У рамках договору про академічну співпрацю між кафедрою менеджменту та маркетингу Поліського національного університету та кафедрою менеджменту Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького 4 грудня відбувся круглий стіл «Сучасні тренди менеджменту: вектори академічної співпраці». Захід об’єднав викладачів та здобувачів вищої освіти обох університетів з метою поглиблення академічної взаємодії та обговорення актуальних тенденцій у галузі менеджменту.
Ключовою темою дискурсу стало питання удосконалення освітньо-професійних програм з менеджменту. Зокрема, обговорювалися такі аспекти:
За результатами зустрічі було розроблено напрями подальшої співпраці щодо удосконалення освітньо-професійних програм за спеціальністю 073 «Менеджмент», налагоджено взаємозв’язки для реалізації спільних науково-дослідних проєктів, сформовано нові підходи до впровадження сучасних методик викладання у сфері менеджменту.
«Вкотре переконалися у важливості міжуніверситетської взаємодії для розвитку системи підготовки фахівців у галузі менеджменту, орієнтованих на сучасні виклики. Щиро дякуємо всім учасникам за активність, змістовні виступи та конструктивні ідеї», – зазначили викладачі кафедрою менеджменту та маркетингу Поліського національного університету.
Пресслужба Поліського національного університету
ГЕОІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ПЕРЕХОДУ ДО ОРГАНІЧНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
На базі Інформаційного центру ЄС у Поліському національному університету 27 листопада відбулася зустріч представників ЗВО та Головного управління ДСНС України в Житомирській області.
Зокрема, ректор університету Олег Скидан та начальник управління Дмитро Нікулеско підписали Меморандум про співпрацю. Відповідний документ окреслює стратегічні напрями партнерства у сферах, які мають ключове значення для безпеки і розвитку сучасного суспільства.
Метою співпраці між сторонрами є:
– консолідація зусиль у сфері психологічної реабілітації та підтримки ментального здоров’я,
– вдосконалення механізмів цивільного захисту населення в умовах сучасних викликів,
– виховання нового покоління висококваліфікованих фахівців,
– розробка та впровадження інноваційних підходів у сфері цивільної безпеки.
Крім цього, така співпраця сприятиме посиленню безпеки (спільна робота над заходами із запобігання надзвичайним ситуаціям у навчальному середовищі), підвищенню компетентності (організація спільних тренінгів, майстер-класів, навчань і семінарів для студентів і викладачів щодо психологічної підтримки, реабілітації, подолання стресу, алгоритмій дій у критичних ситуаціях), розширенню освітніх можливостей (створення спільних навчальних програм і проєктів, які сприятимуть підготовці висококваліфікованих фахівців у сфері безпеки).
«Сьогоднішня подія є важливим кроком у зміцненні зв’язків між освітньою спільнотою та службою, яка стоїть на передовій забезпечення безпеки громадян, особливо в умовах війни, адже об’єднання зусиль освітян і рятувальників сприяє формуванню свідомого та відповідального суспільства, здатного долати виклики та зберігати людські життя, – наголосив ректор Поліського національного університету Олег Скидан. – Впевнений, що цей Меморандум стане потужною платформою для реалізації важливих ініціатив і проєктів, які зроблять наше суспільство більш захищеним та стійким. Особливу роль відіграє взаємодія кафедри психології факультету права, публічного управління та національної безпеки Поліського національного університету та фахівців-психологів ДСНС. Обмін досвідом у роботі з людьми, які переживають стрес та травматичні події, дозволить розширити професійні підходи та вдосконалити методи психологічної підтримки. Загалом таке партнерство відкриває можливість для створення унікальних практичних кейсів і програм реабілітації для студентів, працівників університету та громадськості».
Також декан факультету права, публічного управління та національної безпеки Поліського національного університету Віталій Данкевич наголосив, що практична співпраця вже розпочалася та стала конкретним кроком у реалізації положень Меморандуму. До цього співпробітники психологічної служби ГУ ДСНС України у Житомирській області неодноразово брали участь у заходах, які організовувала кафедра психології для військових, ветеранів,членів їх родин та інших категорій, постраждалих від наслідків війни.
Ректор Олег Скидан провів для гостей екскурсію університетом, ознайомивши з діяльністю структурних підрозділів, навчально-наукових центрів, хабів та лабораторій з сучасним оснащенням.
Пресслужба Поліського національного університету
З метою ознайомлення з методами моніторингу кліматичних та метеорологічних параметрів, освоєння практичних навичок роботи з обладнанням для збору та аналізу метеорологічних даних, а також розуміння їх значення для оцінки стану довкілля, прогнозування змін клімату та розробки екологічно обґрунтованих рішень, студенти-екологи факультету лісового господарства та екології Поліського національного університету разом із викладачами Юрієм Никитюком та Дмитром Вискушенком відвідали метеостанцію «Житомир» Житомирського обласного центру з гідрометеорології.
Під час екскурсії студенти детально вивчили принципи роботи метеостанції та методи збору й обробки кліматичних даних, попрактикувалися у використанні сучасного обладнання для моніторингу стану довкілля, а також зрозуміли важливість метеорологічних даних для прогнозування змін клімату та вирішення екологічних проблем.
Крім цього, студенти дізналися, як працюють сучасні прилади для моніторингу клімату, яку роль відіграють метеостанції у попередженні стихійних лих, як метеорологічні дані використовуються для оцінки стану довкілля та створення екологічних стратегій.
«Особлива подяка керівництву та працівникам метеостанції за теплий прийом і захопливу екскурсію. Завдяки вам майбутні екологи отримали унікальний досвід і ще більше усвідомили важливість своєї професії у збереженні довкілля», – наголошують викладачі Поліського національного університету.
Пресслужба Поліського національного університету
Під головуванням заступника начальника Житомирської ОВА з питань взаємодії з правоохоронними органами Олександра Федька 27 листопада відбулося п’яте засідання робочої групи з розробки проєкту Програми комплексного відновлення території Житомирської області на 2024–2030 роки, у якому взяли участь члени робочої групи, керівники структурних підрозділів обласної військової адміністрації, які, хоча й не входять до складу робочої групи, активно долучалися до процесу розробки програми.
Також до заходу приєдналися керуючий справами Житомирської обласної ради Віктор Назар, депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань регламенту та депутатської діяльності, ректор Поліського національного університету Олег Скидан, керівник Навчально-наукового центру космічних та геоінформаційних технологій Поліського національного університету Петро Пивовар, а в онлайн-форматі – представники розробника проєкту програми – ТОВ «Український науково-проектний інститут цивільного будівництва».
Олександр Федько зазначив, що нинішнє засідання передбачає розгляд пропозицій, які надійшли в процесі громадського обговорення, та ухвалення спільного рішення щодо їх врахування або відхилення.
«Під час розгляду пропозицій ми повинні врахувати, що програма комплексного відновлення розробляється як на рівні області, так і на рівні кожної територіальної громади окремо. Програма територіальної громади має відповідати загальній обласній, враховувати її специфіку та розв’язувати локальні проблеми, притаманні конкретній громаді», – зазначив Олександр Федько.
Начальник відділу містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОВА, секретар робочої групи Валентина Умінська повідомила, що з моменту оголошення громадського обговорення на електронну адресу департаменту надійшло шість пропозицій. Усі вони були офіційно зареєстровані в канцелярії департаменту, а анонімних звернень не зафіксовано.
Секретар робочої групи запропонувала розглянути ці пропозиції на засіданні. Після чого заступник директора департаменту регіонального розвитку ЖОВА Віктор Мединський зазначив, що пропозиції отримано від територіальних громад, організацій, установ, а саме: Черняхівської селищної ради, Коростенської міської ради, Житомирської міської ради, Овруцької міської ради, Департаментів соціального захисту населення та регіонального розвитку. Для оперативного розгляду всі пропозиції були попередньо опрацьовані членами робочої групи та структурними підрозділами обласної військової адміністрації. За результатами аналізу кожна пропозиція отримала коментарі щодо можливості її врахування у фінальній редакції проєкту Програми.
«Поки одна група наших колег працює із зарубіжними партнерами щодо розвитку Поліського цифрового інноваційного хабу «POLIDIH» у Брюсселі (Бельгія) на саміті Європейських цифрових інноваційних хабів, ми продовжуємо працювати над програмою комплексного відновлення Житомирської області на період до 2030 року. Поліський національний університет є офіційним співрозробником цієї унікальної, першої в Україні програми, яка базується на системному використанні геоінформаційних технологій, – прокоментував ректор Олег Скидан. – Діяльність хабу «POLIDIH» узгоджується з цілями Програми «Цифрова Європа», а також з іншими ключовими стратегічними документами, які стосуються регіонального розвитку територій, охоплених Хабом. Ініціатива «POLIDIH» відповідає запиту Європейських цифрових інноваційних хабів (EDIH), орієнтуючись на цифрову трансформацію у північних регіонах України, зосереджуючи увагу на таких областях, як Житомирська, Київська, Чернігівська, Рівненська та Волинська. Вона робить акцент на спеціалізованих цифрових технологіях, зокрема на послугах ГІС та промислової автоматизації, для малого і середнього бізнесу, громад, організацій державного сектору. Завдяки використанню технологій ГІС та послуг з промислової автоматизації «POLIDIH» долає цифровий розрив між містом і сільською місцевістю та підтримує регіональні стратегії розвитку. «POLIDIH» зобов’язується надавати відкриті та прозорі послуги, залучаючи місцеві інноваційні мережі та європейські інноваційні платформи. «POLIDIH», під керівництвом консорціуму на чолі з Поліським національним університетом, фокусується на попередньому інвестиційному тестуванні, підвищенні кваліфікації, підтримці фінансування та доступі до інноваційної екосистеми. Інтегруючись з ініціативами, такими як «Підтримка цифрової трансформації», Європейська мережа підприємств та «Startup Europe», «POLIDIH» спрямований на колективний розвиток та довгостроковий вплив. Через співпрацю «POLIDIH» збагачує свою інноваційну екосистему, оптимізує послуги та підвищує конкурентоспроможність місцевого бізнесу. Ці механізми співпраці також дозволять зміцнити можливості «POLIDIH» та розширити сфери технологічної та галузевої експертизи Хабу. Стратегічний підхід «POLIDIH» не лише стимулює цифрові інновації, але й сприяє реальним результатам у економічному зростанні, створенню робочих місць та забезпеченню екологічної стійкості, посилюючи стійкість та добробут північних регіонів України та роблячи внесок у ширший цифровий порядок денний Європи».
Пресслужба Поліського національного університету
На базі технологічного факультету Поліського національного університету у співпраці з Житомирським обласним осередком «Полісся» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» було проведено практичний семінар з підготовки собак-детекторів.
Зокрема, відбулася серія тренувальних занять службових собак з пошуку та виявлення наркотитчних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, зброї та боєприпасів за участі різних кінологічних служб (Київська міська митниця ДФС, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, АТ «Українська залізниця», ГУНП Житомирської області).
Семінар також відвідали студенти та викладачі Поліського національного університету. Нагадаємо, що з 2024 року в університеті здійснюється підготовка магістрів за ОПП «Кінологія» (денна та заочна форма).
Пресслужба Поліського національного університету
У Житомирській міській раді відзначили грошовими сертифікатами спортсменів та їх тренерів, які здобули перемоги та призові місця на міжнародних змаганнях.
Серед нагороджених спортсменів – випускник Поліського національного університету Дмитро Луцишин – чемпіон світу з пара-армрестлінгу серед чоловіків у категорії до 60 кг (у боротьбі на ліву руку він переміг п’ятьох суперників і здобув золоту нагороду), а також студентка факультету економіки та менеджменту (спеціальність «Економіка») і агрономічного факультету (спеціальність «Захист і карантин рослин») Ірина Бондар – чемпіонка світу з вільної боротьби серед жінок U-23 (чемпіонат, що відбувся наприкінці жовтня зібрав у категорії до 62 кг 18 борчинь із 17 країн, а Ірина здолала в фіналі представницю США, здобувши золоту медаль).
«Ваші перемоги – це не лише медалі й титули. Це гордість для нашого міста, приклад для молоді й свідчення того, що Житомир – це осередок спортивного духу та таланту. Ми будемо і надалі підтримувати спорт, адже ваші досягнення надихають та мотивують нові покоління. Вітаю вас і бажаю нових вершин!» – говорить секретар міської ради Галина Шиманська.
Пресслужба Поліського національного університету
У 2024 році консорціум у складі Поліського національного університету, Департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської обласної військової адміністрації, Житомирської міської ради, Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів, компаній Encon Trade, Encon, ІTM Cargo LLC, AMM Project Sp. z o.o. та ESRI Ukraine став переможцем конкурсу зі створення Європейських цифрових інноваційних хабів в Україні, який був проведений Єврокомісією в межах програми ЄС «Цифрова Європа».
Зокрема, делегація Поліського національного університету (докторка сільськогосподарських наук, професорка, керівниця Навчально-наукового центру екології та охорони навколишнього середовища Тетяна Федонюк, асистент кафедри комп’ютерних технологій і моделювання систем, співробітник Навчально-наукового центру космічних та геоінформаційних технологій Олександр Рожков) презентуватвала Поліський цифровий інноваційних хаб «POLIDIH» у рамках «EDIH Network Summit-2024», що проходив протягом 26-27 листопада у Брюсселі.
«Це унікальна подія для цифрових новаторів з усієї Європи, сповнена надихаючих дискусій, обміну досвідом та міжнародного нетворкінгу. Це неймовірна можливість стати частинкою цифрової та зеленої трансформації нашої країни та Європи», – зауважила Тетяна Федонюк.
Нагадаємо, що єдиний у Житомирській області Європейський цифровий інноваційний хаб «POLIDIH» (Поліський цифровий інноваційний хаб), діяльність якого розповсюджуватиметься на всю північну частину України, допомагатиме малому й середньому бізнесу та державним організаціям вдосконалювати виробничі процеси, продукти або послуги за допомогою сучасних цифрових технологій, зокрема геоінформаційних та космічних, автоматизації виробничих процесів тощо. Хаб отримає фінансову підтримку у розмірі майже півмільйона євро у наступні 4 роки.
«POLIDIH» являє собою комплексну відповідь на заклик ЄС до Європейських центрів цифрових інновацій (EDIH), яка точно відповідає наступним цілям:
Відповідно до цілей Європейського центру цифрових інновацій (EDIH), POLIDIH зосереджується на 4 основних напрямах:
«POLIDIH» не лише тісно узгоджується з прагненнями EDIH, але й відображає профілі смартспеціалізацій північних коридорів України, викладених у стратегіях регіонального розвитку.
Використовуючи ГІС-технології, «POLIDIH» прагне сприяти інноваціям, економічній стійкості та збереженню навколишнього середовища в цих регіонах. «POLIDIH» виступає як трансформаційна платформа, призначена для сприяння обміну та використанню геопросторової інформації у різних секторах в регіоні Полісся України.
Пресслужба Поліського національного університету
У Поліському національному університеті з нагоди Дня працівників сільського господарства України на агрономічному факультеті 14 листопада відбулося засідання круглого столу «Біоконтроль: європейський досвід і перспективи для імплементації Зеленого курсу в сільському господарстві» (гібридний формат проведення).
У заході брали участь викладачі кафедри здоров’я фітоценозів і трофології, здобувачі вищої освіти спеціальності «Агрономія», «Захист і карантин рослин» першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, здобувачі освітнього ступеня доктор філософії ОНП «Агрономія», а також науково-педагогічні працівники із Херсонського державного аграрно-економічного університету, Таврійського державного агротехнологічного університету.
Модератором зібрання була завідувач кафедри здоров’я фітоценозів і трофології Тетяна Тимощук, яка висвітлила принципи Європейського зеленого курсу та важливість біоконтролю для «зеленої» трансформації сільського господарства в Україні, який є одним із важливих інструментів для переходу до стійкого відновлюваного сільського господарства і досягнення цілей стратегії «Від ферми до столу».
Стосовно переваг використання біопрепаратів в агротехнологіях сільськогосподарських культур повідомила завідувачка лабораторії мікробіометоду Інституту захисту рослин НААНУ Ганна Ткаленко.
На заході доцент кафедри ботаніки та захисту рослин Херсонського державного аграрно-економічного університету Іван Мринський висвітлив методи приваблювання птахів і кажанів для біологічного захисту багаторічних насаджень.
Актуальні проблеми біологізація системи захисту хмелю в Україні висвітлив провідний науковий співробітник відділу селекції та інноваційних технологій хмелю Інституту сільського господарства Полісся НААНУ Олег Венгер.
Заступник директора ДУ «Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія Оксана Польова повідомила, що ключовим фактором біологізації технологій вирощування агрокультур є контроль якості насіння.
Під час заходу фахівці із захисту рослин групи компаній «BTU» Владислав Бойко та Дмитро Мазурак наголосили про актуальність біологізації аграрного сектору, оскільки цей шлях сприяє імплементації Зеленого євргопейського курсу в Україні. Додатково було представлено основні біопродукти компанії «BTU» та кращі практики їх використання в Україні.
Завідувачка кафедри годівлі, розведення тварин та збереження біорізноманіття Поліського університету Діна Лісогурська акцентувала увагу на реаліях «European Green Deаl» для України. Які можливості та виклики постануть перед аграріями у світлі впровадження ЄЗК.
Результати досліджень з вивчення ефективності сучасних біопрепаратів у технології вирощування кавуна висвітлив здобувач вищої освіти ОП «Захист і карантин рослин» Вадим Герасимов. Практичним досвідом біоконтролю личинок травневого хруща у насадженнях валеріани лікарської поділився здобувач освітнього ступеня доктор філософії ОНП «Агрономія» Роман Данилко.
Здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» Альона Боровець і Лілія Шабалдіна представили кращі практики використання біопрепаратів для контролю небезпечних видів фітофагів і збудників хвороб рослин.
Круглий стіл «Біоконтроль: європейський досвід і перспективи для імплементації Зеленого курсу в сільському господарстві» став чудовим майданчиком для обговорення питань щодо зелених технологій в агарному секторі, зокрема біологізації захисту рослин від шкідливих організмів. На завершення учасники заходу отримали сертифікати.
Пресслужба Поліського національного університету