у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Паразитарні хвороби – профілактика
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Паразитарні хвороби – профілактика |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК05. Здатність застосовувати методи і методики патологоанатомічної діагностики хвороб тварин для встановлення остаточного діагнозу та причин їх загибелі. СК06. Здатність здійснювати відбір, пакування, фіксування і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 6 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
11 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Довгій Юрій Юрійович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН4. Збирати анамнестичні дані під час реєстрації та обстеження тварин, приймати рішення щодо вибору ефективних методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин.
РН9. Розробляти заходи, спрямовані на захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (12 год.)
Тема 1. Сучасний стан скотарства в Україні, епізоотична ситуація щодо основних інвазійних хвороб врх.
Тема 2. Основні принципи пасовищної профілактики трематодозів, зокрема фасціольозу та дикроцелізозу.
Тема 3. Профілактика цестодозних захворювань худоби, зокрема цистицеркозів та ехінококозу.
Тема 4. Профілактика нематодозів великої рогатої худоби, зокрема онхоцеркозу, сетаріозу та стронгілоїдозів.
Тема 5. Основні закони України, які регламентують сучасні вимоги до безпеки та якості тваринницької продукції.
Тема 6. Основні технології та гігієна забою і переробки врх, ВСЕ і ВСО туш органів у забійному цеху, холодильнику.
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (20 год.)
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення залік у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36-60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Паразитарні хвороби – профілактика» здійснюється на двох підсумкових лабораторних заняттях і включає перевірку знань теоретичного матеріалу (у формі дискусії, ситуаційних завдань або тестів) і практичних навичок (опис та ідентифікація музейних препаратів, виконання діагностичних методів досліджень) з тем, котрі передбачені робочою програмою.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Паразитарні хвороби – профілактика» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 2 блоків 6 тем:
| Б1 | Профілактика гельмінтозних хвороб худоби
Тема 1. Сучасний стан скотарства в Україні, епізоотична ситуація щодо основних інвазійних хвороб врх. Загальні положення профілактики паразитарних хвороб худоби. Тема 2. Основні принципи пасовищної профілактики трематодозів, зокрема фасціольозу та дикроцелізозу. Тема 3. Профілактика цестодозних захворювань худоби, зокрема цистицеркозів та ехінококозу. Шляхи створення імунонесприйнятливого поголів’я. Тема 4. Профілактика нематодозів великої рогатої худоби, зокрема онхоцеркозу, сетаріозу та стронгілоїдозів. Сучасні засоби для дезінвазії скотарських приміщень. Правила обробки ферм. |
| Б2 | Основні акти України, які регламентують вимоги до безпеки та якості тваринницької продукції.
Тема 1. Основні закони України, які регламентують сучасні вимоги до безпеки та якості тваринницької продукції. Тема 2. Основні технології та гігієна забою і переробки врх, ВСЕ і ВСО туш органів у забійному цеху, холодильнику. |
Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі теми семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу).
Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Паразитарні хвороби – профілактика» здійснюється під час проведення екзамену, який проводиться в письмовій формі. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через усний захист пропущеної теми або відпрацювання лабораторного практикуму у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять).
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції та лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Метаболізм радіонуклідів та методи його дослідження
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Метаболізм радіонуклідів та методи його дослідження |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, пошуку, оброблення інформації з різних джерел.
ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК 10. Прагнення до збереження довкілля. СК 2. Застосовувати інструментарій та технічні засоби, спеціальні інструменти та пристрої для здійснення необхідних маніпуляцій щодо оцінки стану організму тварин різних видів. СК 12. Здатність організовувати контроль за виробництвом, зберіганням, транспортуванням та реалізацією продукції тваринництва, бджільництва й аквакультури. СК 15. Здатність запроваджувати інноваційні підходи щодо біобезпеки та добробуту тварин. СК 18. Здатність здійснювати просвітницьку діяльність серед фахівців і населення в разі виникнення порушень життєдіяльності тварин та змін екологічної ситуації. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий, магістерський |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
11 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен прослухати дисципліни «Ветеринарна радіобіологія», «Біофізика» |
| Викладач | Чала Інна Валентинівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1. Відтворювати термінологію з компонентів освітньої програми.
РН 3. Описувати сутність та динаміку фізико-хімічних та біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології під впливом факторів зовнішнього середовища, дії інфекційних агентів, хірургічних та акушерсько-гінекологічних втручань.
РН 4. Розуміти сутність процесів виготовлення, зберігання та переробки біологічної сировини.
РН 8. Проводити моніторинг щодо динаміки розвитку біологічних процесів в популяціях тварин, поширення хвороб різної етіології та біологічного забруднення довкілля.
РН 14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин, виробничих і технологічних процесах, запроваджених у підприємствах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (12 год.)
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (20 год.)
Одиниці доз та радіоактивності системи СІ та позасистемні
Дослідження взаємодії різних видів іонізуючого випромінювання з речовиною
Робота з дозиметрами та радіометрами. Визначення потужності експозиційної та еквівалентної доз, бета-радіоактивності
Дозиметричний метод оцінки ступеня радіоактивного ураження тварин
Клінічний метод оцінки ступеня радіоактивного ураження тварин
Лабораторний метод оцінки ступеня радіоактивного ураження тварин
Розрахунок уявного, дійсного всмоктування радіонуклідів у організмі тварин та ендогенної екскреції
Розрахунок питомої радіоактивності та кратності накопичення цезію-137 для різних тканин та органів тварин
Розрахунок ефективного періоду напіввиведення цезію-137 з організму тварин
Техніка безпеки при дослідженні метаболізму радіонуклідів: методи проведення дезактивації у лабораторії, на робочому місці.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Комплексні білети передбачають не лише знання основних термінів і процесів, а і вирішення ситуаційних завдань, що моделюють різноманітні проблеми, які виникають при проведенні наукових досліджень. Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Метаболізм радіонуклідів та методи його дослідження» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування;
– проведення практичної роботи з дозиметричними та радіометричними приладами під час лабораторних занять;
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Метаболізму радіонуклідів та методів його дослідження» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу.
Кількість балів всього за поточний контроль є сумую балів, одержаних за кожну тему, включно з самостійною роботою. Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Метаболізм радіонуклідів та методи його дослідження» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-практичній формі та письмовій. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через відпрацювання лабораторних робіт. У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно екзаменаційної програми, а також виконання засвоєних практичних навичок вміннями застосувати їх у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції та лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Паразитарні хвороби та хірургічна патологія свиней
Частина 1. Паразитарні хвороби
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Паразитарні хвороби та хірургічна патологія свиней. Частина 1. Паразитарні хвороби. |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 2. Застосовувати інструментарій та технічні засоби, спеціальні інструменти та пристрої для здійснення необхідних маніпуляцій щодо оцінки стану організму тварин різних видів.
СК 4. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. СК 9. Здатність розробляти стратегії для безпечного, санітарно-обумовленого утримання тварин за умов виникнення заразних і незаразних хвороб. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 5 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
9 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Фещенко Діана Валеріївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН3. Описувати сутність та динаміку фізико-хімічних та біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології під впливом факторів зовнішнього середовища, дії інфекційних агентів.
РН7. Встановлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
РН13. Рекомендувати до застосування карантинні та оздоровчі заходи, методи терапії, профілактики, діагностики та лікування хвороб різної етіології, фармацевтичні препарати різного спектру та механізму дії.
РН14. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі, профілактики заразних і незаразних хвороб та лікування тварин, виробничих і технологічних процесах, запроваджених у підприємствах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (8 год.)
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (20 год.)
Методи і способи діагностики протозойних хвороб. Діагностика, лікування та профілактика бабезіозу свиней.
Діагностика та заходи боротьби з еймеріозом, ізоспорозом, саркоцистозом.
Методи лабораторної діагностики трихомонозу, трипаносомозу та амебної дизентерії свиней: засоби лікування хворих тварин.
Методи діагностики саркоптозу, демодекозу та гематопінозу свиней.
Діагностика знань: дискусія, ситуаційні завдання, тести.
Діагностика та заходи боротьби з фасціолопсозом і цистицеркозом та ехінококозом свиней.
Методи прижиттєвої та посмертної діагностики діагностики трихінельозу.
Діагностика та лікування свиней за стронгілоїдозу, езофагостомозу, олуланозу та трихурозу.
Календарний план протипаразитарних заходів (дегельмінтизації, дезінсекції) на свинофермах різного типу.
Діагностика знань: дискусія, ситуаційні завдання, тести.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення екзамену у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Екзаменаційні завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36-60 балам.
Підсумкові бали за екзамен (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Паразитарні хвороби та хірургічна патологія свиней. Частина 1. Паразитарні хвороби» здійснюється на двох підсумкових лабораторних заняттях і включає перевірку знань теоретичного матеріалу (у формі дискусії, ситуаційних завдань або тестів) і практичних навичок (опис та ідентифікація музейних препаратів, виконання діагностичних методів досліджень) з тем, котрі передбачені робочою програмою.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Паразитарні хвороби та хірургічна патологія свиней. Частина 1. Паразитарні хвороби» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 2 блоків і 4 тем:
Блок 1. Протозоологія та арахноентомологія.
Тема 1. Протозойні хвороби свиней.
Тема 2. Акарози та ентомози свиней.
Блок 2. Гельмінтологія.
Тема 1. Трематодози і цестодози свиней.
Тема 2. Нематодози свиней.
Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають екзамен. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Екзаменаційна робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу).
Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати екзамен автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Паразитарні хвороби та хірургічна патологія свиней. Частина 1. Паразитарні хвороби» здійснюється під час проведення екзамену, який проводиться в письмовій формі. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через усний захист пропущеної теми або відпрацювання лабораторного практикуму у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять).
До екзамену допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції та лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 3. Знання та розуміння предметної галузі та професії.
СК04. Здатність проводити клінічне дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 5 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
10 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Дубова Оксана Анатоліївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 5. Володіти знаннями про хвороби тварин різної етіології та уміти застосовувати адекватні методи і методики клінічних та лабораторних досліджень для контролю стану здоров’я тварин різних класів і видів, знати шляхи подальшого використання хворих тварин і продукції, одержаної від них, а також від тварин, підданих лікуванню, профілактичним чи іншим обробкам тощо
РН 19. Розуміти суть професії, знати підходи та методи оцінювання різних виробничих ситуацій, володіти абстрактним мисленням та вміти аналізувати можливий подальший перебіг цих ситуацій, уміти приймати обґрунтовані рішення, організовувати та здійснювати якісне виконання прийнятих рішень з дотриманням морально-етичних норм, правил і принципів біобезпеки та біоетики під час використання у професійній діяльності різних біологічних агентів з прагненням до збереження навколишнього середовища.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (12 год.)
Тема 1. Діагностика трематодозів дрібних тварин. Печінкові трематодози – опісторхоз, меторхоз, клонорхоз, псевдамфістомоз. Кишкові трематодози – метагонімоз, гетерофіоз, нанофієтоз, аляріоз. Легеневі трематодози – парагонімоз, метацеркарний аляріоз. Кров’яні трематодози – шистосомози.
Тема 2. Діагностика цестодозів дрібних тварин (ларвальні та імагінальні форми): цистицеркози, ехінококоз, теніїдози, гіменоліпідози, мезоцестоїдози. Дифілоботріоз та спірометроз.
Тема 3. Діагностика нематодозів дрібних тварин. Аскаридатози – токсокароз, токсаскароз, байлізаскароз. Спіруратози – спіроцеркоз, гнатостомоз. Радитатози – стронгілоїдоз. Трихуратози – трихуроз, капіляріози сечовий та аерофільний.
Тема 4. Діагностика нематодозів дрібних тварин. Стронгілятози – анкілостомоз, унцінаріоз, ослероз, філяроїдоз, елуростронгільоз, ангіостронгільоз, креносомоз. Філяріатози – дирофіляріоз, сетаріоз. Діоктофімоз собак. Дракункульоз тварин.
Тема 5. Діагностика протозоозів дрібних тварин. Саркомастигофорози – ентамебіаз, акакнтамебіаз, неглеріоз, трихомонози, гіардіоз, трипаносомози, лейшманіоз. Кокцидіози – ізоспорози, токсоплазмоз, неоспороз, гепатозооноз, саркоцистоз, криптоспоридіоз. Проплазмідози – бабезіоз, цитоооноз (тейлеріоз). Хвороби, що викликаються прокаріотами: анаплазмози, ерліхіоз, гемомікоплазмоз, лайм-бореліоз. .
Тема 6. Діагностика акарозів (корости, демодекоз) та ентомозів дрібних тварин (оводові захворювання, сифонаптерози, сифункулятози). Міази.
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (20 год.)
Тема 1. Діагностика трематодозів дрібних тварин та розробка заходів щодо боротьби з цими хворобами. Дослідження риби на ураженість метацеркаріями трематод. Диференціація метацеркаріїв та їх видова типізація.
Тема 2. Діагностика цестодозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Тема 3. Діагностика аскаридатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними. Діагностика спіруратозів, рабдитатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними.
Тема 4. Діагностика стронгілятозів, трихуратозів та філяріатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними.
Тема 5. Діагностика протозоозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Тема 6. Діагностика акарозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними. Діагностика ентомозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі стандартизованого комп’ютерного контролю шляхом тестування та вирішення ситуаційних завдань за програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36–60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування;
– вирішення ситуаційних завдань (усного, письмового або тести);
– демонстрації окремих збудників пат. препаратах по завданню викладача,
– виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 6 тем. Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність. Поточний контроль знань і умінь з курсу проводять під час лабораторних занять та самостійної роботи.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу). Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-практичній формі та письмовій. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять). У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно залікової програми, а також виконання засвоєних практичних навичок, вміння застосувати їх у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Загальна профілактика інвазійних хвороб тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Загальна профілактика інвазійних хвороб тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 3. Знання та розуміння предметної галузі та професії.
СК 10. Здатність розробляти стратегії безпечного санітарно обумовленого утримання тварин. СК 13. Здатність розробляти стратегії профілактики хвороб різної етіології. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
5 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Дубова Оксана Анатоліївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 6. Розробляти карантинні та оздоровчі заходи, методи терапії, профілактики, діагностики та лікування хвороб різної етіології.
РН 7. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (14 год.)
Тема 1. Основи загальної паразитології. Загальні поняття профілактики інвазійних захворювань.
Тема 2. Загальна профілактика гельмінтозів та протозоозів. Організація диспансеризації, масових профілактичних обробок, обстеження частини поголів’я тварин на паразитарні захворвання.
Тема 3. Зональність, сезонність, вікові властивості прояву інвазійних хвороб. Поняття природної вогнищевості, ареалу розповсюдження, біологічного переноснику.
Тема 4. Методи оздоровлення зовнішнього середовища від паразитів. Дегельмінтизація, її види та способи проведення.
Тема 5. Антропозоогельмінтози та їх профілактика. Особливості організації профілактичних заходів за хвороб, спільних для людей та тварин. Профілактика вектору зооантропонозів.
Тема 6. Планування та організація ветеринарних заходів. Правила складання планів протиепізоотичних заходів та календарних планів боротьби з паразитарними захворюваннями тварин.
Тема 7. Інсектоакарициди та їх застосування (механізм дії, способи застосування, препарати для знищення комах, методи терапії корост).
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (28 год.)
Тема 1. Методи санітарно-гельмінтологічних досліджень.
Тема 2. Загальна профілактика паразитарних захворювань: диспансеризація, обстеження, карантинування. Організаційно-господарські заходи.
Тема 3. Методи знезараження від збудників паразитозів різних об’єктів зовнішнього середовища (ґрунт, вода, продукти харчування).
Тема 4. Методи знезараження стічних вод..
Тема 5. Методичні підстави вивчення зв’язку захворювання населення паразитозами з контамінацією їх збудниками з навколишнього середовища. Особиста профілактика персоналу за проведення санітарно-паразитологічних досліджень.
Тема 6. Проведення епізоотичного обстеження господарства. Складання акту епізоотичного обстеження.
Тема 7. Складання плану протиепізоотичних заходів. Написання пояснювальної записки до плану (розгорнутої).
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі стандартизованого комп’ютерного контролю шляхом тестування та вирішення ситуаційних завдань за програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36–60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Загальна профілактика інвазійних хвороб тварин» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування;
– вирішення ситуаційних завдань (усного, письмового або тести);
– демонстрації окремих збудників пат. препаратах по завданню викладача,
– виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Загальна профілактика інвазійних хвороб тварин» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 6 тем. Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність. Поточний контроль знань і умінь з курсу проводять під час лабораторних занять та самостійної роботи.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу). Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Загальна профілактика інвазійних хвороб тварин» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-практичній формі та письмовій. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять). У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно залікової програми, а також виконання засвоєних практичних навичок, вміння застосувати їх у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Органічне виробництво та якість і безпечність продукції
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Органічне виробництво та якість і безпечність продукції |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях
ЗК 3.Знання та розуміння предметної галузі та професії СК 15. Здатність організовувати нагляд і контроль виробництва, зберігання, транспортування та реалізації продукції тваринного і рослинного походження. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
5 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Фурман Світлана Володимирівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН12 Знати правила та законодавчі нормативні акти щодо нагляду і контролю виробництва, зберігання, транспортування та реалізації продукції тваринного і рослинного походження.
РН18 Здійснювати облікову звітність під час фахової діяльності.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (22 год.)
9.Особливості сертифікації органічного сільськогосподарського виробництва в Україні. Процедура сертифікації органічного сільськогосподарського виробництва.
11.Обіг, маркування та реалізація органічної продукції
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (42 год.)
1.Визначення умісту радіонуклідів 137Cs у пробах води, ґрунту, продуктах рослинного та тваринного походження.
2.Визначення вмісту солей важких металів у продукції тваринництва.
3.Визначення нітратів в овочевих культурах.
4.Оцінювання стану виробництва органічної продукції.
5.Еколого-ветеринарні заходи щодо виробництва органічної продукції тваринництва.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Екзаменаційні завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36-60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення завдань дисципліни. Виконання таким студентом лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Поточний контроль знань з курсу «Органічне виробництво та якість і безпечність продукції» здійснюється на лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою у вигляді тестування.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Органічне виробництво та якість і безпечність продукції» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які мають позитивну поточну успішність. Поточний контроль знань і умінь з курсу проводять під час лабораторних занять та самостійної роботи.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40 балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу). Таким чином, за поточний та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання.
Підсумковий контроль знань з курсу «Органічне виробництво та якість і безпечність продукції» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-практичній формі та письмовій. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять). У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно програми, а також виконання засвоєних навичок та вмінь їх застосувати у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Товарознавство, стандартизація і сертифікація продукції тваринництва
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Товарознавство,сертифікація і сертифікація продукції тваринництва |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК2.Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 3. Знання та розуміння предметної області і професії. ЗК 6. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні, приймати обґрунтовані рішення, оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. СК 6. Здатність раціонально організовувати, проводити та аналізувати результати лабораторних та спеціальних діагностичних досліджень. СК 12. Здатність організовувати контроль за виробництвом, зберіганням, транспортуванням та реалізацією продукції тваринництва, бджільництва й аквакультури |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, практичні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
5 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Котелевич Валентина Антонівна, Згозінська Оксана Анатоліївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи і зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН2 Демонструвати розуміння особливостей діяльності лікаря ветеринарної медицини та функціонування галузевих виробничих структур в сучасних умовах господарювання
РН4 Розуміти сутність процесів виготовлення, зберігання та переробки біологічної сировини
РН10 Готувати облікову звітність під час планування, організації та здійснення фахової діяльності
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (10 год.)
1.Теоретичні основи загального товарозавства.: предмет і завдання. Основи раціонального споживання харчових продуктів. Товарознавча оцінка харчових продуктів.Наукові основи консервування харчових продуктів
Теми практичних занять та їх короткий зміст (18 год.)
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Товарознавство, стандартизація і сертифікація продукції тваринництва» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування та тестування;
– проведення досліджень зразків тваринницької продукції та надання товарознавчої оцінки.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Товарознавство, стандартизація і сертифікація продукції тваринництва» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 5 тем, назви. Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі практичні заняття і мають позитивну поточну успішність. Поточний контроль знань і умінь з курсу проводять під час практичних занять та самостійної роботи.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу). Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Товарознавство, стандартизація і сертифікація продукції тваринництва» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-практичній формі та письмовій. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, практичних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через підготовку презентації та усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять). У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно програми, а також виконання засвоєних практичних навичок вміннями застосувати їх у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції та практичні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 3. Знання та розуміння предметної галузі та професії.
СК04. Здатність проводити клінічне дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 4 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
8 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Дубова Оксана Анатоліївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 5. Володіти знаннями про хвороби тварин різної етіології та уміти застосовувати адекватні методи і методики клінічних та лабораторних досліджень для контролю стану здоров’я тварин різних класів і видів, знати шляхи подальшого використання хворих тварин і продукції, одержаної від них, а також від тварин, підданих лікуванню, профілактичним чи іншим обробкам тощо
РН 19. Розуміти суть професії, знати підходи та методи оцінювання різних виробничих ситуацій, володіти абстрактним мисленням та вміти аналізувати можливий подальший перебіг цих ситуацій, уміти приймати обґрунтовані рішення, організовувати та здійснювати якісне виконання прийнятих рішень з дотриманням морально-етичних норм, правил і принципів біобезпеки та біоетики під час використання у професійній діяльності різних біологічних агентів з прагненням до збереження навколишнього середовища.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (12 год.)
Тема 1. Діагностика трематодозів дрібних тварин. Печінкові трематодози – опісторхоз, меторхоз, клонорхоз, псевдамфістомоз. Кишкові трематодози – метагонімоз, гетерофіоз, нанофієтоз, аляріоз. Легеневі трематодози – парагонімоз, метацеркарний аляріоз. Кров’яні трематодози – шистосомози.
Тема 2. Діагностика цестодозів дрібних тварин (ларвальні та імагінальні форми): цистицеркози, ехінококоз, теніїдози, гіменоліпідози, мезоцестоїдози. Дифілоботріоз та спірометроз.
Тема 3. Діагностика нематодозів дрібних тварин. Аскаридатози – токсокароз, токсаскароз, байлізаскароз. Спіруратози – спіроцеркоз, гнатостомоз. Радитатози – стронгілоїдоз. Трихуратози – трихуроз, капіляріози сечовий та аерофільний.
Тема 4. Діагностика нематодозів дрібних тварин. Стронгілятози – анкілостомоз, унцінаріоз, ослероз, філяроїдоз, елуростронгільоз, ангіостронгільоз, креносомоз. Філяріатози – дирофіляріоз, сетаріоз. Діоктофімоз собак. Дракункульоз тварин.
Тема 5. Діагностика протозоозів дрібних тварин. Саркомастигофорози – ентамебіаз, акакнтамебіаз, неглеріоз, трихомонози, гіардіоз, трипаносомози, лейшманіоз. Кокцидіози – ізоспорози, токсоплазмоз, неоспороз, гепатозооноз, саркоцистоз, криптоспоридіоз. Проплазмідози – бабезіоз, цитоооноз (тейлеріоз). Хвороби, що викликаються прокаріотами: анаплазмози, ерліхіоз, гемомікоплазмоз, лайм-бореліоз. .
Тема 6. Діагностика акарозів (корости, демодекоз) та ентомозів дрібних тварин (оводові захворювання, сифонаптерози, сифункулятози). Міази.
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (20 год.)
Тема 1. Діагностика трематодозів дрібних тварин та розробка заходів щодо боротьби з цими хворобами. Дослідження риби на ураженість метацеркаріями трематод. Диференціація метацеркаріїв та їх видова типізація.
Тема 2. Діагностика цестодозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Тема 3. Діагностика аскаридатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними. Діагностика спіруратозів, рабдитатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними.
Тема 4. Діагностика стронгілятозів, трихуратозів та філяріатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними.
Тема 5. Діагностика протозоозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Тема 6. Діагностика акарозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними. Діагностика ентомозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі стандартизованого комп’ютерного контролю шляхом тестування та вирішення ситуаційних завдань за програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36–60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування;
– вирішення ситуаційних завдань (усного, письмового або тести);
– демонстрації окремих збудників пат. препаратах по завданню викладача,
– виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 6 тем. Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність. Поточний контроль знань і умінь з курсу проводять під час лабораторних занять та самостійної роботи.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу). Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-практичній формі та письмовій. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять). У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно залікової програми, а також виконання засвоєних практичних навичок, вміння застосувати їх у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Загальна профілактика інвазійних хвороб тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Загальна профілактика інвазійних хвороб тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
СК01. Здатність встановлювати особливості будови і функціонування клітин, тканин, органів, їх систем та апаратів організму тварин різних класів і видів – ссавців, птахів, комах (бджіл), риб та інших хребетних. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Довгій Юрій Юрійович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН1. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН3. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, які відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН3. Розробляти карантинні та оздоровчі заходи, методи терапії, профілактики, діагностики та лікування хвороб різної етіології.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (16 год.)
Тема 1. Сучасний стан скотарства в Україні, епізоотична ситуація щодо основних інвазійних хвороб врх.
Тема 2. Основні принципи пасовищної профілактики трематодозів, зокрема фасціольозу та дикроцелізозу.
Тема 3. Профілактика цестодозних захворювань худоби, зокрема цистицеркозів та ехінококозу.
Тема 4. Профілактика нематодозів великої рогатої худоби, зокрема онхоцеркозу, сетаріозу та стронгілоїдозів.
Тема 5. Основні закони України, які регламентують сучасні вимоги до безпеки та якості тваринницької продукції.
Тема 6. Основні технології та гігієна забою і переробки врх, ВСЕ і ВСО туш органів у забійному цеху, холодильнику.
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (36 год.)
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення залік у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36-60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Загальна профілактика інвазійних хвороб тварин» здійснюється на двох підсумкових лабораторних заняттях і включає перевірку знань теоретичного матеріалу (у формі дискусії, ситуаційних завдань або тестів) і практичних навичок (опис та ідентифікація музейних препаратів, виконання діагностичних методів досліджень) з тем, котрі передбачені робочою програмою.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Загальна профілактика інвазійних хвороб тварин» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 2 блоків 6 тем:
| Б1 | Профілактика гельмінтозних хвороб худоби
Тема 1. Сучасний стан скотарства в Україні, епізоотична ситуація щодо основних інвазійних хвороб врх. Загальні положення профілактики паразитарних хвороб худоби. Тема 2. Основні принципи пасовищної профілактики трематодозів, зокрема фасціольозу та дикроцелізозу. Тема 3. Профілактика цестодозних захворювань худоби, зокрема цистицеркозів та ехінококозу. Шляхи створення імунонесприйнятливого поголів’я. Тема 4. Профілактика нематодозів великої рогатої худоби, зокрема онхоцеркозу, сетаріозу та стронгілоїдозів. Сучасні засоби для дезінвазії скотарських приміщень. Правила обробки ферм. |
| Б2 | Основні акти України, які регламентують вимоги до безпеки та якості тваринницької продукції.
Тема 1. Основні закони України, які регламентують сучасні вимоги до безпеки та якості тваринницької продукції. Тема 2. Основні технології та гігієна забою і переробки врх, ВСЕ і ВСО туш органів у забійному цеху, холодильнику. |
Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі теми семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу).
Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Загальна профілактика інвазійних хвороб тварин» здійснюється під час проведення екзамену, який проводиться в письмовій формі. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через усний захист пропущеної теми або відпрацювання лабораторного практикуму у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять).
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції та лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 3. Знання та розуміння предметної галузі та професії.
СК04. Здатність проводити клінічне дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Дубова Оксана Анатоліївна |
| Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 5. Володіти знаннями про хвороби тварин різної етіології та уміти застосовувати адекватні методи і методики клінічних та лабораторних досліджень для контролю стану здоров’я тварин різних класів і видів, знати шляхи подальшого використання хворих тварин і продукції, одержаної від них, а також від тварин, підданих лікуванню, профілактичним чи іншим обробкам тощо
РН 19. Розуміти суть професії, знати підходи та методи оцінювання різних виробничих ситуацій, володіти абстрактним мисленням та вміти аналізувати можливий подальший перебіг цих ситуацій, уміти приймати обґрунтовані рішення, організовувати та здійснювати якісне виконання прийнятих рішень з дотриманням морально-етичних норм, правил і принципів біобезпеки та біоетики під час використання у професійній діяльності різних біологічних агентів з прагненням до збереження навколишнього середовища.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (12 год.)
Тема 1. Діагностика трематодозів дрібних тварин. Печінкові трематодози – опісторхоз, меторхоз, клонорхоз, псевдамфістомоз. Кишкові трематодози – метагонімоз, гетерофіоз, нанофієтоз, аляріоз. Легеневі трематодози – парагонімоз, метацеркарний аляріоз. Кров’яні трематодози – шистосомози.
Тема 2. Діагностика цестодозів дрібних тварин (ларвальні та імагінальні форми): цистицеркози, ехінококоз, теніїдози, гіменоліпідози, мезоцестоїдози. Дифілоботріоз та спірометроз.
Тема 3. Діагностика нематодозів дрібних тварин. Аскаридатози – токсокароз, токсаскароз, байлізаскароз. Спіруратози – спіроцеркоз, гнатостомоз. Радитатози – стронгілоїдоз. Трихуратози – трихуроз, капіляріози сечовий та аерофільний.
Тема 4. Діагностика нематодозів дрібних тварин. Стронгілятози – анкілостомоз, унцінаріоз, ослероз, філяроїдоз, елуростронгільоз, ангіостронгільоз, креносомоз. Філяріатози – дирофіляріоз, сетаріоз. Діоктофімоз собак. Дракункульоз тварин.
Тема 5. Діагностика протозоозів дрібних тварин. Саркомастигофорози – ентамебіаз, акакнтамебіаз, неглеріоз, трихомонози, гіардіоз, трипаносомози, лейшманіоз. Кокцидіози – ізоспорози, токсоплазмоз, неоспороз, гепатозооноз, саркоцистоз, криптоспоридіоз. Проплазмідози – бабезіоз, цитоооноз (тейлеріоз). Хвороби, що викликаються прокаріотами: анаплазмози, ерліхіоз, гемомікоплазмоз, лайм-бореліоз. .
Тема 6. Діагностика акарозів (корости, демодекоз) та ентомозів дрібних тварин (оводові захворювання, сифонаптерози, сифункулятози). Міази.
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (20 год.)
Тема 1. Діагностика трематодозів дрібних тварин та розробка заходів щодо боротьби з цими хворобами. Дослідження риби на ураженість метацеркаріями трематод. Диференціація метацеркаріїв та їх видова типізація.
Тема 2. Діагностика цестодозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Тема 3. Діагностика аскаридатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними. Діагностика спіруратозів, рабдитатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними.
Тема 4. Діагностика стронгілятозів, трихуратозів та філяріатозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними.
Тема 5. Діагностика протозоозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Тема 6. Діагностика акарозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з ними. Діагностика ентомозів дрібних тварин та розробка протиепізоотичних заходів щодо боротьби з цими хворобами.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі стандартизованого комп’ютерного контролю шляхом тестування та вирішення ситуаційних завдань за програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36–60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування;
– вирішення ситуаційних завдань (усного, письмового або тести);
– демонстрації окремих збудників пат. препаратах по завданню викладача,
– виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 6 тем. Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність. Поточний контроль знань і умінь з курсу проводять під час лабораторних занять та самостійної роботи.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу). Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Особливості діагностики інвазійних хвороб дрібних тварин» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-практичній формі та письмовій. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять). У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно залікової програми, а також виконання засвоєних практичних навичок, вміння застосувати їх у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“ Сертифікація продукції тваринництва”
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | “ Сертифікація продукції тваринництва” |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях
ЗК 3.Знання та розуміння предметної галузі та професії СК 15. Здатність організовувати нагляд і контроль виробництва, зберігання, транспортування та реалізації продукції тваринного і рослинного походження. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 «Ветеринарна медицина» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Фурман Світлана Володимирівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН12 Знати правила та законодавчі нормативні акти щодо нагляду і контролю виробництва, зберігання, транспортування та реалізації продукції тваринного і рослинного походження.
РН18 Здійснювати облікову звітність під час фахової діяльності.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (22 год.)
2.Законодавча і нормативна основа сертифікації.
3.Атестація виробництва.
4.Порядок сертифікації продукції
6.Сертифікація(підтвердження відповідності) як діяльність.
7.Гармонізація національної системи сертифікації з європейською.
8.Добровільна сертифікація
9.Сертифікація органічного сільськогосподарського виробництва в Україні.
10.Особливості сертифікації органічного сільськогосподарського виробництва в Україні
11.Процедура сертифікації органічного сільськогосподарського виробництва.
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (42 год.)
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними теоретичними положеннями, з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання таким студентом лабораторних/ контрольних/ індивідуальних завдань значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Поточний контроль знань з курсу «Сертифікація продукції тваринництва» здійснюється на лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою у вигляді тестування.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Сертифікація продукції тваринництва» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із тем, назви, зміст яких наведено у табл. Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які мають позитивну поточну успішність. Поточний контроль знань і умінь з курсу проводять під час лабораторних занять та самостійної роботи.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40 балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу). Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання.
Підсумковий контроль знань з курсу «Сертифікація продукції тваринництва» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в письмовій формі. У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно програми, а також виконання засвоєних практичних навичок, вміннями застосувати їх у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Гігієна вирощування і утримання та інфекційні хвороби продуктивних тварин. Частина 1. Гігієна вирощування і утримання
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Гігієна вирощування і утримання та інфекційні хвороби продуктивних тварин. Частина 1. Гігієна вирощування і утримання. |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 12. Прагнення до збереження навколишнього середовища. СК 10. Здатність розробляти стратегії безпечного, санітарнообумовленого утримання тварин. СК 11. Здатність застосовувати знання з біобезпеки, біоетики та добробуту тварин у професійній діяльності. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр, 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
211 Ветеринарна медицина |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Фещенко Діана Валеріївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН7. Формулювати висновки щодо ефективності обраних методів і засобів утримання, годівлі та лікування тварин, профілактики заразних і незаразних хвороб, а також виробничих і технологічних процесів на підприємствах з утримання, розведення чи експлуатації тварин різних класів і видів.
РН8. Здійснювати моніторинг причин поширення хвороб різної етіології та біологічного забруднення довкілля відходами тваринництва, а також матеріалами та засобами ветеринарного призначення.
РН17. Знати правила та вимоги біобезпеки, біоетики та добробуту тварин.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (4 год.)
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (14 год.)
Знайомство з нормативними документами, які використовуються при будівництві ферм. Проекти, типи забудов.
Санітарно-гігієнічна оцінка показників повітряного середовища (температура, вологість, атмосферний тиск та ін.) на фермах.
Гігієнічна оцінка питної води (органолептичний, лабораторний аналіз).
Гігієнічна оцінка грубих, концентрованих і соковитих кормів для різних видів продуктивних тварин.
Складання акту загального обстеження ферми.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36-60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Гігієна вирощування і утримання та інфекційні хвороби продуктивних тварин. Частина 1. Гігієна вирощування і утримання» здійснюється на двох підсумкових лабораторних заняттях і включає перевірку знань теоретичного матеріалу (у формі дискусії, ситуаційних завдань або тестів) і практичних навичок (виконання методів санітарно-гігієнічного дослідження) з тем, котрі передбачені робочою програмою.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Гігієна вирощування і утримання та інфекційні хвороби продуктивних тварин. Частина 1. Гігієна вирощування і утримання» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 1 блоку і 2 тем:
Блок 1. Гігієна вирощування, утримання та догляду за поголів’ям великої та дрібної рогатої худоби, свиней, коней і кролів в умовах тваринницького комплексу.
Тема 1. Санітарний режим на тваринницьких комплексах.
Тема 2. Утримання та догляд за тваринами різних статевовікових груп.
Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу).
Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати екзамен автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Гігієна вирощування і утримання та інфекційні хвороби продуктивних тварин. Частина 1. Гігієна вирощування і утримання» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в письмовій формі. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через усний захист пропущеної теми або відпрацювання лабораторного практикуму у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять).
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції та лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
212 «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза»
КАФЕДРА АНАТОМІЇ ТА ГІСТОЛОГІЇ
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Промислова гістологія з основами мікроструктурного аналізу
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Промислова гістологія з основами мікроструктурного аналізу |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК7. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. СК3. Здатність здійснювати державний (внутрішній) контроль дотримання вимог передзабійного огляду, забою тварин, а також здатність проводити післязабійний огляд продуктів забою та надавати рекомендації щодо їх подальшого використання. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторнізаняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
212 Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | д.вет.н., професор Гуральська Світлана Василівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра анатомії і гістології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 4. Володіти методами та методиками перед забійного огляду, гуманного забою тварин, проведення післязабійного огляду продуктів забою та надання рекомендацій щодо їх подальшого використання.
РН 11. Володіти знаннями та практичними уміннями, необхідними для здійснення державного (внутрішнього) ветеринарно-санітарного контролю на потужностях звиробництва та обігу м’яса і м’ясних продуктів, молока і молочних продуктів, напівфабрикатів, харчових гідробіонтів; заготівлі, зберігання та обігу харчових рослинних продуктів, меду та апіпродуктів, харчових яєць та яйцепродуктів тощо, а також методами та методиками відбору, консервування, пакування і пересилання проб тваринного, рослинного й біотехнологічного походження, правильного поводження з ними та результатами їх випробувань (досліджень).
Короткий зміст дисципліни (перелік тем)
Тема 1. Вступ. Визначення предмету. Промислова гістологія – вчення про походження, будову та функціональне значення тканин. Поняття тканина. Місце промислової гістології в системі біологічних наук та її значення для медицини та ветеринарії.
Тема2. Сучасні мікроструктурні методи дослідження. Загальна характеристика методів дослідження в гістології.
Тема3. Технологія виготовлення гістологічних парепаратів для мікроструктурного аналізу. Відбір матеріалу. Фіксація матеріалу. Вибір фіксуючої рідини для фіксації матеріалу. Промивання фіксованого матеріалу. Зневоднення промитого матеріалу. Ущільнення зневодненого матеріалу. Фарбування гістопрепаратів.
Тема4. Світлова мікроскопія. Морфометричні дослідження. Будова світлового мікроскопа. Правила роботи з мікроскопом. Інструменти та прилади для вимірювання. Техніка вимірювання.
Тема5. Мікроструктура власне сполучної тканини. Пухка волокниста сполучна тканина, клітинні елементи, волокнисті структури, щільна волокниста сполучна тканина, жирова, ретикулярна, пігментна та слизова тканина.
Тема6. Мікроструктурний аналіз скелетної сполучної тканини. Хрящова, кісткова тканина, хондробласти, хондроцити, остеобласти, остеоцити, остеобласти, остеон.
Тема7. Мікроструктура м’язової тканини промислових тварин. Загальна характеристика м’язової тканини. Гладка м’язова тканина. Поперечно-посмугована м’язова тканина.
Тема8. Будова клітин і тканин промислових тварин, які входять до складу шкіри та її похідних, зокрема молочної залози. Шкірний покрив та його похідні. Значення шкіряного покриву, ембріональний розвиток, гістологічна будова. Волосся тварин і пір’я птахів. Линяння тварин, шкірні залози. Роги та копита. Молочна залоза, розвиток та будова. Морфологія секреції молока. Особливості будови шкіряного покриву у птахів.
Тема9. Мікроструктура паренхіматозних органів промислових тварин. Печінка. Гістофізіологія та кровообіг. Фізіологія регенерації паренхіми печінки. Гістологічна будова гортані, трахеї, бронхів, легень. Будова легеневого респіраторного відділу. Альвеоли. Плевра. Легеневі бронхіальні артерії. Іннервація плеври та легень. Легені у птахів.Типи нирок та їх будова. Сечовід, сечовий міхур, сечівник. Особливості будови органів виділення у птахів.
Тема10. Мікроструктура серцево-судинної системи. Система органів кровообігу. Загальна характеристика системи, її розвиток, поділ на систему кровообігу та лімфообігу. Мікроскопічна та субмікроскопічна будова кровоносних судин. Гістологічна будова оболонок серця, провідна система. Лімфатичні судини, капіляри, протоки. Гістологія серцево-судинної системи у птахів. Кровотворні органи та імуногенез. Визначення поняття “імунна система”. Центральний орган системи імунітету – червоний кістковий мозок. Тимус, клоакальна сумка. Периферійні лімфоїдні органи: лімфовузли, селезінка. Особливості гістобудови органів кровотворення у птахів.
Тема11. Органи розмноження. Статеві органи самця. Сім’яники. Сім’япровід та придаткові статеві залози. Гістологічна будова статевого члена. Статеві органи самки. Мікроскопічна будова яєчнику. Яйцепровід, матка, піхва.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів передбачає поточне та підсумкове оцінювання.
Поточний контроль знань з курсу «Промислова гістологія з основами мікроструктурного аналізу» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою: усного опитування з використанням гістопрепаратів; опису гістопрепарату (усного, письмового або тести); демонстрації окремих морфологічних структур на пат. препаратах по завданню викладача, виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Підсумковий контроль знаньз курсу «Промислова гістологія з основами мікроструктурного аналізу» здійснюється на підставі проведення екзамену у формі тестування за програмою навчальної дисципліни.
КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ЕПІЗООТОЛОГІЇ
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ХВОРОБИ БДЖІЛ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Хвороби бджіл |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Знання та розуміння предметної області професії.
ЗК 2. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, пошуку та оброблення інформації з різних джерел. ЗК 3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК 6. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні, приймати обґрунтовані рішення, оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Внаслідок вивчення дисципліни здобувач набуває таких спеціальних компетентностей: СК 4. Здатність використовувати знання про хвороби тварин різної етіології для здійснення державного (внутрішнього) контролю на підконтрольних потужностях. СК 19. Здатність вирішувати питання загальної ветеринарної превенції відповідно до концепції «системи раннього виявлення» для своєчасного виявлення та ідентифікації спалахів або появи хвороб. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні роботи, ситуаційні завдання |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
212 «Ветеринарна гігієна, санітарія та експертиза» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Бажання працювати в галузі бджільництва. Необхідні базові знання біології, мікробіології, епізоотології, паразитології. |
| Викладач | Галатюк Олександр Євстафійович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
мікробіології, фармакології та епізоотології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 5. Упорядковувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розробки діагностичних, профілактичних заходів та підприємницьких стратегій.
РН6. Проводити відбір, консервування, пакування і пересилання проб тваринного, рослинного та біотехнологічного походження.
РН8. Володіти методиками клінічних і лабораторних досліджень для контролю стану здоров’я тварин, дотримання порядку виробництва та обігу харчових продуктів, одержаних від тварин, підданих лікуванню та профілактичним обробкам, відповідно до концепції «Єдиного здоров’я».
РН10. Забезпечувати дотримання належного санітарного стану тваринницьких об’єктів, зберігання кормів і кормових добавок, технологічного обладнання.
РН13. Здійснювати належний контроль санітарних заходів та гігієнічних вимог за виробництва, переробки та обігу м’яса, продуктів забою ссавців та птиці, молока і молочних продуктів, харчових гідробіонтів, рослинних продуктів, меду та інших апіпродуктів, харчових яєць та яйцепродуктів відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Тема 1. Номенклатура та класифікація хвороб бджіл.
Тема 2. Бактеріальні хвороби.
Тема 3. Вірусні хвороби.
Тема 4. Паразитарні хвороби бджіл. Тема 2. Мікози.
Тема 5. Шкідники та вороги бджіл.
Лабораторні заняття: Анатомія та фізіологія медоносної бджоли. Організація і проведення профілактичних та лікувальних заходів проти бактеріальних хвороб бджіл. Документи обліку на пасіці. Незаразні хвороби бджіл. Паспортизація пасік. Відбір патматеріалу для досліджень в лабораторії.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36 – 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа.) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
КАФЕДРА ПАРАЗИТОЛОГІЇ, ВЕТЕРИНАРНО САНІТАРНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ І ЗООГІГІЄНИ
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Лабораторна діагностика інвазійніх хвороб тварин
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Лабораторна діагностика інвазійні хвороби тварин |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 8. Здатність учитися і оволодівати сучасними знаннями. ФК 4. Здатність використовувати знання про хвороби тварин різної етіології для здійснення державного (внутрішнього) контролю на підконтрольних потужностях. ФК 5. Здатність дотримуватися морально-етичних норм, правил і принципів біобезпеки та біоетики під час використання у професійній діяльності різних біологічних агентів. ФК 19. Здатність вирішувати питання загальної ветеринарної превенції відповідно до концепції «системи раннього виявлення» для своєчасного виявлення та ідентифікації спалахів або появи хвороб. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень 2 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
212 Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Довгій Юрій Юрійович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН5. Володіти знаннями про хвороби тварин різної етіології та уміти застосовувати адекватні методи і методики клінічних та лабораторних досліджень для контролю стану здоров’я тварин різних класів і видів, знати шляхи подальшого використання хворих тварин і продукції, одержаної від них, а також від тварин, підданих лікуванню, профілактичним чи іншим обробкам тощо.
РН19. Розуміти суть професії, знати підходи та методи оцінювання різних виробничих ситуацій, володіти абстрактним мисленням та вміти аналізувати можливий подальший перебіг цих ситуацій, уміти приймати обґрунтовані рішення, організовувати та здійснювати якісне виконання прийнятих рішень з дотриманням морально-етичних норм, правил і принципів біобезпеки та біоетики під час використання у професійній діяльності різних біологічних агентів з прагненням до збереження навколишнього середовища.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (12 год.)
| 1. Методи функціональної та візуальної діагностики та їх використання у ветеринарній паразитології |
| 2. Різновиди мікроскопії та способи виявлення й ідентифікації різних паразитів тварин
|
| 3. Специфічні методи виявлення паразитів у тканинах і органах тварин
|
| 4. Серологічні та алергічні реакції в діагностиці протозойних інвазій і гельмінтозів тварин |
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (30 год.)
Методи функціональної діагностики та їх використання у ветеринарній паразитології.
Методи візуальної діагностики та їх використання у ветеринарній паразитології.
Різновиди мікроскопії у ветеринарній паразитології.
Способи виявлення й ідентифікації різних паразитів тварин.
Специфічні методи виявлення паразитів у тканинах і органах тварин.
Серологічні методи в діагностиці протозойних інвазій і гельмінтозів тварин.
Алергічні реакції в діагностиці протозойних інвазій і гельмінтозів тварин
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення залік у формі тестування за програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36-60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на заліку дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час заліку та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Лабораторна діагностика інвазійні хвороби тварин» здійснюється на двох підсумкових лабораторних заняттях і включає перевірку знань теоретичного матеріалу (у формі дискусії, ситуаційних завдань або тестів) і практичних навичок (опис та ідентифікація музейних препаратів, виконання діагностичних методів досліджень) з тем, котрі передбачені робочою програмою.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Лабораторна діагностика інвазійні хвороби тварин» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 4 тем:
Тема 1. Методи функціональної та візуальної діагностики та їх використання у ветеринарній паразитології.
Тема 2. Різновиди мікроскопії та способи виявлення й ідентифікації різних паразитів тварин.
Тема 3. Специфічні методи виявлення паразитів у тканинах і органах тварин.
Тема 4. Серологічні та алергічні реакції в діагностиці протозойних інвазій і гельмінтозів тварин.
Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі теми семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу).
Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Лабораторна діагностика інвазійні хвороби тварин» здійснюється під час проведення екзамену, який проводиться в письмовій формі. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через усний захист пропущеної теми або відпрацювання лабораторного практикуму у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять).
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції та лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЗООАНТРОПОНОЗИ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Зооантропонози |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 3. Знання та розуміння предметної галузі та професії.
СК04. Здатність проводити клінічне дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу. СК08. Здатність планувати, організовувати та реалізовувати заходи з лікування тварин різних класів і видів, хворих на незаразні, інфекційні та інвазійні хвороби. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський) рівень, 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
212 Ветеринарна гігієна, санітарія та експертиза |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | без обмежень |
| Викладач | Дубова Оксана Анатоліївна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 5. Володіти знаннями про хвороби тварин різної етіології та уміти застосовувати адекватні методи і методики клінічних та лабораторних досліджень для контролю стану здоров’я тварин різних класів і видів, знати шляхи подальшого використання хворих тварин і продукції, одержаної від них, а також від тварин, підданих лікуванню, профілактичним чи іншим обробкам тощо
РН 19. Розуміти суть професії, знати підходи та методи оцінювання різних виробничих ситуацій, володіти абстрактним мисленням та вміти аналізувати можливий подальший перебіг цих ситуацій, уміти приймати обґрунтовані рішення, організовувати та здійснювати якісне виконання прийнятих рішень з дотриманням морально-етичних норм, правил і принципів біобезпеки та біоетики під час використання у професійній діяльності різних біологічних агентів з прагненням до збереження навколишнього середовища.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (20 год.)
Тема 1. Епізоотичний процес.
Лекція 1. Вчення про епізоотичний процес. Визначення, характеристиа. Система «хазяїн – паразит».
Лекція 2. Складові частини епізоотичного процесу (джерело збудника, механізм передачі, сприйнятливий організм). Зоонози та природна вогнищевість.
Тема 2. Зооантропонози з різними механізмами передачі.
Лекція 3. Зооантропонози з аліментарним механізмом передачі. Бактеріальні інфекції.
Лекція 4. Зооантропонози з аліментарним механізмом передачі. Протозоози та гельмінтози. Міази.
Лекція 5. Зооантропонози з контактним механізмом передачі. Перкутанні гельмінтози. Корости. Контактні інфекції. Міази.
Лекція 6. Зооантропонози з повітряно-крапельним механізмом передачі.
Лекція 7. Зооантропонози з трансмісивним механізмом передачі. Вірусні та бактеріальні інфекції.
Лекція 8. Трансмісивні паразитарні зооантропонози (протозоози, гельмінтози).
Тема 3. Особливо небезпечні заразні захворювання.
Лекція 9. Особливо небезпечні зоонози.
Тема 4. Роль продукції тваринництва у передачі зооантропонозів.
Лекція 10. Зооантропонози від продукції тваринництва.
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (50 год.)
Т1. 1. Епізоотологічний метод дослідження.
Т2. 5. Бактеріальні аліментарні інфекції.
Т3. 11. Особливо небезпечні зоонози (сказ, токсоплазмоз).
Т4. 12. Зооантропонози, пов’язані з продукцією тваринництва.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі стандартизованого комп’ютерного контролю шляхом тестування та вирішення ситуаційних завдань за програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36–60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Зооантропонози» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування;
– вирішення ситуаційних завдань (усного, письмового або тести);
– демонстрації окремих збудників пат. препаратах по завданню викладача,
– виконання замальовок, схем та перевірка робочих зошитів для лабораторних занять.
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Зооантропонози» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу. Дисципліна складається із 6 тем. Упродовж семестру студенти вивчають матеріал і складають залік. До складання поточного контролю допускають студентів, які відвідували всі лабораторні заняття і мають позитивну поточну успішність. Поточний контроль знань і умінь з курсу проводять під час лабораторних занять та самостійної роботи.
Кількість балів всього за поточний контроль є середнім арифметичним за всі блоки семестру, помноженим на коефіцієнт 0,6 (навчальна робота – 60%). Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Залікова робота студента оцінюється за 100-бальною шкалою. Реальна кількість балів, набраних студентом під час заліку, множиться на коефіцієнт 0,4 (підсумковий контроль знань становить 40% балів, які додають до кількості балів, отриманих ним за навчальну роботу). Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Зооантропонози» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-практичній формі та письмовій. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості лабораторних занять). У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно залікової програми, а також виконання засвоєних практичних навичок, вміння застосувати їх у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
КЛІНІЧНА БІОХІМІЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | КЛІНІЧНА БІОХІМІЯ |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК 4. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК 7. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології. ЗК 8. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. ЗК 10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК 19. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності). ЗК 23. Здатність розробляти проекти та управляти ними. ЗК 24. Здійснення безпечної діяльності. ЗК 27. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. СК1. Здатність використовувати знання щодо хвороб заразної та незаразної етіології для належного санітарного нагляду, контролю та управляти ризиками під час виробництва продукції на об’єктах галузі. СК2. Здатність опрацьовувати національні і міжнародні нормативно-правові акти, інструкції, методичні розробки, наукові праці. СК3. Здатність відбирати, консервувати, пакувати і пересилати проби тваринного, рослинного та біотехнологічного походження. СК5. Здатність використовувати методи клінічних і лабораторних досліджень для контролю стану здоров’я тварин, підданих лікуванню і профілактичним обробкам, відповідно до концепції «Єдиного здоров’я». СК6. Здатність до обробки, аналізу та систематизації результатів досліджень з використанням спеціалізованих програмних засобів. СК7. Здатність до інтерпретації, узагальнення, оформлення та публікації отриманих результатів. СК8. Здатність організовувати і проводити ветеринарний облік, контролювати діловодство та документообіг. СК10.ºЗдатність вирішувати питання ветеринарної превенції на підприємствах з виробництва і переробки продукції тваринництва з метою забезпечення належного санітарного стану тваринницьких потужностей. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл (розділ) ОПП: Вибіркові компоненти освітньо-професійної програми: 2. Вибіркові компоненти
2.2. 2. Цикл професійної підготовки |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні роботи |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
«МАГІСТР», 3 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
212 «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Базові знання з біологічної, органічної та аналітичної хімії та біохімії, нормальної та патологічної фізіології, клінічної діагностики й спеціальних клінічних дисциплін, годівлі, мікробіології |
| Викладач | Лігоміна Ірина Павлівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН1.Відтворювати термінологію з компонентів освітньої програми.
РН2. Розуміти структуру фахової діяльності та використовувати методи наукових досліджень у галузі ветеринарної гігієни, санітарії і експертизи.
РН4. Демонструвати розуміння щодо годівлі, гігієнічних умов утримання та експлуатації тварин, клінічної діагностики хвороб тварин, етіології та патогенезу заразних захворювань тварин.
РН 5. Упорядковувати інформацію із вітчизняних та іноземних джерел для розробки діагностичних, профілактичних заходів та підприємницьких стратегій.
РН6. Проводити відбір, консервування, пакування і пересилання проб тваринного, рослинного та біотехнологічного походження.
РН8. Володіти методиками клінічних і лабораторних досліджень для контролю стану здоров’я тварин, дотримання порядку виробництва та обігу харчових продуктів, одержаних від тварин, підданих лікуванню та профілактичним обробкам, відповідно до концепції «Єдиного здоров’я».
РН9. Здійснювати оброблення, аналіз, узагальнення та систематизацію отриманих результатів, оформлювати їх у вигляді презентацій та публікацій.
РН 15. Готувати облікову звітність під час планування, організації та здійснення фахової діяльності
РН18.Створювати в колективах атмосферу для обговорення нагальних питань з урахуванням професійної етики, позитивної соціальної та емоційної поведінки, поваги до етичних принципів та стандартів.
РН19. Пропонувати інноваційні підходи для вирішення проблемних ситуацій професійного або соціального походження.
РН20. Володіти питаннями біобезпеки та біоетики, дотримуватися норм, правил і принципів використання біологічних агентів.
РН24. Застосовувати способи аналізу, синтезу для подальшого навчання впродовж всього життя у галузі ветеринарної гігієни, санітарії і експертизи.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Т.1. Вступ. Об’єкти та методи дослідження в клінічній біохімії.
Видові, породні та вікові особливості біохімічних показників (крові, сечі, ліквору тварин та їх залежність від фізіологічного стану, типу годівлі та продуктивності.
Т.2. Порушення обміну білків у разі патології внутрішніх органів тварин.
Т.3. Порушення обміну вуглеводів і ліпідів у разі патології внутрішніх органів тварин.
Т.4. Порушення обміну макро- і мікроелементів у разі хвороб тварин. Порушення обміну вітамінів у разі внутрішніх хвороб. Клінічна ферментологія.
Т.5. Клінічна біохімія у разі патології серця. Клінічна біохімія у разі патології органів травлення, печінки та підшлункової залози.
Т.6. Клінічна біохімія у разі патології сечової системи.
ЛБ.1.Сучасні одиниці визначення (система SI). Перерахунок «старих» одиниць визначення у нові (система SI). Колоїдно-осадові проби та їхнє значення в діагностиці порушень обміну білків і хвороб печінки.
ЛБ. 2. Залишковий (небілковий) Нітроген і його компоненти. Визначення концентрації сечовини та креатиніну, клінічна інтерпретація одержаних результатів.
ЛБ. 3. Визначення концентрації глюкози, холестеролу і кетонових тіл. Інтерпретація результатів дослідження показників вуглеводно-ліпідного обмінів.
ЛБ. 4. Визначення активності ензимів сироватки крові (аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферззи, гамма-гутамілтранспептидази, лужної фосфатази, креатинфосфокінази і т. інше); їхнє значення в діагностиці захворювань внутрішніх органів, м’язів і кісткової тканини.
ЛБ. 5. Визначення вмісту макроелементів (Са, Р, Mg, К, Na, СІ); клінічна інтерпретація одержаних результатів.
Розрахунок індексів червоної крові: КП, ВГЕ, СОЕ. Клінічна інтерпретація індексів червоної крові і (Fe, Cu, Zn, Co і т. інше) одержаних результатів.
ЛБ. 6. Біохімічні констеляції у разі патології печінки. Визначення вмісту білірубіну та його фракцій, показників глюконеогенезу та порушень жовчоутворення та жовчовиділення.
ЛБ. 7.Експрес-методи дослідження хімічного складу сечі. Клінічна інтерпретація результатів біохімічних досліджень у разі діагностики хвороб сечової системи.
ЛБ. 8.Біохімічні дослідження у разі ушкодження і хвороб кістково-суглобової системи тварин та клінічна інтерпретація одержаних результатів.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Результати підсумкового контролю за семестр використовуються як критерій виконання студентом навчального плану, зарахування тем (кредитів). Об’єктивне оцінювання знань та вмінь набутих студентами передбачає встановлення фактичного рівня знань у порівнянні з еталонними (шкала оцінювання результатів навчання студентів, критерії у вигляді оцінок-балів). Форми підсумкового контролю – диференційований залік.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
БІОХІМІЯ ПРОДУКТІВ ТВАРИННОГО ТА РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
| Назва дисципліни | Біохімія продуктів тваринного та рослинного походження |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК07 Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
СК 02. Здатність застосовувати інструментарій та технічні засоби, спеціальні інструменти та пристрої для здійснення необхідних маніпуляцій щодо оцінки стану організму тварин різних видів. СК 3. Здатність дотримуватись правил техніки безпеки, асептики, антисептики у здійсненні фахової діяльності. СК 7. Здатність організовувати і проводити лабораторні та спеціальні діагностичні дослідження й аналізувати їх результати. |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, лабораторні заняття. |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий, магістерський |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
212 Ветеринарна гігієна, санітарія та експертиза |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4-й семестр |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен прослухати дисципліни «Анатомія тварин» «Фізіологія тварин», «Біохімія тварин» |
| Викладач | Чала Інна Валентинівна |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1. Знати і грамотно використовувати термінологію ветеринарної медицини.
РН 3. Визначати суть фізико-хімічних і біологічних процесів, що відбуваються в організмі тварин у нормі та за патології.
РН 5. Установлювати зв’язок між клінічними проявами захворювання та результатами лабораторних досліджень.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Теми лекцій та їх короткий зміст (22 год.)
Теми лабораторних занять та їх короткий зміст (20 год.)
Одиниці доз та радіоактивності системи СІ та позасистемні
Дослідження взаємодії різних видів іонізуючого випромінювання з речовиною
Робота з дозиметрами та радіометрами. Визначення потужності експозиційної та еквівалентної доз, бета-радіоактивності
Дозиметричний метод оцінки ступеня радіоактивного ураження тварин
Клінічний метод оцінки ступеня радіоактивного ураження тварин
Лабораторний метод оцінки ступеня радіоактивного ураження тварин
Розрахунок уявного, дійсного всмоктування радіонуклідів у організмі тварин та ендогенної екскреції
Розрахунок питомої радіоактивності та кратності накопичення цезію-137 для різних тканин та органів тварин
Розрахунок ефективного періоду напіввиведення цезію-137 з організму тварин
Техніка безпеки при дослідженні метаболізму радіонуклідів: методи проведення дезактивації у лабораторії, на робочому місці.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення заліку у формі тестування програмою навчальної дисципліни. Залікові завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Комплексні білети передбачають не лише знання основних термінів і процесів, а і вирішення ситуаційних завдань, що моделюють різноманітні проблеми, які виникають при проведенні наукових досліджень. Тестові питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання заліку, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного контролю впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 36- 60 балам.
Підсумкові бали за залік (округлені до цілого числа) складаються із суми балів за відповіді на тестові питання. Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом на екзамені дорівнює 24, максимальна можлива – 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю.
Поточний контроль знань з курсу «Метаболізм радіонуклідів та методи його дослідження» здійснюється на кожному лабораторному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми, що передбачається робочою програмою:
– усного опитування;
– проведення практичної роботи з дозиметричними та радіометричними приладами під час лабораторних занять;
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) із курсу «Метаболізму радіонуклідів та методів його дослідження» здійснюється відповідно до системи організації навчального процесу.
Кількість балів всього за поточний контроль є сумую балів, одержаних за кожну тему, включно з самостійною роботою. Таким чином максимально за навчальну роботу протягом семестру студент може набрати 60 балів.
Таким чином за навчальну роботу та підсумковий контроль разом студент може набрати максимально 100 балів. Отримана ним оцінка, що заноситься до відповідних відомостей та залікової книжки, визначається за допомогою шкали оцінювання. Студенти, які протягом семестру набрали 60 і більше балів, мають можливість отримати залік автоматично, відповідно до критеріїв та шкали оцінювання знань студентів.
Підсумковий контроль знань з курсу «Метаболізм радіонуклідів та методи його дослідження» здійснюється під час проведення заліку, який проводиться в усно-практичній формі та письмовій. Підсумковий контроль знань виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лекцій, лабораторних занять та самостійної роботи. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через відпрацювання лабораторних робіт. У студентів з’ясовують знання теоретичного і практичного матеріалу згідно екзаменаційної програми, а також виконання засвоєних практичних навичок вміннями застосувати їх у практичній діяльності.
До заліку допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття (лекції та лабораторні заняття) та при вивчені матеріалу набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ОСНОВИ ФАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(назва дисципліни)
| Назва дисципліни | Основи фахової діяльності |
| Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 3. Здатність планувати та управляти часом. ЗК 4. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК 5. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК 7. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології. ЗК 9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК 10. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК 11. Здатність бути критичним і самокритичним ЗК 12. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації ЗК 13. Здатність генерувати нові ідеї (креативність) ЗК 14. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК 15. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК 16. Здатність працювати в команді. ЗК 17. Здатність до міжособистісної взаємодії. ЗК 18. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети. ЗК 20. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності. ЗК 22. Здатність працювати автономно. ЗК 26. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). ЗК 27. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. ЗК 28. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків ЗК 30. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо |
| Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл (розділ) ОПП: Вибіркові компоненти освітньо-професійної програми: 2.2. Дисципліни за вибором студента.
2.2.1. Цикл загальної підготовки. Блок № 1. |
| Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття |
| Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр, 1 курс |
| Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
212 «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза» |
| Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
1 |
| Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Базові знання з зоології, біології, екології, хімії, української мови, фізики, соціології, психології. |
| Викладач | Соколюк Василь Мінович |
| Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни |
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
РН1. Відтворювати термінологію з компонентів освітньої програми.
РН18. Створювати в колективах атмосферу для обговорення нагальних питань з урахуванням професійної етики, позитивної соціальної та емоційної поведінки, поваги до етичних принципів та стандартів.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Т.1. Вступ до курсу. Наукові основи фахової діяльності.
Закономірності появи, створення та коротка історія розвитку ветеринарної науки і практики. Етапи реформування ветеринарної служби України.
Т.2. Закон України про ветеринарну медицину
Т.3. Авторитет ветеринарної професії.
Т.4.Розвиток ветеринарної освіти, науки та вклад провідних вчених у розвиток ветеринарної науки в Україні. Система організації науково-дослідної роботи у ветеринарній медицині та основні результати наукових досліджень вчених відділення тваринництва НААН за останні.
Т.5. Історія факультетів ветеринарної медицини України та ЖНАЕУ та сучасна ветеринарна медицина 211 і 212 спеціальності в розрізі країн СНД та Європейського Союзу.
Т. 6. Роль і значення Держспоживпродслужби у Україні та регіоні.
Т.6. Стан сучасної підготовки фахівців галузі 212 спеціальності «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза» в Україні широкого профілю та здатність їх кваліфіковано здійснювати ветеринарно-санітарну експертизу товарів, продукції та послуг; організовувати і проводити судову ветеринарно-санітарну експертизу; здійснювати заходи превентивних технологій; виконувати державний ветеринарно-санітарний контроль; забезпечувати державний ветеринарний нагляд; створювати умови біобезпеки і біозахисту; виконувати клінічну діагностику хвороб тварин; проводити хіміко-токсикологічний аналіз; виконувати лабораторні дослідження.
Т.7. Історія окремих ветеринарних наук (анатомії, фізіології, епізоотології, мікробіології, фармакології тощо), ветеринарних асоціацій, з’їздів, симпозіумів, життя та діяльність окремих наукових, педагогічних, державних діячів і т. д.
Т.8. Досягнення ветеринарної медицини в справі профілактики та ліквідації інфекційних, паразитарних і незаразних хвороб направлених на створення здорових груп сільськогосподарських тварин.
Т.9. Роль і діяльність працівників ветеринарної медицини, а саме: ветеринарно-санітарний контроль харчових продуктів, профілактика інфекційних хвороб спільних для людей і тварин та забезпечення охорони населення.
Пр.1. Закон України «Про ветеринарну медицину».
Пр. 2. Ветеринарна медицина в роки побудови незалежної України
Пр. 3. Ветеринарна медицина регіону.
Пр. 4. Ветеринарна освіта в Україні.
Пр. 5. Сучасна спеціальність. Сучасний фахівець.
Пр. 6. Історія і сучасність з ветеринарної медицини.
Пр. 7. Історія і становлення ветеринарної медицини .
Пр. 8. Професійна етика лікаря ветеринарної медицини”.
Пр. 9.Напрямки клінічної і лабораторної діагностики хвороб тварин.
Пр. 10. Основи фахової діяльності у здійснені ветеринарно-санітарної експертизи товарів, продукції та послуг; організації і проведені судової ветеринарно-санітарної експертизи; заходів превентивних технологій; державно ветеринарно-санітарного контролю; державного ветеринарного нагляду; біобезпеки і біозахисту; клінічної і лабораторної діагностики хвороб тварин; хіміко-токсикологічного аналізу; лабораторних досліджень.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Підсумковий контроль результатів навчання здійснюється на підставі проведення екзамену у формі письмового іспиту за програмою навчальної дисципліни. Екзаменаційні завдання дозволяють перевірити розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами.
Екзаменаційні питання теоретичного та практичного спрямування передбачають вирішення типових завдань курсу і дозволяють діагностувати рівень підготовки студента та рівень його компетентностей з навчальної дисципліни.
Результати підсумкового контролю за семестр використовуються як критерій виконання студентом навчального плану, зарахування тем (кредитів). Об’єктивне оцінювання знань та вмінь набутих студентами передбачає встановлення фактичного рівня знань у порівнянні з еталонними (шкала оцінювання результатів навчання студентів, критерії у вигляді оцінок-балів). Форми підсумкового контролю – іспит.