Ігри та вікторини для планетарію в Дніпрі розробили студенти на базі Інжинірингової школи у Поліському університеті

 Космос таїть у собі стільки цікавого, а ось в Житомирі, на базі Поліського національного університету в Інжиніринговій школі Noosphere допомагають його пізнавати через ігри та вікторини.

Проєкти житомирських студентів нині використовуються в Дніпровському планетарії, де і малеча, і дорослі з захопленням вивчають, що там, за межами планети Земля, – інформує сайт «Житомир таймс».

 Керівниця Інжинірингової школи Noosphere в Житомирі Катерина Молодецька розповідає, головна мета цих проєктів – поширювати знання про космос серед молоді, а особливо, серед дітей, які є доволі вимогливою аудиторією:  «Насправді, і Дніпровський планетарій, і Інжинірингова школа Noosphere, належать до такої величезної екосистеми ГО “Noosphere”, і спрямовані на те, аби популяризувати знання про космос серед молоді, тому ми дуже швидко знайшли спільну мову, і в зв’язку з оновленням планетарію, нам запропонували як представникам університетів, долучитися до створення нових цікавих проєктів для дітей. Бо студенти і молодь найбільш креативні, і вони найкраще знають, як достукатися до відвідувачів планетарію, серед яких діти – найбільш складна аудиторія».

Інжинірингова школа Noosphere тісно співпрацює з планетарієм у Дніпрі, тому на постійній основі готує цікаві проєкти для них.

«На сьогодні ми вже передали до планетарію 9 проєктів, вони всі дуже різнопланові. Але нам найбільше подобається напрямок по створенню ігор та вікторин, аби відвідувачі могли прийти до планетарію і з посмішкою відповісти на різні цікаві питання. Тому ми створили ще 3 таких гри, які наразі встановлені в Дніпровському планетарії та працюють на їх терміналах. У нас дуже тісна співпраця з планетарієм, тому ми ведемо вже перемовини про 2 нових проєкти. Один із них пов’язаний із використанням технології доповненої реальності, ми будемо оживляти стіни планетарію, а другий проєкт – створення ігор і вікторин із цікавими питаннями про космос», – додає Катерина Молодецька. Як пояснює керівниця Інжинірингової школи Noosphere в Житомирі, розробка таких проєктів допомагає студентам сформувати резюме, яке в майбутньому допоможе знайти роботу високого рівня та бути більш затребуваним фахівцем: «Час розробки залежить від технологій, які використовуються, складності проєкту. Якщо говорити про ігри та вікторини, в залежності від складності графіки – 2-3 місяці. Деякі проєкти потребують більше часу. Участь у розробці таких проєктів дає молоді можливість під час навчання в університеті сформувати своє круте резюме. Коли ти можеш чітко заявити, що я є автором, чи засновником проєкту, який ви можете побачити в Дніпровському планетарії. Це дуже надихає. Бо після закінчення університету, це значно вищі позиції на ринку праці, ніж у студентів, які не були залучені до такого типу діяльності».

 Студенти, які навчаються в Інжиніринговій школі Noosphere розробили 3 гри для Дніпровського планетарію – «Макет Місяця», «Український космос» і «Космічне вірю не вірю».

Студентка Поліського університету та розробниця гри «Макет Місяця» Марія Вакуленко зазначає, що це була перша гра, яку розробили на замовлення планетарію:  «Перша гра, яку ми створили для Дніпровського планетарію називається “Макет місяця”. Гра полягає в тому, що користувач може випробувати свої знання, він мандрує мапою Місяця та натискає прапорці. При правильній відповіді він стає блакитним. В кінці гри, якщо на все відповіли правильно, з’являється привітання. На цю розробку пішло 2 місяці. Так як це була перша гра, то було трохи складно адаптуватися, а так, дуже цікаво було працювати над її створенням. Ідея гри з’явилася у планетарію, ми лише доповнили її своїм баченням». 

А от дизайн гри «Український космос» розробниця Ірина Миненко разом із колегами малювали від руки.

На створення картинки пішло 2-3 тижні: «До нас звернувся Дніпровський планетарій з ідеєю створити гру “Український космос”, і ми взялися за її розробку. Найважчим у розробці цього проєкту було передати дух саме старослов’янського космічного неба. На одній частині екрану ми створили більш сучасне місто Дніпро, а на іншій – старослов’янські мотиви. Загалом нам дали 2 місяці на розробку цього проєкту. Ми розробляли дизайн самі, і повністю все малювали від руки. Лише на дизайн пішло 2-3 тижні».

Також студентка Оля Миненко розробила гру «Космічне вірю не вірю», яка має близько 150-ти цікавих питань про космос:  «Це гра “Космічне вірю не вірю”. Ідею гри нам запропонували працівники планетарію, і ми залюбки погодилися реалізувати її. На розробку пішло близько двох місяців. Ігровий процес проходить у вигляді вікторини, в ній є близько 150 запитань, які будуть цікаві як дорослим, так і дітям. Ці питання стосуються загалом космосу. Для мене, як для розробниці, складним було створення ідеальних пропорцій, співвідношення кольорів».