Микола Рябцов народився 22 травня 1997 року в селі Марʼянівка Красногвардійського району (АР Крим), а у 2012-му разом із батьками переїхав до Вінницької області, Козятинського району в село Махаринці, де продовжив своє навчання у місцевій школі.
Навчався дуже гарно, брав участь у предметних олімпіадах, де займав призові місця. У 2014 році закінчив школу та переїхав у м. Житомир, де вступив до Поліського національного університету і навчався на факультеті інженерії та енергетики. У 2018 році закінчив навчання і отримав кваліфікацію «інженер – механік». Паралельно з цим працював на СТО. Автомобілі були для Миколи не просто хобі, а життям.
Після здобуття вищої освіти почав працювати водієм. У 2016 році доля звела Миколу з дівчиною Оленою, згодом молодята одружилися та почали будувати плани на майбутнє. Мріяли стати батьками, але війна внесла свої корективи.
Коли росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну, Микола знаходився за кордоном, працюючи водієм-далекобійником і згодом усвідомлено і рішуче повернувся на захист своєї Батьківщини. У липні 2022 року долучився до лав ЗСУ, підписавши контракт із 132-м окремим розвідувальним батальйоном.
За період служби постійно вдосконалював навички та показував високі результати. Здобував дипломи та сертифікати з підготовки командира взводу, після чого отримав звання молодшого лейтенанта. Проходив навчання у Німеччині. Пройшов шлях від рекрута до командира взводу. Користувався авторитетом серед колег та товаришів по службі, його слухали, за ним йшли. Завжди думав в першу чергу за своїх підлеглих. Коли отримав пропозицію перевестися у навчальний центр на посаду інструктора, відмовився зі словами «Я не кину своїх побратимів! Я буду з ними». Був чудовим командиром і побратимом.
У серпні 2023 року його перевели у 46-у окрему аеромобільну бригаду на посаду командира взводу. Незадовго до своєї загибелі, приїздив додому у відпустку, пробувши разом зі своєю родиною не підозрюючи, що то була остання їхня зустріч…
Військовослужбовець Микола Рябцов загинув 9 жовтня 2023 року під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Новопрокопівка Пологівського р-н Запорізької області при штурмі ворожих позицій разом зі своїми побратимами.
Рік і сім місяців молодший лейтенант вважався зниклим безвісти і тільки зараз Герой повернувся додому на щиті. За наш спокій, мир в Україні він заплатив найдорожчу ціну – своїм життя, навічно залишившись в нашій памʼяті. У вічній скорботі мати, дружина, рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
Колектив Поліського національного університету висловлює щирі слова співчуття та підтримки усім, хто знав цю світлу людину, справжнього захисника та Героя визвольної війни Миколу Рябцова.
Пресслужба Поліського національного університету