ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОЕКТУВАННЯ ТА АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | ПРОЕКТУВАННЯ ТА АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 01. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва.
СК 02. Здатність проектувати механізовані технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих наук. СК 07. Здатність комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальний |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Практичні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 – «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
5-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | ЗК4. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК5. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії. ЗК9. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. СК1. Здатність використовувати: – у фаховій діяльності знання таких дисциплін, як математика, фізика, хімія, біологія тощо; – відповідне комп’ютерне програмне забезпечення для застосування моделей, що виникають в агроінженерній практиці, і проведення розрахунків за такими моделями. СК4. Здатність: – до конструктивно-геометричного мислення на основі графічних моделей просторових форм; – до проектування деталей машин і механічних систем з використанням інструментів автоматизованого проектування; – до використання методів і засобів забезпечення єдності вимірювань і оцінювання їх похибок; – до використання методів управління якістю, а також задач і принципів стандартизації. |
Викладач | К.т.н. ст. викл. Грудовий Р.С. |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН4 Знати:
– основні закони та тенденції вдосконалення технологічних процесів і технічних засобів механізації сучасного сільськогосподарського виробництва;
– показники якості механізованих технологічних процесів сільськогосподарського виробництва;
– методи оптимізації параметрів технологічних процесів сільськогосподарського виробництва.
РН5 Застосовувати свої знання і розуміння для визначення, формулювання і вирішення інженерних завдань з використанням загальновживаних методів;
застосовувати отримані знання для аналізу інженерних об’єктів, процесів і методів;
РН6 Застосовувати отриманні знання для аналізу інженерних об’єктів, процесів і методів.
РН7 Обирати і застосовувати придатні аналітичні методи і методи моделювання;
РН8 Здійснювати пошук літератури, а також використовувати бази даних та інші джерела інформації;.
РН11 Виявляти, формулювати і вирішувати інженерні завдання відповідно до спеціалізації.
РН17 Аналізувати розвиток технологічних систем та проектувати для їх галузей агропромислового виробництва.
Короткий зміст дисципліни
Т.1 Технологічна система як об’єкт дослідження та проектування
Т.2 Основи проектування технологічних систем
Т.3 Сутність процесу проектування
Т.4 Методи проектування
Т.5 Особливості і оцінка технічних систем
Т.6 Структурно-енергетичний аналіз технічних систем
Т.7 Функціонально-вартісний аналіз
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по практичних роботах, підсумковий контроль знань (залік).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОЕКТУВАННЯ ТА АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | ПРОЕКТУВАННЯ ТА АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК 5. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). ЗК 6. Здатність проведення досліджень на певному рівні. ЗК 7. Здатність спілкуватися іноземною мовою. ЗК 10. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК 14. Базові знання з фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін. ФК 1. Здатність застосовувати типові аналітичні методи та комп’ютерні програмні засоби для розв’язування інженерних завдань галузевого машинобудування, ефективні кількісні методи математики, фізики, інженерних наук, а також відповідне комп’ютерне програмне забезпечення для розв’язування інженерних задач галузевого машинобудування. ФК 2. Здатність до самостійного прийняття конструкторсько-технологічних рішень та розроблення відповідної конструкторської та технологічної документації. ФК 3. Здатність застосовувати фундаментальні наукові факти, концепції, теорії, принципи для розв’язування професійних задач і практичних проблем галузевого машинобудування. ФК 4. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. ФК 5. Здатність втілювати інженерні розробки у галузевому машинобудуванні з урахуванням технічних, організаційних, правових, економічних та екологічних аспектів за усім життєвим циклом машини: від проектування, конструювання, експлуатації, підтримання працездатності, діагностики та утилізації. ФК 6. Здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проектування та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань в галузі машинобудування. ФК 8. Здатність приймати ефективні рішення щодо вибору конструкційних матеріалів, обладнання, процесів та поєднувати теорію і практику для розв’язування інженерного завдання. ФК 9. Здатність реалізовувати творчий та інноваційний потенціал у проектних розробках в сфері галузевого машинобудування. ФК 11. Здатність розробляти плани і проекти у сфері галузевого машинобудування за невизначених умов, спрямовані на досягнення мети з урахуванням наявних обмежень, розв’язувати складні задачі і практичні проблеми підвищування якості продукції та її контролювання. ФК 12. Здатність володіти методами прогнозування перспективного розвитку техніки в галузі загального і спеціального (по галузях) машинобудування. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальний |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Практичні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
5-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | ЗК4. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК5. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії. ЗК9. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. СК1. Здатність використовувати: – у фаховій діяльності знання таких дисциплін, як математика, фізика, хімія, біологія тощо; – відповідне комп’ютерне програмне забезпечення для застосування моделей, що виникають в агроінженерній практиці, і проведення розрахунків за такими моделями. СК4. Здатність: – до конструктивно-геометричного мислення на основі графічних моделей просторових форм; – до проектування деталей машин і механічних систем з використанням інструментів автоматизованого проектування; – до використання методів і засобів забезпечення єдності вимірювань і оцінювання їх похибок; – до використання методів управління якістю, а також задач і принципів стандартизації. |
Викладач | К.т.н. ст. викл. Грудовий Р.С. |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1) Знання і розуміння засад технологічних, фундаментальних та інженерних наук, що лежать в основі галузевого машинобудування відповідної галузі.
РН 6) Відшуковувати потрібну наукову і технічну інформацію в доступних джерелах, зокрема, іноземною мовою, аналізувати і оцінювати її.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Т.1 Технологічна система як об’єкт дослідження та проектування
Т.2 Основи проектування технологічних систем
Т.3 Сутність процесу проектування
Т.4 Методи проектування
Т.5 Особливості і оцінка технічних систем
Т.6 Структурно-енергетичний аналіз технічних систем
Т.7 Функціонально-вартісний аналіз
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по практичних роботах, підсумковий контроль знань (залік).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Основи технічної творчості та наукове конструювання
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Основи технічної творчості та наукове конструювання с.-г. техніки |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Інтегральна компетентність Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі агропромислового виробництва, що передбачає застосування певних знань та вмінь, технологічних методів та прийомів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. СК 01. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва. СК 02. Здатність проектувати механізовані технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих наук. СК 04. Здатність до конструювання машин на основі графічних моделей просторових форм та інструментів автоматизованого проектування. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальний |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Лабораторні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 – «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
5-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Д.т.н. професор Грабар І.Г. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 06. Формулювати нові ідеї та концепції розвитку агропромислового виробництва.
ПР 07. Розв’язувати складні інженерно-технічні задачі, пов’язані з функціонуванням сільськогосподарської техніки та технологічними процесами виробництва, зберігання, обробки та транспортування сільськогосподарської продукції.
ПР 13. Описувати будову та пояснювати принцип дії сільськогосподарської техніки. Вибирати робочі органи машин відповідно до ґрунтово-кліматичних умов та особливостей сільськогосподарських матеріалів
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)…………………………………..
Т.1 Вступ до дисципліни. Основні терміни і поняття про проектування машин. Сучасний стан механізації СГ.
Т2. Стадії та етапи проектування машин. Вихідні дані для проектування. Характеристика умов роботи машини, що проектується. Оптимальний склад агрегату.
Т3. Азбука проектування та конструювання машин. Основні складові машини. Конструкторська документація. Організація процесу конструювання. Передачі і їх конструювання.
Т4. Проектування елементів передач. Зубчасті передачі.
Конструювання, виготовлення, застосування с СГМ
Т5. Муфти, Підшипники, З’єднання в СГМ
Т6. Основні параметри машин та забезпечення їх надійності. Підвищення продуктивності машинно тракторних агрегатів. Переваги та недоліки машинно-тракторних агрегатів. Основні тенденції розвитку.
Т7. Розробка документації на виготовлення машин. Стадії та етапи розробки конструкторської документації
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Основи технічної творчості та наукове конструювання
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Основи технічної творчості та наукове конструювання |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення.
ЗК 14. Базові знання з фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін. ФК 1. Здатність застосовувати типові аналітичні методи та комп’ютерні програмні засоби для розв’язування інженерних завдань галузевого машинобудування, ефективні кількісні методи математики, фізики, інженерних наук, а також відповідне комп’ютерне програмне забезпечення для розв’язування інженерних задач галузевого машинобудування. ФК 2. Здатність до самостійного прийняття конструкторсько-технологічних рішень та розроблення відповідної конструкторської та технологічної документації. ФК 3. Здатність застосовувати фундаментальні наукові факти, концепції, теорії, принципи для розв’язування професійних задач і практичних проблем галузевого машинобудування. ФК 4. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. ФК 9. Здатність реалізовувати творчий та інноваційний потенціал у проектних розробках в сфері галузевого машинобудування. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальний |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Лабораторні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
5-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Д.т.н. професор Грабар І.Г. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1) Знання і розуміння засад технологічних, фундаментальних та інженерних наук, що лежать в основі галузевого машинобудування відповідної галузі.
РН 2) Знання та розуміння механіки і машинобудування та перспектив їхнього розвитку.
РН 3) Знати і розуміти системи автоматичного керування об’єктами та процесами галузевого машинобудування, мати навички їх практичного використання.
РН 6) Відшуковувати потрібну наукову і технічну інформацію в доступних джерелах, зокрема, іноземною мовою, аналізувати і оцінювати її.
РН 12) Застосовувати засоби технічного контролю для оцінювання параметрів об’єктів і процесів у галузевому машинобудуванні.
Короткий зміст дисципліни
Т.1 Вступ до дисципліни. Основні терміни і поняття про проектування машин. Сучасний стан механізації СГ.
Т2. Стадії та етапи проектування машин. Вихідні дані для проектування. Характеристика умов роботи машини, що проектується. Оптимальний склад агрегату.
Т3. Азбука проектування та конструювання машин. Основні складові машини. Конструкторська документація. Організація процесу конструювання. Передачі і їх конструювання.
Т4. Проектування елементів передач. Зубчасті передачі.
Конструювання, виготовлення, застосування с СГМ
Т5. Муфти, Підшипники, З’єднання в СГМ
Т6. Основні параметри машин та забезпечення їх надійності. Підвищення продуктивності машинно тракторних агрегатів. Переваги та недоліки машинно-тракторних агрегатів. Основні тенденції розвитку.
Т7. Розробка документації на виготовлення машин. Стадії та етапи розробки конструкторської документації
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ІНЖЕНЕРНА ЕКОЛОГІЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Інженерна екологія |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі агропромислового виробництва, що передбачає застосування певних знань та вмінь, технологічних методів та прийомів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
СК 10. Здатність організовувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальний |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Лабораторні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 – «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
8-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | К.і.н., доцент Савченко Л.Г. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 01. Володіти гуманітарними, природничо-науковими та професійними знаннями;
формулювати ідеї, концепції з метою використання у професійній діяльності.
ПР 02. Застосовувати міжнародні та національні стандарти і практики в професійній
діяльності.
ПР 09. Виявляти, узагальнювати та вирішувати проблеми, що виникають у процесі
професійної діяльності, та формувати у майбутнього фахівця почуття відповідальності за
виконувану роботу
ПР 10. Демонструвати повагу до етичних принципів, своєю поведінкою впроваджувати
етичні норми взаємовідносин в колективі, які сприяють досягненню виробничої мети.
Проявляти самостійність і відповідальність у роботі
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і
вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією
ПР 20. Оцінювати роботу машин і засобів механізації аграрного виробництва за
критеріями екологічності та ефективності природокористування. Розробляти заходи зі
зниження негативного впливу сільськогосподарської техніки на екосистему.
ПР 22. Визначати чисельні значення показників оцінювання стану охорони праці в галузях
сільського господарства. Розробляти заходи з охорони праці і безпеки життєдіяльності
відповідно до правових вимог законодавства.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)…………………………………..
Т.1 Загальні уявлення про екологію та її наукові аспекти. концепція інженерної екології.
Т2. Інженерна екологія. Концепція інженерної екології.
Т3. Забруднення. Види забрудненьння.
Т4. Загальні уявлення про атмосферу. Джерела забруднення атмосфери. Наслідки забруднення.
Т5. Антропогенний вплив на атмосферу. Методи та технічні засоби захисту атмосфери.
Т6. Антропогенний вплив на гідросферу. Методи та технічні засоби захисту гідросфери.
Т7. Антропогенний вплив на літосферу та методи його зменше
Т8. Літосфера , загальні уявлення. Ґрунти. Роль ґрунтів у біосфері
Т9. Фізичні забруднення довкілля. Методи зменшення їх впливу на біосферу.
Т10. Шумове забруднення. Джерела забруднення.
Т11. Електромагнітне поле. Електромагнітне забруднення. Джерела забруднення
Т12. Радіоактивне випромінювання. Основні види випромінювання. Основні джерела радіоактивного забруднення. Наслідки забруднення.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (залік).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Гідропривод сільськогосподарської техніки
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Гідропривод сільськогосподарської техніки |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 5. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії.
ЗК 6. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції та лабораторні роботи |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
бакалавр |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3/5 |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну |
Перелік дисциплін, засвоєння яких необхідне для вивчення дисципліни1. Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка. 2. Вища математика та обчислювальна техніка. 3. Матеріалознавство і ТКМ. 4. Теоретична механіка. 5. Теорія машин і механізмів. 6. Механіка матеріалів і конструкцій. 7. Деталі машин і основи конструювання. 8. Підйомно-транспортні машини. 9. Загальна електротехніка. 10. Основи автоматики та автоматизації. 11. С/г машини. 12. Гідравліка і теплотехніка 13. Трактори і автомобілі. |
Викладач | к.т.н., доцент Заць Максим Леонідович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
– основні закони та тенденції вдосконалення технологічних процесів і технічних засобів механізації сучасного сільськогосподарського виробництва;
– показники якості механізованих технологічних процесів сільськогосподарського виробництва;
методи оптимізації параметрів технологічних процесів сільськогосподарського виробництва.
Застосовувати свої знання і розуміння для визначення, формулювання і вирішення інженерних завдань з використанням загальновживаних методів;
застосовувати отримані знання для аналізу інженерних об’єктів, процесів і методів;
з н а т и: будову та принцип дії гідропристроїв, сфери використання та умови застосування об’ємного і динамічного гідроприводів, принципи їх роботи, загальні вимоги до експлуатації і технічного обслуговування, методи розрахунку основних параметрів, напрями вдосконалення гідроприводів та їх гідропристроїв;
у м і т и: читати і складати принципові схеми гідроприводів сільськогосподарської техніки, дотримуватися експлуатаційних вимог, виявляти причини несправностей та усувати їх, підбирати гідропристрої до певного типу гідропривода і визначати оптимальні режими його роботи.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
№з/п | Тема | Назва теми | |
1 | Т1 | Вступ. Гідропристрої та робочі рідини гідроприводів.
1. Загальні терміни та визначення. 2. Загальні відомості про гідроприводи. 3. Загальні відомості про гідравлічні машини та гідроапарати. 4. Загальні відомості про кондиціонери робочої рідини та гідролінії. |
|
2 | Т2 | Гідромашини об’ємної дії
1. Гідромашини об’ємної дії. Розрахунок основних параметрів. 2. Типи гідравлічних схем. 3. Схематичне позначення елементів гідроприводів. 4. Схема гідравлічного приводу поступальної дії. |
|
3 | Т3 | Структура гідроприводу
1.Функціональна структура гідроприводу. 2.Статичні характеристики об’ємних гідромашин. 3. Гідроапаратура 3.1. Загальні відомості. 3.2. Гідравлічні дроселі. 3.3. Гідроклапани. 3.4. Гідророзподільники. |
|
4 | Т4 | Розрахунок об’ємного гідроприводу
1. Загальні відомості. 2. Вихідні дані до розрахунку гідроприводу. 3. Вибір схеми гідроприводу. 4. Структура розрахунку об’ємного гідроприводу. |
|
5 | Т5 | Обємний гідропривід. Способи регулювання
1. Регулювання об’ємного гідроприводу. Загальні положення. 2. Дросельне регулювання 2.1. Послідовне включення дроселя 2.1.1. Гідропередачі із дроселем на вході 2.1.2. Гідропередачі із дроселем на виході 2.2. Паралельне включення дроселя 2.3. Втрати в гідроприводі при дросельному регулюванні |
|
6 | Т6 | Гідравлічні приводи
1. Об’ємний гідропривід 2. Об’ємне регулювання 3. ККД гідроприводу з об’ємним регулюванням 4. Порівняння способів регулювання гідроприводу |
|
7 | Т7 | Гідропривод активних робочих органів машин
1. Гідропривод активних робочих органів мобільної сільськогосподарської техніки. 2. Гідропривод ходових систем мобільної сільськогосподарської техніки. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Здобувач вищо освіти допускаєть до підсумкрвого контролю за умови здачі або захисту звітів по лабораторним роботам та успішного виконання самостійної роботи.
Система оцінювання сформованих компетентностей у студентів враховує види занять, які згідно з програмою навчальної дисципліни передбачають лекційні, лабораторні заняття, а також виконання самостійної роботи. Оцінювання сформованих компетентностей у студентів здійснюється за накопичувальною 100-бальною системою. Відповідно контрольні заходи включають:
– поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, лабораторних занять і оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 60 балів;);
підсумковий/семестровий контроль, що проводиться у формі семестрового екзамену, відповідно до графіку навчального процесу.
Поточний контроль з даної навчальної дисципліни проводиться в таких формах:
активна участь у виконанні лабораторних робіт.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ В ТВАРИННИЦТВІ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ В ТВАРИННИЦТВІ |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 06. Здатність вибирати і використовувати механізовані технології, в тому числі в системі точного землеробства; проектувати та управляти технологічними процесами й системами виробництва, первинної обробки, зберігання, транспортування та забезпечення якості сільськогосподарської продукції відповідно до конкретних умов аграрного виробництва.
СК 07. Здатність комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин. СК 09. Здатність виконувати монтаж, налагодження, діагностування та випробування сільськогосподарської техніки, технологічного обладнання, систем керування і забезпечувати якість цих робіт. СК 11. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Практичні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 – «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | студент повинен знати:
– машини, обладнання та транспортні засоби для виробництва, переробки, зберігання, транспортування тваринницької продукції; – принципові засади інженерних дисциплін, що лежать в основі фахової спеціалізації; – основні закони та тенденції вдосконалення технологічних процесів і технічних засобів механізації сучасного сільськогосподарського виробництва; – машини, обладнання та транспортні засоби для виробництва, переробки, зберігання та транспортування продукції АПК; студент повинен вміти: – застосовувати машини, обладнання та транспортні засоби для виробництва, переробки, зберігання, транспортування тваринницької продукції; – планувати та виконувати інженерні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки. – вміти працювати як самостійно, так і в команді, проявляти самостійність та відповідальність у роботі, професійну повагу до етичних принципів, демонструвати повагу до індивідуального та культурного різноманіття. |
Викладач | К.т.н. ст. викл. Грудовий Р.С. |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН23 Застосовувати:
– машини,обладнання та транспортні засоби для виробництва, переробки, зберігання, транспортування;
– методи та обладнання для контролю якості сільськогосподарської продукції.
РН24 Виконувати:
– монтаж та пусконалагодження, виробничої та технічної експлуатації сільськогосподарської техніки;
– дослідження та контроль стану обладнання та технологічних процесів
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Т.1 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ У ТВАРИННИЦТВІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ МАШИН
Т.2 ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ ПОТОКОВИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЙ ТА ПРОЦЕСІВ
Т.3 РОЗРАХУНОК І АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПТЛ
Т.4 МОНТАЖ І ПУСКОНАЛАГОДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ
Т.5 ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ В ТВАРИННИЦТВІ
Т.6 СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ СЛУЖБИ В ТВАРИННИЦТВІ
Т.7 ЗБЕРІГАННЯ МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ В ТВАРИННИЦТВІ
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ В ПЕРЕРОБНІЙ ГАЛУЗІ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ В ПЕРЕРОБНІЙ ГАЛУЗІ |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 06. Здатність вибирати і використовувати механізовані технології, в тому числі в системі точного землеробства; проектувати та управляти технологічними процесами й системами виробництва, первинної обробки, зберігання, транспортування та забезпечення якості сільськогосподарської продукції відповідно до конкретних умов аграрного виробництва.
СК 07. Здатність комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин. СК 09. Здатність виконувати монтаж, налагодження, діагностування та випробування сільськогосподарської техніки, технологічного обладнання, систем керування і забезпечувати якість цих робіт. СК 11. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Практичні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 – «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | студент повинен знати:
– норми технологічного проектування, будівельні норми, правила установки та безпеки при експлуатації електроустановок, методики проектування і конструювання технологічних систем, правила і положення експлуатації машин і обладнання переробних підприємств, норми і вимоги монтажу і пусконалагодження. студент повинен вміти: – визначати терміни роботи обладнання, ступінь зношування обладнання, терміни проведення планових і попереджувальних ремонтних робіт машин і обладнання, яке працює на ділянці виробництва готової продукції. |
Викладач | К.т.н. ст. викл. Грудовий Р.С. |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН18 Забезпечувати професійну взаємодію з працівниками конструкторських бюро, машинобудівних заводів, дослідницьких лабораторій, машинновипробувальних центрів щодо принципів роботи в команді для досягнення мети.
РН23 Застосовувати:
– машини,обладнання та транспортні засоби для виробництва, переробки, зберігання, транспортування;
– методи та обладнання для контролю якості сільськогосподарської продукції.
РН24 Виконувати:
– монтаж та пусконалагодження, виробничої та технічної експлуатації сільськогосподарської техніки;
– дослідження та контроль стану обладнання та технологічних процесів
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Т.1 ВСТУП
Т.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБЛАДНАННЯ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Т.3 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБЛАДНАННЯ
Т.4 ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ОБЛАДНАННЯ
Т.5 ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Т.6 ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЙ
Т.7 ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Технічна політика галузі
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Технічна політика галузі |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Використання навичок щодо знання основних засад технічної політики держави щодо інженерно-технічного забезпечення агропромислового виробництва сільськогосподарської продукції, науково-технічної політики регулювання інноваційної діяльності, державною програмою цільового розвитку галузей сільськогосподарського виробництва, системоутворюючими факторами технічної політики в галузях тваринництва, навчитись виявляти інноваційні пріоритети технічного оснащення виробництва продукції тваринництва, розбиратись у наукових засадах формування технічної політики агропромислового виробництва, встановлювати роль науково-технічного прогресу у збільшенні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, виявлення резервів у виробництві та застосування енергоощадних технологій з використанням нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії, проводити аналіз недоліків і переваг відомих технічних рішень |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | лекції, практичне заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
перший, бакалавр |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | повинен знати: основні положення та термінологію предмета; умови, особливість та основні напрямки технічної і наукової політики в тваринництві; цілі, пріоритети та напрямки розвитку технічної політики в тваринництві України; організаційну структуру управління науково-технічною сферою, права та обов’язки відповідних органів регулювання |
Викладач | Медведський Олександр Васильович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички): формулювати нові ідеї та концепції розвитку агропромислового виробництва, оцінювати роботу машин і засобів механізації аграрного виробництва за критеріями екологічності та ефективності природокористування, розробляти заходи зі зниження негативного впливу сільськогосподарської техніки на екосистему
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема1. Науково-технічна політика як інструмент здійснення державного регулювання інноваційної діяльності.
Тема2. Державна політика в системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового виробництва.
Тема3. Концепція державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки.
Тема4. Системоутворюючі фактори технічної політики у галузі тваринництва.
Тема5. Інноваційні пріоритети технічної політики у галузі.
Тема6. Наукові засади розвитку технічної політики в агропромисловому комплексі України.
Тема7. Основні аспекти науково-технічного прогресу в тваринництві.
Тема8. Технічна політика енергоощадного виробництва продукції тваринництва.
Тема9. Технічна політика використання нетрадиційних джерел енергії у тваринництві.
Тема10. Технічний сервіс у тваринництві як запорука успішної технічної політики галузі.
Результати оцінювання (форми, критерії):
поточний контроль, тестування, оцінка за екзамен/підсумковий контроль.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Типові технологічні об’єкти і процеси в переробній галузі
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Типові технологічні об’єкти і процеси в переробній галузі |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі агропромислового виробництва, що передбачає застосування певних знань та вмінь, технологічних методів та прийомів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: ведення виробництва та створення сталого і правильного технологічного режиму мас, організація праці і управління виробництвом, а також швидкий та систематичний контроль за виробництвом, спосіб організації, кратність обробки (переробки), рух сировини і теплових потоків, агрегатний стан, тепловий ефект; умови, за яких можна вплинути на процес |
Викладач | Сукманюк Олена Миколаївна |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 12. Вибирати машини і обладнання та режими їх роботи у механізованих технологічних процесах рослинництва, тваринництва, первинної обробки сільськогосподарської продукції. Проектувати технологічні процеси та обґрунтовувати комплекси машин для механізованого виробництва сільськогосподарської продукції. Розробляти операційні карти для виконання механізованих технологічних процесів.
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією.
Короткий зміст дисципліни
Перелік лекцій | |
Т1 | Вступ. Предмет, методи і завдання дисципліни. Зміст і завдання дисципліни. Місце і роль переробних підприємств в України. Типові переробні підприємства АПК і принципи їх організації. Форми виробничих об’єднань. Класифікація переробних галузей АПК. |
Т2 | Типові технологічні об’єкти і процеси в хлібопекарському виробництві. |
Т3 | Типові технологічні об’єкти і процеси виробництва макаронних виробів. |
Т4 | Типові технологічні об’єкти і процеси виробництва крупи. |
Т5 | Типові технологічні об’єкти і процеси на овочепереробних підприємствах. |
Т6 | Типові технологічні об’єкти і процеси з переробки олійних культур. |
Т7 | Типові технологічні об’єкти і процеси з переробки м’яса. |
Т8 | Типові технологічні об’єкти і процеси з молокопереробного виробництва. |
Перелік практичних занять | |
Т1 | Технологічні об’єкти і процеси в хлібопекарському виробництві |
Т2 | Технологічні об’єкти і процеси виробництва комбікормів |
Т3 | Технологічні об’єкти і процеси на овочепереробних підприємствах |
Т4 | Технологічні об’єкти і процеси з переробки олійних культур |
Т5 | Технологічні об’єкти і процеси з переробки м’яса |
Т6 | Технологічні об’єкти і процеси з молокопереробного виробництва |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 12
РН 15 |
Лк1, Лк2, Ср1-Ср8 | 5,75 | 10,5 |
Лк3, Лк4, Пр1-2, Ср9-Ср10 | 7,25 | 12,5 | |
Лк5, Лк6, Пр3-4, Ср11-Ср15 | 7,75 | 12,5 | |
Лк7, Лк 8, Пр.5-6, Ср16-17 | 7,25 | 12,5 | |
МКР1 | 8 | 12 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Напрями підвищення ефективності роботи технологічного обладнання
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Напрями підвищення ефективності роботи технологічного обладнання |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі агропромислового виробництва, що передбачає застосування певних знань та вмінь, технологічних методів та прийомів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
8 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати:
– основні напрями розвитку науково-технічного прогресу в переробній галузі; – основні технологічні вимоги до конструкції обладнання з переробки сільськогосподарської продукції; – особливості конструкції та принцип дії технологічного обладнання для механізації процесів переробки сільськогосподарської продукції |
Викладач | Сукманюк Олена Миколаївна |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 16. Розуміти принцип дії машин та систем, теплові режими машин та обладнання аграрного виробництва. Визначати параметри режимів роботи гідравлічних систем та теплоенергетичних установок сільськогосподарського призначення.
ПР 24. Організовувати виробничий процес підрозділів з технічного забезпечення агропромислових виробництв.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік лекцій | |
Т1 | Вступ. Предмет, методи і завдання дисципліни. |
Т2 | Тема 2. (Т2) Класифікація технологічного обладнання переробних підприємств |
Т3 | Напрями підвищення ефективності роботи технологічного обладнання для транспортування сировини. |
Т4 | Напрями підвищення ефективності роботи технологічного обладнання для пакування сировини і тари. |
Т5 | Напрями підвищення ефективності роботи технологічного обладнання борошномельних підприємств. |
Т6 | Напрямки підвищення ефективності роботи обладнання для механізації переробки і зберігання насіння олійних культур. |
Т7 | Напрямки підвищення ефективності роботи обладнання для механізації переробки і зберігання овочів і фруктів |
Т8 | Напрямки підвищення ефективності роботи обладнання для механізації переробки і зберігання молока та м’яса |
Перелік практичних занять | |
Т1 | Обладнання для підготовки сировини до виробництва |
Т2 | Обладнання для транспортування сировини. |
Т3 | Обладнання для подрібнення зерна та зернових матеріалів, їх сумішей та відходів. |
Т4 | Обладнання для виробництва хлібобулочних виробів |
Т5 | Обладнання для переробки насіння олійних культур. |
Т6 | Обладнання для первинної обробки і переробки молока. |
Т7 | Технологічне обладнання для подрібнення м’яса |
Т8 | Обладнання для проведення теплообмінних процесів. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 12
РН 15 |
Лк1, Лк2, Ср1-Ср8 | 5,75 | 10,5 |
Лк3, Лк4, Пр1-2, Ср9-Ср10 | 7,25 | 12,5 | |
Лк5, Лк6, Пр3-4, Ср11-Ср15 | 7,75 | 12,5 | |
Лк7, Лк 8, Пр.5-6, Ср16-17 | 7,25 | 12,5 | |
МКР1 | 8 | 12 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЗБЕРІГАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Зберігання сільськогосподарської продукції |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі агропромислового виробництва, що передбачає застосування певних знань та вмінь, технологічних методів та прийомів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
ЗК 08. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. СК 01. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва. СК 07. Здатність комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин. СК 08. Здатність до використання технічних засобів автоматики і систем автоматизації технологічних процесів в аграрному виробництві. СК 11. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання. СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
перший (бакалаврський), 4-й курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 “Агроінженерія” |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
Один семестр (7-й семестр) |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати і вміти сучасні технології та технологічні процеси зберігання сільськогосподарської продукції; перспективні напрямки розвитку технологій і способів зберігання та переробки с.-г. продукції |
Викладач | Дерев’янко Дмитро Аксентійович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 06. Формулювати нові ідеї та концепції розвитку агропромислового виробництва.
ПР 12. Вибирати машини і обладнання та режими їх роботи у механізованих технологічних процесах рослинництва, тваринництва, первинної обробки сільськогосподарської продукції. Проектувати технологічні процеси та обґрунтовувати комплекси машин для механізованого виробництва сільськогосподарської продукції. Розробляти операційні карти для виконання механізованих технологічних процесів.
ПР 17. Вибирати та застосовувати механізовані технології відповідно до агрокліматичних умов та обґрунтовувати технології за економічними та якісними критеріями.
ПР 21. Визначати склад та обсяги механізованих робіт, потребу в паливно-мастильних матеріалах та запасних частинах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем:
Т1. Загальні питання курсу. Якість продукції рослинництва і методи її дослідження.
Т2. Компоненти хімічного складу їх роль у збереженості продукції рослинництва
Т3. Характеристика зернових мас як об’єкта зберігання
Т4. Режими і способи зберігання зернових мас.
Т5. Матеріально-технічна база зберігання плодоовочевої продукції
Т6. Польовий спосіб зберігання овочів
Т7. Технологія зберігання плодів
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Методи оптимального проектування у тваринництві
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Методи оптимального проектування у тваринництві |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здобувачі вищої освіти набувають компетентностей використання навичок щодо знання критеріїв оцінки технічного рішення та використання методів пошуку оптимального технічного (технологічного) рішення для основних видів машин та обладнання для галузі тваринництва агропромислового комплексу країни, класифікацію методів проектування, способів пошуку нових технічних та технологічних рішень, основних шляхів розрахунку конструкційно-технологічних параметрів та режимів роботи машин та обладнання для механізації процесів у тваринництві |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Перший, бакалавр |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Повинен знати: методику синтезу технічної (технологічної) системи; сутність традиційних та нових методів проектування; методику вибору стратегії проектування технічних (технологічних) систем в тваринництві; особливості виникнення технічних та фізичних суперечностей та шляхи їх усунення; методику системної оцінки технічної системи |
Викладач | Медведський Олександр Васильович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички): формулювати нові ідеї та концепції розвитку агропромислового виробництва, оцінювати роботу машин і засобів механізації аграрного виробництва за критеріями екологічності та ефективності природокористування, розробляти заходи зі зниження негативного впливу сільськогосподарської техніки на екосистему
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема1. Основні положення про методологію оптимального проектування в тваринництві.
Тема2. Характерні особливості оптимального проектування у тваринництві.
Тема3. Етапи проектування при розробці нових машин та модернізації діючого обладнання.
Тема4. Основні принципи проектування: технічні, економічні, соціальні, екологічні.
Тема5. Методологія пошуку нових технічних рішень.
Тема6. Методологія створення технічних та технологічних систем.
Тема7. Взаємозамінність та стандартизація при проектуванні нових машин та обладнання.
Тема8. Відповідність вимогам технологічності при проектуванні нових машин.
Тема9. Екологічні та економічні аспекти вибору варіанта конструкції машини та обладнання.
Тема10. Основні проблеми дизайну та ергономіки при виборі принципу функціонування машини.
Результати оцінювання (форми, критерії):
поточний контроль, тестування, оцінка за екзамен/підсумковий контроль.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Технічні та технологічні рішення ресурсозбереження виробництва
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Технічні та технологічні рішення ресурсозбереження виробництва |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Використання навичок щодо формування у здобувачів вищої освіти компетентностей використання навичок з технологій та технічних рішень ресурсозберігаючого агропромислового виробництва, професійного впровадження ресурсоощадних та енергозберігаючих рішень, оцінювання можливостей використання нетрадиційних поновлюваних джерел енергії для потреб агропромислового виробництва та галузі тваринництва, зокрема, навчання майбутніх агроінженерів основ енерго- і ресурсозбереження, встановлення структурних зв’язків між ключовими складовими енерго- та ресурсоощадливості, вивчення основних шляхів зниження витрат матеріальних та трудових ресурсів і енергоносіїв на реалізацію відповідної технології виробництва продукції тваринництва |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
перший, бакалавр |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Повинен знати: основи державної політики в галузі ресурсозбереження, методи і критерії оцінки ефективності використання ресурсів з урахуванням економічних і екологічних вимог в конкретних умовах; сучасні ресурсозберігаючі технології при проектуванні та реконструкції тваринницьких об’єктів; основні види та перспективні напрями ефективного використання поновлюваних джерел енергії; способи і методи утилізації відходів тваринництва з метою отримання додаткової енергії; способи і методи утилізації тепла при вентиляції тваринницьких приміщень, обробці й переробці молока та інших теплових процесів |
Викладач | Медведський Олександр Васильович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички): формулювати нові ідеї та концепції розвитку агропромислового виробництва, оцінювати роботу машин і засобів механізації аграрного виробництва за критеріями екологічності та ефективності природокористування, розробляти заходи зі зниження негативного впливу сільськогосподарської техніки на екосистему
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема1. Ресурсозбереження як сучасна ефективна система господарювання агропромислових підприємств.
Тема2. Раціональне використання ресурсів – запорука виробництва конкурентоспроможної аграрної продукції.
Тема3. Ефективність впровадження ресурсозберігаючих технологій аграрного виробництва.
Тема4. Ресурсозберігаючі та енергоощадні об’ємно-планувальні рішення тваринницьких приміщень.
Тема5. Ресурсозберігаючі технології виробництва продукції свинарства.
Тема6. Ресурсо- та енергоощадні технологічні рішення виробництва продукції на молочних та відгодівельних підприємствах ВРХ.
Тема7. Технічні та технологічні рішення раціонального використання теплових викидів тваринництва.
Тема8. Отримання додаткових енергетичних ресурсів в умовах аграрного підприємства.
Результати оцінювання (форми, критерії):
поточний контроль, тестування, оцінка за екзамен/підсумковий контроль.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Енергетичний аналіз механізованих процесів у тваринництві
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Енергетичний аналіз механізованих процесів у тваринництві |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здобувачі вищої освіти набувають компетентностей використання навичок щодо знання з технологій та технічних рішень енергозберігаючого агропромислового виробництва, професійного впровадження енергозберігаючих рішень, оцінювання можливостей використання відновлюваної енергетики для потреб агропромислового виробництва та галузі тваринництва, зокрема, навчання майбутніх агроінженерів основних шляхів зниження витрат енергетичних ресурсів на реалізацію відповідної технології виробництва продукції тваринництва, встановлення енергетичної ефективності технологій виробництва продукції тваринництва |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Перший, бакалавр |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
8 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Повинен знати: основи енергетичного аналізу виробничих процесів галузей сільського господарства, методи і критерії оцінки ефективності використання ресурсів з урахуванням економічних і екологічних вимог в конкретних умовах; сучасні ресурсозберігаючі технології при проектуванні та реконструкції тваринницьких об’єктів; основні види та перспективні напрями ефективного використання поновлюваних джерел енергії; способи і методи утилізації відходів тваринництва з метою отримання додаткової енергії; способи і методи енергозбереження технологічних процесів тваринництва |
Викладач | Медведський Олександр Васильович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички): формулювати нові ідеї та концепції розвитку агропромислового виробництва, оцінювати роботу машин і засобів механізації аграрного виробництва за критеріями екологічності та ефективності природокористування, розробляти заходи зі зниження негативного впливу сільськогосподарської техніки на екосистему
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Тема1. Особливості енергетичної ефективності технологій виробництва продукції сільського господарства.
Тема2. Вплив енергозбереження на енергетичну ефективність виробництва продукції сільського господарства.
Тема3. Особливості оцінки енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.
Тема4. Енергетична оцінка системи технологій виробництва продукції тваринництва.
Тема5. Підвищення рівня енергетичної ефективності продукції тваринництва.
Тема6. Біоенергетичний аналіз технологічних процесів у тваринництві.
Тема7. Енергетичний менеджмент та енергетичний аудит у тваринництві.
Тема8. Енергетична оцінка енергоефективності виробництва продукції тваринництва з використанням власного біопалива.
Тема9. Енергетична оцінка енергоефективності виробництва продукції тваринництва з використанням низькотемпературних джерел.
Тема10. Енергетична оцінка енергоефективності виробництва продукції тваринництва з використанням перетворювачів вітрової та сонячної енергії.
Результати оцінювання (форми, критерії):
поточний контроль, тестування, оцінка за екзамен/підсумковий контроль.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
МЕХАТРОНІКА
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Мехатроніка |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 5. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). ФК 1. Здатність застосовувати типові аналітичні методи та комп’ютерні програмні засоби для розв’язування інженерних завдань галузевого машинобудування, ефективні кількісні методи математики, фізики, інженерних наук, а також відповідне комп’ютерне програмне забезпечення для розв’язування інженерних задач галузевого машинобудування.
ФК 3. Здатність застосовувати фундаментальні наукові факти, концепції, теорії, принципи для розв’язування професійних задач і практичних проблем галузевого машинобудування. ФК 5. Здатність втілювати інженерні розробки у галузевому машинобудуванні з урахуванням технічних, організаційних, правових, економічних та екологічних аспектів за усім життєвим циклом машини: від проектування, конструювання, експлуатації, підтримання працездатності, діагностики та утилізації. ФК 6. Здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проектування та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань в галузі машинобудування. ФК 9. Здатність реалізовувати творчий та інноваційний потенціал у проектних розробках в сфері галузевого машинобудування. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Лабораторні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 – «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Д.т.н. професор Грабар І.Г. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1) Знання і розуміння засад технологічних, фундаментальних та інженерних наук, що лежать в основі галузевого машинобудування відповідної галузі.
РН 2) Знання та розуміння механіки і машинобудування та перспектив їхнього розвитку.
РН 4) Здійснювати інженерні розрахунки для вирішення складних задач і практичних проблем у галузевому машинобудуванні.
РН 8) Розуміти відповідні методи та мати навички конструювання типових вузлів та механізмів відповідно до поставленого завдання.
РН 10) Розуміти проблеми охорони праці та правові аспекти інженерної діяльності у галузевому машинобудуванні, навички прогнозування соціальних й екологічних наслідків реалізації технічних завдань.
Короткий зміст дисципліни
Т.1 Вступ до мехатроніки. . Виконавчі механізми та перетворювачі в мехатроніці
Т2. Датчики в мехатроніці. Типи датчиків та їх класифікація
Т3. Будова та конструктивні особливості виконавчих пневмоелементів стенду САМОZZI. Будова захватів роботів
Т4. Вступ до програмування. Апаратна складова LEGO MINDSTORMS EV3
Т5. Вступ до програмування мехатронних систем в EV3. Робота з датчиками
Т6. Елементи програмування в мехатроніці. Програмування в середовищі EV3 LabVIEW MindsTORMS. Практика та техніка програмування
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ДИЗАЙН ТА ЕРГОНОМІКА АПВ МАШИН
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Дизайн та ергономіка АПВ машин |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 11 . Здатність працювати в команді. ФК 1. Здатність застосовувати типові аналітичні методи та комп’ютерні програмні засоби для розв’язування інженерних завдань галузевого машинобудування, ефективні кількісні методи математики, фізики, інженерних наук, а також відповідне комп’ютерне програмне забезпечення для розв’язування інженерних задач галузевого машинобудування. ФК 3. Здатність застосовувати фундаментальні наукові факти, концепції, теорії, принципи для розв’язування професійних задач і практичних проблем галузевого машинобудування. ФК 5. Здатність втілювати інженерні розробки у галузевому машинобудуванні з урахуванням технічних, організаційних, правових, економічних та екологічних аспектів за усім життєвим циклом машини: від проектування, конструювання, експлуатації, підтримання працездатності, діагностики та утилізації. ФК 6. Здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проектування та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань в галузі машинобудування. ФК 8. Здатність приймати ефективні рішення щодо вибору конструкційних матеріалів, обладнання, процесів та поєднувати теорію і практику для розв’язування інженерного завдання. . |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Перший (бакалаврський), 4-й курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 «Галузеве машинобудування»” |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | Один семестр (7-й семестр) |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати:
– основні ергономічні принципи соціальної роботи; – ергономічну складову соціальної роботи з випадком, родиною, груповою соціальною роботою. |
Викладач | Дерев’янко Дмитро Аксентійович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 2) Знання та розуміння механіки і машинобудування та перспектив їхнього розвитку.
РН 4) Здійснювати інженерні розрахунки для вирішення складних задач і практичних проблем у галузевому машинобудуванні.
РН 8) Розуміти відповідні методи та мати навички конструювання типових вузлів та механізмів відповідно до поставленого завдання.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем:
Т1. Ергономіка, як сучасна галузь технічних знань
Т2. Робоча система й основні задачі її ергономічного проектування
Т3. Робоче місце оператора, як основний об’єкт проектування
Т4. Проектування інтерфейсу
Т5. Перспективні вимоги й способи підвищення технічного рівня тракторів в області ергономіки світового тракторобудування.
Т6. Ергономічна оцінка та методи ергономічних досліджень.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
Експлікаційні форми навчальних програм дисциплін вибіркової компоненти для студентів спеціальності
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
СИСТЕМА ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Система точного землеробства |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 1. Здатність розв’язувати складні управлінські задачі та проблеми в сфері аграрного виробництва
СК 4. Здатність застосовувати сучасні інформаційні та комп’ютерних технології для вирішення професійних завдань СК 10. Здатність організовувати процеси аграрного виробництва |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський), 1-й курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 “Агроінженерія” |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
Один семестр (2-й семестр) |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати сутність та особливості отримання, обробки та передачі інформації у новітніх технологіях сільського господарства |
Викладач | Дерев’янко Дмитро Аксентійович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 9. Застосовувати спеціалізоване програмне забезпечення та сучасні інформаційні технології для вирішення професійних завдань.
РН 15. Впроваджувати системи точного землеробства, машини і засоби механізації та вибирати режими роботи машинно тракторних агрегатів для механізації технологічних процесів у рослинництві.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем:
Т1. Загальна характеристика системи точного землеробства
Т2. Характеристика компонентів ДГСП.
Т3. Принцип визначення місцезнаходження МТА
Т4. Точність визначення місцезнаходження МТА
Т5. Розрахунки похибок СТЗ.
Т6. Системи паралельного водіння MATRIX 570G.
Т7. Системи паралельного водіння МТА і аспекти застосування безпілотної техніки
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЛОГІСТИКА В АПК
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | ЛОГІСТИКА В АПК |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 5. Здатність вирішувати оптимізаційні задачі для ефективного машиновикористання в рослинництві, тваринництві, зберіганні і транспортуванні сільськогосподарської продукції.
СК 8. Здатність використовувати методи управління й планування матеріальних та пов’язаних з ними інформаційних і фінансових потоків на основі системного підходу та економічних компромісів для підвищення конкурентоспроможності підприємств. СК 11. Здатність до отримання і аналізу інформації щодо тенденцій розвитку аграрних наук, технологій і техніки в агропромисловому виробництві. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальний |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Практичні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр – 1 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 – «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | студент повинен знати:
– машини, обладнання та транспортні засоби для виробництва, переробки, зберігання та транспортування продукції АПК; – принципи обробки інформації сучасними комп’ютерними засобами; – основні закони та тенденції вдосконалення технологічних процесів і технічних засобів механізації сучасного сільськогосподарського виробництва; – показники якості механізованих технологічних процесів сільськогосподарського виробництва; – фундаментальні основи математики та економіки. студент повинен вміти: – користуватись засобами обчислювальної техніки для введення, обробки, зберігання та видачі інформації; – аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення агропромислового виробництва. – здійснювати пошук літератури, а також використовувати бази даних та інші джерела інформації;. – планувати та виконувати інженерні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки; – працювати як самостійно, так і в команді, проявляти самостійність та відповідальність у роботі, професійну повагу до етичних принципів, демонструвати повагу до індивідуального та культурного різноманіття; – усвідомлювати особливості функціонування підприємств у сучасних умовах господарювання та демонструвати розуміння його ринкового позиціонування; |
Викладач | К.т.н. ст. викл. Грудовий Р.С. |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН8 Вибирати мету, предмет та об’єкт досліджень. Формулювати робочу гіпотезу, закономірності. Ставити задачі в наукових дослідженнях. Обґрунтовувати методи теоретичних та експериментальних досліджень.
РН9 Створювати фізичні, математичні, віртуальні моделі для вирішування дослідницьких, проектувальних, організаційних, управлінських та технологічних задач.
РН10 Володіти визначеним колом програм та програмних засобів для вирішення фахових питань, особливостями застосування глобальної мережі Інтернет для роботи з різноманітною інформацією.
РН11 Застосовувати знання, уміння та навички для вибору раціонального складу комплексів машин та ефективного його використання.
РН14 Проектувати та вибирати методи управління та оптимізації матеріальних потоків.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)…………………………………..
Т.1 Вступ. Поняття і сутність логістики
Т.2 Основні положення концепції і методології логістики
Т.3 Транспортна логістика
Т.4 Логістика складування
Т.5 Проектування логістичних систем
Т.6 Ризики в логістиці
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по практичних роботах, підсумковий контроль знань (залік).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЕРГОНОМІКА
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Ергономіка |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК6. Здатність проектувати й використовувати мехатронні системи машин і засоби механізації аграрного виробництва.
СК 12. Здатність використовувати сучасні принципи, стандарти та методи управління якістю, забезпечувати конкурентоспроможність технологій і машин у виробництві сільськогосподарських культур. СК 14. Здатність гарантувати екологічну безпеку у сільськогосподарському виробництві. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський), 1-й курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 “Агроінженерія” |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | Один семестр (3-й семестр) |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати:
– основні ергономічні принципи соціальної роботи; – ергономічну складову соціальної роботи з випадком, родиною, груповою соціальною роботою. |
Викладач | Дерев’янко Дмитро Аксентійович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1. Володіти комплексом необхідних гуманітарних, природничо-наукових та професійних знань, достатніх для досягнення інших результатів навчання, визначених освітньою програмою.
РН 2. Розробляти енергоощадні, екологічно безпечні технології виробництва, первинної обробки і зберігання сільськогосподарської продукції.
РН 21. Розробляти заходи з охорони праці в сферах аграрного виробництва відповідно до чинного законодавства.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем:
Т1. Ергономіка, як сучасна галузь технічних знань
Т2. Робоча система й основні задачі її ергономічного проектування
Т3. Робоче місце оператора, як основний об’єкт проектування
Т4. Проектування інтерфейсу
Т5. Перспективні вимоги й способи підвищення технічного рівня тракторів в області ергономіки світового тракторобудування.
Т6. Ергономічна оцінка та методи ергономічних досліджень.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Проектування і розрахунок технологічних систем у тваринництві
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Проектування і розрахунок технологічних систем у тваринництві |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність проектувати й використовувати системи машин і засоби механізації аграрного виробництва
Здатність проектувати, виготовляти і експлуатувати технології та технічні засоби виробництва, первинної обробки, зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: методи обґрунтування і розробки механізованих технологічних ліній в галузі тваринництва; критерії оцінки і вибору технологічних та технічних рішень. |
Викладач | Сукманюк Олена Миколаївна |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 2. Розробляти енергоощадні, екологічно безпечні технології виробництва, первинної обробки і зберігання сільськогосподарської продукції
РН 12. Проектувати конкурентоспроможні технології та обладнання для виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до вимог споживачів і законодавства
РН 20. Розробляти і реалізувати ресурсоощадні та природоохоронні технології у сфері діяльності підприємств АПК
Короткий зміст дисципліни
Перелік лекцій | |
Т1 | ВСТУП. Основні поняття про проектування і проект промислового підприємства.
Вихідні дані та обґрунтування завдання на проектування. Стадії та загальний порядок проектування, будівничі та технологічні норми |
Т2 | Тема 2. (Т2) Об’ємно-планувальні рішення генерального плану |
Т3 | Проектування і розрахунок технологічних ліній приготування кормів. . |
Т4 | Проектування і технологічний розрахунок лінії роздавання кормів. |
Т5 | Проектування і технологічний розрахунок лінії водозабезпечення. |
Т6 | Проектування і технологічний розрахунок лінії прибирання гною в тваринницькому приміщені. |
Т7 | Системи формування мікроклімату у тваринницьких приміщеннях. |
Т8 | Проектування і технологічний розрахунок лінії доїння сільськогосподарських тварин. |
Перелік практичних занять | |
Т1 | Проектування генерального плану ферми (комплексу) |
Т2 | Визначення добової і разової потреби в кормах та проектування ліній кормоцеху |
Т3 | Визначення потрібної кількості кормороздавачів |
Т4 | Розробка технологічної схеми та проектування потоково-технологічної лінії водопостачання ферми та напування тварин |
Т5 | Проектування потоково-технологічної лінії формування мікроклімату тваринницьких приміщень |
Т6 | Розробка технологічної схеми та проектування потоково-технологічної лінії доїння корів та первинної обробки молока |
Т7 | Розробка технологічної схеми та проектування потоково-технологічної лінії збирання та обробки яєць |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 02
РН 12 РН 20 |
Лк1, Лк2, Ср1-Ср8 | 5,75 | 10,5 |
Лк3, Лк4, Лб.1-2, Ср9-Ср10 | 7,25 | 12,5 | |
Лк5, Лк6, Лб.3-4, Ср11-Ср15 | 7,75 | 12,5 | |
Лк7, Лк 8, Лб..5-7, Ср16-17 | 7,25 | 12,5 | |
МКР1 | 8 | 12 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОЕКТУВАННЯ І РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Проектування і розрахунок технологічних систем переробних підприємств |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 7. Здатність проектувати, виготовляти і експлуатувати технології та технічні засоби виробництва, первинної обробки, зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції.
СК 11. Здатність до отримання і аналізу інформації щодо тенденцій розвитку аграрних наук, технологій і техніки в агропромисловому виробництві. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійний |
Методи викладання (лекції, лабораторні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Лабораторні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр – 1 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 – «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | студент повинен знати:
– машини, обладнання та транспортні засоби для виробництва, переробки, зберігання та транспортування продукції АПК; – принципи обробки інформації сучасними комп’ютерними засобами; – основні закони та тенденції вдосконалення технологічних процесів і технічних засобів механізації переробки сільськогосподарської продукції; студент повинен вміти: – користуватись засобами обчислювальної техніки для введення, обробки, зберігання та видачі інформації; – аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення агропромислового виробництва. – здійснювати пошук літератури, а також використовувати бази даних та інші джерела інформації;. – планувати та виконувати інженерні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки; – працювати як самостійно, так і в команді, проявляти самостійність та відповідальність у роботі, професійну повагу до етичних принципів, демонструвати повагу до індивідуального та культурного різноманіття; – усвідомлювати особливості функціонування переробних підприємств у сучасних умовах господарювання та демонструвати розуміння його ринкового позиціонування; |
Викладач | К.т.н. ст. викл. Грудовий Р.С. |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН8 Вибирати мету, предмет та об’єкт досліджень. Формулювати робочу гіпотезу, закономірності. Ставити задачі в наукових дослідженнях. Обґрунтовувати методи теоретичних та експериментальних досліджень.
РН9 Створювати фізичні, математичні, віртуальні моделі для вирішування дослідницьких, проектувальних, організаційних, управлінських та технологічних задач.
РН10 Володіти визначеним колом програм та програмних засобів для вирішення фахових питань, особливостями застосування глобальної мережі Інтернет для роботи з різноманітною інформацією.
РН11 Застосовувати знання, уміння та навички для вибору раціонального складу комплексів машин та ефективного його використання.
РН 16. Створювати і оптимізувати інноваційні технікотехнологічні системи в рослинництві, тваринництві, зберіганні продукції і технічному сервісі
РН 21. Розробляти і реалізувати ресурсозберігаючі та природоохоронні технології у сфері діяльності підприємств АПК.
Короткий зміст дисципліни
Т.1 Вступ. Загальні поняття проектування підприємств. Основні напрями проектування
Т.2 Типи підприємств переробної промисловості
Т.3 Стадії та загальний порядок проектування
Т.4 Методика технологічного проектування підприємств по переробці молока
Т.5 Методика технологічного проектування підприємств по переробці м’яса
Т.6 Загальні відомості про графіки роботи підприємства
Т.7. Підбір обладнання
Т.8. Розрахунок площ приміщень
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по практичних роботах, підсумковий контроль знань (залік).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ІННОВАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ТВАРИННИЦТВІ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Інноваційні інженерні технології в тваринництві |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 2. Здатність здійснювати наукові та прикладні дослідження для створення нових та удосконалення існуючих технологічних систем сільськогосподарського призначення, пошуку оптимальних методів їх експлуатації. Здатність застосовувати методи теорії подібності та аналізу розмірностей, математичної статистики, теорії масового обслуговування, системного аналізу для розв’язування складних задач і проблем сільськогосподарського виробництва.
СК5. Здатність розв’язувати задачі оптимізації і приймати ефективні рішення з питань використання машин і техніки в рослинництві, тваринництві, зберіганні, первинній обробці і транспортуванні сільськогосподарської продукції. СК 11. Здатність до отримання і аналізу інформації щодо тенденцій розвитку аграрних наук, технологій і техніки в аграрному виробництві. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський), 1-й курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 “Агроінженерія” |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
Один семестр (2-й семестр) |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен вміти і знати структуру та технологію обладнання і технічних засобів годівлі та утримання тварин, бджіл, риб, методи оцінювання поживних кормів, їх класифікацію та характеристику, технологію виробництва різних видів тваринницької продукції, будову, робочі процеси і регулювання фермівської техніки, методи обґрунтування і розрахунку основних параметрів та режимів роботи машин та обладнання, головні напрямки і тенденції розвитку науково-технічного прогресу в області сільськогосподарської техніки. |
Викладач | Дерев’янко Дмитро Аксентійович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 12. Проектувати конкурентоспроможні технології та обладнання для виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до вимог споживачів і законодавства.
РН 16. Створювати і оптимізувати інноваційні техніко-технологічні системи в рослинництві, тваринництві, зберіганні продукції і технічному сервісі.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем:
Т1. Визначення дисципліни, сучасний стан та перспективи розвитку тваринництва, основи біології і розведення сільськогосподарських тварин.
Т2. Технологія та обладнання для утримання і догляду ВРХ.
Т3. Технологія та обладнання для утримання і догляду свиней.
Т4. Технологія та обладнання для утримання і догляду птиці
Т5. Технічні засоби та технологія приготування різних видів кормів
Т6. Технологія та технічні засоби для приготування вітамінного борошна і пресованих кормів.
Т7. Обладнання та технічні засоби водопостачання та напування тварин.
Т8. Обладнання та технічні засоби прибирання гною.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ІННОВАЦІЙНІ ІНЖЕНЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПЕРЕРОБНІЙ ГАЛУЗІ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Інноваційні інженерні технології в переробній галузі |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 2. Здатність здійснювати наукові та прикладні дослідження для створення нових та удосконалення існуючих технологічних систем сільськогосподарського призначення, пошуку оптимальних методів їх експлуатації. Здатність застосовувати методи теорії подібності та аналізу розмірностей, математичної статистики, теорії масового обслуговування, системного аналізу для розв’язування складних задач і проблем сільськогосподарського виробництва.
СК5. Здатність розв’язувати задачі оптимізації і приймати ефективні рішення з питань використання машин і техніки в рослинництві, тваринництві, зберіганні, первинній обробці і транспортуванні сільськогосподарської продукції. СК 11. Здатність до отримання і аналізу інформації щодо тенденцій розвитку аграрних наук, технологій і техніки в аграрному виробництві. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський), 1-й курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 “Агроінженерія” |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
Один семестр (2-й семестр) |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Згідно вимог стандарту до випускника бакалаврату |
Викладач | Дерев’янко Дмитро Аксентійович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 12. Проектувати конкурентоспроможні технології та обладнання для виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до вимог споживачів і законодавства.
РН 16. Створювати і оптимізувати інноваційні техніко-технологічні системи в рослинництві, тваринництві, зберіганні продукції і технічному сервісі.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем:
Т1. Зерно як об’єкт переробки та зберігання.
Т2. Технології очищення зернової маси від домішок, сортування та калібрування зерна і їх інноваційні складові.
Т3. Технології, способи, інноваційні рішення та технологічне обладнання для сушки зерна.
Т4. Основні принципи та інноваційно-інженерні рішення при розробці технології виробництва сортового борошна.
Т5. Інноваційні основи побудови технологічних схем, способів і технологій очистки зерна перед помелом.
Т6. Технологічні операції подрібнення зерна і сортування продуктів подрібнення, інноваційні основи побудови технологічних схем.
Т7. Основні принципи та інноваційно-інженерні рішення при розробці технології виробництва злакових круп.
Т8. Інноваційні принципи побудови технологічних схем, способи і технології очистки зерна на виробництві злакових круп.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЕКОНОМІКА ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | ЕКОНОМІКА ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | СК 8. Здатність використовувати методи управління й
планування матеріальних та пов’язаних з ними інформаційних і фінансових потоків для підвищення конкурентоспроможності підприємств СК 11. Здатність до отримання і аналізу інформації щодо тенденцій розвитку аграрних наук, технологій і техніки в агропромисловому виробництві. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальний |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Практичні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр – 2 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 – «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | студент повинен знати:
– фундаментальні основи математики та економіки; – машини, обладнання та транспортні засоби для виробництва, переробки, зберігання та транспортування продукції АПК; – принципи обробки інформації сучасними комп’ютерними засобами; – основні закони та тенденції вдосконалення технічних систем; – показники якості механізованих технологічних процесів сільськогосподарського виробництва; – методи управління та організації виробництва в АПК. студент повинен вміти: – користуватись засобами обчислювальної техніки для введення, обробки, зберігання та видачі інформації; – аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення агропромислового виробництва. – здійснювати пошук літератури, а також використовувати бази даних та інші джерела інформації;. – працювати як самостійно, так і в команді, проявляти самостійність та відповідальність у роботі, професійну повагу до етичних принципів, демонструвати повагу до індивідуального та культурного різноманіття; – усвідомлювати особливості функціонування підприємств у сучасних умовах господарювання та демонструвати розуміння його ринкового позиціонування; |
Викладач | К.т.н. ст. викл. Грудовий Р.С. |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Кафедра процесів, машин і обладнання в агроінженерії |
Результати навчання (уміння та навички):
знати: світову тенденцію економічної оцінки технічних систем, техніки та організації виробництва і переробки аграрної продукції, технічного та виробничо-технологічного сервісу; методи обґрунтування і економічного аналізу ресурсоощадних виробничих систем та принципи формування прибутку виробничих проектів в АПК.
вміти: оцінювати економічний потенціал господарства та ефективність застосування техніки у виробничих процесах; обґрунтовувати – технологічні підстави та економічну доцільність технічного переоснащення господарства (підприємства), кількість та характеристики техніки і виробничих ресурсів.
Короткий зміст дисципліни
Т.1 Предмет і метод дисципліни «Економіка технічних систем»
Т.2 Витрати виробництва і собівартість продукції (робіт, послуг)
Т.3 Основні фонди (основний капітал) і виробничі потужності аграрних підприємств
Т.4 Матеріально-речові елементи основних виробничих фондів та ефективність їх використання
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по практичних роботах, підсумковий контроль знань (залік).
Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем
Експлікаційні форми навчальних програм дисциплін вибіркової компоненти для студентів спеціальності
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Основи керування с.г. технікою та ПДР
(назва дисципліни)
Назва дисципліни | Основи керування с.г. технікою та ПДР |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва.
Здатність проектувати механізовані технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих наук. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекційні заняття проводяться в аудиторіях, обладнаних мультимедійними засобами, і передбачають використання презентацій. Лабораторні роботи проводяться у аудиторіях, лабораторіях з належним обладнанням, методичним забезпеченням та довідковою інформацією (схеми, плакати, нормативи, каталоги, технічні характеристики). |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Перший (бакалаврський) |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 “Агроінженерія” |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 3-й рік, 5-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Знання загальних відомостей про виробництво чорних і кольорових металів; будову і класифікацію, позначення і галузь застосування конструкційних матеріалів; характеристику основних неметалевих матеріалів; основні зв’язки між складом, структурою і властивостями металів, сплавів, а також закономірності їх зміни під дією термічного, хімічного або механічного впливу; основні технологічні процеси виробництва деталей; закономірності різання конструкційних матеріалів інструментом, будову і налагодження металорізальних верстатів. |
Викладач | Боровський Віктор Миколайович |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички): Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва.
Здатність проектувати механізовані технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих наук.
Здатність комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин.
Застосовувати стратегії та системи відновлення працездатності тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин та обладнання. Складати плани-графіки виконання ремонтно-обслуговуючих робіт. Виконувати операції діагностування, технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок з основ безпечного керування сільськогосподарською технікою та її технічне обслуговування. Правил дорожнього руху та безпеки руху. Основним завданням, що вирішується в процесі вивчення дисципліни, є підготовка студентів до складання кваліфікаційного іспиту за програмою підготовки трактористів-машиністів категорії «А» і «Б».
Теми лекцій:
Т1 | Загальні положення. Основні поняття та терміни. Обов’язки та права учасників дорожнього руху. |
Т2 | Дорожні знаки. Дорожня розмітка і дорожнє обладнання. |
Т3 | Групи дорожніх знаків. |
Т4 | Регулювання дорожнього руху за допомогою сигналів світлофорів та регулювальника. |
Т5 | Порядок руху, зупинки та стоянки транспортних засобів. Проїзд перехресть. |
Т6 | 6.Проїзд пішохідних переходів, зупинок транспортних засобів загального користування та залізничних переїздів. Особливі умови руху. Перевезення людей та вантажів. |
Т7 | Вимоги до технічного стану та обладнання транспортних засобів. Номерні та розпізнавальні знаки. Попереджувальні засоби, позначення. |
Теми практичних занять:
1 | Органи керування , контрольно-вимірювальні прилади тракторів |
2 | Підготовка до роботи трактора |
3 | Підготовка до запуску, запуск і зупинка двигунів |
4 | Основні прийоми керування трактором підчас його руху |
5 | Використання робочого обладнання трактора |
6 | Керування тракторними транспортними агрегатами |
7 | Контролювання технічного стану вузлів і механізмів трактора під час його руху |
8 | Загальна будова комбайнів, технологічні схеми їх роботи |
9 | Правила і прийоми користування органами керування комбайнів |
10 | Підготовка до роботи самохідних комбайнів |
11 | Керування самохідними комбайнами і робота на них |
Результати оцінювання (форми, критерії):
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Основи керування технікою
(назва дисципліни)
Назва дисципліни | Основи керування технікою |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 3. Здатність планувати та управляти часом. ЗК 10. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК 13. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекційні заняття проводяться в аудиторіях, обладнаних мультимедійними засобами, і передбачають використання презентацій. Лабораторні роботи проводяться у аудиторіях, лабораторіях з належним обладнанням, методичним забезпеченням та довідковою інформацією (схеми, плакати, нормативи, каталоги, технічні характеристики). |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Перший (бакалаврський) |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 3-й рік, 4-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Знання загальних відомостей про виробництво чорних і кольорових металів; будову і класифікацію, позначення і галузь застосування конструкційних матеріалів; характеристику основних неметалевих матеріалів; основні зв’язки між складом, структурою і властивостями металів, сплавів, а також закономірності їх зміни під дією термічного, хімічного або механічного впливу; основні технологічні процеси виробництва деталей; закономірності різання конструкційних матеріалів інструментом, будову і налагодження металорізальних верстатів. |
Викладач | Боровський Віктор Миколайович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички): Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва.
Здатність проектувати механізовані технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих наук.
Здатність комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин.
Застосовувати стратегії та системи відновлення працездатності тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин та обладнання. Складати плани-графіки виконання ремонтно-обслуговуючих робіт. Виконувати операції діагностування, технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки.
РН 7) Готувати виробництво та експлуатувати вироби, застосовуючи автоматичні системи підтримування життєвого циклу.
РН 9) Обирати і застосовувати потрібне обладнання, інструменти та методи.
РН 10) Розуміти проблеми охорони праці та правові аспекти інженерної діяльності у галузевому машинобудуванні, навички прогнозування соціальних й екологічних наслідків реалізації технічних завдань.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок з основ безпечного керування сільськогосподарською технікою та її технічне обслуговування. Правил дорожнього руху та безпеки руху. Основним завданням, що вирішується в процесі вивчення дисципліни, є підготовка студентів до складання кваліфікаційного іспиту за програмою підготовки трактористів-машиністів категорії «А» і «Б».
Теми лекцій:
Т1 | Загальні положення. Основні поняття та терміни. Обов’язки та права учасників дорожнього руху. |
Т2 | Дорожні знаки. Дорожня розмітка і дорожнє обладнання. |
Т3 | Групи дорожніх знаків. |
Т4 | Регулювання дорожнього руху за допомогою сигналів світлофорів та регулювальника. |
Т5 | Порядок руху, зупинки та стоянки транспортних засобів. Проїзд перехресть. |
Т6 | 6.Проїзд пішохідних переходів, зупинок транспортних засобів загального користування та залізничних переїздів. Особливі умови руху. Перевезення людей та вантажів. |
Т7 | Вимоги до технічного стану та обладнання транспортних засобів. Номерні та розпізнавальні знаки. Попереджувальні засоби, позначення. |
Теми практичних занять:
1 | Органи керування , контрольно-вимірювальні прилади тракторів |
2 | Підготовка до роботи трактора |
3 | Підготовка до запуску, запуск і зупинка двигунів |
4 | Основні прийоми керування трактором підчас його руху |
5 | Використання робочого обладнання трактора |
6 | Керування тракторними транспортними агрегатами |
7 | Контролювання технічного стану вузлів і механізмів трактора під час його руху |
8 | Загальна будова комбайнів, технологічні схеми їх роботи |
9 | Правила і прийоми користування органами керування комбайнів |
10 | Підготовка до роботи самохідних комбайнів |
11 | Керування самохідними комбайнами і робота на них |
Результати оцінювання (форми, критерії):
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ МЕХАНІЗОВАНИХ ПРОЦЕСІВ У РОСЛИННИЦТВІ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Енергетичний аналіз механізованих процесів у рослинництві |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва.
Здатність організовувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Перший (бакалаврський), 4-й курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 “Агроінженерія” |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
Один семестр (8-й семестр) |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: сучасний стан і тенденції підвищення ефективності агропромислового комплексу; основні принципи технічної та технологічної модернізації виробництва сільськогосподарської продукції; світовий та вітчизняний досвід ресурсозбереження в сільському господарстві; технології обробітку сільськогосподарських культур з використанням сучасних комплексів машин. |
Викладач | Куликівський Володимир Леонідович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем:
Перелік практичних завдань:
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОЕКТУВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ МЕХАНІЗОВАНИХ ПРОЦЕСІВ У РОСЛИННИЦТВІ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Проектування енергозберігаючих механізованих процесів у рослинництві |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин.
Здатність виконувати монтаж, налагодження, діагностування та випробування сільськогосподарської техніки, технологічного обладнання, систем керування і забезпечувати якість цих робіт. Здатність організовувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота, ІНДЗ (індивідуальне навчально-дослідне завдання). |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Перший (бакалаврський), 4-й курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 “Агроінженерія” |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
Один семестр (7-й семестр) |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: технології вирощування та збирання сільськогосподарських культур; принципи побудови виробничих процесів у рослинництві; засади ресурсного забезпечення та відповідності екологічним вимогам процесів; особливості визначення раціонального складу МТА та технічних засобів; теоретичні та методологічні основи розрахунків механізованих процесів у рослинництві; особливості проектування часткових технологічних процесів і ліній у рослинництві. |
Викладач | Куликівський Володимир Леонідович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем:
Перелік практичних (індивідуальних навчально-дослідних) завдань:
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену (захисту курсового проекту), дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзаменові (захисті курсового проекту) – 40.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Слюсарна справа
(назва дисципліни)
Назва дисципліни | Слюсарна справа |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. Здатність організовувати роботу та забезпечувати адміністративне управління виробничими підрозділами, які здійснюють технічне забезпечення агропромислового виробництва відповідно до реалізації правових вимог безпеки життєдіяльності і охорони праці.
Аналізувати показники техногенних та природних небезпек, а також планувати і виконувати відповідні захисні заходи. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекційні заняття проводяться в аудиторіях, обладнаних мультимедійними засобами і передбачають використання презентацій. Лабораторні роботи проводяться у аудиторіях, лабораторіях з належним обладнанням, методичним забезпеченням та довідковою інформацією (схеми, плакати, нормативи, каталоги, технічні характеристики). |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Перший (бакалаврський) |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 “Агроінженерія” |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
1-й рік, 2-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Знання загальних відомостей про виробництво чорних і кольорових металів; будову і класифікацію, позначення і галузь застосування конструкційних матеріалів; характеристику основних неметалевих матеріалів; основні зв’язки між складом, структурою і властивостями металів, сплавів, а також закономірності їх зміни під дією термічного, хімічного або механічного впливу; основні технологічні процеси виробництва деталей; закономірності різання конструкційних матеріалів інструментом, будову і налагодження металорізальних верстатів. |
Викладач | Боровський Віктор Миколайович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
Знати:
– основні закони та тенденції вдосконалення технологічних процесів і технічних засобів механізації сучасного сільськогосподарського виробництва; – показники якості механізованих технологічних процесів сільськогосподарського виробництва; -методи оптимізації параметрів технологічних процесів сільськогосподарського виробництва. |
Застосовувати свої знання і розуміння для визначення, формулювання і вирішення інженерних завдань з використанням загальновживаних методів;
застосовувати отримані знання для аналізу інженерних об’єктів, процесів і методів; |
Застосовувати отримані знання для аналізу інженерних об’єктів, процесів і методів. |
Виявляти, формулювати і вирішувати інженерні завдання відповідно до спеціалізації. |
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Метою навчальної дисципліни «Слюсарна справа» є формування у студентів фахових знань, умінь та навичок виконання прийомів слюсарних робіт при ремонті машин, а також для засвоєння дисциплін «Матеріалознавство і ТКМ», «ВСТВ», «Деталі машин і основи конструювання».
Теми лекцій:
№з/п | Тема | Назва теми | |
МОДУЛЬ 1. Слюсарна справа. | |||
1 | Т1 | Загальні відомості про слюсарну справу | |
Змістовий модуль 2 (ЗМ2) | |||
2 | Т2 | Рубання металу | |
3 | Т3 | Прийоми рубання | |
4 | Т4 | Випрямляння та рихтування металу (холодним способом) | |
Змістовий модуль3 (ЗМ3) | |||
5 | Т5 | Згинання металу. | |
6 | Т6 | Різання металу | |
Змістовий модуль4 (ЗМ4). Обпилювання металу | |||
7 | Т7 | Обпилювання металу | |
8 | Т8 | Прийоми обпилювання. |
Теми практичних занять:
№ | Тема | Назва теми |
з/п | ||
1 | Т1 | Організація робочого місця слюсаря, розмітка |
2 | Т2 | Випрямлення, рихтування, згинання, рубання і розрізування металу. |
3 | Т3 | Обпилювання, розпилювання, пригін і підгонка |
4 | Т4 | Шабрування,доведення |
5 | Т5 | Клепання. Типи заклепок, заклепочні шви, інструменти та пристрої для клепання. |
6 | Т6 | Паяння та лудіння. Припої та флюси. Лудіння поверхонь металевих виробів. |
7 | Т7 | Нарізування різьби мітчиками та плашками. Способи видалення зламаних мітчиків. |
8 | Т8 | Складання вузлів та механізмів. |
Результати оцінювання (форми, критерії):
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Механізація і автоматизація технологічних
процесів у рослинництві
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Механізація і автоматизація технологічних процесів у рослинництві |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі агропромислового виробництва, що передбачає застосування певних знань та вмінь, технологічних методів та прийомів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
ЗК 8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. СК 1. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва. СК 7. Здатність комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин. СК 8. Здатність до використання технічних засобів автоматики і систем автоматизації технологічних процесів в аграрному виробництві. СК 11. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічно обладнання. СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. |
Цикл дисциплін (загальна, або професійна підготовка) | Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь бакалавр, 4 курс |
Спеціальність (для якої пропонується дисципліна) | 208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 7 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент БілецькийВ.Р. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 06. Формулювати нові ідеї та концепції розвитку агропромислового виробництва.
ПР 12. Вибирати машини і обладнання та режими їх роботи у механізованих технологічних процесах рослинництва, тваринництва, первинної обробки сільськогосподарської продукції. Проектувати технологічні процеси та обґрунтовувати комплекси машин для механізованого виробництва сільськогосподарської продукції. Розробляти операційні карти для виконання механізованих технологічних процесів.
ПР 17. Вибирати та застосовувати механізовані технології відповідно до агрокліматичних умов та обґрунтовувати технології за економічними та якісними критеріями.
ПР 21. Визначати склад та обсяги механізованих робіт, потребу в пально-мастильних матеріалах та запасних частинах.
ПР 24. Організовувати виробничий процес підрозділів з технічного забезпечення агропромислових виробництв.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Перелік тем:
Тема 1. Механізовані технологічні процеси виробництва зернових культур.
Тема 2. Механізовані технологічні процеси виробництва зернобобових культур.
Тема 3. Механізовані технологічні процеси виробництва круп’яних культур.
Тема 4. Механізовані технологічні процеси виробництва технічних культур.
Тема 5. Механізовані технологічні процеси виробництва кормових культур.
Тема 6. Механізовані технологічні процеси виробництва овочевих культур.
Тема 7. Використання транспортних засобів на виконанні технологічних процесів у рослинництві.
Перелік практичних завдань:
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Технічна експлуатація машинно-тракторного парку
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Технічна експлуатація машинно-тракторного парку |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі агропромислового виробництва, що передбачає застосування певних знань та вмінь, технологічних методів та прийомів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
СК 06. Здатність вибирати і використовувати механізовані технології, в тому числі в системі точного землеробства; проектувати та управляти технологічними процесами й системами виробництва, первинної обробки, зберігання, транспортування та забезпечення якості сільськогосподарської продукції відповідно до конкретних умов аграрного виробництва. СК 07. Здатність комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин. СК 09. Здатність виконувати монтаж, налагодження, діагностування та випробування сільськогосподарської техніки, технологічного обладнання, систем керування і забезпечувати якість цих робіт. СК 10. Здатність організовувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля. СК 11. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання. СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь бакалавр, 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент БілецькийВ.Р. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 12. Вибирати машини і обладнання та режими їх роботи у механізованих технологічних процесах рослинництва, тваринництва, первинної обробки сільськогосподарської продукції. Проектувати технологічні процеси та обґрунтовувати комплекси машин для механізованого виробництва сільськогосподарської продукції. Розробляти операційні карти для виконання механізованих технологічних процесів.
ПР 13. Описувати будову та пояснювати принцип дії сільськогосподарської техніки. Вибирати робочі органи машин відповідно до ґрунтово-кліматичних умов та особливостей сільськогосподарських матеріалів.
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Перелік тем:
Тема 1. Вступ. Технічна експлуатація та працездатність машин.
Тема 2. Умови технічної експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві.
Тема 3. Поняття про рівнів технічної експлуатації.
Тема 4. Забезпечення працездатності тракторів.
Тема 5. Забезпечення працездатності сільськогосподарських машин.
Тема 6. Технологічне налагодження машинно-тракторних агрегатів.
Тема 7. Технічне обслуговування тракторів, автомобілів та сільськогосподарських машин.
Тема 8. Постановка техніки на зберігання.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Екологічні аспекти діяльності підприємств технічного сервісу
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Екологічні аспекти діяльності підприємств технічного сервісу |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 01. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва
СК 02. Здатність проектувати механізовані технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих наук СК 10. Здатність організовувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь бакалавр, 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент Савченко В.М.. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 01. Володіти гуманітарними, природничо-науковими та професійними знаннями; формулювати ідеї, концепції з метою використання у професійній діяльності
ПР 02. Застосовувати міжнародні та національні стандарти і практики в професійній діяльності |
ПР 09. Виявляти, узагальнювати та вирішувати проблеми, що виникають у процесі професійної діяльності, та формувати у майбутнього фахівця почуття відповідальності за виконувану роботу
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією.
ПР 17. Вибирати та застосовувати механізовані технології відповідно до агрокліматичних умов та обґрунтовувати технології за економічними та якісними критеріями.
ПР 20. Оцінювати роботу машин і засобів механізації аграрного виробництва за критеріями екологічності та ефективності природокористування. Розробляти заходи зі зниження негативного впливу сільськогосподарської техніки на екосистему.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем):
Перелік тем:
1 | Основні екологічні терміни і визначення. Загальні положення |
2 | Екологічні вимоги до розміщення, проектування і будівництва підприємств автомобільного транспорту. |
3 | Екологічні вимоги по поводженню з відходами виробництва і споживання |
4 | Екологічні обмеження при розміщення станцій технічного обслуговування в житловий зоні проблеми екології в автосервісі |
5 | Екологічне забезпечення робіт з технічного сервісу |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Екологічні аспекти захищеного ґрунту
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Екологічні аспекти захищеного ґрунту |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 02. Здатність проектувати механізовані технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих наук
СК 10. Здатність організовувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь бакалавр, 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент Савченко В.М. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 01. Володіти гуманітарними, природничо-науковими та професійними знаннями; формулювати ідеї, концепції з метою використання у професійній діяльності
ПР 02. Застосовувати міжнародні та національні стандарти і практики в професійній діяльності |
ПР 09. Виявляти, узагальнювати та вирішувати проблеми, що виникають у процесі професійної діяльності, та формувати у майбутнього фахівця почуття відповідальності за виконувану роботу
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією.
ПР 17. Вибирати та застосовувати механізовані технології відповідно до агрокліматичних умов та обґрунтовувати технології за економічними та якісними критеріями.
ПР 20. Оцінювати роботу машин і засобів механізації аграрного виробництва за критеріями екологічності та ефективності природокористування. Розробляти заходи зі зниження негативного впливу сільськогосподарської техніки на екосистему.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Перелік тем:
Тема 1. Тенденції розвитку рослинництва галузі захищеного ґрунту.
Тема 2. Екологобезпечні технології вирощування продукції захищеного ґрунту.
Тема 3. Вплив мікроклімату в промислових теплицях на виробничий персонал .
Тема 4. Гігієнічна оцінка впливу технічного стану систем керування вологісними та температурними режимами в теплиці на виробничий персонал.
Тема 5. Рівень професійних захворювань при вирощуванні продукції рослинництва захищеного ґрунту.
Тема 6. Вплив технологій вирощування продукції рослинництва захищеного ґрунту на навколишнє природнє середовище.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Експлуатація та технічний сервіс систем захищеного ґрунту
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Експлуатація та технічний сервіс систем захищеного ґрунту |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 06. Здатність вибирати і використовувати механізовані технології, в тому числі в системі точного землеробства; проектувати та управляти технологічними процесами й системами виробництва, первинної обробки, зберігання, транспортування та забезпечення якості сільськогосподарської продукції відповідно до конкретних умов аграрного виробництва.
СК 09. Здатність виконувати монтаж, налагодження, діагностування та випробування сільськогосподарської техніки, технологічного обладнання, систем керування і забезпечувати якість цих робіт. СК 10. Здатність організовувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля. СК 11. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання. СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь бакалавр, 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент Міненко С.В. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 07. Розв’язувати складні інженерно-технічні задачі, пов’язані з функціонуванням сільськогосподарської техніки та технологічними процесами виробництва, зберігання, обробки та транспортування сільськогосподарської продукції.
ПР 09. Виявляти, узагальнювати та вирішувати проблеми, що виникають у процесі професійної діяльності, та формувати у майбутнього фахівця почуття відповідальності за виконувану роботу
ПР 12. Вибирати машини і обладнання та режими їх роботи у механізованих технологічних процесах рослинництва, тваринництва, первинної обробки сільськогосподарської продукції. Проектувати технологічні процеси та обґрунтовувати комплекси машин для механізованого виробництва сільськогосподарської продукції. Розробляти операційні карти для виконання механізованих технологічних процесів.
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією.
ПР 19. Застосовувати стратегії та системи відновлення працездатності тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин та обладнання. Складати плани-графіки виконання ремонтно-обслуговуючих робіт. Виконувати операції діагностування, технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Перелік тем:
Тема 1. Тенденції розвитку рослинництва галузі захищеного ґрунту .
Тема 2. Класифікація сучасних типів технологічного обладнання та культиваційних споруд.
Тема 3. Обґрунтування та підбір кількісного складу технологічного обладнання та культиваційних споруд в залежності від типу продукції рослинництва захищеного ґрунту.
Тема 4. Експлуатація та технічний сервіс культиваційних споруд .
Тема 5. Експлуатація та технічний сервіс систем обігріву споруд захищеного ґрунту .
Тема 6. Експлуатація та технічний сервіс систем керування мікрокліматом .
Тема 7. Експлуатація та технічний сервіс систем зрошування.
Тема 8. Експлуатація та технічний сервіс допоміжного технологічного обладнання. зрошування
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Надійність машин та обладнання АПВ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Надійність машин та обладнання АПВ |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 01. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва
СК 11. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання СК 11. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь бакалавр, 4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 8 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент Савченко В.М.. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 01. Володіти гуманітарними, природничо-науковими та професійними знаннями; формулювати ідеї, концепції з метою використання у професійній діяльності.
ПР 02. Застосовувати міжнародні та національні стандарти і практики в професійній діяльності. |
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією
ПР 19. Застосовувати стратегії та системи відновлення працездатності тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин та обладнання. Складати плани-графіки виконання ремонтно-обслуговуючих робіт. Виконувати операції діагностування, технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки.
ПР 24. Організовувати виробничий процес підрозділів з технічного забезпечення агропромислових виробництв.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем):
Перелік тем:
Тема 1. Забезпечення надійності складних машин, як технічних систем
Тема 2. Схеми надійності технічних систем та їх аналіз.
Тема 3. Аналіз схем надійності технічних систем.
Тема 4. Розрахунок надійності резервованих систем, які не відновлюються.
Тема 5. Забезпечення надійності складних технічних систем резервуванням
Тема 6. Аналіз надійності технічних систем методом простору можливих станів.
Аналіз надійності технічних систем методом дерева відмов.
Тема 7. Використання імітаційного моделювання для розрахунку показників надійності технічних систем
Тема 8. Сучасні проблеми забезпечення надійності обладнання с.-г. виробництва.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Проектування технологічних систем та культиваційних споруд захищеного ґрунту
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Проектування технологічних систем та культиваційних споруд захищеного ґрунту |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 02. Здатність проектувати механізовані технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих наук
СК 06. Здатність вибирати і використовувати механізовані технології, в тому числі в системі точного землеробства; проектувати та управляти технологічними процесами й системами виробництва, первинної обробки, зберігання, транспортування та забезпечення якості сільськогосподарської продукції відповідно до конкретних умов аграрного виробництва. СК 07. Здатність комплектувати оптимальні сільськогосподарські агрегати, технологічні лінії та комплекси машин СК 08. Здатність до використання технічних засобів автоматики і систем автоматизації технологічних процесів в аграрному виробництві СК 10. Здатність організовувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля. СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь бакалавр, 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент Міненко С.В. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 07. Розв’язувати складні інженерно-технічні задачі, пов’язані з функціонуванням сільськогосподарської техніки та технологічними процесами виробництва, зберігання, обробки та транспортування сільськогосподарської продукції
ПР 11. Виконувати експериментальні дослідження роботи сільськогосподарської техніки в конкретних умовах використання, здійснювати патентний пошук.
ПР 12. Вибирати машини і обладнання та режими їх роботи у механізованих технологічних процесах рослинництва, тваринництва, первинної обробки сільськогосподарської продукції. Проектувати технологічні процеси та обґрунтовувати комплекси машин для механізованого виробництва сільськогосподарської продукції. Розробляти операційні карти для виконання механізованих технологічних процесів.
ПР 14. Відтворювати деталі машин у графічному вигляді згідно з вимогами системи конструкторської документації. Застосовувати вимірювальний інструмент для визначення параметрів деталей машин.
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією.
ПР 19. Застосовувати стратегії та системи відновлення працездатності тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин та обладнання. Складати плани-графіки виконання ремонтно-обслуговуючих робіт. Виконувати операції діагностування, технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Перелік тем:
Тема 1. Класифікація сучасних типів технологічного обладнання та культиваційних споруд.
Тема 2. Проектування сучасних типів культиваційних споруд .
Тема 3. Проектування систем обігріву споруд захищеного ґрунту .
Тема 4. Проектування систем керування мікрокліматом .
Тема 5. Проектування систем зрошування.
Тема 6. Проектування систем асиміляційного освітлення.
Тема 7. Забезпечення надійності та довговічності технологічних систем галузі захищеного ґрунту.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Технології вирощування продукції рослинництва захищеного ґрунту
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Технології вирощування продукції рослинництва захищеного ґрунту |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 02. Здатність проектувати механізовані технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих наук
СК 06. Здатність вибирати і використовувати механізовані технології, в тому числі в системі точного землеробства; проектувати та управляти технологічними процесами й системами виробництва, первинної обробки, зберігання, транспортування та забезпечення якості сільськогосподарської продукції відповідно до конкретних умов аграрного виробництва. СК 08. Здатність до використання технічних засобів автоматики і систем автоматизації технологічних процесів в аграрному виробництві СК 10. Здатність організовувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля. СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь бакалавр, 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент Савченко В.М. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 12. Вибирати машини і обладнання та режими їх роботи у механізованих технологічних процесах рослинництва, тваринництва, первинної обробки сільськогосподарської продукції. Проектувати технологічні процеси та обґрунтовувати комплекси машин для механізованого виробництва сільськогосподарської продукції. Розробляти операційні карти для виконання механізованих технологічних процесів.
ПР 13. Описувати будову та пояснювати принцип дії сільськогосподарської техніки. Вибирати робочі органи машин відповідно до ґрунтово-кліматичних умов та особливостей сільськогосподарських матеріалів.
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією.
ПР 17. Вибирати та застосовувати механізовані технології відповідно до агрокліматичних умов та обґрунтовувати технології за економічними та якісними критеріями
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Перелік тем:
Тема 1. Сучасне рослинництво галузі захищеного ґрунту .
Тема 2. Класифікація сучасних типів культиваційних споруд.
Тема 3. Методи регулювання мікроклімату в сучасних теплицях.
Тема 4. Сучасні методи зрошування в сучасних теплицях.
Тема 5. Гідропонний метод вирощування рослин.
Тема 6. Субстрати для вирощування рослин за малооб’ємною технологією.
Тема 7. Підживлення рослин при малооб’ємній технології.
Тема 8. Технології вирощування основних культур в умовах захищеного ґрунту.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Теоретичні основи економіки підприємств технічного сервісу
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Теоретичні основи економіки підприємств технічного сервісу |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 01. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва.
СК 11. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання. СК 13. Здатність організовувати роботу та забезпечувати адміністративне управління виробничими підрозділами, які здійснюють технічне забезпечення агропромислового виробництва відповідно до реалізації правових вимог безпеки життєдіяльності і охорони праці; аналізувати показники техногенних та природних небезпек, а також планувати і виконувати відповідні захисні заходи. СК 14. Здатність здійснювати економічне обґрунтування доцільності застосування технологій та технічних засобів в агропромисловому виробництві, інженерно-технічних заходів з підтримання машинно-тракторного парку, фермської та іншої сільськогосподарської техніки в працездатному стані |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь бакалавр, 4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 7 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент Савченко В.М.. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 01. Володіти гуманітарними, природничо-науковими та професійними знаннями; формулювати ідеї, концепції з метою використання у професійній діяльності.
ПР 06. Формулювати нові ідеї та концепції розвитку агропромислового виробництва.
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією
ПР 17. Вибирати та застосовувати механізовані технології відповідно до агрокліматичних умов та обґрунтовувати технології за економічними та якісними критеріями
ПР 23. Аналізувати ринок продукції та сільськогосподарської техніки. Складати бізнес-плани виробництва сільськогосподарської продукції. Виконувати економічне обґрунтування технологічних процесів, технологій, матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. Застосовувати методи управління проектами виробництва продукції рослинництва та тваринництва.
ПР 24. Організовувати виробничий процес підрозділів з технічного забезпечення агропромислових виробництв.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем):
Тема | Назва теми | |
Т1 | Організаційно – економічні аспекти функціонування ринку підприємств галузі технічного сервісу АПК | |
Т2 | Економічна ефективність розвитку сервісної служби на транспорті | |
Т3 | Організаційно – економічні аспекти функціонування підприємств технічного сервісу в тваринництві | |
Т4 | Організаційно – економічні аспекти функціонування підприємств галузі технічного сервісу підприємств технічного сервісу в рослинництві | |
Т5 | Удосконалення економічних взаємовідносин в сфері технічного сервісу в умовах сьогодення | |
Т6 | Економічні аспекти модернізації ремонтно-технічної бази підприємств АПК | |
Т7 | Системний підхід до менеджменту якості на підприємствах ТС АПК. | |
Т8 | Забезпечення стійкості виробничих систем через розвиток фірмового технічного обслуговування. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Фірмове технічне діагностування і обслуговування машин і обладнання АПВ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Фірмове технічне діагностування і обслуговування машин і обладнання АПВ |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 01. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва
СК 09. Здатність виконувати монтаж, налагодження, діагностування та випробування сільськогосподарської техніки, технологічного обладнання, систем керування і забезпечувати якість цих робіт. СК 11. Здатність планувати і здійснювати технічне обслуговування та усувати відмови сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь бакалавр, 4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 8 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент Савченко В.М.. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 01. Володіти гуманітарними, природничо-науковими та професійними знаннями; формулювати ідеї, концепції з метою використання у професійній діяльності.
ПР 02. Застосовувати міжнародні та національні стандарти і практики в професійній діяльності. |
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією
ПР 19. Застосовувати стратегії та системи відновлення працездатності тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин та обладнання. Складати плани-графіки виконання ремонтно-обслуговуючих робіт. Виконувати операції діагностування, технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки.
ПР 24. Організовувати виробничий процес підрозділів з технічного забезпечення агропромислових виробництв.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем):
Перелік тем:
Тема 1. Діагностування електрообладнання, як один із шляхів забезпечення надійності та довговічності сільськогосподарської техніки
Тема 2. Діагностування ЕО в процесі експлуатації машинотракторного парку.
Тема 3. Засоби діагностування електрообладнання АТЗ.
Тема 4. Діагностування основних систем електрообладнання сільськогосподарської техніки (джерела енергії).
Тема 5. Діагностування допоміжних систем електрообладнання та їх складових (споживачі енергії).
Тема 6. Метрологічне забезпечення робіт по перевірці технічного стану колісних транспортних засобів. Ефективність діагностування автомобілів. Перспективи розвитку технічної діагностики.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
Експлікаційні форми навчальних програм дисциплін вибіркової компоненти для студентів спеціальності
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОЕКТУВАННЯ І РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ ТЕХНІЧНОГО СЕРВІСУ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Проектування і розрахунок технологічних систем технічного сервісу |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність використовувати сучасні методи моделювання технологічних процесів і систем для створення моделей механізованих технологічних процесів сільськогосподарського виробництва.
Здатність проектувати й використовувати мехатронні системи машин і засоби механізації аграрного виробництва. Здатність проектувати, виготовляти і експлуатувати технології та технічні засоби виробництва, первинної обробки, зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Другий (магістерський), 1-й курс |
Спеціальність (для якої пропонується дисципліна) | 208 “Агроінженерія” |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
Один семестр (2-й семестр) |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: сутність чинної системи технічного обслуговування (ТО) техніки;и загальні відомості про ремонтно-обслуговуючу базу АПК України; методи та нормативно-технічну документацію для планування обсягу робіт з ТО машин; організацію планово-запобіжної системи ТО машин; методику визначення параметрів організації виробничого процесу на підприємствах ТО; організацію інноваційної діяльності на підприємствах ТО; організацію матеріально-технічного забезпечення підприємств ТО; методику техніко-економічної оцінки інженерних рішень. |
Викладач | Куликівський Володимир Леонідович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік тем:
Перелік практичних завдань:
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Інноваційні інженерні технології в рослинництві
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Інноваційні інженерні технології в рослинництві |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 2. Здатність здійснювати наукові та прикладні дослідження для створення нових та удосконалення існуючих технологічних систем сільськогосподарського призначення, пошуку оптимальних методів їх експлуатації. Здатність застосовувати методи теорії подібності та аналізу розмірностей, математичної статистики, теорії масового обслуговування, системного аналізу для розв’язування складних задач і проблем сільськогосподарського виробництва.
СК 5. Здатність розв’язувати задачі оптимізації і приймати ефективні рішення з питань використання машин і техніки в рослинництві, тваринництві, зберіганні, первинній обробці і транспортуванні сільськогосподарської продукції. СК 11. Здатність до отримання і аналізу інформації щодо тенденцій розвитку аграрних наук, технологій і техніки в аграрному виробництві. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь магістр, 1 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 2 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент БілецькийВ.Р. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 12. Проектувати конкурентоспроможні технології та обладнання для виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до вимог споживачів і законодавства.
РН 16. Створювати і оптимізувати інноваційні техніко-технологічні системи в рослинництві, тваринництві, зберіганні продукції і технічному сервісі.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Перелік тем:
Тема 1. Законодавчі та організаційні основи інноваційних технологій.
Тема 2. Інноваційні інженерні технології в рослинництві.
Тема 3. Нульові технології в рослинництві (No-till).
Тема 4. Грунтозберігаючі технології (Mini-till) та їх інженерне забезпечення.
Тема 5. Екологічно безпечні інноваційні технології виробництва зернових культур.
Тема 6. Застосування інноваційних інженерних технологій вирощування зернобобових і технічних культур.
Тема 7. Зменшення переущільнення ґрунту, як один з основних напрямків інноваційних рішень.
Тема 8. Техніко-економічна ефективність впровадження інноваційних інженерних технологій в рослинництві.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Проектування і розрахунок технологічних систем у рослинництві
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Проектування і розрахунок технологічних систем у рослинництві |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 3. Здатність використовувати сучасні методи моделювання технологічних процесів і систем для створення моделей механізованих технологічних процесів сільськогосподарського виробництва.
СК 6. Здатність проектувати й використовувати мехатронні системи машин і засоби механізації аграрного виробництва. СК 7. Здатність проектувати, виготовляти і експлуатувати технології та технічні засоби виробництва, первинної обробки, зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні роботи, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь магістр, 1 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 2 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент БілецькийВ.Р. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 2. Розробляти енергоощадні, екологічно безпечні технології виробництва, первинної обробки і зберігання сільськогосподарської продукції.
РН 9. Застосовувати спеціалізоване програмне забезпечення та сучасні інформаційні технології для вирішення професійних завдань.
РН 20. Розробляти і реалізувати ресурсоощадні та природоохоронні технології у сфері діяльності підприємств АПК.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Перелік тем:
Тема 1. Вступ. Проектування і розрахунок технологічних систем у рослинництві, як системний підхід до інженерного забезпечення аграрного виробництва.
Тема 2. Проектування технологічних операцій вирощування основних сільськогосподарських культур.
Тема 3. Проектування механізованих технологічних процесів.
Тема 4. Проектування технологічних процесів внесення добрив.
Тема 5. Особливості проектування і розрахунок технологічного процесу обробітку ґрунту.
Тема 6. Проектування та розрахунок технологічних процесів сівби та садіння сільськогосподарських культур.
Тема 7. Проектування механізованих технологічних процесів вирощування і збирання сільськогосподарських культур.
Тема 8. Особливості проектування і розрахунку складу машинно-тракторного парку різних організаційних форм власності.
Перелік практичних завдань:
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Інноваційні інженерні технології в технічному сервісі
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Інноваційні інженерні технології в технічному сервісі |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна
|
СК 02. Здатність проектувати механізовані технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, використовуючи основи природничих наук
СК 10. Здатність організовувати використання сільськогосподарської техніки відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля СК 12. Здатність аналізувати та систематизувати науково-технічну інформацію для організації матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Цикл професійної підготовки |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Освітній ступінь магістр, 1 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
208 «Агроінженерія» |
Терміни вивчення дисципліни (семестр) | 2 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н., доцент Міненко С.В. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра машиновикористання та сервісу технологічних систем |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 01. Володіти гуманітарними, природничо-науковими та професійними знаннями; формулювати ідеї, концепції з метою використання у професійній діяльності
ПР 02. Застосовувати міжнародні та національні стандарти і практики в професійній діяльності |
ПР 09. Виявляти, узагальнювати та вирішувати проблеми, що виникають у процесі професійної діяльності, та формувати у майбутнього фахівця почуття відповідальності за виконувану роботу
ПР 15. Визначати показники якості технологічних процесів, машин та обладнання і вибирати методи їх визначення згідно з нормативною документацією.
ПР 17. Вибирати та застосовувати механізовані технології відповідно до агрокліматичних умов та обґрунтовувати технології за економічними та якісними критеріями.
ПР 20. Оцінювати роботу машин і засобів механізації аграрного виробництва за критеріями екологічності та ефективності природокористування. Розробляти заходи зі зниження негативного впливу сільськогосподарської техніки на екосистему.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань):
Перелік тем:
Тема 1. Законодавчі та організаційні основи інноваційних технологій.
Тема 2. Інноваційні інженерні технології в технічному сервісі автомобілів.
Тема 3. Інноваційні інженерні технології в технічному сервісі тракторів.
Тема 4. Інноваційні інженерні технології технічного сервісу сільськогосподарських робіт.
Тема 5. Інноваційні інженерні технології для забезпечення енергоефективності виробництва.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
Кафедра вищої та прикладної математики
Експлікаційні форми навчальних програм дисциплін вибіркової компоненти для студентів спеціальності
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Математичні методи і моделі в електротехніці
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Математичні методи і моделі в електротехніці |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики та інженерних наук і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.(ІК) Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу(ЗК 1.) |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 2 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | студент повинен знати основні поняття шкільного курсу математики і фізики, теоретичні основи електротехніки, повинен вміти:логічно, абстрактно мислити, аналізувати та синтезувати; робити елементарні перетворення алгебраїчних виразів;бачити функціональні залежності. |
Викладач | Коваль Тетяна Леонідівна |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Вищої та прикладної математики |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.
ПР08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.
Короткий зміст дисципліни
Перелік лекцій | |
Т1 | Математичні методи моделювання при обробці даних. Інтерполяція функцій. |
Т3 | Інтерполяція по Лагранжу. Інтерполяція по Ньютону. Розділені різниці. |
Т4 | Початкові поняття теорії ймовірностей. Ймовірнісні моделі надійності. |
Т5 | Повторні незалежні випробування. |
Т6 | Випадкові величини. Ймовірнісні моделі електричних навантажень. |
Т7 | Елементи математичної статистики. |
Т7 | Лінійні регресійні моделі. |
Т8 | Узагальнене рівняння стану в матричній формі. Вузлове рівняння стану в матричній формі. |
Т8 | Контурне рівняння стану електричних кіл в матричній формі. |
Т9 | Розрахунок усталених режимів розподільних мереж. Методи розв’язування рівнянь усталених режимів. |
Перелік лабораторних занять | |
Т2 | Апроксимація табличних функцій методом найменших квадратів. Екстраполяція та прогноз функції. |
Т3 | Інтерполяція табличних функцій з використанням формул Ньютона. |
Т4 | Застосування розподілу Пуассона для обчислення ймовірності збігу ввімкнення електроприладів великої групи. |
Т4 | Знаходження закону розподілу дискретної випадкової величини. |
Т5 | Знаходження числових характеристик неперервної випадкової величини. |
Т5 | Задача про оптимальний обхід маршруту з певною кількістю підстанцій. |
Т6 | Перевірка гіпотези по нормальний розподіл генеральної сукупності за критерієм Пірсона. |
Т7 | Рівняння регресії, знаходження коефіцієнтів регресії, побудова прямої регресії. |
Т8 | Визначення матриць узагальнених параметрів електричної мережі.. |
Т8 | Матричний метод розрахунку електричних кіл. |
Т9 | Матричний метод розрахунку роботи електричної мережи. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)*** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
ПР07,ПР08 , |
Лк1, Лк2, Лб1-Лб2, Ср1-2. | 10,0 | 16,0 |
Лк3, Лк4, Лк5, Лк 6, Лк 7, Лб 3–Лб 7, Ср3-Ср 7. | 10,0 | 16,0 | |
Лк 8,Лк 9, Лк 10, Лб 8-Лб 10, Ср 8-Ср 10. | 10 | 16 | |
МКР1 | 6 | 12 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
Кафедра електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології
Експлікаційні форми навчальних програм дисциплін вибіркової компоненти для студентів спеціальності
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Електричні апарати станцій і підстанцій
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Електричні апарати станцій і підстанцій |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Сукманюк Олена Миколаївна |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
ПР17. Розв’язувати складні спеціалізовані задачі з проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем, електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж.
Короткий зміст дисципліни
Перелік лекцій | |
Т1 | Вступ. Визначення електричного апарата. |
Т2 | Вимикачі змінного струму високої напруги. |
Т3 | Бакові масляні вимикачі. |
Т4 | Повітряні вимикачі. |
Т5 | Вакуумні вимикачі. |
Т6 | Роз’єднувачі, короткозамикачі, відділювачі. Блокування роз’єднувачів та вимикачів. |
Т7 | Трансформатори струму. |
Т8 | Трансформатори напруги. Ємнісні дільники напруги. |
Перелік практичних занять | |
Т1 | Вибір електричних апаратів вище 1 кВ. |
Т2 | Вакуумні вимикачі фірми (BB/TEL). |
Т3 | Вакуумні вимикачі ВБП-110. |
Т4 | Роз’єднувачі для внутрішньої та зовнішньої установки. |
Т5 | Автоматичні вимикачі. |
Т6 | Вибір трансформатора струму. |
Т7 | Вимірювальний трансформатор напруги. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 01,
РН 17 |
Лк1, Лк2, Ср1-Ср8 | 5,75 | 10,5 |
Лк3, Лк4, Лб.1-3, Ср9-Ср10 | 7,25 | 12,5 | |
Лк5, Лк6, Лб.4-5, Ср11-Ср15 | 7,75 | 12,5 | |
Лк7, Лк 8, Лб.6-7, Ср16-17 | 7,25 | 12,5 | |
МКР1 | 8 | 12 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Основи будови енергетичних об’єктів
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Основи будови енергетичних об’єктів |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики та інженерних наук і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.
ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК 6. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Гончаренко Юрій Павлович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.
ПР17. Розв’язувати складні спеціалізовані задачі з проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем, електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж.
Короткий зміст дисципліни
Перелік лекцій | |
Т1 | ВСТУП. ОСНОВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ |
Т2 | МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ОБЛАДНАННЯ |
Т3 | ВОДОГОСПОДАРСЬКІ СПОРУДИ.
Гідротехнічні споруди, їх класифікація, використання та призначення. Гідротехнічні споруди загального призначення. Водопідпірні, водозабірні, водопровідні, регуляційні, сполучені та водоскидні споруди. Спеціальні гідротехнічні споруди. Гідроенергетичні, воднотранспортні, водопровідні, каналізаційні, гідромеліоративні, рибогосподарські споруди. Класифікація гідротехнічних споруд за матеріалом, за способом будівництва, за умовами використання та за капітальністю будівництва. Гідровузли, їх елементи та компонування. Річкові воднотранспортні, енергетичні, водозабірні, водосховищні та комплексні гідровузли. Річкові низьконапірні гідровузли. Пригреблеві гідроелектростанції. Дериваційні гідровузли. Греблі. Рівні водосховища: нормальний підпертий рівень (НПР), форсований горизонт (ФГ) та горизонт мертвого об’єму (ГМО). Характерні об’єми водосховища: повний об’єм, корисний об’єм, резервний об’єм та мертвий об’єм. Земляні греблі. Спосіб будівництва та типи земляних гребель. Кам’янонакидні греблі. Бетонні греблі. Гравітаційні, аркові, контрфорсні та змішані. Інженерно-геологічні умови основ гідротехнічних споруд. Водопропускні споруди. Водоскиди, водозабори, водоспуски, водогасники. Будівлі й споруди гідроелектростанцій (ГЕС) та гідровузлів. Методи будівництва та спорудження машинних будівель ГЕС і гідровузлів. Секційний, суцільний, підводний та спеціальний метод. Споруди на меліоративних системах. Способи зрошення. Схема зрошувальної мережі. Склад осушувальних систем. Споруди осушувальної мережі. Споруди для водопостачання та каналізації. Водопровід. Господарськопитні, виробничі та протипожежні системи водопостачання. Схеми водопровідних мереж. Каналізація та каналізаційні мережі. Природні й штучні водні шляхи. Зовнішні й внутрішні водні шляхи. Судноплавні канали і споруди на них. Одяг судноплавних каналів. Споруди на судноплавних каналах. Порти та портові споруди. Акваторія, рейд, причальний фронт, територія порту і портові споруди. Захисні, берегоукріплювальні, причальні та ремонтні споруди |
Т4 | ПРОМИСЛОВІ Й ЦИВІЛЬНІ БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ
Класифікація промислових і цивільних будівель та споруд. Поняття «будівля» чи «споруда». Класифікація будівель та споруд залежно від матеріалів, з яких вони побудовані; класифікація за кількістю поверхів та за функціональним призначенням. Промислові будівлі та споруди. Цивільні (громадські) будівлі та споруди. Сільськогосподарські будівлі та споруди. Основні конструктивні елементи будівель та споруди й вимоги до них. Несучі конструктивні елементи, захисні конструктивні елементи, та ті елементи, що поєднують ці функції. Обов’язкові вимоги до будівель: функціональна (технологічна) доцільність, міцність і стійкість, довговічність, вогнестійкість, економічність та архітектурна виразність. Індустріалізація, типізація та уніфікація будівельного виробництва. Єдина модульна система в будівництві. Споруди цивільної оборони. Інженерно-геологічні вишукування для промислового і цивільного будівництва. |
Т5 | СПОРУДИ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
Теплові електростанції (ТЕС). Конденсаційні електростанції (КЕС). Теплоелектроцентралі (ТЕЦ). Основне обладнання ТЕЦ і КЕС. Промислові майданчики ТЕС. Атомні електростанції (АЕС). Схема отримання енергії на АЕС. Принципові схеми АЕС і типи енергетичних ядерних реакторів. Основні напрями в розвитку атомної енергетики. Водо-водяний енергетичний реактор (ВВЕР). Реактор великої потужності канальний (РВПК). Основні способи розташування ядерних реакторів. Особливості інженерно-геологічних вишукувань при виборі майданчиків ТЕС і АЕС. Основні типи фундаментів для ТЕС та для реакторів АЕС. |
Т6 | ЛІНІЙНІ СПОРУДИ ТА МОСТИ
Особливість лінійних споруд. Дороги. Автомобільні дороги: загальнодержавні, обласні, районні, місцеві та внутрішньогосподарські. Поперечний профіль й елементи конструкції автомобільної дороги. Залізничні дороги. Поперечний профіль залізничного полотна. Споруди на дорогах. Мости, труби під насипами, лотки, фільтруючі насипи, акведуки, дюкери, шляхопроводи, естакади та віадуки. Магістральні трубопроводи. Нафтопроводи, газопроводи, бензопроводи, продуктопроводи та водопроводи. Магістральні нафтопроводи. Класифікація нафтопроводів. Схема споруд магістрального нафтопроводу. Головні споруди, лінійна частина, проміжні насосні перекачувальні станції та кінцеві пункти. Магістральні газопроводи. Класифікація газопроводів. Схема споруд магістрального газопроводу. Газопровід з відгалуженнями та лупингами, головні споруди, компресорна станція, пункти контрольно-вимірювальної апаратури, ремонтно-експлуатаційна служба, лінійно-експлуатаційна служба, газорозподільна станція, підземні сховища газу, лінії зв’язку та електропередачі, установки електрозахисту газопроводу від корозії, допоміжні споруди. Специфічні особливості інженерних досліджень трас магістральних трубопроводів. Охоронні зони магістральних трубопроводів. Лінії електропередачі (ЛЕП). Склад основних елементів електричної мережі. Конструктивні елементи та основні параметри ЛЕП. Основні конструктивні елементи мосту. Основні системи мостів. Класифікація мостів за тривалістю служби, за матеріалами, за призначенням. за довжиною, за умовами роботи й пропускання суден. Інженерні дослідження для вибору місць і трас мостових переходів. |
Т7 | ТУНЕЛІ
Загальні відомості та класифікація тунелів. Схема перерізу тунелю. Транспортні тунелі. Гідротехнічні тунелі. Гірничопромислові тунелі. Тунелі міського господарства. Проектування тунелів. Визначення розмірів перерізу, вибір траси тунелю, типу облицювань та методів проходки. Способи проходки тунелів. Підземні способи проходки. Гірничі способи. Індустріальні способи проходки. Щитовий метод, кесонний метод, метод продавлювання та заморожування. Відкриті способи проходки. Вплив гірничого тиску та облицювання тунелів. Поняття про гірничий тиск та склепіння обвалення. Величина гірничого тиску. Тунельне облицювання, його призначення та типи. |
Т8 | ВПЛИВ ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ОХОРОНА ПРИ ВИКОНАННІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАНЬ, БУДІВНИЦТВІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД
Показники й фактори впливу інженерних споруд на навколишнє середовище. Непрямі, інтегральні та диференційні показників впливу будівель і споруд на навколишнє середовище. Фактори впливу, що майже не спостерігаються в природі до будівництва інженерних споруд. Вплив основних типів інженерних споруд на навколишнє природне середовище. Вплив гідротехнічних споруд, каналів, водосховищ, тунелів і підземних споруд, зрошувальних й осушувальних меліоративних споруд, теплових електростанцій, атомних електростанцій, дорожніх споруд, ліній електропередач та аеродромів. Основні заходи щодо охорони навколишнього природного середовища при інженерно-геологічних вишукуваннях, будівництві та експлуатації інженерних споруд. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю (іспит) – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Автоматизація технологічних процесів
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Автоматизація технологічних процесів |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики та інженерних наук і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: технологічні та наукові основи автоматизації сільськогосподарського виробництва, системи автоматизації, принципи автоматизації типових технологічних процесів, вміти складати і читати схеми автоматизації, що виконані на релейних та типових логічних елементах, досліджувати автоматичні системи управління, аналізувати роботу окремих елементів та автоматичної системи в цілому, налагоджувати автоматичну систему на заданий режим роботи, усувати можливі неполадки під час роботи системи, вибирати основні елементи автоматичних систем. |
Викладач | Коновалав Олександр Васильович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікаціі, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР 7. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік лекцій | |
Т1 | Загальні відомості про автоматизацію сільськогосподарського виробництва. |
Т2 | Автоматизація технологічних процесів в тваринництві і птахівництві. |
Т3 | Автоматизація кормовиробництва. |
Т4 | Автоматизація технологічних процесів у рільництві. |
Т5 | Автоматизація технологічних процесів у захищеному ґрунті. |
Т6 | Автоматизація сховищ с.-г. продукції. |
Т7 | Автоматизація енергопостачання. |
Т8 | Автоматизація ремонту с. г. техніки. |
Т9 | Системи централізованого контролю та автоматизованого керування. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Дослідження датчиків температури. |
Т2 | Дослідження автоматичних регуляторів. |
Т3 | Дослідження виконавчих пристроїв автоматики. |
Т4 | Дослідження схеми автоматизації баштової водонасосною установки. |
Т5 | Дослідження схеми автоматизації вентиляційної установки |
Т6 | Дослідження схеми автоматизації припливно-витяжної установки ПВУ – 4М. |
Т7 | Дослідження схеми автоматизації зволожувача повітря. |
Т8 | Дослідження схеми автоматизації гноєприбирального транспортера ТСН-160. |
Т9 | Дослідження схеми автоматизації доїльного агрегату. |
Т10 | Дослідження схеми автоматизації установки УФ опромінення. |
Т11 | Дослідження схеми автоматизації установки ІЧ обігріву. |
Т12 | Дослідження схеми автоматизації подрібнювача кормів ИРТ-Ф-80. |
Т13 | Дослідження схеми автоматизації плющилки зерна ПЗ-3А |
Т14 | Дослідження схеми автоматизації агрегату АПК-10А. |
Т15 | Дослідження схеми автоматизації кормоцеху КОРК-15. |
Т16 | Дослідження схеми автоматизації зерноочисної машини ОВС-25. |
Т17 | Дослідження схеми автоматизації елементного водонагрівника. |
Т18 | Дослідження схеми автоматизації котла-пароутворювача Д721 –А. |
Т19 | Дослідження схеми автоматизації електрокалорифера СФОА-100 2 17. |
Т20 | Дослідження схеми автоматизації холодильної установки ТХУ-14. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 7 | Лк1-2, Лб 1-3, Ср1-2 | 7 | 12 |
Лк3-4, Лб 4-6, Ср 3-4 | 7 | 12 | |
Лк5-6, Лб 7-8, Ср 5-6 | 7 | 12 | |
Лк7-8, Лб 9-15, Ср 7-8 | 7 | 12 | |
Лк9, Лб 16-20, Ср 9 | 6,5 | 9 | |
МКР1 | 0,5 | 1 | |
МКР2 | 1 | 2 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Апарати захисту і керування в енергетичних установках і системах
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Апарати захисту і керування в енергетичних установках і системах |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
5 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати основні положення теоретичних основ електротехніки, електричні машини |
Викладач | Сукманюк Олена Миколаївна |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПР03. Знати принципи роботи електричних машин, апаратів та автоматизованих електроприводів та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
Короткий зміст дисципліни
Перелік лекцій | |
Т1 | Вступ. Визначення електричного апарата. |
Т2 | Тема 2. (Т2) Електромеханічні явища в апаратах |
Т3 | Електрична дуга і пристрої гасіння дуги. |
Т4 | Котушки електромагнітів. |
Т5 | Нагрів і охолодження електричних апаратів. |
Т6 | Контакти в електричних ланцюгах. |
Т7 | Неавтоматичні комутаційні апарати розподільчих пристроїв. |
Т8 | Автоматичні комутаційні апарати. |
Т9 | Автоматичні повітряні вимикачі. |
Т10 | Електромагнітні реле. |
Перелік практичних занять | |
Т1 | Дослідження пристроїв захисного вимкнення, керованим диференційним струмом |
Т2 | Електромагніти. |
Т3 | Електричні контакти. |
Т4 | Неавтоматичні комутаційні апарати розподільчих пристроїв. |
Т5 | Плавкі запобіжники. |
Т6 | Автоматичні вимикачі. |
Т7 | Реле. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 03 | Лк1, Лк2, Лк3, Ср1-Ср8 | 5,75 | 10,5 |
Лк4, Лк5, Лк6, Пр1-3, Ср9-Ср10 | 7,25 | 12,5 | |
Лк7, Лк8, Пр4-5, Ср11-Ср15 | 7,75 | 12,5 | |
Лк9, Лк 10, Пр.6-7, Ср16-17 | 7,25 | 12,5 | |
МКР1 | 8 | 12 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Системи управління електроприводами
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Системи управління електроприводами |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики та інженерних наук і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: технологію виробництва, передачі та розподілу електричної енергії; задачі електропостачання агропромислового комплексу; будову, конструкцію і електричні схеми електроустановок систем електропостачання; режими роботи систем електропостачання та їх елементів; основні методи розрахунків параметрів і режимів електричних мереж та установок. |
Викладач | Коновалав Олександр Васильович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН-2: здатність вибирати засоби захисту і керування для електричних установок і систем;
РН-3: здатність проводити налагодження, діагностування і випробовування обладнання електроприводів;
РН-9: здатність виконувати розрахунки, креслення, пояснювальні записки, обґрунтування технічних рішень в ході проектування систем автоматизації електроприводів.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та лабораторних завдань)
Перелік лекцій | |
Т1 | Системи керування автоматичним пуском, реверсуванням та гальмуванням електропривода постійного струму та асинхронного електропривода. |
Т2 | Синтез схем автоматичного керування електроприводами на безконтактних логічних елементах. |
Т3 | Аналогові системи керування електроприводами постійного струму |
Т4 | Аналогові системи керування електроприводами постійного змінного струму |
Т5 | Мікропроцесорна система програмного керування. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Дослідження контакторів. |
Т2 | Дослідження захисних характеристик теплових реле та автоматичних вимикачів. |
Т3 | Дослідження тиристорного пускача. |
Т4 | Дослідження і налагодження схем керування трифазним асинхронним електродвигуном із короткозамкненим ротором. |
Т5 | Дослідження схем гальмування асинхронних електродвигунів. |
Т6 | Дослідження способів і схем обмеження пускових струмів і моментів асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором. |
Т7 | Дослідження і налагодження схем керування тришвидкісним електродвигуном. |
Т8 | Дослідження і налагодження типових схем керування трифазним асинхронним електродвигуном з блокіровками. |
Т9 | Дослідження і налагодження схем керування двигуном постійного струму паралельного збудження. |
Т10 | Дослідження і налагодження схем керування двигуном постійного струму послідовного збудження. |
Т11 | Дослідження електропривода з двигуном постійного струму незалежного збудження в системі генератор-двигун (Г-Д). |
Т12 | Дослідження показників регулювання системи тиристорний перетворювач напруги-двигун (ТПН-Д) |
Т13 | Дослідження асинхронного електропривода при живленні від перетворювача частоти |
Т14 | Ознайомлення з комп’ютерним моделюванням електропривода в системі MatLab |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН-2, РН-3, РН-9 | Лк1-2, Лб 1-2, Ср1-2 | 7 | 14 |
Лк3-4, Лб 3-13, Ср 3-11 | 20 | 28 | |
Лк12, Лб 12, Ср 12 | 6 | 12 | |
МКР1 | 1 | 2 | |
МКР2 | 1 | 2 | |
МКР3 | 1 | 2 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Системи електропостачання та енергозбереження
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Системи електропостачання та енергозбереження |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики та інженерних наук і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, лабораторні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 2 курс на основі молодшого бакалавра (спеціаліста) |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: технологію виробництва, передачі та розподілу електричної енергії; задачі електропостачання агропромислового комплексу; будову, конструкцію і електричні схеми електроустановок систем електропостачання; режими роботи систем електропостачання та їх елементів; основні методи розрахунків параметрів і режимів електричних мереж та установок. |
Викладач | Коновалав Олександр Васильович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік лекцій | |
Т1 | Загальні відомості про виробництво, передачу, розподіл та споживання електричної енергії. |
Т2 | Електричні навантаження сільськогосподарських споживачів |
Т3 | Розрахунок втрат потужності та електроенергії. |
Т4 | Надійність електропостачальних систем. |
Т5 | Економічність електропостачальних систем. |
Т6 | Вибір та розміщення підстанцій. |
Т7 | Зовнішнє електропостачання. |
Т8 | Внутрішнє електропостачання. Розподілення електроенергії напругою 10(6)кВ. |
Т9 | Внутрішнє електропостачання. Розподілення електроенергії напругою до 1000В. |
Т10 | Компенсація реактивної потужності. |
Т11 | Якість електричної енергії. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Використання і аналіз методів розрахунку електричних навантажень промислових підприємств |
Т2 | Розрахунок електричних навантажень в мережах напругою 0,38В |
Т3 | Визначення потужності та кількості трансформаторів понижувальних підстанцій |
Т4 | Визначення раціонального місце розташування ГПП |
Т5 | Розрахунок втрат електроенергії в елементах системи електропостачання |
Т6 | Розрахунок струмів КЗ в установках високої напруги |
Т7 | Вибір кількості і потужності трансформаторів цехових підстанцій |
Т8 | Розрахунок силових цехових електромереж |
Т9 | Розрахунок електричних мереж освітлювальних установок |
Т10 | Захист цехових електроприймачів напругою до 1000В |
Т11 | Розрахунок струмів КЗ в мережах напругою до 1000В |
Т12 | Вивчення методів заощадження електроенергії шляхом компенсації реактивної потужності |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 13 | Лк1, Лк2, Лаб. 1-2, Ср1-2 | 5,4 | 9 |
Лк3, Лк4, Лаб.3-4, Ср3-4 | 5,4 | 9 | |
Лк5, Лк6, Лаб.5-6, Ср5-6 | 5,4 | 9 | |
Лк7, Лк 8, Лаб.7-8, Ср7-8 | 5,4 | 9 | |
Лк 9, Лк 10, Лаб. 9-10, Ср. 9-10 | 5,4 | 9 | |
Лк 11, Лаб. 11-12, Ср. 11 | 5 | 11 | |
МКР1 | 4 | 4 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Системи електропостачання та енергозбереження
виробничих об’єктів
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Системи електропостачання та енергозбереження виробничих об’єктів |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики та інженерних наук і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, лабораторні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: технологію виробництва, передачі та розподілу електричної енергії; задачі електропостачання агропромислового комплексу; будову, конструкцію і електричні схеми електроустановок систем електропостачання; режими роботи систем електропостачання та їх елементів; основні методи розрахунків параметрів і режимів електричних мереж та установок. |
Викладач | Коновалав Олександр Васильович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікаціі, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік лекцій | |
Т1 | Загальні відомості про виробництво, передачу, розподіл та споживання електричної енергії. |
Т2 | Електричні навантаження сільськогосподарських споживачів |
Т3 | Розрахунок втрат потужності та електроенергії. |
Т4 | Надійність електропостачальних систем. |
Т5 | Економічність електропостачальних систем. |
Т6 | Вибір та розміщення підстанцій. |
Т7 | Зовнішнє електропостачання. |
Т8 | Внутрішнє електропостачання. Розподілення електроенергії напругою 10(6)кВ. |
Т9 | Внутрішнє електропостачання. Розподілення електроенергії напругою до 1000В. |
Т10 | Компенсація реактивної потужності. |
Т11 | Якість електричної енергії. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Використання і аналіз методів розрахунку електричних навантажень промислових підприємств |
Т2 | Розрахунок електричних навантажень в мережах напругою 0,38В |
Т3 | Визначення потужності та кількості трансформаторів понижувальних підстанцій |
Т4 | Визначення раціонального місце розташування ГПП |
Т5 | Розрахунок втрат електроенергії в елементах системи електропостачання |
Т6 | Розрахунок струмів КЗ в установках високої напруги |
Т7 | Вибір кількості і потужності трансформаторів цехових підстанцій |
Т8 | Розрахунок силових цехових електромереж |
Т9 | Розрахунок електричних мереж освітлювальних установок |
Т10 | Захист цехових електроприймачів напругою до 1000В |
Т11 | Розрахунок струмів КЗ в мережах напругою до 1000В |
Т12 | Вивчення методів заощадження електроенергії шляхом компенсації реактивної потужності |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 13 | Лк1, Лк2, Лаб. 1-2, Ср1-2 | 5,75 | 9,5 |
Лк3, Лк4, Лаб.3-4, Ср3-4 | 5,75 | 9,5 | |
Лк5, Лк6, Лаб.5-6, Ср5-6 | 5,75 | 9,5 | |
Лк7, Лк 8, Лаб.7-8, Ср7-8 | 5,75 | 9,5 | |
Лк 9, Лк 10, Лаб. 9-10, Ср. 9-10 | 5,75 | 9,5 | |
Лк 11, Лаб. 11-12, Ср. 11 | 5,75 | 9,5 | |
МКР1 | 1,5 | 3 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Теплоенергетичні установки і системи
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Теплоенергетичні установки і системи |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики та інженерних наук і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов. ЗК 6. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. СК 6. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов’язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
8 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: закони термодинаміки, застосування їх для аналізу роботи теплових машин, теплообмінників і теплоенергетичних установок. |
Викладач | Палійчук Володимир Костянтинович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
Знати принципи роботи біоенергетичних, вітроенергетичних, гідроенергетичних та сонячних енергетичних установок.
ПРН 17. Розв’язувати складні спеціалізовані задачі з проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем, електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік лекцій | |
Т1 | Енергетичне господарство промислового підприємства
1. Теплове споживання та теплове навантаження 2. Теплове навантаження опалення |
Т2 | Теплове навантаження вентиляції
1. Теплове навантаження кондиціонування повітря 2. Теплове навантаження гарячого водопостачання |
Т3 | Технологічне теплове навантаження
1. Теплоенергетика промислового підприємства |
Т4 | Вторинні енергоресурси промислових підприємств
1. Класифікація і загальна характеристика ВЕР 2. Кількісна характеристика ВЕР 3. Техніко-економічний розрахунок доцільності використання ВЕР |
Т5 | Напрямки використання ВЕР
1. Використання теплових ВЕР для теплопостачання 2. Енергетичні характеристики виробництва |
Т6 | Зміст і класифікація енергетичних характеристик
1. Структура і розробка енергетичних характеристик 2. Енергетичні характеристики поверхневих теплообмінників 3. Енергетична характеристика відцентрового нагнітача з електроприводом |
Т7 | Енергетична характеристика котлоагрегатів
1. Енергетичні характеристики парових турбін 2. Енергетичні баланси промислових підприємств 3. Характеристика і класифікація енергетичних балансів |
Т8 | Паливний баланс підприємства
1. Енергетичний баланс водяної системи теплопостачання 2. Енергетичний баланс парової системи теплопостачання 3. Побудування теплоенергетичної системи ПП 4. Побудування ТЕС ПП на етапі проектування підприємства 5. Побудування ТЕС ПП на діючому підприємстві |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 17 | Лк1-2, Лб 1-3, Ср1-2 | 7 | 12 |
Лк3-4, Лб 4-6, Ср 3-4 | 7 | 12 | |
Лк5-6, Лб 7-8, Ср 5-6 | 7 | 12 | |
Лк7-8, Лб 9-13, Ср 7-8 | 7 | 12 | |
Лк9, Лб 16-20, Ср 9 | 6,5 | 9 | |
МКР1 | 0,5 | 1 | |
МКР2 | 1 | 2 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ ТА СИСТЕМИ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Основи релейного захисту та автоматики |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Гончаренко Юрій Павлович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПРН01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
ПРН07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному
та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.
ПРН08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.
ПРН10.Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.
ПРН17. Розв’язувати складні задачі з проектування електричних систем, електричних станцій та підстанцій, електричних мереж.
ПРН19. Застосовувати придатні методи для зменшення втрат електроенергії при її транспортуванні та використанні.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та лабораторних завдань)
Перелік лекцій | |
Т1 | Конструкції ліній електропередачі. |
Т2 | Схеми заміщення ліній електропередач. |
Т3 | Схеми заміщення трансформаторів та автотрансформаторів. |
Т4 | Задання навантажень при розрахунках режимів електричних мереж і систем. |
Т5 | Розрахунок режиму ліній електропередачі при заданому струмові навантаження. |
Т6 | Розрахунок режиму електричної мережі по заданій потужності навантаження. |
Т7 | Розрахунок режиму замкнених мереж. |
Т8 | Несиметрія та несинусоїдальність в електричних мережах та способи її усунення. |
Т9 | Вибір варіанту мереж з урахуванням надійності та номінальної напруги. |
Т10 | Визначення перетину проводів і кабелів по економічній щільності струму та економічному інтервалу. |
Т11 | Перевірка та вибір перетину проводів і кабелів по умовах допустимого нагріву. |
Т12 | Рівняння проводу. Критична довжина прольоту. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Дослідження зміни параметрів заміщення повітряних і кабельних ліній електропередачі. |
Т2 | Дослідження параметрів заміщення трансформаторів та автотрансформаторів. |
Т3 | Задання навантажень при розрахунках режимів електричних мереж і систем. |
Т4 | Дослідження та розрахунок режиму електричної мережі по заданій потужності навантаження. |
Т5 | Дослідження параметрів усталених режимів роботи та втрат потужності в повітряних та кабельних лініях. |
Т6 | Дослідження параметрів усталених режимів роботи та втрат потужності в трансформаторах та автотрансформаторах. |
Т7 | Дослідження втрат напруги в лініях електропередачі. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням. |
Т8 | Дослідження та розрахунки параметрів замкнених ліній. |
Т9 | Дослідження мережі з урахуванням надійності та номінальної напруги. |
Т10 | Визначення перетину проводів і кабелів по економічній щільності струму та економічному інтервалу. |
Т11 | Дослідження вибору перетину проводів і кабелів по умовах допустимого нагріву. |
Т12 | Вибір апаратів захисту мережі від перегріву. |
Т13 | МКР |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
ПРН01 | Лк1,Лк2,Лк6,Лк8,Лк10-12, Лб1-2, Лб5 Лб4, Ср1-7, Ср2. | 10,5 | 16,5 |
ПРН07 | Лк3, Лк4, Лк11,Лб3,Лб10, Ср14-16 | 8,5 | 14,5 |
ПРН08 | Лк9, Лк7, Лб10-12 | 3,5 | 7,0 |
ПРН10 | Лк 9, Лб9, Ср9-Ср13 | 2 | 3 |
ПРН17 | Лк 7, Лб 8, Ср8 | 2 | 3 |
ПРН19 | Лб 5-Лб7, Ср7 | 2 | 4 |
РН14, РН41, РН46 | МКР1 | 7,5 | 12 |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ ТА СИСТЕМИ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Основи релейного захисту та автоматики |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр(СТН) 2 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Гончаренко Юрій Павлович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПРН01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
ПРН07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.
ПРН08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.
ПРН10. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.
ПРН17. Розв’язувати складні задачі з проектування електричних систем, електричних станцій та підстанцій, електричних мереж.
ПРН19. Застосовувати придатні методи для зменшення втрат електроенергії при її транспортуванні та використанні
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та лабораторних завдань)
Перелік лекцій | |
Т1 | Конструкції ліній електропередачі. |
Т2 | Схеми заміщення ліній електропередач. |
Т3 | Схеми заміщення трансформаторів та автотрансформаторів. |
Т4 | Задання навантажень при розрахунках режимів електричних мереж і систем. |
Т5 | Розрахунок режиму ліній електропередачі при заданому струмові навантаження. |
Т6 | Розрахунок режиму електричної мережі по заданій потужності навантаження. |
Т7 | Розрахунок режиму замкнених мереж. |
Т8 | Несиметрія та несинусоїдальність в електричних мережах та способи її усунення. |
Т9 | Визначення перетину проводів і кабелів по економічній щільності струму та економічному інтервалу. |
Т10 | Перевірка та вибір перетину проводів і кабелів по умовах допустимого нагріву. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Дослідження зміни параметрів заміщення повітряних і кабельних ліній електропередачі. |
Т2 | Дослідження параметрів заміщення трансформаторів та автотрансформаторів. |
Т3 | Задання навантажень при розрахунках режимів електричних мереж і систем. |
Т4 | Дослідження та розрахунок режиму електричної мережі по заданій потужності навантаження. |
Т5 | Дослідження параметрів усталених режимів роботи та втрат потужності в повітряних та кабельних лініях. |
Т6 | Дослідження параметрів усталених режимів роботи та втрат потужності в трансформаторах та автотрансформаторах. |
Т7 | Дослідження втрат напруги в лініях електропередачі. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням. |
Т8 | Дослідження та розрахунки параметрів замкнених ліній. |
Т9 | Розрахунок та вибір найвигіднішого коефіцієнта трансформації |
Т10 | Дослідження способів регулювання напруги в електричних мережах |
Т11 | Дослідження мережі з урахуванням надійності та номінальної напруги. |
Т12 | Визначення перетину проводів і кабелів по економічній щільності струму та економічному інтервалу. |
Т13 | Дослідження вибору перетину проводів і кабелів по умовах допустимого нагріву. |
Т14 | Вибір апаратів захисту мережі від перегріву. |
Т15 | МКР |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
ПРН01 | Лк1,Лк2,Лк6,Лк8,Лк10-12, Лб1-2, Лб5 Лб4, Ср1-7, Ср2,Лб14 | 10,5 | 16,5 |
ПРН07 | Лк3, Лк4, Лк11,Лб3,Лб10, Ср14-19, Лб.13 | 8,5 | 14,5 |
ПРН08 | Лк9, Лк7, Лб11-12 | 3,5 | 7,0 |
ПРН10 | Лк 9, Лб9, Ср9-Ср13 | 2 | 3 |
ПРН17 | Лк 7, Лб 8, Ср8 | 2 | 3 |
ПРН19 | Лб 5-Лб7, Ср7 | 2 | 4 |
РН17, РН19, | МКР | 7,5 | 12 |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Перспективні технології нетрадиційної та відновлювальної енергетики
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Перспективні технології нетрадиційної та відновлювальної енергетики |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 6. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. СК 10. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
5 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: концептуальні знання, набуті
у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень |
Викладач | Ярош Ярослав Дмитрович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
Знати принципи роботи біоенергетичних, вітроенергетичних, гідроенергетичних та сонячних енергетичних установок.
Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.
Короткий зміст дисципліни
Перелік тем дисципліни | |
Т1 | Сучасні технології виробництва електричної енергії. Альтернативні технології. |
Т2 | Класифікація і призначення альтернативних технологій виробництва електричної енергії. |
Т3 | Фотоенергетика. Сонячна теплоенергетика.
Методи отримання електроенергії за рахунок використання сонячних фотоперетворювачів. Принцип дії сонячних фотоперетворювачів, сучасні технології отримання матеріалів для сонячних фотоелементів. Основні технічні та економічні показники фотоенергетичного обладнання. Сонячні електростанції. Класифікація, принцип дії та області застосування сонячних колекторів. Системи гарячого теплопостачання та опалення за рахунок сонячної енергії |
Т4 | Методи та засоби перетворення вітрової енергії.
Вітроенергетична установка. Вітродвигун. Класифікація обладнання, основні технічні та економічні показники. |
Т5 | Методи та засоби освоєння енергії довкілля. Теплові насоси.
Методи та засоби освоєння енергії довкілля Основні техніко-економічні показники теплових насосів та області їх застосування. Класифікація теплових насосів. Конструкції теплових насосів. Напрями використання теплових насосів. |
Т6 | Системи акумулювання енергії відновлюваних джерел.
Методи підвищення ефективності застосування відновлюваних джерел енергії. Системи акумулювання енергії відновлюваних джерел. Класифікація акумуляторів енергії. Електрохімічні, теплові, інерційні акумулятори. Системи акумулювання електричної енергії. Системи акумулювання теплової енергії. |
Т7 | Основні сучасні технології та обладнання з переробки біомаси.
Пряме спалювання біомаси в атмосфері повітря. Піроліз біомаси. Газифікація біомаси. |
Т8 | Технології виробництва олії та дизельного біопалива.
Основні етапи виробництва рослинної олії. Промислова технологія виробництва олії. Агропромислова технологія виробництва дизельного біопалива. Технічне забезпечення виробництва дизельного біопалива. Основні властивості дизельного біопалива на основі рослинних олій як моторного палива. |
Т9 | Основи біотехнологічного процесу отримання біоетанолу.
Приймання сировини. Очищення сировини. Подрібнення зерна. Приготування замісу. Термоферментивна обробка замісів. Оцукрування (гідроліз) розвареної маси. Культивування дріжджів. Зброджування сусла. Виділення спирту (перегонка) та його ректифікація. Зневоднення і денатурація. |
Т10 | Комбіновані енергетичні системи на основі відновлюваних джерел.
Комбіновані енергосистеми традиційної та відновлюваної енергетики. Автономна комбінована енергосистема. Перспективи впровадження комбінованих енергосистем на основі відновлюваних джерел енергії та систем акумулювання. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 7 | Лк1-2, Пр 1-3, Ср1-2 | 7 | 12 |
Лк3-4, Пр 4-6, Ср 3-4 | 7 | 12 | |
Лк5-6, Пр 7-8, Ср 5-6 | 7 | 12 | |
Лк7-8, Пр 9-10, Ср 7-8 | 7 | 12 | |
Лк 9-10 Пр11-12, Ср 9 | 6,5 | 9 | |
МКР1 | 0,5 | 1 | |
МКР2 | 1 | 2 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ОСНОВИ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ ТА АВТОМАТИКИ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Основи релейного захисту та автоматики |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
8 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Гончаренко Юрій Павлович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПРН01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
ПРН02. Знати і розуміти теоретичні основи метрології та електричних вимірювань, принципи роботи пристроїв автоматичного керування, релейного захисту та автоматики, мати навички здійснення відповідних вимірювань і використання зазначених пристроїв для вирішення професійних завдань.
ПРН07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному
та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)………………………………
Перелік лекцій | |
Т1 | Призначення та вимоги до пристроїв РЗА. |
Т2 | Первинні вимірювальні перетворювачі струму та способи їх з’єднання. |
Т3 | Максимальний струмовий захист (МСЗ). |
Т4 | Направлені струмові захисти. |
Т5 | Захист від коротких замикань на землю в мережах з глухозаземленою нейтраллю. |
Т6 | Захист від однофазних коротких замикань на землю в мережах з ізольованою нейтраллю. |
Т7 | Струмова відсічка. |
Т8 | Диференційні захисти. |
Т9 | Дистанційний захист. |
Т10 | Призначення та види протиаварійної автоматики. Принцип дії і засоби протиаварійної автоматики. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Дослідження уставки витримки часу реле РТ-80 |
Т2 | Аналіз та дослідження роботи трансформаторів струму. Розрахунок ВАХ ТС. |
Т3 | Дослідження та розрахункова перевірка придатності ТС по величині їх похибки. |
Т4 | Аналіз та дослідження МСЗ з незалежною витримкою часу електричних мереж 35 кВ. |
Т5 | Аналіз та розрахунок МСЗ та струмової відсічки в електричних мережах 10 кВ. |
Т6 | Дослідження та розрахунки струмів спрацювання та коефіцієнта чутливості при струмових захистах нульової послідовності електричних мереж. |
Т7 | Розрахунок схеми заміщення та струмів короткого замикання розподільчих мереж 10 кВ. |
Т8 | Аналіз та розрахунок ступеневого струмового захисту мереж 110 кВ. |
Т9 | Аналіз та розрахунки МСЗ в мережах з двостороннім живленням |
Т10 | Аналіз та дослідження параметрів максимального струмового захисту та струмової відсічки трансформаторів 6(10)/0,4(0,23) кВ. |
Т11 | Дослідження диференційного струмового захисту двох обмоткового трансформатора. |
Т12 | Аналіз та розрахунки захисту асинхронних двигунів від коротких замикань обмоток статора та мінімальної напруги. |
Т13 | Аналіз та дослідження захисту електричних мереж напругою до 1 кВ плавкими запобіжниками. |
Т14 | Аналіз та дослідження захисту електричних мереж автоматичними вимикачами. |
Т15 | Дослідження захисту електричних мереж по картам селективності. |
Т16 | МКР |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
ПРН01 | Лк5, Лк6, Лб6-7, Ср3. | 6,5 | 11 |
ПРН02 | Лк1-4, Лк7-8, Лк9, Лб1-5, Лб9, Ср1, Ср2,Ср4, Ср5 | 12,5 | 21,0 |
ПРН07 | Лк10, Лб10-14, Ср 6 | 10,0 | 16,1 |
ПРН02,ПРН07, | МКР1 | 7,0 | 11,9 |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Основи релейного захисту та автоматики |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Гончаренко Юрій Павлович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПРН01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
ПРН07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному
та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.
ПРН08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.
ПРН10.Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.
ПРН17. Розв’язувати складні задачі з проектування електричних систем, електричних станцій та підстанцій, електричних мереж.
ПРН19. Застосовувати придатні методи для зменшення втрат електроенергії при її транспортуванні та використанні.
Короткий зміст дисципліни
Перелік лекцій | |
Т1 | Величини які характеризують електричні навантаження. |
Т2 | Розрахункове навантаження та методи його визначення. |
Т3 | Розрахунок втрат електроенергії в мережах 10(6) кВ. |
Т4 | Розрахунок втрат електроенергії в низьковольтних мережах 0,4 кВ. |
Т5 | Надійність систем електропостачання. Збитки від перерв електропостачання. |
Т6 | Техніко-економічний порівняльний аналіз варіантів розподілу електроенергії в системах зовнішнього електропостачання промислових підприємств. |
Т7 | Вибір та розміщення трансформаторів ГПП. Навантажувальна здатність трансформаторів. |
Т8 | Вибір та розміщення трансформаторів цехових ТП. |
Т9 | Схеми заводських мереж 10(6)кВ. Вибір кабелів. |
Т10 | Вибір провідників та комутаційної захисної апаратури цехових мереж. |
Т11 | Пристрої компенсації реактивної потужності та їх вибір. |
Т12 | Показники якості електроенергії. |
Т13 | Розрахунок заземлюючого пристрою. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Визначення розрахункових навантажень промислового підприємства. |
Т2 | Визначення розрахункових навантажень селища. |
Т3 | Розрахунок втрат електроенергії в заводській мережі. |
Т4 | Розрахунок та порівняння надійності систем електропостачання. |
Т5 | Розрахунок збитків від перерви електропостачання в заводській мережі. |
Т6 | Техніко-економічний аналіз електропостачальних систем. |
Т7 | Порівняння ефективності спорудження ГПП. |
Т8 | Розрахунок та вибір трансформаторів ГПП. |
Т9 | Розрахунок та вибір трансформаторів цехової ТП. |
Т10 | Побудова картограми електричних навантажень промислового підприємства. |
Т11 | Розрахунок та вибір кабелів для живлення ТП. |
Т12 | Розрахунок струмів КЗ в мережах напругою вище 1000 В. |
Т13 | Розрахунок та вибір високовольтних вимикачів. |
Т14 | Розрахунок та вибір комутаційно-захисної апаратури цехової мережі. |
Т15 | Розрахунок та вибір пристроїв компенсації реактивної потужності. |
Т16 | Розрахунок відхилення напруги на ГПП підприємства. |
Т17 | Розрахунок втрат навантаження в лініях живлення високовольтних електроприймачів. |
Т18 | Розрахунок заземлюючого пристрою виробничого цеху промислового підприємства. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
ПРН01 | Лк1,Лк2,Лк6,Лк8,Лк10-12, Лб1-2, Лб5 Лб4, Ср1-3, Ср2. | 10,5 | 16,5 |
ПРН07 | Лк3, Лк4, Лк11,Лб3,Лб10, Ср4-6 | 8,5 | 14,5 |
ПРН08 | Лк9, Лк7, Лб10-12 | 3,5 | 7,0 |
ПРН10 | Лк 9, Лб9, Ср9 | 2 | 3 |
ПРН17 | Лк 7, Лб 8,13,14, Ср8 | 2 | 3 |
ПРН19 | Лб 5-Лб7, Ср7 | 2 | 4 |
РН17, РН19 | Лб16-18 | 7,5 | 12 |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Основи релейного захисту та автоматики |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр(СТН) 2 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Гончаренко Юрій Павлович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПРН01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
ПРН07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному
та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.
ПРН08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.
ПРН10.Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.
ПРН17. Розв’язувати складні задачі з проектування електричних систем, електричних станцій та підстанцій, електричних мереж.
ПРН19. Застосовувати придатні методи для зменшення втрат електроенергії при її транспортуванні та використанні.
Короткий зміст дисципліни
Перелік лекцій | |
Т1 | Величини які характеризують електричні навантаження. |
Т2 | Розрахункове навантаження та методи його визначення. |
Т3 | Розрахунок втрат електроенергії в мережах 10(6) кВ. |
Т4 | Розрахунок втрат електроенергії в низьковольтних мережах 0,4 кВ. |
Т5 | Надійність систем електропостачання. Збитки від перерв електропостачання. |
Т6 | Техніко-економічний порівняльний аналіз варіантів розподілу електроенергії в системах зовнішнього електропостачання промислових підприємств. |
Т7 | Вибір та розміщення трансформаторів ГПП. Навантажувальна здатність трансформаторів. |
Т8 | Вибір та розміщення трансформаторів цехових ТП. |
Т9 | Схеми заводських мереж 10(6)кВ. Вибір кабелів. |
Т10 | Вибір провідників та комутаційної захисної апаратури цехових мереж. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Визначення розрахункових навантажень промислового підприємства. |
Т2 | Визначення розрахункових навантажень селища. |
Т3 | Розрахунок втрат електроенергії в заводській мережі. |
Т4 | Розрахунок та порівняння надійності систем електропостачання. |
Т5 | Розрахунок збитків від перерви електропостачання в заводській мережі. |
Т6 | Техніко-економічний аналіз електропостачальних систем. |
Т7 | Порівняння ефективності спорудження ГПП. |
Т8 | Розрахунок та вибір трансформаторів ГПП. |
Т9 | Розрахунок та вибір трансформаторів цехової ТП. |
Т10 | Побудова картограми електричних навантажень промислового підприємства. |
Т11 | Розрахунок та вибір кабелів для живлення ТП. |
Т12 | Розрахунок струмів КЗ в мережах напругою вище 1000 В. |
Т13 | Розрахунок та вибір високовольтних вимикачів. |
Т14 | Розрахунок та вибір комутаційно-захисної апаратури цехової мережі. |
Т15 | Розрахунок відхилення напруги на ГПП підприємства. |
Т16 | Розрахунок заземлюючого пристрою виробничого цеху промислового підприємства. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
ПРН01 | Лк1,Лк2,Лк6,Лк8,Лк10-12, Лб1-2, Лб5 Лб4, Ср1-3, Ср2. | 10,5 | 16,5 |
ПРН07 | Лк3, Лк4, Лк11,Лб3,Лб10, Ср4-6 | 8,5 | 14,5 |
ПРН08 | Лк9, Лк7, Лб10-12 | 3,5 | 7,0 |
ПРН10 | Лк 9, Лб9, Ср9-12 | 2 | 3 |
ПРН17 | Лк 7, Лб 8,13, Ср8,Ср13 | 2 | 3 |
ПРН19 | Лб 5-Лб7, Ср7 | 2 | 4 |
РН17, РН19 | Лб15,16 | 7,5 | 12 |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Системи відновлювального енергопостачання
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Системи відновлювального енергопостачання |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність особи розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 5. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). ЗК 10. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ФК 13. Здатність розроблення комплексних заходів з діагностування і технічного обслуговування механіко-технологічних систем та спеціальних будівель і споруд. Здатність до адаптації систем автоматизованого проектування (АСУП) для реалізації спеціальних конструкторських задач. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальна |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень |
Викладач | Ярош Ярослав Дмитрович |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1) Знання і розуміння засад технологічних, фундаментальних та інженерних наук, що лежать в основі галузевого машинобудування відповідної галузі.
РН 5) Аналізувати інженерні об’єкти, процеси та методи.
Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.
Короткий зміст дисципліни
Перелік тем дисципліни | |
Т1 | Сучасні технології виробництва електричної енергії. Альтернативні технології. |
Т2 | Класифікація і призначення альтернативних технологій виробництва електричної енергії. |
Т3 | Фотоенергетика. Сонячна теплоенергетика.
Методи отримання електроенергії за рахунок використання сонячних фотоперетворювачів. Принцип дії сонячних фотоперетворювачів, сучасні технології отримання матеріалів для сонячних фотоелементів. Основні технічні та економічні показники фотоенергетичного обладнання. Сонячні електростанції. Класифікація, принцип дії та області застосування сонячних колекторів. Системи гарячого теплопостачання та опалення за рахунок сонячної енергії |
Т4 | Методи та засоби перетворення вітрової енергії.
Вітроенергетична установка. Вітродвигун. Класифікація обладнання, основні технічні та економічні показники. |
Т5 | Методи та засоби освоєння енергії довкілля. Теплові насоси.
Методи та засоби освоєння енергії довкілля Основні техніко-економічні показники теплових насосів та області їх застосування. Класифікація теплових насосів. Конструкції теплових насосів. Напрями використання теплових насосів. |
Т6 | Системи акумулювання енергії відновлюваних джерел.
Методи підвищення ефективності застосування відновлюваних джерел енергії. Системи акумулювання енергії відновлюваних джерел. Класифікація акумуляторів енергії. Електрохімічні, теплові, інерційні акумулятори. Системи акумулювання електричної енергії. Системи акумулювання теплової енергії. |
Т7 | Основні сучасні технології та обладнання з переробки біомаси.
Пряме спалювання біомаси в атмосфері повітря. Піроліз біомаси. Газифікація біомаси. |
Т8 | Технології виробництва олії та дизельного біопалива.
Основні етапи виробництва рослинної олії. Промислова технологія виробництва олії. Агропромислова технологія виробництва дизельного біопалива. Технічне забезпечення виробництва дизельного біопалива. Основні властивості дизельного біопалива на основі рослинних олій як моторного палива. |
Т9 | Основи біотехнологічного процесу отримання біоетанолу.
Приймання сировини. Очищення сировини. Подрібнення зерна. Приготування замісу. Термоферментивна обробка замісів. Оцукрування (гідроліз) розвареної маси. Культивування дріжджів. Зброджування сусла. Виділення спирту (перегонка) та його ректифікація. Зневоднення і денатурація. |
Т10 | Комбіновані енергетичні системи на основі відновлюваних джерел.
Комбіновані енергосистеми традиційної та відновлюваної енергетики. Автономна комбінована енергосистема. Перспективи впровадження комбінованих енергосистем на основі відновлюваних джерел енергії та систем акумулювання. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Електротехніка та електроніка
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Електротехніка та електроніка |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 5. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗК 10. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. ФК 8. Здатність приймати ефективні рішення щодо вибору конструкційних матеріалів, обладнання, процесів та поєднувати теорію і практику для розв’язування інженерного завдання. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 2 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень |
Викладач | Войцицький Анатолій Павлович |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1) Знання і розуміння засад технологічних, фундаментальних та інженерних наук, що лежать в основі галузевого машинобудування відповідної галузі.
Короткий зміст дисципліни
Перелік тем дисципліни | |
Т1 | Вступ. Предмет та мета курсу, основні розділи. Поняття про джерела та приймачі електричної енергії. Найпростіше електричне коло. Режими роботи електричних кіл. Вимірювання електричних величин. Похибки вимірювань. |
Т2 | Електричні кола постійного струму. Основні закони електричних кіл. Потужність електричного струму. Рівняння енергетичного балансу в колах постійного струму. |
Т3 | Основні методи розрахунку складних лінійних електричних кіл постійного струму. Метод еквівалентних перетворень. Принцип і метод накладання в лінійних електричних колах. Метод законів Кірхгофа. Метод контурних струмів. |
Т4 | Електричні кола змінного струму. Переваги використання електричної енергії змінного струму. Форми подання синусоїдальних електричних величин. Основні співвідношення в колах змінного струму. |
Т5 | Розрахунок електричного кола з послідовним з’єднанням елементів. Побудова векторних діаграм. Трикутник опорів. Резонанс напруг. Розрахунок електричного кола з паралельним з’єднанням елементів. Резонанс струмів. Активна, реактивна та повна потужність, трикутник потужностей. Баланс потужностей у колах змінного струму. Коефіцієнт потужності. |
Т6 | Трифазні системи змінного струму. Основні переваги. Способи з’єднання фаз джерел та приймачів. З’єднання за схемою “зірка” з нульовим проводом та без нього. |
Т7 | Трифазні кола, з’єднані за схемою “трикутник”. Основні співвідношення між лінійними і фазними струмами та напругами. Активна, реактивна та повна потужність в трифазних системах змінного струму. |
Т8 | Основні поняття та величини, що характеризують магнітне поле. Магнітне поле провідника зі струмом. Робота електромагнітних сил. Взаємодія провідників зі струмом. Закон повного струму, перший та другий окремі випадки. Феромагнітні речовини. Крива намагнічування та петля гістерезису феромагнітних матеріалів. |
Т9 | Закон електромагнітної індукції. Потокозчеплення та індуктивність котушок. Явище самоіндукції та взаємоіндукції. Взаємна індуктивність котушок. Нерозгалужені та розгалужені магнітні кола. Магнітозв’язані електричні кола. |
Т10 | Класифікація, будова трансформаторів. Принцип роботи однофазного трансформатора. Основні співвідношення. Схема заміщення та векторна діаграма. |
Т11 | Електричні машини. Класифікація. Машини постійного струму. Призначення, будова та принцип дії генераторів та двигунів постійного струму. |
Т12 | Синхронні та асинхронні машини. Призначення, будова та принцип дії синхронного трифазного генератора. Робота синхронного генератора в режимі холостого ходу та під навантаженням. . Трифазні асинхронні двигуни. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Теорія автоматичного управління
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Теорія автоматичного управління |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ФК 1. Здатність застосовувати типові аналітичні методи та комп’ютерні програмні засоби для розв’язування інженерних завдань галузевого машинобудування, ефективні кількісні методи математики, фізики, інженерних наук, а також відповідне комп’ютерне програмне забезпечення для розв’язування інженерних задач галузевого машинобудування. ФК 3. Здатність застосовувати фундаментальні наукові факти, концепції, теорії, принципи для розв’язування професійних задач і практичних проблем галузевого машинобудування. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр 3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень |
Викладач | Войцицький Анатолій Павлович |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 7) Готувати виробництво та експлуатувати вироби, застосовуючи автоматичні системи підтримування життєвого циклу.
РН 12) Застосовувати засоби технічного контролю для оцінювання параметрів об’єктів і процесів у галузевому машинобудуванні.
РН 14) Розробляти деталі та вузли машин із застосуванням систем автоматизованого проектування.
Короткий зміст дисципліни
Перелік тем дисципліни | |
Т1 | Основні поняття ТАК.
Предмет і завдання курсу. Місце ТАУ в системі наук. Сутність автоматичного керування. Основні визначення. Цілі автоматичного управління. Принципи автоматичного управління. Види впливів на САК. Режими роботи САК. Вимоги до САК. Класифікація САК. Узагальнена функціональна схема САК. Приклади САК. |
Т2 | Математичний опис САК.
Математичний опис в змінних вхід – вихід. Стандартна форма запису диференціальних рівнянь САК. Операційний метод опису лінійних САК. Основні властивості перетворення Лапласа. Передаточна функція. Властивості і особливості передаточної функції. Лінеаризація рівнянь САК. Математичний опис САК в змінних стану. Стандартна форма запису рівнянь стану. Структурні схеми САК. Позначення в структурних схемах. Передавальні функції типових з’єднань ланок. Додаткові правила перетворення структурних схем. Визначення передавальних функцій замкнутої САК по її структурній схемі. |
Т3 | Характеристики САК.
Часові характеристики. Частотні характеристики. Логарифмічні частотні характеристики. Співвідношення взаємозв’язку характеристик САК між собою і передавальною функцією. |
Т4 | Типові ланки САК і їх характеристики.
Пропорційна ланка. Інтегруюча ланка. Диференціююча ланка. Аперіодична ланка першого порядку. Форсуюча ланка. Коливальна ланка. Ланка з запізненням. Стійкість САК. Поняття, види і загальна умова стійкості. Алгебраїчні критерії стійкості. Частотні критерії стійкості. Критерій Михайлова. Критерій Найквіста. Визначення стійкості по логарифмічних частотних характеристиках. Порівняльна оцінка критеріїв стійкості. Запаси стійкості. Вплив величини передавального коефіцієнта розімкненого контура САК на її стійкість в замкнутому стані. Якість САК. Точність роботи САК в сталих режимах. Метод коефіцієнтів помилок. Точність роботи САК в перехідних режимах. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторно-практичним роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Економіка і організація енергетичної служби
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Економіка і організація енергетичної служби |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики та інженерних наук і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.
ЗК 2. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК6. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр (4 курс) |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
7 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен мати змістовну різнобічну інженерну підготовку, яка включає вивчення дисциплін електротехнічного, теплотехнічного, економічного та інформаційно-комунікаційного профілів. |
Викладач | Кухарець Микола Миколайович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПРН19. Застосовувати придатні емпіричні і теоретичні методи для зменшення втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)………………………………
Перелік лекцій | |
Т1 | Структура і тенденції розвитку енергетики України. |
Т2 | Загальні вимоги до організації енергетичної служби в системі управління підприємством |
Т3 | Організація енергетичного господарства на підприємстві |
Т4 | Організація забезпечення підприємств паливно-енергетичними ресурсами |
Т5 | Методичні засади визначення норм втрат паливно-енергетичних ресурсів |
Т6 | Енергетичний баланс підприємства |
Т7 | Робота енергетичної служби підприємств в напрямку енергозбереженні |
Т8 | Показники для оцінки ефективності роботи енергетичної служби |
Перелік практичних занять | |
Т1 | Аналіз споживання енергоресурсів в Україні |
Т2 | Розробка «Положення про енергетичну службу підприємства» |
Т3 | Розробка посадових інструкцій працівників енергетичної служби підприємства |
Т4 | Побудова організаційної та управлінської структур енергетичної служби підприємства |
Т5 | Аналіз споживання енергоресурсів |
Т6 | Визначення втрат енергоресурсів підприємства |
Т7 | Розрахунок потреби підприємства в електричній енергії |
Т8 | Розрахунок втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні |
Т9 | Оплата електроенергії за різними тарифами |
Т10 | Енергетичний баланс підприємства |
Т11 | Забезпечення діяльності підприємства альтернативними джерелами енергії |
Т12 | Розрахунок ефективності заходів з енергозбереження підприємства |
Т13 | Розрахунок показників ефективності використання енергетичних ресурсів виробничих підприємств |
Т14 | Економічна оцінка рівня енергетичної безпеки підприємств |
Т15 | Показники оцінки ефективності результатів роботи енергетичної служби підприємства |
Т16 | Розробка системи заходів по удосконаленню роботи енергетичної служби підприємства |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
ПРН 19 | Лк1-3, Лб 1-4, Ср1-2 | 9 | 12 |
Лк4-5, Лб 5-9, Ср 3-4 | 9 | 12 | |
Лк6-7, Лб 10-12, Ср 5-8 | 9 | 12 | |
Лк8, Лб 13-16, Ср 9-12 | 9 | 12 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
Експлікаційні форми навчальних програм дисциплін вибіркової компоненти для студентів спеціальності
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
БІОЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Біоенергетичні системи |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | За результатами вивчення навчальної дисципліни студент мати такі компетентності, щодо критичного осмислення проблем енергозабезпечення та здатності використовувати існуючі системи відновлюваної енергетики. Здатність розв’язувати складні проблеми і задачі під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що ЗК 06. Здатність приймати обґрунтовані рішення. ЗК 08. Здатність виявляти та оцінювати ризики. СК 12. Спеціалізовані концептуальні знання роботи системи електропостачання, здатність досліджувати та впроваджувати енергозберігаючі технології. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
другий (магістерський) рівень |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: види мінеральних та альтернативних видів палива; – перспективи застосування різних джерел енергії; – екологічні та соціальні норми, що пов’язані з використанням різних джерел енергії. |
Викладач | Ярош Ярослав Дмитрович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 11. Ініціювати застосування енергозберігаючих технологій в будівельному комплексі. Уміння обґрунтовувати необхідність впровадження систем відновлюваної енергетики і синтезувати такі системи з традиційними системами електропостачання.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік лекцій | |
Назва теми. Основи виробництва рідких біопалив | |
Т1 | 1. Біоенергетичні системи в аграрному виробництві. основні поняття, терміни і визначення |
Т2 | 2. Основи виробництва та використання дизельного біопалива |
Т3 | 3. Основи виробництва та використання біоетанолу |
Назва теми. Основи виробництва газоподібних та твердих біопалив. | |
Т4 | 1. Основи виробництва біогазу. |
Т5 | 2. Використання біогазу на теплові потреби |
Т6 | 3. Використання біогазу для отримання електроенергії. |
Т7 | 4. Механізація заготівлі соломи для енергетичного використання. |
№ з/п |
Назва теми |
1 | Визначити обсяг соломи, яку можна використати для теплових потреб |
2 | Визначити параметри виробництва дизельного біопалива |
3 | Визначити параметри системи двохсупеневого підігріву дизельного біопалива |
4 | Визначити параметри виробництва біоетанола |
5 | Розрахувати основні технологічні параметри біогазової установки для зброджування гною |
6 | Визначити собівартість виробництва біометану при анаеробному зброджуванні гноївки скотарських та свинарських ферм |
7 | Визначити собівартість виробництва електроенергії на основі біометану при анаеробному зброджуванні гноївки скотарських та свинарських ферм |
8 | Розрахувати основні технологічні параметри опалювального котла для обігріву приміщень |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 7 | Лк1-2, Лб 1-3, Ср1-2 | 7 | 12 |
Лк3-4, Лб 4-6, Ср 3-4 | 7 | 12 | |
Лк5-6, Лб 7-8, Ср 5-6 | 7 | 12 | |
Лк7-8, Лб 9-15, Ср 7-8 | 7 | 12 | |
Лк9, Лб 16-20, Ср 9 | 6,5 | 9 | |
МКР1 | 0,5 | 1 | |
МКР2 | 1 | 2 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ ТА РОЗПОДІЛОМ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Системи управління виробництвом та розподілом електроенергії |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | За результатами вивчення навчальної дисципліни студент мати такі компетентності, щодо критичного осмислення проблем енергозабезпечення та здатності використовувати існуючі системи відновлюваної енергетики. ЗК 08. Здатність виявляти та оцінювати ризики. СК 05. Розв’язання складних задач в ході роботи системи управління виробництвом, розподілом і споживанням електроенергії. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
другий (магістерський) рівень |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: теоретичні засади технології проектування електропостачальних систем промислових і цивільних об’єктів з використанням автоматизованих систем проектування. |
Викладач | Ярош Ярослав Дмитрович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 13. Проводити аналіз споживання енергії з урахуванням оцінки заходів економії енергоспоживання та розробляти пропозиції щодо вдосконалення виробничого процесу.
Короткий зміст дисципліни
Тема | Назва теми | |
Т1 | Вступ. Основи управління.
Функції управління. Методи управління. Організаційні структури управління. Елементи структури управління. Типи структур управління. |
|
Т2 | Організаційно-виробнича структура енергетичних підприємств.
Організаційно-виробнича структура теплової електростанції. Організаційно-виробнича структура теплових мереж. Організаційна структура енергетичного господарства виробничих підприємств. |
|
Т3 | Виробничі ресурси і потужності підприємства.
Поняття основних і оборотних фондів. Класифікація структури фондів. Виробничі потужності в енергетиці. Ефективність використання основних фондів і потужності. Амортизація основних фондів. Класифікація і структура оборотних засобів. |
|
Т4 | Узагальнена структура і склад автоматизованої системи управління підприємством
Загальні вимоги до системи. Структура системи обліку і управління підприємством. |
|
Т5 | Автоматизована система контролю і обліку електроенергії
Пристрій збору і передачі даних. Функції комерційного обліку. Розрахунок, зберігання даних і передача в систему верхнього рівня. Діагностування роботи системи. Захист від несанкційного доступу. Реєстрація параметрів електромережі. Облік стану електричних схем. Оперативний контроль балансу електроенергії. Організація робочих місць на базі вбудованого Web-серверу. |
|
Т6 | Автоматизована система управління технологічним процесом на підстанціях
Основні вимоги до побудови АСУ ТП. Об’єкти автоматизації АСУ ТП і їх характеристики. Функціональні задачі. Комплекс програмно-технічних засобів АСУ ТП підстанцій. |
|
Т7 | Автоматизована система оперативно-технологічного управління розподільчим електромережевим комплексом.
Підсистема збору і передачі інформації. Об’єм збору і передачі інформації з підсистеми 35…110 кВ для АСОТУ. Підсистема оперативно-технологічного управління. Принципи створення і розвитку мереж зв’язку. Технічна система мереж зв’язку. Вимоги до систем зв’язку і передачі даних ОТУ. |
|
Т8 | Системи оперативно-технологічного управління електромережевими комплексами.
Неінтелектуальний пункт управління і контролює мий пункт. Інтелектуальний пункт управління і неінтелектуальний контролює мий пункт. Інтелектуальна структура. Телеуправляємий комплекс. Локальний інтелект. АСУ концерну Asea Brown Boveri (АВВ) на базі програмних і апаратних засобів MicroSCADA. Підсистема комерційного обліку електроенергії SMR (SCADA Meter Reading) на базіе системи MicroSCADA. |
|
Т9 | Система контролю і управління електротехнічним обладнанням підстанції.
Телемеханізація в електромережевому комплексі. Побудова телесистеми. Телерегулювання (AО – Analog Output). Достовірність. Контролер (англ. Controller – регулятор, керуючий пристрій). Мнемонічний щит. |
|
Т10 | Система діагностики електрообладнання.
Організація служби діагностики. Побудова системи діагностики. Стратегія технічного обслуговування і ремонту. |
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Моделювання електротехнічних пристроїв та процесів
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Моделювання електротехнічних пристроїв та процесів |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 02. Здатність до пошуку, оброблення інформації з різних джерел. ЗК 03. Здатність до використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК 04. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК 07. Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями. ЗК 09. Здатність виявляти зворотні зв’язки та корегувати свої дії з їх врахуванням. СК 01. Здатність застосовувати отримані теоретичні знання, наукові і технічні методи для вирішення науково-технічних проблем і задач електроенергетики, електротехніки та електромеханіки. СК 10. Критичне осмислення проблем енергозабезпечення. Здатність використовувати існуючі системи відновлюваної енергетики. СК 11. Здатність досліджувати та визначати проблему і ідентифікувати обмеження, включаючи ті, що пов’язані з проблемами охорони природи, сталого розвитку, здоров’я і безпеки та оцінками ризиків в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальна |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
другий (магістерський) рівень |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності; теоретичні основи метрології та електричних вимірювань, принципи роботи пристроїв автоматичного керування, релейного захисту та автоматики, мати навички здійснення відповідних вимірювань і використання зазначених пристроїв для вирішення професійних завдань; принципи роботи електричних машин, апаратів та автоматизованих електроприводів та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності; принципи роботи біоенергетичних, вітроенергетичних, гідроенергетичних та сонячних енергетичних установок; основи теорії електромагнітного поля, методи розрахунку електричних кіл та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності; основні принципи і завдання технічної та екологічної безпеки об’єктів електротехніки та електромеханіки, враховувати їх при прийнятті рішень; значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни. |
Викладач | Черепанська Ірина Юріївна |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 08. Проектувати сучасні системи електрифікації, автоматизації та електропостачання в цілому та їх вузли й елементи зокрема.
РН 09. Окреслювати план заходів з підвищення надійності, безпеки експлуатації та продовження ресурсу електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного обладнання і відповідних комплексів і систем.
РН 10. Аналізувати процеси в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні і відповідних комплексах і системах.
РН 11. Ініціювати застосування енергозберігаючих технологій в будівельному комплексі. Уміння обґрунтовувати необхідність впровадження систем відновлюваної енергетики і синтезувати такі системи з традиційними системами електропостачання.
РН 16. Реконструювати існуючі електричні мережі та системи з метою підвищення їх надійності, ефективності експлуатації та продовження ресурсу.
РН 17. Поєднувати різні форми науково-дослідної роботи і практичної діяльності з метою подолання розриву між теорією і практикою, науковими досягненнями і їх практичною реалізацією.
РН 18. Дотримуватись принципів та правил академічної доброчесності в освітній та науковій діяльності.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)
Перелік лекцій | |
Т1 | Вступ. Сутність, мета та задачі моделювання електротехнічних пристроїв та процесів |
Т2 | Електротехнічні пристрої та процеси як об’єкти моделювання |
Т3 | Визначення параметрів і характеристик окремих елементів електротехнічних систем |
Т4 | Метрологічні параметри і характеристики елементів електротехнічних систем при їх моделюванні |
Т5 | Надійність елементів електротехнічних систем при їх моделюванні |
Т6 | Сукупний критерій якості моделювання електротехнічних пристроїв, процесів і систем |
Т7 | Експертні оцінки при моделюванні електротехнічних систем |
Т8 | Інтелектуальні технології моделювання електротехнічних пристроїв, процесів і систем |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Оцінювання сформованих компетентностей здійснюється за накопичувальною 100-бальною системою. Відповідно контрольні заходи включають:
– поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних та лабораторних занять і оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 60 балів;);
– підсумковий / семестровий контроль, що проводиться у формі семестрового заліку, відповідно до графіку навчального процесу.
Поточний контроль з даної навчальної дисципліни проводиться в таких формах:
– письмове та усне опитування на лекційних заняттях;
– активне виконання лабораторних робіт, захист звітів;
– написання модульних контрольних робіт; – експрес-опитування.
Підсумковий / семестровий контроль проводиться у формі семестрового заліку. Семестровий залік – форма оцінки підсумкового засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід.
Порядок проведення поточного оцінювання знань студентів. Оцінювання знань студента під час лабораторних занять проводиться за накопичувальною 100-бальною системою за такими критеріями:
– розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;
– ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;
– ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;
– вміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків у процесі виконання завдань, винесених на розгляд в аудиторії;
– логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки;
– арифметична правильність виконання завдання.
Максимально можливий бал за конкретним завданням ставиться за умови відповідності індивідуального завдання студента або його усної відповіді всім зазначеним критеріям. Відсутність тієї або іншої складової знижує кількість балів. При оцінюванні індивідуальних завдань увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачу, згідно з графіком навчального процесу. Якщо якась із вимог не буде виконана, то бали будуть знижені. Критерії оцінювання позааудиторної самостійної роботи студентів. Загальними критеріями, за якими здійснюється оцінювання позааудиторної самостійної роботи студентів, є: глибина і міцність знань, рівень мислення, вміння систематизувати знання за окремими темами, вміння робити обґрунтовані висновки, володіння категорійним апаратом, навички і прийоми виконання практичних завдань, вміння знаходити необхідну інформацію, здійснювати її систематизацію та обробку, самореалізація на лабораторних заняттях.
Підсумковий контроль знань та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену (тестів). Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, вміння формулювати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо. В умовах реалізації компетентнісного підходу екзамен оцінює рівень засвоєння студентом компетентностей, що передбачені кваліфікаційними вимогами.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Після екзаменаційної сесії декан факультету видає розпорядження про ліквідацію академічної заборгованості. У встановлений термін студент добирає залікові бали.
Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової/семестрової перевірки успішності, дорівнює або перевищує 60. Результат семестрового екзамену оцінюється в балах (максимальна кількість – 40 балів, мінімальна кількість, що зараховується, – 24 бали) і проставляється у відповідній графі екзаменаційній “Відомості обліку успішності”.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни розраховується з урахуванням балів, отриманих під час екзамену, та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
Сумарний результат у балах за семестр складає: “60 і більше балів – «задовільно»”, “59 і менше балів – «не задовільно»” та заноситься у екзаменаційну “Відомість обліку успішності” навчальної дисципліни. У випадку отримання менше 60 балів студент обов’язково складає екзамен після закінчення екзаменаційної сесії у встановлений деканом факультету термін.
У випадку повторного отримання менше 60 балів декан факультету призначає комісію у складі трьох викладачів на чолі із завідувачем кафедри та визначає термін перескладання екзамену, після чого приймається рішення відповідно до чинного законодавства.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Основи релейного захисту та автоматики |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр 1 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Гончаренко Юрій Павлович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПРН01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
ПРН07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному
та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.
ПРН08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.
ПРН10.Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.
ПРН17. Розв’язувати складні задачі з проектування електричних систем, електричних станцій та підстанцій, електричних мереж.
ПРН19. Застосовувати придатні методи для зменшення втрат електроенергії при її транспортуванні та використанні.
Короткий зміст дисципліни
Перелік лекцій | |
Т1 | Основні складові частини електропостачальних систем. |
Т2 | Категорії електроприймачів. Номінальні напруги. Режими роботи електропостачальних систем. |
Т3 | Режими роботи нйтралі. |
Т4 | Складові частини електропостачальної системи. |
Т5 | Розподільні пункти. |
Т6 | Трансформаторні підстанції. |
Т7 | Характеристика основних електроприймачів. |
Т8 | Складові частини і схеми електропостачальної системи. |
Т9 | Електричний баланс промислового підприємства. Питання економії витрат електроенергії. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Розрахунок номінальних потужностей. Приведення однофазних навантажень до умовної трифазної мережі. |
Т2 | Побудова сезонних графіків електричних навантажень. |
Т3 | Розрахунок навантажень електроприймачів напругою вище 1 кВ статистичним методом. |
Т4 | Розрахунок номінальної напруги силових трансформаторів по заданому графіку навантаження. |
Т5 | Дослідження та розрахунок навантажувальної спроможності трансформаторів. |
Т6 | Розрахунок навантаження комунально-побутових електроприймачів міста. |
Т7 | Розрахунок потужності та номінальної напруги освітлювальних мереж. |
Т8 | Побудова схеми електропостачання промислового підприємства. |
Т9 | Розрахунок навантажень промислових підприємств різними методами. |
Т10 | Розрахунок тролейних ліній електропостачання. |
Т11 | Розрахунок втрат електричної енергії методом характерних режимів. |
Т12 | Розрахунок втрат електричної енергії методом часу найбільших витрат. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
ПРН01 | Лк1,Лк2,Лк6, Лб1-2, Лб5 Лб4, Ср1, Ср2. | 10,5 | 16,5 |
ПРН07 | Лк3, Лк4, Лб3,Лб10, Ср3 | 6,5 | 8,5 |
ПРН08 | Лк5, Лк7, Лб11-12 | 4 | 8,0 |
ПРН10 | Лк 9, Лб9, Ср4-5 | 3,5 | 4,5 |
ПРН17 | Лк 8, Лб 8, Ср6-7 | 3,5 | 4,5 |
ПРН19 | Лб6-Лб7, Ср8-9 | 4 | 7,5 |
ПРН01, ПРН17 | Індивідуальне розрахункове завдання | 5 | 10,5 |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Системи обліку та регулювання споживання енергоресурсів і енергоносіїв
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Системи обліку та регулювання поживання енергоресурсів і енергоносіїв |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | За результатами вивчення навчальної дисципліни студент мати такі компетентності, щодо критичного осмислення проблем енергозабезпечення та здатності використовувати існуючі системи відновлюваної енергетики. ЗК 07. Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями. СК 07. Здатність використовувати існуючі засоби обліку та регулювання енерговикористанням, оволодівати новими, обґрунтовувати необхідність їх впровадження. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
другий (магістерський) рівень |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен знати: види мінеральних та альтернативних видів палива; – перспективи застосування різних джерел енергії; – екологічні та соціальні норми, що пов’язані з використанням різних джерел енергії. |
Викладач | Ярош Ярослав Дмитрович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 12. Оцінювати ефективність роботи споживачів енергії та здійснювати контроль та інвестуванням заходів економії енергії; надавати консультативні послуги щодо питань економії енергії на підприємстві (організації).
Короткий зміст дисципліни
Тема | Назва теми | |
Т1 | Вступ. Значення дисципліни при підготовці фахівців з електротехніки, її зміст, зв‘язок з іншими дисциплінами навчального плану. Рекомендована література та методичні вказівки до вивчення дисципліни. | |
Т2 | Особливості електроенергетичного виробництва. Особливості товару – електроенергія. Юридичні та оперативно-диспетчерські відношення між енергосистемою та споживачем.
Структура споживачів. Оплата за спожиту активну електроенергію. Оплата за втрати від перетоків реактивної електричної енергії. Диференційна по часу доби система обліку. |
|
Т3 | Оплата за спожиту електроенергію Оплата за спожиту активну електроенергію. Оплата за втрати від перетоків реактивної електроенергії. Одноставочна та диференційна по часу доби системи обліку електроенергії. |
|
Т4 | Встановлення та експлуатація засобів обліку електроенергії.
Вимоги до встановлення засобів обліку електроенергії. Організація зчитування інформації з лічильників електроенергії та з локального устаткування засобів обліку електроенергії. Заміна, ремонт та повірка засобів та систем обліку електроенергії. |
|
Т5 | Відпуск електроенергії споживачам та розрахунки за спожиту електроенергію.
Подача та задоволення заяви на отримання електроенергії. Відносини сторін при виникненні аварійних ситуацій. Укладання договорів на поставку електроенергії та технічне забезпечення електропостачання. Особливості розрахунку за товар – електроенергію. Штрафні санкції за порушення договірних зобов’язань по оплаті спожиту електроенергію. Звіт за спожиту електроенергію та виконання договірних величин. Розрахунки за спожиту електроенергію при порушені системи обліку електроенергії. Розрахунок за технічне забезпечення електропостачання. Розрахунок населення за спожиту електроенергію. |
|
Т6 | Система обліку електроенергії.
Призначення системи обліку електроенергії. Вимоги до системи обліку електроенергії. Техніко-економічні показники енергосистеми. Техніко-економічні показники підприємства – споживача електроенергії. Електробаланс підприємства, витрати електроенергії на виробничі потреби та питомі витрати електроенергії на одиницю продукції. |
|
Т7 | Побудова системи обліку електроенергії Структура системи обліку електроенергії. Визначення похибки системи обліку електроенергії та її рассинхронізації. Організація контролю та управління енергоспоживанням. Принципи організації збору інформації. Забезпечення ефективності роботи системи обліку, збору та обробці інформації |
|
Т8 | Локальне, регіональне та центральне обладнання збору даних
Основні вимоги до обладнання локального, регіонального та центрального збору даних. Забезпечення ефективності роботи локального, регіонального та |
|
Т9 | Автоматизована система комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) на підприємстві Мета та призначення АСКОЕ на виробництві. |
|
Т10 | Система обліку електроенергії в житлово-побутовому секторі Мета та призначення АСКОЕ в житлово-побутовому секторі. АСКОЕ багатоквартирного дома. Загально під’їзді та загально домові пристрої збору первинних даних. Центр збору даних обліку електроенергії. |
Результати оцінювання
Контроль знань та вмінь здобувача вищої освіти здійснюється згідно з кредитно-трансферною системою організації освітнього процесу. Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100-бальною шкалою, тобто він формується з рейтингу виконання начальної роботи, для оцінювання якої призначається 60 балів, та рейтингу підсумкового контролю – 40 балів.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ ТА СИСТЕМИ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Електричні мережі та системи |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр 1 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | Гончаренко Юрій Павлович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікації, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
ПРН01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
ПРН07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному
та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.
ПРН08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.
ПРН10.Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.
ПРН17. Розв’язувати складні задачі з проектування електричних систем, електричних станцій та підстанцій, електричних мереж.
ПРН19. Застосовувати придатні методи для зменшення втрат електроенергії при її транспортуванні та використанні.
Короткий зміст дисципліни
Перелік лекцій | |
Т1 | Конструкції ліній електропередачі. |
Т2 | Характеристики та параметри елементів електричних мереж. |
Т3 | Розрахунки режимів роботи розімкнених ліній електричних мереж. |
Т4 | Втрати напруги та потужності в електричних мережах. |
Т5 | Розрахунок розподілу потоків потужності та напруги в простих замкнених мереж. |
Т6 | Компенсація реактивної потужності. |
Т7 | Техніко-економічні показники та порівняльний аналіз електричних мереж. |
Т8 | Вибір перетину проводів і кабелів ліній електричних мереж. |
Т9 | Критичні параметри конструкцій ліній електричних мереж довжина прольоту. |
Перелік лабораторних занять | |
Т1 | Дослідження зміни параметрів заміщення повітряних і кабельних ліній електропередачі. |
Т2 | Дослідження параметрів заміщення трансформаторів та автотрансформаторів. |
Т3 | Задання навантажень при розрахунках режимів електричних мереж і систем. |
Т4 | Дослідження та розрахунок режиму електричної мережі по заданій потужності навантаження. |
Т5 | Дослідження параметрів усталених режимів роботи та втрат потужності в повітряних та кабельних лініях. |
Т6 | Дослідження параметрів усталених режимів роботи та втрат потужності в трансформаторах та автотрансформаторах. |
Т7 | Дослідження втрат напруги в лініях електропередачі. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням. |
Т8 | Дослідження та розрахунки параметрів замкнених ліній. |
Т9 | Дослідження мережі з урахуванням надійності та номінальної напруги. |
Т10 | Визначення перетину проводів і кабелів по економічній щільності струму та економічному інтервалу. |
Т11 | Дослідження вибору перетину проводів і кабелів по умовах допустимого нагріву. |
Т12 | Вибір апаратів захисту ліній електричних мереж. |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
ПРН01 | Лк1,Лк2,Лк6, Лб1-2, Лб5 Лб4, Ср1, Ср2. | 10,5 | 16,5 |
ПРН07 | Лк3, Лк4, Лб3,Лб10, Ср3 | 6,5 | 8,5 |
ПРН08 | Лк5, Лк7, Лб11-12 | 4 | 8,0 |
ПРН10 | Лк 9, Лб9, Ср4 | 3,5 | 4,5 |
ПРН17 | Лк 8, Лб 8, Ср5 | 3,5 | 4,5 |
ПРН19 | Лб6-Лб7, Ср6 | 4 | 7,5 |
ПРН01, ПРН17 | Індивідуальне розрахункове завдання | 5 | 10,5 |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних / контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Економічні розрахунки в інженерній діяльності
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Економічні розрахунки в інженерній діяльності |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність проводити економічні розрахунки під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки та інших видів інженерної діяльності або у процесі навчання.. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні заняття, самостійна робота |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр з електроенергетики, електротехніки та
електромеханіки |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
2 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен мати змістовну різнобічну інженерну підготовку, яка включає вивчення дисциплін електротехнічного, теплотехнічного профілів і спроможний проводити математичні розрахунки. |
Викладач | Кухарець Микола Миколайович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікаціі, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 12. Оцінювати ефективність роботи споживачів енергії та здійснювати контроль та інвестуванням заходів економії енергії; надавати консультативні послуги щодо питань економії енергії на підприємстві (організації).
РН 13. Проводити аналіз споживання енергії з урахуванням оцінки заходів економії енергоспоживання та розробляти пропозиції щодо вдосконалення виробничого процесу.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)………………………………
Перелік лекцій | |
Т1 | Інженерна діяльність та інженерні рішення. |
Т2 | Економічні розрахунки та показники що характеризують інженерні рішення |
Т3 | Джерела інформації техніко-економічного аналізу інженерних рішень |
Т4 | Завдання і методи техніко-економічного аналізу інженерних рішень |
Т5 | Основні статистичні методи в економічних розрахунках |
Т6 | Показники економічної оцінки діяльності суб’єктів господарювання |
Т7 | Показники економічного аналізу споживання енергії суб’єктів господарювання |
Т8 | Методи розрахунку витрат при техніко-економічному аналізі |
Т9 | Показники аналізу витрат на впровадження інженерних проектів |
Т.10 | Методика визначення економічної ефективності інвестицій в інженерні проекти |
Перелік практичних занять | |
Т1 | Дослідження економічної, екологічної та соціальної сторони на прикладі практичних інженерних рішень |
Т2 | Графічне зображення економічних показників |
Т3 | Використання відносних і середніх величин в економічних розрахунках |
Т4 | Використання методу рядів динаміки в економічних розрахунках. |
Т5 | Горизонтальний і вертикальний аналіз активів підприємства та джерел їх утворення |
Т6 | Розрахунок показників фінансових результатів підприємства |
Т7 | Розрахунок показників руху грошових потоків підприємства |
Т8 | Розрахунок показників оцінки заходів економії енергоспоживання у виробничих процесах |
Т9 | Розрахунок кошторису витрат на впровадження інженерних проектів |
Т10 | Розрахунок окупності інвестицій в інженерні проекти без врахування зовнішніх факторів |
Т11 | Розрахунок окупності інвестицій в інженерні проекти з врахуванням зовнішніх факторів |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 12,
РН 13 |
Лк1-4, Пр 1, Ср1-4 | 9 | 15 |
Лк3-4, Пр 2-4, Ср 5-8 | 9 | 15 | |
Лк5-7, Пр 5-8, Ср 9-10 | 9 | 15 | |
Лк8-10, Пр 9-11, Ср 11-13 | 9 | 15 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Енергетичний менеджмент і аудит
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Енергетичний менеджмент і аудит |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність реалізації політики енергозбереження та впровадження енергоефективних технологій і обладнання; здійснення енергетичного аудиту та енерготехнологічного обстеження; керування попитом енергоспоживачів, у т.ч. із залученням альтернативних джерел енергії; реалізація проектів енерговикористання та енергосервісних контрактів; формування систем енергетичного менеджменту; керування енергозабезпеченням підприємств. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Загальна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні роботи |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Магістр з електроенергетики, електротехніки та
електромеханіки |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
3 семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Студент повинен мати змістовну різнобічну інженерну підготовку, яка включає вивчення дисциплін електротехнічного, теплотехнічного, економічного та інформаційно-комунікаційного профілів і спроможний вирішувати технічні, економічні, організаційні та юридичні питання реалізації проектів з підвищення енергоефективності. |
Викладач | Кухарець Микола Миколайович |
Кафедра
(яка забезпечує викладання дисципліни) |
Електрифікаціі, автоматизації виробництва та інженерної екології |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 15. Практикувати енергетичний аудит та розрахунки установок різного призначення з метою створення енергоощадних освітлювальних систем.
Короткий зміст дисципліни (перелік тем та практичних завдань)………………………………
Перелік лекцій | |
Т1 | Розвиток та формування системи енергетичного менеджменту в Україні |
Т2 | Розвиток та формування системи енергетичного аудиту в Україні |
Т3 | Нормативно-методична база у сфері енергетичного менеджменту і аудиту |
Т4 | Етапи впровадження системи енергетичного менеджменту в суб’єктів господарювання |
Т5 | Показники оцінки ефективності результатів роботи системи енергоменеджменту підприємства |
Т6 | Основні можливості енергозбереження в системі енергоменеджменту підприємства. Складання матриці енергетичного менеджменту |
Т7 | Особливості проведення енергетичного аудиту в системах електропостачання |
Т8 | Енергетичний аудит в освітлювальних системах |
Т9 | Енергетичний аудит будівель. |
Т10 | Зарубіжний досвід впровадження систем енергетичного менеджменту та аудиту |
Перелік практичних занять | |
Т1 | Аналіз і прогнозування основних показників розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу України. |
Т2 | Обґрунтування доцільності створення підрозділу енергоменеджменту. Розробка положення про підрозділ енергоменеджменту |
Т3 | Система енергетичного менеджменту суб’єкта господарювання. Розрахунок показників енергоефективності виробничого підприємства |
Т4 | Розрахунок показників ефективності роботи служби енергетичного менеджменту суб’єктів господарювання |
Т5 | Використання матриці енергетичного менеджменту окремим суб’єктом господарювання |
Т6 | Розрахунок ефективності заходів з енергозбереження підприємства |
Т7 | Розрахунок ефективності освітлювальних систем |
Т8 | Розрахунок можливості використання альтернативних джерел енергії суб’єктами господарювання в АПК |
Т9 | Розрахунок показників вимірювання при енергетичному обстеженні об’єкту енергоаудиту. |
Т10 | Оформлення звіту з енергоаудиту |
Т11 | Визначення можливості адаптації зарубіжного досвіду енергозбереження окремим суб’єктом господарювання |
Результати оцінювання (форми, критерії)
Порогові рівні оцінок за результатами навчання
Шифр результату навчання | Вид заняття | Мінімальна кількість балів (репродуктивний рівень)** | Максимальна кількість балів (творчий рівень) |
36 | 60 | ||
РН 15 | Лк1-3, Пр 1, Ср1-4 | 8 | 13 |
Лк4-6, Пр 2-6, Ср 5-7 | 11 | 18 | |
Лк7-9, Пр 7-10, Ср 8-10 | 10 | 17 | |
Лк10, Пр 11, Ср 11-15 | 7 | 12 | |
Разом: | 36 | 60 |
**Мінімальний пороговий рівень оцінки визначається тим, що студент має певні знання, передбачені в робочій програмі навчальної дисципліни, володіє основними положеннями, що вивчаються на рівні, який визначається як мінімально допустимий. З використанням основних теоретичних положень, студент з труднощами пояснює правила вирішення практичних/ розрахункових завдань дисципліни. Виконання практичних /контрольних/ індивідуальних завдань, значно формалізовано: є відповідність алгоритму, але відсутнє глибоке розуміння роботи та взаємозв’язків з іншими дисциплінами.
Максимальна кількість балів становить 60. Мінімальна кількість балів, набраних студентом, складає 60% від максимальної кількості балів, отриманих під час вивчення дисципліни – 36 балів.
Підсумковий контроль результатів навчання та компетентностей студентів з навчальної дисципліни здійснюється на підставі проведення семестрового екзамену у формі тестування. Екзаменаційні тести охоплюють програму навчальної дисципліни. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності використання для вирішення практичних задач тощо. Тестові питання мають теоретичне та практичне спрямування, які передбачають вирішення типових професійних завдань фахівця на робочому місці та дозволяють діагностувати рівень підготовки студента і рівень його компетентності з навчальної дисципліни.
Студент не може бути допущений до складання екзамену, якщо кількість балів, одержаних за результатами перевірки успішності під час поточного та модульного контролю відповідно до змістового модуля впродовж семестру, в сумі не досягла 36 балів. Студента слід вважати атестованим, якщо сума балів, одержаних за результатами підсумкової перевірки успішності, дорівнює 60.
Мінімально можлива кількість балів, отриманих студентом у випадку складання екзамену, дорівнює 24. Максимальна можлива кількість балів, отриманих на екзамені – 40.
Підсумкові бали за екзамен складаються із суми балів за відповіді на тестові питання, що округлені до цілого числа. Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів, отриманих під час екзамену та балів, отриманих під час поточного контролю за накопичувальною системою.
Кафедра механіки та інженерії агроекосистем
Експлікаційні форми навчальних програм дисциплін вибіркової компоненти для студентів спеціальності
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ДИНАМІКА І МІЦНІСТЬ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Динаміка і міцність |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 5. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗК 14. Базові знання з фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін. ФК 5. Здатність втілювати інженерні розробки у галузевому машинобудуванні з урахуванням технічних, організаційних, правових, економічних та екологічних аспектів за усім життєвим циклом машини: від проектування, конструювання, експлуатації, підтримання працездатності, діагностики та утилізації. ФК 6. Здатність застосовувати комп’ютеризовані системи проектування та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення для вирішення інженерних завдань в галузі машинобудування. ФК 8. Здатність приймати ефективні рішення щодо вибору конструкційних матеріалів, обладнання, процесів та поєднувати теорію і практику для розв’язування інженерного завдання. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальний |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Практичні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -2 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 – «Галузеве машинобудування»» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
4-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | К.т.н., професор Шелудченко Б.А. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра механіки та інженерії агроекосистем |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1) Знання і розуміння засад технологічних, фундаментальних та інженерних наук, що лежать в основі галузевого машинобудування відповідної галузі.
РН 7) Готувати виробництво та експлуатувати вироби, застосовуючи автоматичні системи підтримування життєвого циклу.
РН 12) Застосовувати засоби технічного контролю для оцінювання параметрів об’єктів і процесів у галузевому машинобудуванні.
Короткий зміст дисципліни
Тема 1. Теоретичні положення динаміки машин
Зміст: Основні проблеми динаміки і міцності машин і механізмів. Умови експлуатації металургійних машин і характер їх навантаження. Зниження динамічних навантажень. Аналіз кінематичних схем і класифікація фізичних моделей.
Тема 2. Аналітичне моделювання динамічних систем
Зміст: Загальні положення динамічного розрахунку. Вибір кількості ступенів вільності механічної системи. Моделювання динаміки машин. Побудова динамічних моделей. Параметри фізичної моделі машини. Приведення розрахункових фізичних моделей. Зв’язки у машинах та їх класифікація. Типові елементи машин, що описуються нелінійними залежностями.
Тема 3. Моделювання приводних зусиль
Зміст: Гідравлічний двигун об’ємного регулювання. Гідродвигун із дросельним регулюванням. Пневматичний двигун. Електродвигун постійного струму. Електродвигун змінного струму
Тема 4. Динаміка перехідних процесів машин
Зміст: Класифікація динамічних навантажень. Динамічні навантаження в машинах від технологічних навантажень. Динамічні навантаження від ударів в зазорах. Динаміка перехідних процесів навантажених машин. Динаміка навантаження машин після розгону. Динамічні навантаження від ударів в зазорах
Тема 5. Основи теорії коливань механічних систем
Зміст: Кінематика коливальних процесів. Дія сил при коливаннях. Число ступенів вільності коливальних систем. Коливання лінійних і нелінійних систем з одним ступенем вільності. Коливання систем з декількома ступенями вільності. Класифікація коливань. Вимушені коливання механізмів та машин. Параметричні коливання. Автоколивання. Коливання в механізмі з пружною муфтою. Віброізоляція при ударному впливі. Захист від дії коливань.
Розділ 2 – Міцність машин
Тема 6. Навантаження в металургійних машинах
Зміст: Визначення експлуатаційних навантажень за даними експерименту. Розрахунково- експериментальний метод визначення експлуатаційних навантажень. Аналітичні методи визначення експлуатаційних навантажень. Імітаційний метод визначень експлуатаційних навантажень.
Тема 7. Несуча здатність і граничні стани елементів машин Зміст: Статична і циклічна міцність деталей машин. Розподіл несучої здатності елементів за умовою статичної та циклічної міцності.
Тема 8. Основи розрахунку на міцність обладнання методами теорії пружності Зміст: Вираження деформацій через напруження. Вираження напружень через деформації. Робота пружних сил. Потенційна енергія деформацій. Закон Гука в тензорній формі.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Оцінка впливу на довкілля |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | Здатність особи розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідних наук і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
ЗК 8. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо. ЗК 13. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
загальний |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Практичні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 – «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
8-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | К.т.н., професор Шелудченко Б.А. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра механіки та інженерії агроекосистем |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 10) Розуміти проблеми охорони праці та правові аспекти інженерної діяльності у галузевому машинобудуванні, навички прогнозування соціальних й екологічних наслідків реалізації технічних завдань.
РН 15) Знання та розуміння проблем екологічної та техногенної безпеки машинобудівних виробництв.
Короткий зміст дисципліни
Т.1 Загальні уявлення про екологію та її наукові аспекти. концепція інженерної екології.
Т2. Інженерна екологія. Концепція інженерної екології.
Т3. Забруднення. Види забрудненьння.
Т4. Загальні уявлення про атмосферу. Джерела забруднення атмосфери. Наслідки забруднення.
Т5. Антропогенний вплив на атмосферу. Методи та технічні засоби захисту атмосфери.
Т6. Антропогенний вплив на гідросферу. Методи та технічні засоби захисту гідросфери.
Т7. Антропогенний вплив на літосферу та методи його зменше
Т8. Літосфера , загальні уявлення. Ґрунти. Роль ґрунтів у біосфері
Т9. Фізичні забруднення довкілля. Методи зменшення їх впливу на біосферу.
Т10. Шумове забруднення. Джерела забруднення.
Т11. Електромагнітне поле. Електромагнітне забруднення. Джерела забруднення
Т12. Радіоактивне випромінювання. Основні види випромінювання. Основні джерела радіоактивного забруднення. Наслідки забруднення.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (залік).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОЕКТУВАННЯ МАШИНОБУДІВНИХ ДІЛЬНИЦЬ, ЦЕХІВ, ПІДПРИЄМСТВ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Проектування машинобудівних дільниць, цехів, підприємств |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 5. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗК 14. Базові знання з фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін. ФК 5. Здатність втілювати інженерні розробки у галузевому машинобудуванні з урахуванням технічних, організаційних, правових, економічних та екологічних аспектів за усім життєвим циклом машини: від проектування, конструювання, експлуатації, підтримання працездатності, діагностики та утилізації. ФК 2. Здатність до самостійного прийняття конструкторсько-технологічних рішень та розроблення відповідної конструкторської та технологічної документації. ФК 4. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. ФК 11. Здатність розробляти плани і проекти у сфері галузевого машинобудування за невизначених умов, спрямовані на досягнення мети з урахуванням наявних обмежень, розв’язувати складні задачі і практичні проблеми підвищування якості продукції та її контролювання. ФК 12. Здатність володіти методами прогнозування перспективного розвитку техніки в галузі загального і спеціального (по галузях) машинобудування. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Практичні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 – «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | К.т.н., професор Шелудченко Б.А. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра механіки та інженерії агроекосистем |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 5) Аналізувати інженерні об’єкти, процеси та методи.
РН 6) Відшуковувати потрібну наукову і технічну інформацію в доступних джерелах, зокрема, іноземною мовою, аналізувати і оцінювати її.
РН 13) Розуміння структури і служб підприємств галузевого машинобудування.
Короткий зміст дисципліни
Основні принципи проектування. Предмет та завдання курсу. Інноваційна концепція розробки плану промислового підприємства. Важливі відмінності продукту, що випускається. Стан верстатоінструментального виробництва в період економічної кризи. Типові варіанти проектування промислових підприємств: проектування нового підприємства; розширення існуючого підприємства, варіант; скорочення розмірів виробничих комплексів; ревіталізація промислового підприємства. Особливості задач проектування промислових підприємств. Фактор часу. Метод «ковзаючого» проектування. Етапи проектування та поновлення роботи. Систематизація, уніфікація, децентралізація. Принципи проектування.
Хід проектування. Комплекс проектних робіт. Проектна ініціатива. Етапи проектування. Техніко-економічне обґрунтування.
Планування цілей. Виробничий потенціал. Загальний план рішення задачі. Базисні показники при аналізі виробничого потенціалу. Попереднє проектування. Аналіз виробничого потенціалу. Оптимізація витрат на дослідження та вибір методу. Проектно-кількісний аналіз. Методи збору та аналізу даних. Прямий та опосередкований методи. Формування виробничої програми. Аналіз виробничої програми. Розробка виробничої програми. Оцінка потреб виробництва. Техніко-економічний аналіз проектування. Розрахунок інвестиційних потреб. Вибір місцезнаходження проектує мого об’єкту. Розробка логістичної концепції. Попереднє техніко-економічне обґрунтування проекту. Ескізне проектування. Варіанти рішень. Функціональні схеми, етапи розробки. Визначення параметрів та засобів виробництва. Інженерні комунікації. Структуризація та конфігурація проектування. Основні принципи, аналіз матеріальних потоків. Розробка реального планування. Вентиляція обладнання робочого місця, розробка детального планування.
Фрактальне підприємство. Самоорганізація та самостійно діючі підрозділи підприємств. 5. Моделювання в процесі проектування промислових підприємств Основні принципи моделювання. Методика застосування. Реалізація результатів. Моделювання експериментів. Дослідне статистичне проектування.
Зміст проектних робіт. Методика проектування. Метод мінімізації транспортних витрат. Метод розрахунку рентабельності. Метод розрахунку корисної собівартості.
Зміст проектних робіт. Етапи розробки генплану забудови. Основні аспекти розробки генплану. Проектування структури промислового підприємства, розробка генплану забудови та його основні аспекти.
Методика проектування. Створення виробничих підрозділів. Взаємозв’язок підрозділів підприємства. Ідеальна схема підприємства. Вибір варіантів поверхневої забудови, коефіцієнт забудови, коефіцієнт об’єму. Вимоги до промислових об’єктів. Типи забудови. Вибір оптимальної забудови підприємства. Архітектура інженерних комунікацій. Ергономіка та інжинірінг забудови. Етапи розширення та перебудови існуючих підприємств. Оцінка варіанту забудови (оптимальний варіант). Вибір варіанту забудови. Його оцінка та економічні показники. Типові приклади проектування промислових підприємств. Постановка проблеми, процес дослідження, вибір варіанту. Наукова організація праці. Реалізація проекту.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Основи конструювання машин АПВ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Основи конструювання машин АПВ |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 5. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗК 6. Здатність проведення досліджень на певному рівні. ФК 1. Здатність застосовувати типові аналітичні методи та комп’ютерні програмні засоби для розв’язування інженерних завдань галузевого машинобудування, ефективні кількісні методи математики, фізики, інженерних наук, а також відповідне комп’ютерне програмне забезпечення для розв’язування інженерних задач галузевого машинобудування. ФК 3. Здатність застосовувати фундаментальні наукові факти, концепції, теорії, принципи для розв’язування професійних задач і практичних проблем галузевого машинобудування. ФК 8. Здатність приймати ефективні рішення щодо вибору конструкційних матеріалів, обладнання, процесів та поєднувати теорію і практику для розв’язування інженерного завдання. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, практичні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Лабораторні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -3 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
6-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н. професор Шелудченко Б.А. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра механіки та інженерії агроекосистем |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 1) Знання і розуміння засад технологічних, фундаментальних та інженерних наук, що лежать в основі галузевого машинобудування відповідної галузі.
РН 2) Знання та розуміння механіки і машинобудування та перспектив їхнього розвитку.
РН 3) Знати і розуміти системи автоматичного керування об’єктами та процесами галузевого машинобудування, мати навички їх практичного використання.
РН 4) Здійснювати інженерні розрахунки для вирішення складних задач і практичних проблем у галузевому машинобудуванні.
РН 5) Аналізувати інженерні об’єкти, процеси та методи.
РН 6) Відшуковувати потрібну наукову і технічну інформацію в доступних джерелах, зокрема, іноземною мовою, аналізувати і оцінювати її.
РН 9) Обирати і застосовувати потрібне обладнання, інструменти та методи.
РН 14) Розробляти деталі та вузли машин із застосуванням систем автоматизованого проектування.
Короткий зміст дисципліни
Тема 1. Основи конструювання лемішних тракторних плугів Призначення і класифікація плугів. Вихідні дані для розрахунку. Вибір основних розмірів плуга. Умови рівноваги плуга. Рівновага начіпного плуга в повздовжньо- вертикальній площині та в горизонтальній площині. Рівновага причіпного плуга. Тяговий опір плуга (раціональна формула В.П.Горячкіна). Складові тягового опору плуга, їх визначення. Коефіцієнт корисної дії плуга. Корисний «живий опір» ґрунту, «мертвий опір», повний опір.
Тема 2. Проектування корпусів лемішних плугів Теоретичні основи побудови лемішно-полицевих поверхонь. Цилиндроїдальна робоча поверхня. Направляюча крива і твірна робочої поверхні. Особливості швидкісних робочих поверхонь корпусів плуга. Вплив швидкості на якість оранки і тяговий опір. Параметри робочої поверхні стандартних і швидкісних корпусів.
Тема 3.Основи теорії взаємодії клина з ґрунтом Фізичні та технологічні властивості ґрунтів. Будова і фазовий склад. Технологічні властивості. Клин як базова геометрична модель ґрунтообробних робочих органів. Різновидності клинів. Особливості косого тригранного клина. Вплив кута установки робочої поверхні на роботу клина. Види оранки. Різання ґрунту клином і лезом. Процес обертання скиби корпусом лемішного плуга. Подрібнення скиби.
Тема 4. Основи конструювання дискових борін і лущильників Конструювання дискових ґрунтообробних машин і знарядь. Різновидності дисків та їх застосування. Основні геометричні параметри сферичного диска, їх визначення. Процес роботи дисків. Силові характеристики дискових робочих органів.
Тема 5. Конструювання та розрахунок культиваторів Призначення і класифікація культиваторів. Універсальні стрілчасті лапи та їх основні геометричні параметри. Матеріал для полільних лап, заточка. Стояки культиваторних лап. Виліт лапи. Система кріплення лап до рами та стійкість ходу по глибіні. Вибір основних параметрів культиватора. Ширина захвату.
Тема 6. Фрези. Обґрунтування робочого процесу. Конструювання і розрахунок культиваторів. Взаємне розміщення лап. Умови ковзання кореня по лезу лапи. Визначення кута установки леза лапи. Призначення фрез. Машини з робочими органами, їх робочий процес. Основні технологічні параметри роботи фрези. Показник кінематичного режиму роботи фрези. Залежність вигляду траєкторії від його значення. Витрати потужності для роботи фрези. Основні конструктивні параметри фрези.
Тема 7. Ущільнююча дія на ґрунт с.-г. машин Ущільнення і опорні органи с.-г. машин. Режими кочення колеса. Дія на ґрунт колеса при русі без ковзання і буксування. Утворення колії. Дія на ґрунт веденого колеса. Дія на ґрунт ведучого колеса. Опір коченню колеса. Шляхи зниження тиску опорних елементів на ґрунт, маси машини кратності проходу колеса по одному сліду. Оптимізація параметрів коліс і режимів руху.
Тема 8. Основи конструювання машин для сівби Технологічний процес роботи сівалок. Основи теорії котушковожолобчастих висівних апаратів. Схема роботи котушки. Робочий об’єм котушки. Обґрунтування параметрів і режимів роботи. Основи теорії сошників. Розрахунок параметрів. Сили що діють на сошник, умови стійкого ходу сошника.
Тема 9. Основи конструювання машин для садіння Обґрунтування параметрів картоплесадильних апаратів. Ложково-дискові апарати. Складові елементи циклу вичерпувального апарату та обґрунтування його параметрів. Захоплення бульб ложечкою. Кінематичний показник апаратів для садіння розсади. Рівняння траєкторії руху різних точок розсади під час процесу садіння.
Тема 10. Основи конструювання машин для внесення мінеральних добрив Види мінеральних добрив. Машини для внесення мінеральних добрив. Конструювання відцентрованих розсіювальних дисків. Робочий процес: відносне переміщення гранул по диску та рух гранул у вільному польоті, Розрахунок шнекових висівних апаратів.
Тема 11. Основи конструювання машин для внесення органічних добрив Машини для внесення органічних добрив. Робочий процес. Відносне переміщення часточок добрив по лопаті ротора (барабана, бітера). Вільний політ часточки добрив під дією отриманої кінетичної енергії та сили ваги. Вибір параметрів розкидувального и конвеєрного апаратів.
Тема 12. Основи конструювання машин для хімічного захисту рослин Машини для хімічного захисту рослин. Розрахунок параметрів насосів обприскувачів: подача, коефіцієнт корисної дії, потужність. Обґрунтування параметрів розпилювальних пристроїв. Відцентрові розпилювачі. Витрати робочої рідини за хвилину. Дисперсність розпилу. Повітряні потоки вентиляторних обприскувачів. Осьова швидкість Схема вільного затопленого струменя.
Тема 13. Конструювання сегментно-пальцевих різальних апаратів Принципи зрізу рослин і типи різальних апаратів. Механізм приводу ножа: плоскі і просторові. Кінематика ножа. Визначення швидкостей початку і кінця різання для апарата нормального різання. Взаємодія різальної пари з рослинами. Вибір і обґрунтування основних параметрів різальних апаратів. Гострота леза. Відгинання стеблин і висота зрізу. Призначення, типи і конструювання стебле- і гичкопідіймачів. Основи конструювання подільників
Тема 14. Конструювання ротаційних різальних апаратів Ротаційні з вертикальною віссю обертання. Траєкторія абсолютного руху ножа. Кутова швидкість ротора. Необхідна потужність. Ротаційні з горизонтальною віссю обертання. Частота обертання ротора. Довжина робочої частини ножа. Кількість рядів ножів. Ротаційні з прямолінійним поступальним рухом ножа. Основні параметри.
Тема 15. Основи конструювання і розрахунку мотовила Призначення і типи мотовил. Кінематика руху планки мотовила. Початок підведення стеблин планкою. Висота установки мотовила над різальним апаратом. Положення ножа відносно мотовила. Винос вала мотовила, спільна робота з різаним апаратом. Радіус мотовила. Кінематичний режим роботи мотовила. Ступінь дії мотовила на хлібостій. Крок мотовила. Потужність на привод мотовила.
Тема 16. Основи конструювання молотильних пристроїв Характеристика хлібної маси і її технологічні властивості, які впливають на процес обмолоту. Робочий процес бильного молотильного пристрою. Кінематика рослинної маси в молотильному пристрої. Дійсна та пропускна здатність молотильного апарату. Визначення основних параметрів молотильних апаратів. Основні рівняння роботи молотильного барабана. Технологічні показники роботи молотильних пристроїв. Фактори, які визначають вимолот, сепарацію і подрібнення.
Тема 17. Розрахунок соломотрясів і процесу їх роботи Типи соломотрясів, процес їх роботи. Кінематичний режим роботи соломотрясів. Основне рівняння сепарації. Рух вороху по клавіші соломотряса. Умови переміщення вороху вниз по клавіші, умови відриву, умови руху вороха вверх. Середня швидкість переміщення вороху на соломотрясі. Визначення основних параметрів соломотряса. Шляхи зменшення втрат зерна за соломотрясом.
Тема 18. Режими руху вороха і насіння на решетах, які коливаються Фізико-механічні властивості зернового вороха, які впливають на розподіл компонентів. Розмірні характеристики насіння, вибір форм і розмірів отворів решіт. Рух частинок по поверхні решета. Умови переміщення матеріалу на решітному стані. Кінематичний режим роботи. Умови проходження зерна через отвори. Кінематичні та установчі параметри решіт. Якість і продуктивність роботи решіт.
Тема 19. Робота вентиляторів і розрахунок параметрів очистки Аеродинамічні властивості компонентів зернового вороху (насіння). Типи вентиляторів. Дія потоку. Розсіювання траєкторій. Продуктивність. Визначення основних параметрів вентилятора, співвідношення параметрів. Вибір вентилятора. Основне рівняння вентилятора. Робочий процес з горизонтальним повітряним потоком. Сепарація вертикальним потоком. Сепарація решіт регулювання повітряних систем та якість роботи очистки.
Тема 20. Схеми і елементи конструкції збиральних машин Схеми поперечно-потокових (барабанних) і роторних молотильносепарувальних пристроїв. Тенденції розвитку.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).
ЕКСПЛІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Сучасні методи проектування машин та обладнання АПВ
(назва дисципліни)
для «Каталогу вибіркових дисциплін»
Назва дисципліни | Сучасні методи проектування машин та обладнання АПВ |
Назва загальної компетентності, на розвиток якої спрямована дисципліна | ЗК 4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 5. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). ЗК 6. Здатність проведення досліджень на певному рівні. ЗК 9. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети. ЗК 10. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. К 14. Базові знання з фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння професійно-орієнтованих дисциплін. ФК 2. Здатність до самостійного прийняття конструкторсько-технологічних рішень та розроблення відповідної конструкторської та технологічної документації. ФК 4. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. ФК 9. Здатність реалізовувати творчий та інноваційний потенціал у проектних розробках в сфері галузевого машинобудування. ФК 11. Здатність розробляти плани і проекти у сфері галузевого машинобудування за невизначених умов, спрямовані на досягнення мети з урахуванням наявних обмежень, розв’язувати складні задачі і практичні проблеми підвищування якості продукції та її контролювання. ФК 12. Здатність володіти методами прогнозування перспективного розвитку техніки в галузі загального і спеціального (по галузях) машинобудування. |
Цикл дисциплін
(загальна, або професійна підготовка) |
Професійна підготовка |
Методи викладання (лекції, практичні, командна робота, семінар, проектна робота, проблемні заняття тощо) | Лекції, лабораторні, проблемні заняття
1. Вербальні – лекції з використанням засобів для наочної демонстрації окремих питань теоретичної частини курсу. 2. Лабораторні заняття, домашні завдання, проведення усного опитування. 3. Перевірка і оцінювання знань – контрольні письмові опитування по темах, модульні контрольні роботи. |
Освітній рівень та курс
(бакалавр/магістр/доктор філософії) |
Бакалавр -4 курс |
Спеціальність
(для якої пропонується дисципліна) |
133 – «Галузеве машинобудування» |
Терміни вивчення дисципліни
(семестр) |
8-й семестр |
Вхідні вимоги до студентів, які хочуть обрати дисципліну | Без обмежень |
Викладач | к.т.н. професор Шелудченко Б.А. |
Кафедра (яка забезпечує викладання дисципліни) | Кафедра механіки та інженерії агроекосистем |
Результати навчання (уміння та навички):
РН 2) Знання та розуміння механіки і машинобудування та перспектив їхнього розвитку.
РН 4) Здійснювати інженерні розрахунки для вирішення складних задач і практичних проблем у галузевому машинобудуванні.
РН 5) Аналізувати інженерні об’єкти, процеси РН 8) Розуміти відповідні методи та мати навички конструювання типових вузлів та механізмів відповідно до поставленого завдання.
РН 11) Вільно спілкуватися з інженерним співтовариством усно і письмово державною та іноземною мовам.
Короткий зміст дисципліни
Тема 1. Методи пошуку та відбору ідей Вступ. Життєвий цикл виробів (машин). Метод «Мозгового штурма». Метод «Дизайн курси». Метод «конференції ідей». Метод «корабельної ради». Постановка проблеми. Генерація ідей. Відбір, систематизація та оцінка ідей. Як оцінити ідею. Брейнрайтінг.
Тема 2. STARTAP – дієвий метод реалізації ідей Старт-ап (Startup): що це таке. Реалізація ідей від появи до реалізації. Розкриває сутності поняття старт-апу, визначає характерні риси старт-ап проекту та етапи життєвого циклу, визначення основних джерел фінансування таких проектів. Правила підготовка презентаційного матеріалу старт-апу та вимоги до його підготовки.
Тема 3. Конструктивна спадкоємність. Форми і методи забезпечення Мета конструювання. Професійні характеристики конструктора. Особливості послідовного розвитку машин. Модульний принцип конструювання. Утворення похідних машин на базі уніфікації. Напрями (методи) вирішення уніфікації. Секціонування. Метод зміни лінійних розмірів. Метод базового агрегату. Конвертація. Модифікування. Агрегатування.
Тема 4. Особливості функціонального конструювання Варіанти конструкцій, вибір оптимального варіанту. Встановлення особливостей варіантів (характеристики варіантів складових частин тощо), їх конструкторське пророблення. Конструкторські каталоги. Конструювання з використанням аналогів. Компроміси при конструюванні. прийняття принципових рішень. Підтвердження або уточнення пропонованих до виробу вимог, технічних характеристик, показників якості тощо. Парадокси конструкцій.
Тема 5. Етапи дослідно-конструкторських робіт на виробництві Розробка проектної, конструкторської та іншої технічної документації, призначеної для забезпечення створення нових виробів (машин). Технічне завдання. Призначення машини, галузь застосування. Етапи розробки і терміни їх виконання, обґрунтування. Ескізний проект. Принципові компонувальні і структурні рішення. Технічний проект. Початкові дані, необхідні для розробки робочої документації на стадії конструювання. Узгодження роботи конструкторів, технологів та інших фахівців.
Тема 6. Розробка робочої конструкторської документації та дослідного зразка Етапи розроблення робочої конструкторської документації, виготовлення та приймання дослідного зразка. Реалізація результатів дослідноконструкторської роботи. Характеристика груп новизни лісогосподарської техніки. Характеристика конструктивної складності лісогосподарських машин.
Тема 7. Раціональне проектування елементів конструкцій Зниження маси та металоємкості. Застосування раціональних перерізів. Полегшення деталей. Застосування листових штампованих конструкцій. Застосування екструзії. Керування жорсткістю конструкцій.
Тема 8. Типи виробництва та їх технологічні характеристики Основні терміни та поняття виробництва. Номенклатура для заводу. Етапи та стадії створення машини. Напрями вдосконалення машинобудівного виробництва: етап конструкторської підготовки, етап технологічної підготовки, етап виробництва.
Тема 9. Конструювання вузлів і деталей. Уніфікування конструктивних елементів. Вплив пружності на розподіл навантаження. Осьове фіксування деталей. Спряження деталей з твердих і м’яких матеріалів. Складальні конструкції.
Тема 10. Аналіз собівартості продукції за стадіями життєвого циклу “Життєвий шлях” продукції. Техніко-економічний аналіз собівартості продукції за стадіями життєвого циклу. Методи попереднього розрахунку собівартості виробу. Метод частки. Графоаналітичний метод. Метод раціональної функції. Метод складного коефіцієнта якості. Метод бального оцінювання. Метод регресійного аналізу.
Результати оцінювання (форми, критерії)
Поточна перевірка знань на підставі проведення контрольних письмових або усних опитувань; перевірка виконання домашніх завдань, модульних контрольних робіт, захист виконаних звітів по лабораторних роботах, підсумковий контроль знань (екзамен).