«З Україною в серці»: у Поліському університеті триває фотовиставка, присвячена полеглим білорусам – захисникам України
До 6 вересня житомиряни та гості міста можуть відвідати фотовиставку «З Україною в серці», яку 22 серпня відкрили на другому поверсі центрального корпусу Поліського національного університету.
Житомир став 21-м містом, куди завітала експозиція. Раніше її демонстрували у Львові, Києві, Бучі, Одесі, Запоріжжі, Дніпрі, Ізмаїлі, Чернігові, Миколаєві, Вінниці, Хмельницькому, Луцьку, Рівному, Ірпені, та навіть у містах Польщі й Литві.
За словами організаторів, основна мета виставки – показати необхідність боротьби за свободу та незалежність, за європейський вибір та демократичні цінності, а ще відмінність між білорусами та «лукашистами». Поки перші боронять Україну у складі ЗСУ та добровольчих батальйонів, починаючи з 2014 року, інші – дозволили у перші дні повномасштабного вторгнення ворожим військам вести наступ на її територію зі своєї і досі підтримують дії агресора, – інформує сайт «Житомир таймс».Зокрема, на виставці є більше 20 портретів загиблих у різні роки проведення АТО/ООС та повномасштабної війни в Україні білоруських героїв, історії їхнього життя та подвигу (біографічні відомості по місце народження, освіту, життєвий, професійний цивільний та військовий шлях, обставини поранення і загибелі, підбірка фото). Але, додають організатори, таких історій значно більше (відомо про понад 70 загиблих у війні України з росією), втім поки, з міркувань безпеки, розповідати про усіх не можуть, але працюють над тим, щоб систематизувати інформацію та донести її до наступних поколінь.
На відкритті виставки були присутні ректор Поліського національного університету Олег Скидан, керівник Благодійного фонду «Вільна Білорусь» Олексій Францкевич, начальник управління культури та туризму Житомирської ОВА Анатолій Душко, секретар Житомирської міськради Галина Шиманська, викладачі ЗВО, дружини полеглих білоруських Героїв, військовослужбовці, представники нацменшин, родини захисників, волонтери.
Олег Скидан наголосив, що університет систематично допомагає ЗСУ – у волонтерський рух включився студентський та викладацький склад. На постійній основі військовим різних підрозділів відповідно до потреб передають квадрокоптери, планшети, автомобілі, ноутбуки, монокуляри, тепловізори, відправляють посилки з теплими речами, окопними свічками, спорядженням, продуктами та ін. Навесні цього року Ботанічний сад університету було перейменовано у Ботанічний сад імені Героїв-десантників, а на його базі проводять заходи з арт-терапії для ветеранів, військових та інших категорій осіб, постраждалих від наслідків війни.
Виставка «З Україною в серці» – це лише одна з можливостей підтримати тих, хто ціною власного здоровʼя і життя, жертвуючи найдорожчим, залишаючи цивільне життя і свої домівки, бере в руки зброю, щоб остаточно вибити ворога з території своєї країни.
Варто зауважити, що серед загиблих білорусів двом посмертно присвоєно звання «Герой України», ще двом – «Народний Герой України» (їх портрети є на виставці), іменами ще шести названо вулиці України. Власне, білоруси – це друга нація після українців, які воюють на стороні України проти ворога рф.
Детальніше про свої чоловіків-захисників – білорусів Павла Горбача та Олександра Стасевіча, присутнім на відкритті виставки розповіли дружини Олена Гончаренко (також військова) та Олександра Стасевіч, які закликали українців не бути байдужими до долі своєї країни і допомагати відстоювати її, як це до останнього подиху робили їх кохані.
«Вирішив закінчити те, що не встигли закінчити ще у 2020 році. Він був упевнений, що рано чи пізно приїде назад у свою країну вже вільну від нашого спільних ворогів», – пояснила у коментарі «Суспільне Житомир» Олена Гончаренко.
«Саша був дуже волелюбною людиною, був лідером, він працював на керівних посадах і завжди в нього було бажання захищати свою команду. Він обрав шлях воїна, намагався довгий час долучитися до лав тероборони, але отримував відмови через білоруське громадянство, і вже пізніше через добровольчі батальйони потрапив у підрозділ спецпризначення, пройшов навчання, виконував бойові завдання і загинув на Харківщині у березні 2024 року», – поділилася Олександра Стасевіч
