Інформацію з вітчизняного супутника «Січ-2-30», який 13 січня запустила на орбіту компанія «SpaceX», планують опрацьовувати у Поліському національному університеті, де є власна станція дистанційного зондування Землі навчально-наукового центру космічних технологій. Антенні комплекси наразі вже отримують інформацію, яка знаходиться у відкритому доступі, з іноземних супутників.
Зазначається, що «Січ-2-30» використовуватимуть для моніторингу стану довкілля чи надзвичайних ситуацій.
«По-перше, інформація високодетальна, порядка 6,1 метра просторова розрізненість. Перед обідом він пролетів над територією України, провів знімання, водночас ми цей же пакет можемо прийняти. Інша важлива річ – це достовірність інформації», – розповів заступник керівника навчально-наукового центру космічних технологій Дмитро Випорханюк виданню «Житомир-інфо».
Знімки, отримані з «Січ-2-30», зможуть використовувати також у навчальному процесі Поліського національного університету, де з-поміж іншого для студентів запровадили освітні програми «Космічний моніторинг Землі» та «Інженерні й космічні технології захисту навколишнього середовища»
«Головне, що створена наземна структура, яка вливається в загальнодержавну структуру з прийому космічної інформації, – відзначив ректор університету Олег Скидан про комплекс космічного моніторингу Землі. – Космічна зйомка може використовуватися для управління і сприяння розвитку в аграрному секторі: моніторингу стану посівів, водних об’єктів, лісових ресурсів, їх незаконних вирубок, лісових пожеж, зон ураження шкідниками, екологічної ситуації та надрокористування. Те, що запустили супутник – лише один аспект, адже він не може працювати без наземного сегменту. Ми завершили формування такої наземної структури і готові до співпраці. Через певний час буде налагоджено прийом з вітчизняного супутника основною станцією, яка працює в складі Державного космічного агентства. Це наші партнери по інноваційно-космічному кластеру «Полісся». Загалом, університетська станція паралельно включається у процес. Дані з «Січ-2-30 зможемо використовувати для практичних цілей: розробки й проведення досліджень у навчальному процесі, розробки певних рекомендацій щодо удосконалення системи управління на рівні області, інформаційного забезпечення органів влади місцевого самоврядування».
Завдяки інформації з супутника можна буде попереджувати пожежі чи повені, шукати місця незаконних вирубок, вивчати процеси забруднення річок та морів, робити картографічні виміри.
Нагадаємо, що наразі команда співробітників Поліського національного університету працює над створенням туристичного геопорталу Житомирщини за допомогою геоінформаційних систем (ГІС) та технологій. Це ще один із проєктів інноваційно-космічного кластеру «Полісся».
Пресслужба Поліського національного університету