ЗВІТИ
Звіт про наукову та науково-технічну діяльність Поліського національного університету за 2020 рік
ПІДСУМКИ НАУКОВОЇ РОБОТИ ЗА 2021 рік
Сучасна наукова діяльність Поліського національного університету спрямована на проведення фундаментальних і прикладних досліджень з аграрних наук та ветеринарії, суспільних, технічних, математичних й природничих наук. В університеті ефективно функціонує система інноваційної діяльності, яка охоплює повний науковий (фундаментальні і прикладні дослідження, інноваційні продукти і їх комерціалізація) та освітній цикли (підготовка бакалаврів і магістрів, докторів філософії й докторів наук). Науково-дослідна та інноваційна діяльність університету здійснюється згідно з пріоритетними напрямами визначеними Законом України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2021 року» від 7 вересня 2011 р. № 942.
В університеті функціонує низка наукових шкіл, які здійснюють науково-дослідну, науково-організаційну, науково-методичну, патентну та винахідницьку діяльність відповідно до чинного законодавства України (табл. 1). Наукові школи розвивають дослідники різних поколінь (доктори наук, професори, викладачі, наукові співробітники, докторанти, аспіранти) різної наукової кваліфікації та різних вікових груп, які виконують під керівництвом видатних провідних учених розробку актуальних наукових проблем у певній галузі науки або на межі наук.
Таблиця 1
Наукові школи Поліського національного університету
| №
|
Назва наукової школи | Науковий напрям | Керівник(и) | К-сний склад, осіб |
| 1. | Економіка та стратегічне управління національною безпекою в контексті глобальних цілей сталого розвитку | Суспільні науки | Скидан О.В.,
д.е.н, професор, ректор університету |
50 |
| 2. | Наукова школа інженерії та енергетики | Технічні науки
|
Секція – прикладна механіка, керівник:
Грабар І.Г., д.т.н., професор, завідувач кафедрою процесів, машин і обладнання в агроінженерії. Секція – біоенергетичні системи та комплекси, керівник: Кухарець С.М., д.т.н., професор, завідувач кафедри механіки та інженерії агроекосистем. |
50 |
| 3. | Екологія та охорона навколишнього середовища | Математичні науки та природничі науки | Романчук Л.Д.,
д.с.-г. н, професор, проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку |
150 |
| 4. | Морфологічна школа: «Розвиток, морфологія та гістохімія органів тварин у нормі та при патології» | Аграрні науки та ветеринарія | Горальський Л.П., д.вет.н., професор, завідувач кафедри анатомії і гістології | 87 |
| 5. | Сільськогосподарська кооперація та вертикальна інтеграція в агробізнесі | Суспільні науки | Зіновчук В.В., д.е.н., професор, професор кафедри маркетингу | 53 |
| 6. | Сільська економіка в умовах європейської інтеграції та глобалізації | Суспільні науки | Зінчук Т.О., д.е.н., професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин та європейської інтеграції | 37 |
| 7. | Дослідження процесів ринкової трансформації бухгалтерського обліку, фінансів, аудиту, оподаткування, статистики та економічного аналізу в Україні | Суспільні науки | Цаль-Цалко Ю.С., д.е.н., професор, професор кафедри бухгалтерського обліку, оподаткування і аудиту | 60 |
| 8. | Школа агрономії | Аграрні науки та ветеринарія | Дідора В.Г., д. с.-г., професор, заслужений працівник сільського господарства України | 60 |
У 2021 році науковцями університету здійснювалися науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи, що фінансувалися Міністерством освіти та науки України із загального фонду державного бюджету.
На базі університету під керівництвом д.в.н., професора Горальського Л.П. завершено роботу над проєктом прикладного дослідження «Маркерні ознаки розвитку органів імуногенезу та нервової системи хребетних тварин в онто- і філогенезі». Фактичний обсяг фінансування наукового дослідження за 2021 р. становив 454 815 грн, за повний період дослідження (2020-2021 рр.) – 755 382 грн.
Під час дослідження на достатній кількості експериментального матеріалу, зі застосуванням комплексних методів досліджень – клінічних, анатомічних, гістологічних, нейрогістологічних, ультрамікроскопічного, ультразвукового, рентгенографічного, морфометричних, математичних, імуногістохімічних, гістохімічних та статистичних, вирішено актуальну проблему щодо морфофункціональних особливостей органів нервової системи (спинного мозку, спинномозкових вузлів, довгастого мозку, мозочка) та органів імуногенезу (тимуса, селезінки, лімфатичних вузлів) у хребетних тварин на різних етапах постнатального періоду онтогенезу та 7 філогенезу. Вперше з’ясовано у порівняльному аспекті морфологію та клітинний склад спинного мозку, спинномозкових вузлів, довгастого мозку, мозочка у досліджуваних тварин, залежно від величини нервових клітин, та ядерно-цитоплазматичного відношення.
Такі нейрогістологічні дослідження дозволили доповнити та поглибити сучасні знання про диференціацію нейрогліальних структур в онто- та філогенезі, розробити маркерні ознаки для диференційної діагностики захворювань, пов’язаних з ураженням нервової системи. Вперше досліджено ультрамікроскопічну будову ендотелію внутрішньої оболонки судин (центральних артерій лімфоїдних вузликів, періартеріальних лімфоїдних піхв, гемомікроциркуляторного русла), що дозволило поглибити знання про механізми фільтраційної, очисної, імунної функції селезінки. Проведено морфологічні, гістохімічні, імуногістохімічні та морфометричні дослідження органів імунної системи хребетних тварин. Доповнено відомості про структуру, закономірності росту та їх розвитку, що необхідно враховувати при складанні програм вакцинопрофілактики, лікуванні, розробки та клінічного дослідження нових фармакологічних препаратів.
Під керівництвом д.с.-г.н., професора Федонюк Т.П. у 2021 р. розпочато роботу над науковою розробкою на тему: «Оцінка антропогенного впливу на довкілля за показником гемеробії». Фактичний обсяг фінансування наукового дослідження за 2021 р. становив 259 927 грн. У результаті виконання проєкту буде створена цілісна теорія гемеробії як адаптивної системи оцінки впливу на довкілля. Ця теоретична концепція надасть можливості розробити науково-практичні підходи для виконання норм Закон України «Про оцінку впливу на довкілля». Положення теорії будуть застосовані для більш широкого кола компонентів біоти.
Поряд з вищими рослинами, як найбільш типовий об’єкт дослідження гемеробії, у такому контексті будуть розглянуті групи тварин та цінобактерій. Таке масштабування стане основою для перетворення процедури оцінки впливу на довкілля на дієвий інструмент збереження біорізноманіття та управління якістю довкілля. Буде перевірена гіпотеза гомогеніазації умов та режимів екосистем під антропогенним впливом. Результати цієї перевірки дозволять вирішити питання про наявність однієї або декількох шкал гемеробії. Також будуть встановлені зони чутливості тих або інших інструментів індикації гемеробії залежно від конкретних умов, що є основою для розробки методичних рекомендацій для їх практичного застосування. Буде обґрунтоване положення про те, що синекологічні маркери гемеробії є інструментами діагностики стану екосистем під антропогенним впливом, що є необхідною умовою для створення прогнозних моделей стану екосистем.
Фахівцями університету заключено 63 договори про надання науково-консультативних послуг за науково-дослідними темами, що фінансувалися із зовнішніх джерел (табл. 2).
Таблиця 2
Обсяги фінансування наукових досліджень та розробок, які виконувалися за госпдоговірною тематикою (спец фонд), 2021 р.
| № п/п | Науковий керівник | Фактичний обсяг фінансування, грн | Організація замовник |
| 1. | Романчук Л.Д. | 479 000,00 | Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації
Громадська організація ” Агенство з відновлюваної енергетики” |
| 2. | Пивовар П.В | 198 000,00 | Національний центр управління та випробувань космічних засобів |
| 3. | Николюк О.М. | 196 000,00 | Національний центр управління та випробувань космічних засобів |
| 4. | Вишневський А.В.
|
130 000,00 | ДП “Малинське лісове господарство”, ДП “Коростенське лісомисливське господарство”, ДП “Народицьке спеціалізоване лісове господарство” |
| 5. | Савченко Р.О. | 85 900,00 | Луцький національний технічний університет, Український державний університет науки і технології |
| 6. | Гуреля В.В. | 63 196,00 | АТ “Об`єднана гірничо – хімічна компанія” Філія “Іршанський гірничо – збагачувальний комбінат”, ТОВ”Софія-Біо”, ТОВ”Софія-Гамма” |
| 7. | Ковальов П.В. | 50 000,00 | Фізична особа |
| 8. | Никитюк Ю.А. | 35 000,00 | ДП “Житомирське лісове господарство” |
| 9. | Цаль-Цалко Ю.С. | 30 000,00 | ДП “Коростишівське лісове господарство” |
| 10. | Кривий М.М. | 27 100,00 | Фізична особа |
| 11. | Рибачук Ж.В. | 26 880,00 | ТОВ “Біоконтакт” |
| 12. | Матвійчук Н.Г. | 22 000,00 | Відділ освіти Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області, ПП “МЕТАГРО” |
| 13. | Кратюк О.Л. | 20 000,00 | ДП “Лугинське спеціалізоване лісове господарство” |
| 14. | Галатюк О.Є | 20 000,00 | ТОВ “ЕМ-Україна” |
| 15. | Матвійчук Б.В. | 15 000,00 | ТОВ “Агро Лайн Плюс”, Фізична особа |
| 16. | Євтух Л.Г. | 14 500,00 | “ПлемГенРесурс” |
| 17. | Недільська Л.В. | 14 000,00 | ТОВ “Корпорація МайС” |
| 18. | Сокульський І.М. | 14 000,00 | Фізична особа |
| 19. | Біденко В.М. | 14 000,00 | ФГ “Моя ТЕРРА” |
| 20. | Ярош Я.Д. | 12 000,00 | Фізична особа |
| 21. | Гончаренко Ю.П. | 12 000,00 | ТОВ “МК ТИТАН” |
| 22. | Саюк О.А. | 10 000,00 | Фізична особа |
| 23. | Данкевич В.Є. | 10 000,00 | Фізична особа |
| 24. | Журавльова Л.П. | 10 000,00 | Фізична особа |
| 25. | Можаровська Т.В. | 10 000,00 | Фізична особа |
| 26. | Довгій Ю.Ю. | 10 000,00 | ТОВ “Бровафарма” |
| 27. | Якобчук В.П. | 10 000,00 | Фізична особа |
| 28. | Пінський О.В. | 10 000,00 | ФОП Арсірова – Шинкова Олксандра Георгіївна |
| 29. | Матковська С.І. | 10 000,00 | ПП “Навчально – інформаційний центр “Евріка” |
| 30. | Гордійчук М.В. | 10 000,00 | ТОВ “Елітгран” |
| 31. | Кочук-Ященко О.А. | 10 000,00 | Приватна агрофірма “Єрчики” |
| 32. | Грабар І.Г. | 20 000,00 | ТОВ “Санрайз Енергетика” |
| 33. | Довженко В.А. | 10 000,00 | Фізична особа |
| 34. | Грищук Г.П. | 10 000,00 | Фізична особа |
| 35. | Піддубна Л.М. | 10 000,00 | Фізична особа |
| 36. | Гончаренко В. В. | 10 000,00 | ФОП Ященко Юрій Григорович |
| 37. | Антонюк А.А. | 8 000,00 | ТОВ “АГРО- ПЕК” |
| 38. | Ковальчук І.В. | 15 000,00 | ТОВ “Мила Кізонька Гай” |
| 39. | Дишкант О.В. | 7 200,00 | ФОП Толокевич Клініка ветеринарної медицини “Вікторія” |
| 40. | Котенко Н.М. | 5 000,00 | Харитонівська сільська рада Коростишівського району Житомирської області |
| 41. | Бондарчук Н.В. | 5 000,00 | ФГ “Іващенко” |
| 42. | Гуральська С.В. | 5 000,00 | ФОП Феркалюк Василь Іванович |
| 43. | Пінський О. | 6 750,00 | ФОП Андрієвська Антоніна Анатоліївна |
| 44. | Довбиш Л.Л. | 6 000,00 | ТОВ”Софія-Гамма”, ТОВ”Софія-Біо” |
| 45. | Костенко С.О. | 5 000,00 | ТОВ “Фірма Віндзор” |
| 46. | Стрільчук В.А. | 5 000,00 | ТОВ “Фірма Віндзор” |
| 47. | Бучинська А.Й. | 5 000,00 | ТОВ “Фірма Віндзор” |
| Всього | 1 573 526,00 | ||
Фактичний обсяг фінансування наукових досліджень та розробок, які виконувалися за госпдоговірною тематикою (спец фонд), у 2021 р. становив 1573 526,00 грн. В цілому, обсяг грошових надходжень до спеціального фонду університету за результатами наукової та науково-технічної діяльності за п’ять останніх років зріс у понад 150 разів.
Впродовж звітного періоду поліпшилася публікаційна активність науково-педагогічних працівників університету. Зокрема, у 2021 році науково-педагогічними працівниками університету було опубліковано 43 навчальних посібники та 12 підручників, 17 монографій (розділів монографій) офіційними мовами Європейського Союзу в провідних міжнародних видавництвах й 21 монографію у вітчизняних видавництвах.
Цього річ два навчальних посібники, авторами яких є науково-педагогічні працівники Поліського національного університету, отримали призові місця та відзнаки у Всеукраїнському (національному) конкурсі наукових та навчальних видань «ВІДКРИТА НАУКА, СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТА ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ». Cпеціальну відзнаку «Інноваційне видання» отримано за навчальний посібник «Загальна екологія», автори: Олена ЖИТОВА та Людмила РОМАНЧУК. Третє місце у галузі знань “Агробіологічні науки та ветеринарні науки” отримав навчальний посібник “Особливості анатомії м’ясоїдних тварин”, автори: Тетяна КОТ, Олена ЖИТОВА, Світлана ГУРАЛЬСЬКА.
Істотно збільшилася (до 177 одиниць у 2021 році) кількість публікацій у іноземних наукових періодичних виданнях та наукових фахових виданнях України, віднесених до міжнародних науко-метричних баз з високими індексами цитування Scopus та Web of Science, в тому числі у наукових фахових журналах України, що відносяться до категорії «А». Інтегральний h-індекс університету у Scopus зріс впродовж останніх 5 років до 13. Крім того, опубліковано 253 статті у наукових періодичних виданнях України віднесених до категорії «Б», 54 наукових статті у іноземних наукових періодичних виданнях, віднесених до міжнародних науко-метричних баз, 33 статті у наукових фахових журналах України віднесених до категорії «В» та 357 тез у збірниках праць учасників Всеукраїнських науково-практичних конференцій і 268 тез у збірниках праць учасників Міжнародних науково-практичних конференцій.
НПП університету мають можливість свої наукові здобутки публікувати у журналі «Наукові горизонти», засновником якого є Поліський національний університет та ТОВ «УКР ЖИТ НГ». «Наукові горизонти» – це науковий рецензований журнал з відкритим доступом, який публікує оригінальні дослідницькі та оглядові матеріали авторів з різних країн із широкого кола питань сільськогосподарських, ветеринарних, технічних і економічних наук, а також міждисциплінарних досліджень. Метою журналу «Наукові горизонти» є висвітлення результатів наукових досліджень, різних точок зору з глобальних і поточних наукових проблем, аналіз перспектив на майбутнє. Журнал публікує матеріали з таких основних напрямів: аграрні науки та продовольство, ветеринарна медицина, електрична інженерія, механічна інженерія, природничі науки, управління та адміністрування. Індексується в Scopus з 2021 р.
У редакційну колегію наукового журналу входять відомі українські та закордонні вчені із Литви, Німеччини, Польщі, Молдови, Казахстану, Азербайджану, Індонезії та Норвегії. Усі матеріали поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International Public License, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства роботи і першої публікації в цьому журналі. Журнал дотримується політики відкритого доступу, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Науковий журнал включено Переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата ветеринарних, економічних, сільськогосподарських і технічних наук зі спеціальностей: 071 – Облік і оподаткування; 072 – Фінанси, банківська справа та страхування; 073 – Менеджмент; 075 – Маркетинг; 076 – Підприємництво, торгівля та біржова діяльність; 101 – Екологія; 133 – Галузеве машинобудування; 201 – Агрономія; 202 – Захист і карантин рослин; 203 – Садівництво та виноградарство; 204 – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва; 205 – Лісове господарство; 206 – Садово-паркове господарство; 208 – Агроінженерія; 211 – Ветеринарна медицина (наказ МОН України № 1643 від 28.12.2019 р., наказ МОН України № 409 від 17.03.2020 р.).
Інноваційна діяльність
Науково-інноваційна діяльність координується науково-інноваційними інститутами, які створені з метою забезпечення ефективної реалізації статутних завдань та концепції стратегічного розвитку університету, консолідації зусиль науково-педагогічних працівників, аспірантів, докторантів, здобувачів освітніх ступенів та інших стейкхолдерів, з метою формування сприятливого науково-інноваційного середовища і передачі результатів наукових досліджень в сферу підприємництва та створення розвинутого бізнес-середовища в Поліському регіоні.
Інститут агротехнологій та землеустрою забезпечує координацію спільної науково-навчальної діяльності агрономічного факультету − кафедр, лабораторій та інших структурних підрозділів; ефективне використання науково-педагогічних кадрів, науково-навчальної, лабораторної та виробничої бази, соціальної інфраструктури; організацію підвищення кваліфікації викладачів; спільне проведення науково-дослідної роботи з актуальних питань і сучасних запитів виробництва; апробацію та використання результатів наукових досліджень, підготовку наукових кадрів, розробку навчально-методичного забезпечення, виробництва та реалізацію всіх видів фітопродукції; організовує проведення наукових конференцій, семінарів, круглих столів тощо.
Головними пріоритетами інноваційної діяльності Інституту є реалізація інтелектуальних інвестицій фахівців у розвиток економіки України. Основними структурними підрозділами Інституту є агрономічний факультет − 5 кафедр (рослинництва, захисту рослин, ґрунтознавства та землеробства, технології зберігання та переробки продукції рослинництва, геодезії та землеустрою). В Інституті агротехнологій та землеустрою функціонує науково-технічна Рада, що є колективним дорадчим органом.
Науково-інноваційний інститут екології та лісу утворений 2010 р. успішно справляється з виконанням своїх головних завдань, а саме: підготовка, шляхом навчання в аспірантурі університету, наукових та науково-педагогічних працівників за напрямами “Екологія” та “Лісознавство і лісівництво”; проведення науково-дослідних робіт; інформаційно- консультативне забезпечення потреб сільськогосподарських та лісогосподарських підприємств; організація та проведення у тісному зв’язку з навчальним процесом впроваджувальної, дослідницької та наукової діяльності.
Співробітники Інституту активно займаються науково-дослідною діяльністю за напрямами: розробка агроекологічних критеріїв стійкості агроценозів на Поліссі України; закономірність колообігу радіонуклідів в ланцюгах екологічних систем; моніторинг екологічного стану басейнів малих річок Житомирського Полісся; наукове обґрунтування комплексної системи управління твердими побутовими відходами в Житомирській області; вивчення біорізноманіття фітоценозів та розробка заходів по їх раціональному використанню; оцінка забезпечення рекреаційно-туристичними ресурсами екологічного туризму адміністративно-територіальних одиниць Житомирської області; зелені насадження у контексті формування структури тваринного світу; оптимізація ландшафтів Центрального Полісся на засадах сталого природокористування; розробка енергозберігаючих технологій і технічних засобів для лісовідновлення на не розкорчованих зрубах; екологічна оцінка озимих зернових культур на морозо- та зимостійкість в умовах Полісся України; еколого-економічне оцінювання культур, сіножатей і пасовищ для визначення ефективності їх вирощування.
До головних обов’язків співробітників Інституту входить: впровадження в навчальний процес сучасних технологій проведення досліджень, залучення масиву експериментального матеріалу для написання курсових, дипломних робіт та проектів; підготовка монографій, навчальних посібників та підручників екологічного та лісогосподарського спрямування.
Продуктивність науково-виробничої діяльності Інституту забезпечується завдяки тісній співпраці його структурних підрозділів з виробничими об’єднаннями різної форми власності для розробки та провадження наукових напрацювань у виробництво. Безпосередньо цей напрям роботи реалізований через складання довідників з інформацією щодо екологічно безпечних технологій вирощування сільськогосподарських культур, методичних рекомендацій щодо підвищення стійкості природних та культивованих екологічних систем, отриманням патентів на винаходи, актів впровадження у виробництво.
Інститут функціонує у чітких рамках державних стандартів вищої освіти за відповідними напрямами підготовки, спеціальностями і спеціалізаціями. Створює всі необхідні умови для проведення навчально-науково-виробничої діяльності. Результатом роботи є проведення досліджень за державною чи господарськими тематиками науково-практичних конференцій, підготовка наукових доповідей на республіканських олімпіадах тощо.
Відповідати високому званню та заявленому рівню знань Інституту допомагає акцентування на підготовці наукових та науково-педагогічних працівників. Аспіранти і здобувачі постійно проходять атестацію на науково- технічній раді Інституту, яка переважно складається з докторів наук, що працюють на екологічному та лісогосподарському факультетах, провідних фахівців з спеціальності “Екологія” та “Лісознавство і лісівництво”. Особливу увагу в своїй роботі Інститут приділяє розширенню зв’язків з зарубіжними навчальними і науковими установами задля обміну практичним досвідом, як з викладання дисциплін, так і з ведення наукової роботи.
Інститут економіки і агробізнесу створено з метою вирішення актуальних економічних та соціальних проблем аграрного сектора економіки України, насамперед у північно-західному регіоні країни, шляхом проведення наукових досліджень, публічного обговорення отриманих результатів та їх впровадження на практиці заради забезпечення громадського блага, зростання добробуту громадян і процвітання України.
Інститут активно працює над організацією науково-дослідної роботи, підготовкою наукових кадрів, забезпеченням наукових комунікацій та апробації досліджень, публікацією їх результатів, координацією наукових досліджень, міжнародному співробітництві у науковій сфері, впровадженню результатів наукових досліджень, забезпечення зв’язку науки з навчальним процесом.
Діяльність інституту спрямована на забезпечення відтворення наукових кадрів університету, виконує системні наукові дослідження у напрямі розробки та обґрунтування стратегічних напрямів та пріоритетів формування конкурентоспроможного суспільного сектора економіки Північно-Західного регіону України, координує і спрямовує вектори наукового пошуку аспірантів, докторантів та інших здобувачів наукових ступенів. З метою підготовки висококваліфікованих фахівців функціонує спеціалізована вчена рада. Наразі вчену раду по захисту кандидатських та докторських дисертацій очолює професор О. В. Скидан, секретарем ради є доцент Л. В. Тарасович.
На рахунку Інституту економіки і агробізнесу понад 200 захищених кандидатських і 20 докторських дисертацій. Є. І. Ходаківський є модератором попередніх захистів дисертаційних робіт та науково-методичних семінарів молодих вчених. Також інститут, крім координаційної функції та затвердження тематики досліджень здобувачів наукових ступенів, здійснює відбір талановитої молоді серед студентів університету, забезпечує прийом в аспірантуру на конкурсних засадах, здійснює атестацію аспірантів і докторантів, представляє відповідні висновки Вченій раді університету.
З метою виховання молодої заміни інститут регулярно проводить наукові форуми, наукові конференції, в тому числі всеукраїнські й міжнародні, семінари, симпозіуми, круглі столи тощо, а також організовує презентації завершених розробок, програм, монографій, виступає ініціатором зустрічей з провідними фахівцями з питань розвитку та розбудови нашої держави як України, так і зарубіжних країн, зокрема країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, країн Латинської Америки та ін. На засіданнях науково-технічної ради інституту розглядаються і рекомендуються до опублікування наукові монографії та збірники інших наукових праць, звіти.
Завдяки налагодженій співпраці інституту з іншими закладами України та світу вчені-економісти мають можливість координувати свої дослідження з відомими методологічними центрами економічних досліджень, до яких, насамперед, належать Інститут економіки і прогнозування, а також Інститут природокористування та сталого розвитку Національної академії аграрних наук України, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук, Інститутом аграрного розвитку в країнах Центральної та Східної Європи (Німеччина), Клайпедським університетом (Литва). При цьому забезпечується співпраця з іншими навчальними закладами та науково-дослідними установами. Традиційною є співдружність аграрних економістів університету та Інституту сільського господарства Полісся НААН України.
Аби зміцнити існуючий та якісно покращити зв’язок науки з навчальним процесом викладацький колектив інституту регулярно висуває пропозиції щодо використання результатів наукових досліджень у викладанні окремих навчальних дисциплін, здійснює підготовку студентів і магістрантів до участі у наукових конференціях та конкурсах наукових робіт, надає допомогу в організації наукових форумів молодих вчених, забезпечує участь студентів і магістрантів у зборі та обробці емпіричних даних та у впровадженні результатів наукових досліджень під час виробничої практики.
Наукові розробки та досягнення інституту спрямовані перш за все на впровадження їх у життя. Для цього здійснюється оцінка інноваційної значимості наукової продукції, пошук потенційних реципієнтів наукових розробок, оформлення і реєстрація документів, що підтверджують результати впровадження, формується система моніторингу результативності та ефективності впровадження, а останнім часом поставлено також завдання переходу до системи комерційного впровадження – провайдингу. Результати наукових досліджень реалізуються також шляхом опублікування теоретичних узагальнень та їх емпіричних підтверджень для ініціювання дискусії серед наукової громадськості, видання науково-практичних рекомендацій виробництву, участі у законотворчій діяльності, проведення науково-методичних семінарів для товаровиробників, представників агробізнесу, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Наразі аспірантами і докторантами Інституту виконуються і завершуються наукові дослідження за темами:
«Кластерна стратегія розвитку аграрного сектора: методика, методологія та моделі» (виконавець – Булуй О. Г., науковий консультант – д. е. н., професор В. І. Ткачук);
«Кооперативний маркетинг в агробізнесі: теорія, методологія, практика» (виконавець – Буднік О. М., науковий консультант – д. е. н., професор В. В. Зіновчук);
«Управлінські рішення в менеджменті підприємств харчової промисловості: теорія, методологія, практика» (виконавець – Овдіюк О. М., науковий консультант – д. е. н., професор О. В. Скидан);
«Багатофункціональний розвиток сільських територій: теорія, методологія, практика» (виконавець – Плотнікова М. Ф., науковий консультант – д. е. н., професор О. В. Скидан);
«Геоекономічні перспективи розвитку аграрного сектора» (виконавець – Воронич М. М., науковий керівник – д. е. н., професор Т. О. Зінчук);
«Управління фінансово-економічною діяльністю підприємств на сільських територіях» (виконавець – Давидюк С. М., науковий керівник – к. е. н., професор Д. І. Дема);
«Організаційно-економічні засади управління екосистемними послугами в лісовому господарстві» (виконавець – Коморна О. М., науковий керівник – д. е. н., професор Ю. А. Никитюк);
Формування конкурентних переваг органічної продукції» (виконавець – Коценко М. С., науковий керівник – д. е. н., професор В. І. Ткачук);
«Організація бізнес-моделі розвитку територіальних громад у мовах циркулярної економіки» (виконавець – Кузьменко О. П., науковий керівник – д. е. н., професор Ю. Ю. Мороз);
«Розвиток вертикально інтегрованих структур аграрного бізнесу в умовах глобалізації» (виконавець – Левківський Є. В., науковий керівник – д. е. н., професор Т. О. Зінчук);
«Управління фінансовим забезпеченням сільськогосподарських підприємств» (виконавець – Логвиненко С. Л., науковий керівник – д. е. н., доцент Кравчук І. І.);
«Формування системи менеджменту в агробізнесі» (виконавець – Ляшенко Р. В., науковий керівник – д. е. н., професор Ходаківський Є.І.);
«Інституційне регулювання зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектора економіки України» (виконавець – Малина С. Л., науковий керівник – д. е. н., професор Т. О. Зінчук);
«Організаційно-економічні засади розвитку екологічного туризму» (виконавець – Осіпчук А. С., науковий керівник – д. е. н., професор О. В. Скидан);
«Управління фінансовим потенціалом сільських громад на засадах сталого розвитку та європейської інтеграції» (виконавець – Патинська-Попета М. М., науковий керівник – д. е. н., професор Т. О. Зінчук);
«Формування економічного механізму забезпечення самодостатності лісогосподарських підприємств в умовах децентралізації влади» (виконавець – Пиршин М. І., науковий керівник – д. е. н., професор Ю. С. Цаль-Цалко);
«Формування підприємницького потенціалу розвитку сільських територій» (виконавець – Ракович О. І., науковий керівник – д. е. н., доцент Кравчук І. І.);
«Сталий розвиток територіальних громад на засадах креативної економіки» (виконавець – Семенець Г. В., науковий керівник – к. е. н., професор В.П. Якобчук);
«Екоменеджмент лісогосподарювання на територіях пострадіаційного забруднення» (виконавець – Фітісов А. М., науковий керівник – д. е. н., професор Ходаківський Є.І.);
«Розвиток фермерських господарств органічного сектора в умовах глобалізації» (виконавець – Шегеда О. В., науковий керівник – д. е. н., професор Данкевич Є.М.);
У зв’язку зі зміною назви вузу на Поліський національний університет, активним використанням геоінформаційних технологій у освітній та науковій сферах, перспективна наукова тематика Інституту зорієнтована на вивчення імперативів формування соціально-економічних систем стійкості та безпеки розвитку децентралізованих територіальних громад регіону Полісся України.
Основні напрямки наукових досліджень Науково-інноваційного інституту інженерії агропромислового виробництва та енергоефективності:
– формування наукових основ переходу від інтенсивного землеробства заснованого на використанні пестицидів до органічного виробництва екологічно безпечної продукції на основі використання точних машин;
– розробка методів збереження родючості ґрунтів та технічне забезпечення виробництва і внесення органічних добрив;
– дослідження агрофізичних та мікробіологічних властивостей ґрунтів як наукової основи для формування впливу робочих органів на ґрунт;
– зменшення негативного впливу польових машин на родючий шар ґрунту;
– оснащення аграрного виробництва сучасними біогазовими установками та майданчиками для механізованого компостування гною та посліду, очистка стічних вод переробних підприємств за допомогою біогазових установок;
– розвиток переробної галузі в умовах сільськогосподарського виробництва із додержання стандартів якості продукції;
– підвищення рівня енергетичної автономності агроекосистем.
Основні завдання в галузі технічного забезпечення аграрного виробництва та природоохоронної сфери полягають у тому, щоб в наукових розробках забезпечити створення нових, модернізацію та вдосконалення існуючих технічних засобів і технологічних процесів, які забезпечують підвищення ефективності використання технічних та біоенергетичних систем природокористування; створити комплексні систем природокористування, які забезпечують екологічно безпечне органічне виробництво продукції та підвищують рівень власної енергетичної автономності; підвищити надійність використання технічних та біоенергетичних систем природокористування.
Науковці Науково-інноваційного інституту інженерії агропромислового виробництва та енергоефективності співпрацюють із Національним університетом біоресурсів і природокористування України, Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Інститутом відновлюваної енергетики Національної академії наук України, Біоенергетичною асоціацією України, Українським науково-дослідним інститутом прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого, Національним науковим центром «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», компанією Free Energy. Надзвичайно успішною є співпраця із Агентством ООН з питань промислового розвитку (ЮНІДО) у проекті «Підвищення енергоефективності та стимулювання використання відновлюваної енергії в агрохарчових та інших малих та середніх підприємствах (МСП) України». Науковці ННІ також співпрацюють із багатьма агрофірмами, промисловими та іншими підприємствами Житомирської області, зокрема, та України загалом.
В Науково-інноваційному інституті інженерії агропромислового виробництва та енергоефективності функціонує науково-технічна рада, що є колегіальним органом управління науковою і науково-технічною діяльністю інституту.
Науково-інноваційний інститут тваринництва та ветеринарії утворений на базі технологічного факультету та факультету ветеринарної медицини. Метою функціонування інституту є покращення якості виконання наукових досліджень у галузі тваринництва та ветеринарії, посилення інтеграційних процесів вищої агроекологічної освіти з науковою роботою і впровадження високоефективних технологій сільськогосподарського виробництва.
Нині інститут уміло справляється з основними своїми завданнями: організація та проведення у тісному зв’язку з навчально-виховним процесом наукової та дослідницької діяльності; здійснення підготовки науково- педагогічних кадрів та атестації наукових працівників вищої кваліфікації (включаючи виявлення талановитих студентів та магістрів, їх рекомендацію до аспірантури, вибір та затвердження теми дисертації, періодичне заслуховування про хід підготовки дисертації); залучення коштів на розвиток Інституту від трансферу технологій, наукових міжнародних грантів, госпдоговірних тем, індивідуальних грантів, виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та благодійних внесків; поглиблена наукова і науково-технічна підготовка студентів, аспірантів і докторантів, підвищення наукової кваліфікації науково-педагогічних і наукових працівників шляхом здійснення ними спільних наукових досліджень і розробок; забезпечення накопичення наукових і науково-прикладних результатів, знань, інтелектуальної власності магістрами, аспірантами і докторантами для подальшого їх працевлаштування за фахом в якості наукових і науково-педагогічних працівників, розробників вітчизняних технологій.
Переважна більшість наукових досліджень проводиться в базових господарствах Житомирської області. Вчені інституту працюють над наступними напрямами наукових досліджень: удосконалення українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід (професор М.С. Пелехатий); виробництво екологічно чистої продукції тваринництва (доцент Д.В. Лісогурська); біотехнологія відтворення стада (доцент Л.М. Піддубна); застосування тканинної терапії та інших методів патогенетичного лікування при гінекологічних захворюваннях сільськогосподарських тварин (доцент Г.П. Грищук); вдосконалення моніторингу, профілактики та заходів боротьби з найбільш небезпечними заразними хворобами тварин (професор О.Є. Галатюк); морфологія та гістохімія організму тварин при заразних та незаразних захворювань (професор Л.П. Горальський); інвазійні хвороби тварин, одержання доброякісної продукції на забруднених радіонуклідами територіях (професор Ю.Ю. Довгій).
Результатом тісної співпраці колективу з виробництвом є опрацювання та впровадження, разом з Інститутом сільського господарства Полісся, Програми селекційно-племінної та господарської роботи з молочним стадом і свинопоголів’ям, що була виконана за завданням Української академії агарних наук для дослідних господарств «Рихальське» і «Нова Перемога». У ПАФ «Єрчики» налагоджено племінний облік, створено комп’ютерну базу даних про племінне і продуктивне використання корів і бугаїв-плідників, опрацьована програма селекційно-племінної роботи в стадах великої рогатої худоби, впроваджені передові прийоми селекції, годівлі та технології утримання тварин. У результаті творчої співпраці створено племзаводи української чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід, м’ясної абердин-ангуської породи, племрепродуктор поліської м’ясної породи.
Студенти науково-дослідного гуртка «Селекціонер», який створено в інституті – активні учасники науково-дослідної роботи, що передбачена тематикою їх випускних та дипломних робіт.
Колектив інституту спрямовує свої зусилля на розробку, удосконалення та впровадження технологій виробництва екологічно чистого молока та м’яса, у тому числі в зоні радіаційного забруднення. Завершено та доопрацьовуються наукові розробки з ефективного використання природних та культурних пасовищ, виготовлення та використання кормів місцевого виробництва, впровадження збалансованих раціонів годівлі ВРХ та свиней з метою підвищення їх продуктивності, вирощування висококласного племінного молодняку. Головний акцент у своїй роботі науковці інституту ставлять на пріоритетних напрямках досліджень: пошуку шляхів підвищення якості молока, що заготовлюється в приватних господарствах; покращенню відтворних і продуктивних здатностей чорно-рябої худоби в умовах Полісся України; вивченню господарсько-корисних і біологічних ознак молочної худоби українських новостворених порід інтенсивного типу; радіологічному обґрунтуванню можливості використання природних кормових угідь та веденню підсобного господарства сільським населенням Народицького району. Всебічно вивчається використання пелюшки (в натуральному та екструдованому вигляді) при годівлі великої рогатої худоби і свиней в зоні аварії на ЧАЕС. Співробітники інституту ведуть науково-дослідну роботу та надають кваліфіковану допомогу господарствам Житомирської, Волинської, Рівненської та інших областей України з питань удосконалення та впровадження перспективних технологій виробництва екологічно чистої продукції тваринництва.
Основна тематика досліджень викладачів, аспірантів і студентів спрямована на розробку раціональних систем годівлі тварин, які ґрунтуються на оптимізації елементів живлення, використанні різноманітних ефективних кормових добавок, що максимально враховують біологічні особливості тварин.
Також наукові дослідження спрямовані на попередження захворювань тварин і охорону населення від антропозоонозних захворювань. Вивчаються питання ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринництва в постчорнобильський період Поліського регіону; досліджується імунологічний стан тварин, розробляються методи підвищення відтворювальної здатності тварин великої рогатої худоби молочної та мясної порід, свиней, овець корекції сухостійного періоду, перебігу стадії родів, післяотельного періоду; вивчаються механізми метаболізму, морфофункціональних змін при ретровірусних інфекціях та впливу іонізуючого опромінення малої інтенсивності на організм тварин на тканинному та клітинному рівнях; методи діагностики та лікування внутрішніх хвороб дрібних тварин.
Значна увага приділяється дослідженням кормової поведінки сільськогосподарських тварин у природних радіаційних біогеоценозах Полісся Житомирщини. Дослідники інституту координують такі наукові напрями як екологія і технологія одержання та використання біоферментованих відходів виробництва у тваринництві, розв’язання проблем годівлі моногастричних та жуйних тварин, що утримуються в умовах приватних ферм та промислових комплексів. Триває пошук методів використання нових нетрадиційних добавок годівлі тварин, птиці.
Результатом науково-інноваційної діяльності науково-педагогічних працівників університету стало отримання патентів на корисні моделі та виходи, а також авторських свідоцтв.
Науково-інноваційну діяльність аспірантів, докторантів та здобувачів освітніх ступенів в університеті координує Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених (НТСАДіМВ) Поліського національного університету є частиною системи громадського самоврядування університету. Метою діяльності НТСАДіМВ є створення умов для розкриття наукового та творчого потенціалу осіб, які навчаються та працюють в Університеті, розвиток в них наукового мислення і навичок дослідницької роботи, популяризація різних галузей науки в вищому навчальному закладі, розвиток інноваційної діяльності, організаційна допомога керівництву Університету в оптимізації наукової та освітньої діяльності.
Станом на кінець 2021 року в Поліському національному університеті навчається 58 здобувачів освітнього ступеня доктора філософії з різних галузей знань та спеціальностей, з них з відривом від виробництва (стаціонар) за рахунок бюджетного фінансування 37 осіб; без відриву від виробництва (заочна форма) на контрактній основі 16 осіб (рис. 17). Всього аспірантуру у 2021 році закінчило 9 осіб, з них із захистом дисертацій – 7 осіб.
В університеті функціонує дві спеціалізовані вчені ради з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня:
За звітний період у спеціалізованих вчених радах університету було захищено 9 дисертацій, з них 5 на здобуття наукового ступеня доктора наук та 4 на здобуття ступеня кандидата наук.
Усі аспіранти та докторанти є членами Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Поліського національного університету.