У Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії, що відзначають 4 червня, в Україні, починаючи з 2021 року, вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації.
Зокрема, на території Поліського національного університету з цієї нагоди пройшли меморіальні заходи, до участі в яких долучилися начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко, секретар Житомирської міської ради Галина Шиманська, ректор Поліського національного університету Олександр Ковальчук, настоятель о.Богдан Бойко та священники Свято-Михайлівського кафедрального собору, народні депутати ВРУ, депутати міської та обласної рад, начальники управлінь і департаментів, представники громадськості, сфери бізнесу, культури та освіти, правоохоронці, рятувальники, проректори, декани, викладачі та студенти ЗВО, представники громад Житомирщини та ін.
Станом на початок травня 2026 року в Україні зафіксовано 2496 випадків поранення дітей та 707 фактів загибелі, ще понад 2300 дітей – зниклі безвісти, а також є незаконно вивезені, фактично викрадені, росією діти, деяких з них вдалося повернути додому.
У дворі Поліського національного університету розмістили дитяче взуття і паперових янголів на деревах, окремо було представлено символічну інсталяцію «Голоси, що стали тишею» – стовбур металевого дерева, який проростає з уламків смертоносних снарядів, тримаючи на собі крону у формі карти України.
На її гілках – фігури янголів, а замість листя – сотні маленьких дзвіночків, які розвісили присутні на заході – учасники акції «Голоси дітей». Дзвіночки – у пам’ять про кожного з понад 700 дітей, життя яких забрала росія під час чисельних обстрілів багатоповерхівок і приватного житлового сектору, громадського транспорту та зупинок, медичних закладів, вокзалів… Варто зазначити, що за період повномасштабного вторгнення від рук росіян загинуло 7 юних жителів Житомирщини.
У День пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації, поряд з інсталяцією відбулася молебінь священнослужителів, звучала «Молитва за Україну» у виконанні Академічної хорової капели «Орея», артисти Житомирського академічного українського музично-драматичного театру імені Івана Кочерги спільно з артистами дитячої театральної студії «Метафора», школи балету «Аванте» та учнями школи декоративно-прикладного мистецтва та учні Баранівської школи мистецтв підготували театралізований перформанс-реквієм, присвячений пам’яті загиблих дітей.
Крім цього, у холі Поліського національного університету проходила виставка робіт учасників обласного конкурсу дитячого малюнка «Тиша, що говорить», який провели напередодні Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії. Конкурс об’єднав талановитих учасників із різних громад області та став простором для дитячого осмислення сьогодення через мистецтво, авторитетне журі обрало кращі малюнки та визначили переможців.
Також в університеті за ініціативи відділу молодіжного розвитку та лідерства облаштували меморіальний куточок, де встановили лампадки, дитячі іграшки, розмістили фото наслідків ворожих обстрілів і їх жертв, світлини з укриттів, де під час повітряної тривоги переховуються маленькі діти.
«Сьогодні звучали страшні цифри про вбитих, поранених і травмованих дітей, але це лише офіційна статистика і ми всі розуміємо, що вони куди більші. Ті, хто не встиг зробити перші самостійні кроки і сказати перше слово, ті, хто вже мав певні успіхи у навчанні, досягнення у спорті, перемоги на конкурсах і визначився з майбутнім фахом – комусь було рік чи менше, хтось загинув у свої три чи п’ять років, хтось не дожив кілька днів до Дня народження чи випускного, не дочекався тата з фронту або з полону. Їх всіх вбила росія – по одному, разом з братиками і сестричками, батьками, бабусями і дідусями. Ці історії ми чуємо і бачимо чи не щодня, кожна розриває серце, бо так не має бути. Від цієї війни страждають всі, але невимовно шкода найменших – тих, заради кого ведемо цю визвольну боротьбу, стримуємо окупантів, захищаємо наше небо, щоб вони мали світле і мирне майбутнє, – зазначає ректор Поліського національного університету Олександр Ковальчук. – Це наше сьогодення, наша трагічна сторінка історії – в обличчях та іменах сотень маленьких українців, які не зустрінуть наступний день, та пам’ять про них житиме вічно. Інсталяція «Голоси, що стали тишею» слугуватиме нагадуванням про кожне життя, яке обірвала ця війна, а разом з тим буде стимулом робити ще більше для того, аби не дозволити росії забрати у нас ще більше».
Пресслужба Поліського національного університету