У Поліському університеті відбувся 8-й з’їзд Радіобіологічного товариства України

На базі Поліського національного університету  протягом 21-25 серпня проходив проходить  з’їзд Радіобіологічного товариства України, який об’єднав науковців, дослідників та експертів з 15 країн світу для обговорення останніх досягнень, викликів та перспектив у цій важливій галузі.

Вітальним словом роботу З’їзду розпочав ректор університету, професор Олег Скидан та начальник управління екології та природних ресурсів Житомирської ОВА Олександр Кондратюк.

З вступним словом до учасників зібрання звернулися проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку, професор Поліського національного університету Людмила  Романчук і голова Радіобіологічного товариства України Намік Рашидов.

Модератором пленарного засідання став академік НААН України, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України Ігор Гудков.

«Попри те, що минуло десятки років  після аварії на Чорнобильській АЕС, але ще багато питань залишається не з’ясованими щодо впливу радіації Чорнобильського походження на живі організми. І саме на таких заходах, де збирається широке коло науковців всього світу  можливо почути для себе щось нове та корисне, обмінятися думками та досвідом. Учасники З’їзду можуть поділитися своїми дослідженнями, висловити новаторські ідеї та обговорити практичні аспекти впливу радіації на живі системи. Велика увага на З’їзді приділена міжнародному співробітництву та обміну досвідом. Вчені з різних країн обговорюють спільні проєкти, можливості для співпраці та спільних наукових програм, що значно зміцнює зв’язки між дослідниками», – відзначили представники оргкомітету З’їзду Радіобіологічного Товариства.

Напрямки роботи конференції:

• Радіаційна біохімія і молекулярна радіобіологія (Секція 1).
• Механізми дії малих доз іонізуючої радіації (Секція 1).
• Генетичні та епігенетичні радіобіологічні ефекти (Секція 1).
• Радіаційний захист та модифікація радіобіологічних ефектів (Секція 2).
• Медичне застосування іонізуючого випромінювання (Секція 2).
• Нормування впливу опромінення та дозиметрія (Секція 2).
• Сучасні проблеми радіоекології (Секція 3).
• Радіобіологічні та радіоекологічні виклики, пов’язані з війною в Україні (Секція 3).
• Нові методи радіобіологічних та радіоекологічних досліджень (Секція 3).
• Радіобіологічна і радіоекологічна освіта (Секція 3).

Цей з’їзд не випадково проходить саме в Поліському національному університеті,  оскільки саме науковці ЗВО з перших місяців після аварії на Чорнобильській АЕС розпочали свої наукові дослідження в цій галузі, адже внаслідок аварії із 24 адміністративних районів Житомирщини 9 з них потрапило під радіоактивне забруднення. У перші роки після аварії на ЧАЕС на базі проблемної лабораторії університету був створений Науково-дослідний інститут регіональних екологічних проблем та укомплектовані новим радіологічним обладнанням лабораторії. Розпочинаючи з 1986 року перші наукові дослідження аспірантів під керівництвом професора Володимира Славова були сконцентровані на вивченні міграції радіонуклідів в системі «ґрунт – рослина – тваринна продукція». В тих умовах практика вимагала відповідей на багато запитань, в тому числі і щодо отримання продукції тваринництва і рослинництва з допустимим рівнем радіоактивного забруднення.

Розробка методів та прийомів удосконалення технологій виробництва екологічно чистої продукції, метаболізму тварин, коефіцієнтів переходу радіонуклідів з кормів в продукцію тваринництва в умовах радіоактивного забруднення територій це і стало пріоритетними напрямками наукових досліджень для наших науковців університету.

В 1991 році професор Марат Долгілевич спільно із професором Шведського сільськогосподарського університету Карлом Йохансоном розпочали свої дослідження по міграції радіонуклідів в системі «ґрунт – рослина – організм диких тварин».

З 1992 року і впродовж декількох десятирічь під керівництвом директора Центру радіаційного захисту населення та радіобіології Ганноверського університету (Німеччина) професора Рольфа Міхеля та співкерівництвом професора Поліського національного університету Людмили Романчук спільно проведено серію наукових досліджень в зоні безумовного (обов’язкового) відселення по міграції радіонуклідів в системі «ґрунт – рослина – тварина – людина». Було проведено низку досліджень в лісових та водних екосистемах, приватних підсобних господарствах. Також проведено серію унікальних досліджень по джерелах надходження радіонуклідів до організму людей, дозовому навантаженню населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях та тих, що були переселені на чисті території, накопиченню радіонуклідів в організмі диких та свійських тварин, різних видів риб, водоплавної птиці. Через вміст ¹²⁹І в ґрунтах північних районів Житомирщини проведено ретроспективну дозиметрію опромінення щитоподібної залози мешканців 2-ої та 3-ої зони радіоактивно забруднених територій, викликаного короткоживучим ізотопом ¹³¹І. Доповідь по спільних багаторічних дослідженнях було представлено на даному з’їзді професором Ганновенського університету Рольфом Міхельом.

Науковці  Поліського національного  університету також багато років поспіль проводили спільні дослідження з науковцями Токійського медичного університету (Японія) по дозовому навантаженню механізаторів, які задіяні на сільськогосподарських роботах на територіях 2-ої та 3-ої Чорнобильських зонах. Також багато інших унікальних досліджень було проведено і наразі проводиться нашими науковцями на радіоактивно забруднених територіях.

У 1993 році в університеті була створена перша кандидатська, а пізніше і докторська спеціалізована вчена рада з екології, яка діє і до нині. В цій спецраді захистили свої наукові роботи понад 40 здобувачів, які всі свої наукові дослідження проводили на радіоактивно забруднених територіях і переважна більшість робіт переплітаються з радіобіологією.

◄ 1 2 3