Транспортна інфраструктура та стала міська мобільність: у Поліському університеті проходила Громадська асамблея

«Поліський національний університет динамічно набуває ваги як потужний центр регіонального розвитку, центр наукового, освітнього, культурного, екологічного, соціально-економічного, національно-патріотичного розвитку.  На базі університету розпочала роботу Громадська асамблея, яка зібрала активних представників громади Житомира, що протягом поточних і наступних вихідних займатиметься пошуком ефективних напрямів розвитку транспортної інфраструктури та сталої мобільності»,  – такими словами ректор Поліського національного університету Олег Скидан звернувся до учасників  Громадської асамблеї, що протягом 25-26 жовтня проходила у стінах ЗВО.  

Участь в асамблеї взяли 64 житомирянина, відібраних випадковим чином — жеребкуванням зі списку адрес міста. Протягом двох вихідних поспіль вони навчалися, слухали фахові доповіді, дискутували та напрацьовували рекомендації для міської влади.

Тема цієї асамблеї –  транспортна інфраструктура та стала міська мобільність . Серед учасників були представники різних груп користувачів різних видів транспорту – як водії, так і пішоходи, велосипедисти та користувачі громадського транспорту. Учасники також дуже відрізнялися за віком – наймолодшому 15 років, а найстаршому – 91 рік. Серед учасників були також люди з інвалідністю, що дозволило врахувати максимум різних точок зору.

«Громадська асамблея  – це не просто новий формат діалогу, а поглиблення демократії в місті. Ми хочемо, щоб житомиряни не лише висловлювали свої думки, а реально вплинули на рішення, які формують майбутнє міста», – Галина Шиманська, секретар Житомирської міської ради.

«Громадська асамблея має три особливості. Перша  – учасники відбираються жеребкуванням. Завдяки цьому багато учасників вперше долучилися до громадського життя. Друга особливість громадської асамблеї в тому, що її учасники не просто висловлюють побажання до влади, а формують реалістичні, втілювані рекомендації. Вони враховують бюджет, технологічні обмеження, особливості міста. Це – співпраця громади та влади, побудована на взаєморозумінні. І третя особливість – це консенсус. Завдяки багатьом дискусіям протягом дня, розроблені рекомендації поділяє зазвичай більшість учасників», — зазначила Олександра Койдель (PhD), доцентка та заступниця декана з наукової роботи Факультету соціальних наук, головна дослідницька проєкту BRIDGE та директорка Центру демократичної стійкості у Київській школі економіки.

Формат громадських асамблей вже довів свою ефективність у Канаді, Ізраїлі, країнах Південної Америки. Він разом мешканцям дозволяє краще розуміти виклики міста та шукати рішення спільно з владою. Громадська асамблея в Житомирі відбулася в партнерстві між Житомирською міською радою та проектом BRIDGE. Проект BRIDGE об’єднує зусилля Київської школи економіки, Еразмуського університету Роттердама (Нідерланди), Університету Тарту (Естонія), Технічного університету Берліна (Німеччина) та Центру розвитку інновацій (Україна). Його мета  –  посилити демократичну стійкість України, розвивати науково-дослідницький потенціал Київської школи економіки та налагодити зв’язок між дослідженнями, державними політиками та практикою, зокрема через дорадчі формати участі громадян. Проєкт фінансується Європейським Союзом у рамках програми «Горизонт Європи».

Пресслужба Поліського національного університету