Поліський національний університет та ГС «Українська Ловецька Рада» провели конференцію «Ловецька освіта та наука»
У Житомирі 26 липня на базі факультету лісового господарства та екології проходила науково-практична конференція «Ловецька освіта та наука», яку Поліський національний університет організував спільно з Громадською спілкою «Українська Ловецька Рада».
Серед учасників заходу – народний депутат України, голова підкомітету ВРУ з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Ігор Марчук, представники ГС «УЛР», ФАО УЛР,
ВООЗ, освітніх закладів у сфері лісництва, що готують фахівців для мисливської галузі, екології, ветеринарії, агропромислового комплексу в частині тваринництва, ректор Поліського національного університету Олег Скидан, науковці Празького природничого університету, Таврійського державного агротехнологічного університету ім.Дмитра Моторного, Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена НАН України, Поліського національного університету, Запорізького національного університету, НУБІП України, Національного лісотехнічного університету України, Малинського фахового коледжу, Прикарпатського фахового коледжу, Шацького фахового коледжу та ін.
Конференція стартувала на факультету лісового господарства та екології Поліського національного університету, де до присутніх з вітальним словом звернулися організатори і було презентовано інтерактивний тир, лабораторію лісового та садово-паркового господарства, лабораторію мисливського господарства, а продовжилася на території Ботанічного саду імені Героїв-десантників.
Конференція «Ловецька освіта та наука» включала два основні блоки – «Ловецька наука та освіта», «Ловецтво: екологія, біобезпека, культура», в рамках яких учасники представили свої доповіді в офлайн та онлайн-форматах, активно долучалися до дискусії, висловлювали ідеї, пропозиції, ділилися досвідом і порадами.
За словами Олега Скидана, Поліський національний університет активно розширює свої освітні програми, пропонуючи підготовку фахівців у нових галузях. Цього року в університеті відкрили ОПП «Мисливське господарство».В Україні лише декілька навчальних закладів готують спеціалістів у цій галузі, а подібні конференції та круглі столи стали важливими майданчиками для обговорення проблем і перспектив мисливствознавства.
«Ми поєднуємо зусилля всіх зацікавлених сторін у цьому питанні. Зокрема, від початку року ми вже провели низку заходів з цього приводу. Реформування галузі мисливського господарства курує голова підкомітету з питань взаємодії влади і бізнесу та інвестицій Ігор Петрович Марчук, який сьогодні теж приєднався до нашого засідання. Це вже не перший захід: перший круглий стіл відбувся у Житомирі, другий – нещодавно в Кам’янець-Подільському. Це продовження системної роботи разом з Українською Ловецькою Радою, разом з іншими закладами вищої освіти, з нашими лісогосподарськими підприємствами, з народними депутатами, – наголосив ректор Поліського національного університету Олег Скидан. – Багато хто вважає, що мисливство – це лише полювання на звіра, але це лише частина питання. Ми зібрали однодумців, щоб опрацювати необхідні зміни до законодавства, щоб розпочати підготовку фахівців для галузі, обговорити актуальні проблеми в цій сфері і рухатися разом вперед. Сьогоднішній захід зібрав широке коло учасників, які спільно працюватимуть над вдосконаленням галузі. Представники мисливських господарств, навчальних закладів, освітніх установ і державних структур обмінюються досвідом та формують рекомендації для профільного комітету. Буквально напередодні отримали лист на комітет з питань екологічної політики. Верховна Рада України зараз формує робочу групу з питань розробки змін до законодавства, що стосується галузі мисливського господарства. У складі цієї групи буде представник нашого університету. Тому пропозиції та думки, які сьогодні будуть озвучені, будуть враховані робочою групою при формуванні відповідних законодавчих актів або внесення змін до вже діючих законодавчих актів щодо розвитку галузі».
Відзначимо, що мета науково-практичної конференції «Ловецька освіта та наука»:
– відродження української науки «Мисливствознавство»;
– навчання в Україні висококласних спеціалістів у сфері мисливського господарства, екології, ветеринарії, дичерозведення та дичевідновлення;
– забезпечення підприємств у сфері мисливського господарства фаховими спеціалістами;
– сприяння відновленню біорізноманіття, сталому використанню біоресурсів;
– забезпечення біобезпеки громадян, диких та свійських тварин;
– розвиток мисливського господарства як екологічно-економічної сфери господарювання.
«Жодна галузь не може існувати без надійного наукового підґрунтя для забезпечення інноваційного розвитку і якісної освіти, що готує необхідних фахівців високого кваліфікаційного рівня. Мисливська сфера не є виключенням, – переконаний народний депутат Ігор Марчук. – Концепція сталого й невиснажливого використання природних ресурсів потребує сучасних науково обґрунтованих підходів для забезпечення ефективного менеджменту дикої природи, завдяки якому одночасно вирішуються важливі еколого-економічні питання пов’язані із соціально-економічним розвитком та збереженням й відновленням біорізноманіття. На етнічній території українського Полісся наші предки історично займались мисливством, рибальством та збиральництвом. Продукти цих промислів зазвичай надалі перероблялися в товарну продукцію й постачалися на внутрішні та зовнішні ринки. Так, досліджуючи економіку періоду Гетьманщини з середини 17-го сторіччя, я відмітив відповідну регіоналізацію саме таких видів господарської діяльності, які були притаманні цьому регіону. Отже, те що наша конференція пройшла саме на Поліссі не викликає жодного подиву. Сумно, але сьогодні мисливська наука й освіта перебувають в глибокому занепаді. Непродуманим рішенням уряду освітня спеціальність «Мисливське господарство» була по суті розчинена у 205 спеціальності «Лісове господарство». Такі дії призводять до практично повного витіснення мисливської наукової й освітньої діяльності на узбіччя державних пріоритетів з об’єктивним ризиком її повного знищення! Хочу нагадати, що в умовах катастрофічної обмеженості ресурсів й капіталу 38 мільйонів гектарів мисливських угідь – це не що інше, як безцінні природні активи, які здатні генерувати доходи, формувати прибуток, створювати робочі місця, сприяти розвитку локальної, місцевої та національної економіки, забезпечувати експорт товарів та послуг, пропагувати екологічну культуру серед населення, відновлювати біорізноманіття тощо. В тих чи інших сферах пов’язаних із мисливством здійснюють економічну діяльність понад 1 000 000 українців, які забезпечують своє існування, сплачують податки, донатять на підтримку Сил оборони. Понад 200 000 мисливців сьогодні в лавах ЗСУ боронять нашу країну від московських загарбників. В такій ситуації ні я, ні колеги однодумці з парламенту та уряду не будемо стояти й спостерігати за тим, як безгосподарно й бездарно руйнується важливі для країни сфери наукової, освітньої й економічної діяльності. Отже, мисливська наука та освіта має бути відновлена, має структуруватися сучасна галузь, яка забезпечить не тільки вагомий внесок в соціально-економічний розвиток України, а й стане гарантом збереження нашої унікальної природи її флори та фауни».
За результатами конференції у Житомирі було ухвалено резолюції-звернення до ВРУ, Кабміну, Президента за підписом усіх учасників щодо виключення із закону України «Про жорстоке поводження з тваринами» статті 5 слів «мисливець» та «мисливствознавство», необхідності внесення до класифікатора професій спеціальностей «Єгер», «Мисливствознавець», «Аутфітер», «Технолог з розведення диких тварин», «Лікар ветеринарної медицини зі спеціалізацією «Дика фауна», а також звернення до Міністра освіти з пропозицією розробки відповідних навчальних планів, формування Дорадчого органу ГС «УЛР» «Науково-освітня рада», підписання меморандуму про співпрацю.
Учасник підсумовують, що конференція «Ловецька освіта та наука» стала важливим кроком у відродженні мисливствознавства в Україні та розвитку відповідної освітньої та наукової бази для підготовки фахівців галузі.
