Студенти Поліського національного університету оцифровують дерева в місті
«Оцифрували першу тисячу дерев у Житомирі», – такими результатами проєкту, який стартував у лютому цього року, поділився завідувач кафедри лісівництва, лісових культур та таксації лісу Поліського національного університету, керівник науково-практичного гуртка «ForestTrue» Юрій Сірук.
Разом зі студентами збираються на виїзні заняття щонайменше раз на тиждень і вже встигли дослідити зелені насадження кількох кварталів – біля гуртожитків, корпусу факультету лісового господарства та екології по вул.Пушкінській/Коцюбинського, територію університету на Старому Бульварі/Фещенка-Чопівського і ліцею №12. Поступово переміщуються до парку культури і відпочинку. За одне заняття вдається оцифрувати до сотні дерев. Лише за приблизними підрахунками, аби зібрати інформацію про усі насадження міста, знадобиться не менше чотирьох років, – інформує Перший житомирський інформаційний портал.
Ідея проєкту виникла у 2022-му, коли разом з колегами Юрій Сірук провів інвентаризацію дерев у Ботанічному саду університету, а кілька місяців тому активно почали впроваджувати його і в межах міста.
Одна із функцій проєкту з оцифруванням – еколого-просвітницька. Кінцева мета – створити інтерактивну карту, яка буде у публічному доступі. Кожен зможе зайти, обрати локацію і дізнатися, поруч з яким деревом знаходиться, побачити його на знімку, отримати інформацію про назву, висоту, діаметр. Для деяких дерев, які становлять певну цінність (рідкісні, історичні), вказуватимуть вік, особливості, скільки кисню продукує, скільки вугликислого газу поглинає, які корисні властивості має, чи воно фітонцидне тощо. Також інформацію розширюватимуть відповідно до того, якщо насадження знаходяться в центральній частині міста або на туристичному маршруті.
Для оцифрування дерев студенти Поліського національного університету використовують вартісні передові технології – дрон, найсучасніші високоміри іноземного виробництва та ін. Усі отримані дані фіксують. Із цікавого наразі: найвищим деревом на Бульварі є ясен звичайний поблизу Поліського національного університету – 26 м, найгрубшим – також ясен звичайний, але поблизу ліцею №12 – діаметр 116 см. Крім цього, саме завдяки проєкту вдалося знайти одну із помилок із назвою дуба на Бульварі, де на табличці поряд із QR-кодом зазначалося, що це дуб скельний, але за допомогою різних додатків учасники гуртка визначили, що це дуб австрійський.
«Наш гурток функціонує з 2019 року. Його відвідують студенти факультету лісового господарства та екології різних спеціальностей і курсів за власним бажанням. Маємо групи у меседжерах, в яких узгоджуємо зручний для усіх час зустрічей і хто бажає – приєднується. Це виїзні заняття, де глибше вивчаємо матеріал у розрізі певних дисциплін, які викладаються в аудиторних умовах – починаючи від «Дендрології» і закінчуючи експлуатацією, обрізаннями чи звалюванням дерев. Тобто десь відсотків 10-20 – це аудиторні заняття, а решта – виїзні, коли студенти можуть набути певні навички, закріпити свої знання, збирати дослідні матеріали, які потім висвітлюються на тематичних конференціях, публікуються. Студенти проводять наукову роботу, висвітлюючи певні теми, представляють їх на всеукраїнських і міжнародних конкурсах, здобувають призові місця. За результатами роботи на гуртку, у мене є студенти, які відзначені стипендіями Президента, Кабміну, – пояснює Юрій Сірук. – У Житомирі в «Зеленбуду» взагалі відсутня інформація про насадження, якісь сквери оцифровані, але в іншому – інформації нуль. Ми вирішили поєднати набуття навичок замірів (висоти, віку та інших параметрів), розрізнення порід, використання геоінформаційних систем (сама технологія оцифрування) і разом з тим створити базу по місту. Характер оцифровки у нас – лінійний, вздовж вулиць. Парк – насправді складний об’єкт, тому що дуже густо насаджені дерева, вони стихійно насаджені, якщо чесно. Він має не зовсім лінійний характер, об’єкт фактично площинний. У парку оцифрували на минулому занятті 50 дерев, але їх там дуже багато. Не впевнений, але, можливо, на осінь зможемо з ним закінчити. Я без студентів ще влітку цим буду самостійно займатися, як варіант. Оцифрувати Київську, Бердичівську – легше, бо дерева лінійно розташовані, простіше йти і розпізнавати їх. Проблема в тому, що у нас насадження не тільки лінійні, є багато приватного сектору, озеленення біля навчальних закладів, установ. Їх доведеться оцифровувати не як поодинокі дерева, а як цілі насадження».
