Практичне заняття студентів Поліського університету в Житомирському НДЕКЦ МВС України

Студенти третього курсу спеціальності «Право» Поліського національного університету 3 та 5 грудня в межах опанування курсу «Криміналістика» мали змогу провести практикоорієноване заняття в Житомирському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.

«Ця зустріч стала черговим, але щоразу змістовно новим етапом у практичній підготовці майбутніх фахівців правничої сфери. Візит дозволив студентам побачити, як функціонує сучасна експертна установа, на власні очі оцінити технологічні можливості криміналістичних лабораторій та зрозуміти реальну роль експертних досліджень у кримінальному провадженні. Такі освітні заходи є надзвичайно важливими для розвитку критичного мислення, формування професійної відповідальності та практичних навичок правозастосування у максимально наближених до реальної практики умовах. Вони також сприяють глибшому розумінню значення експертного знання у забезпеченні принципів змагальності, об’єктивності та повноти судового розгляду. Кафедра правознавства висловлює щиру подяку всім фахівцям Житомирського НДЕКЦ МВС України за високий рівень організації заходу, відкритість до освітньої взаємодії та внесок у професійну підготовку студентів. Окрема вдячність – завідувачці відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Тетяні Коломієць», – зазначають у Поліському національному університеті.

Під час зустрічі студенти ознайомилися зі структурою Центру, алгоритмами організації експертної роботи та ключовими напрямами судових експертиз. Фахівці підрозділів представили змістовні огляди своїх спеціальностей і продемонстрували окремі етапи досліджень, що застосовуються у практиці доказування, зокрема у сферах:

• Експертиза відео- та звукозапису, що охоплює дослідження технічних характеристик пристроїв фіксації аудіо- й відеосигналу, проведення діагностичних аналізів для встановлення умов та технології створення запису, а також ідентифікаційні дослідження голосу і мовлення. Такий вид експертизи дає можливість встановлювати індивідуальні та групові ознаки тотожності осіб шляхом порівняння параметрів голосу й мовлення у зразках та досліджуваних сигналограмах. Особливості цих процедур докладно представив старший судовий експерт Андрій Білошицький;
• Фототехнічна експертиза, що охоплює аналіз технічних характеристик фотозображень, встановлення можливих ознак їх редагування чи монтажу, а також ідентифікацію технічних засобів фіксації. Судово-портретна експертиза, яка передбачає ідентифікацію особи за фото- та відеоматеріалами на основі морфологічних і пропорційних характеристик зовнішності. Про особливості цих напрямів та практичні аспекти методики ґрунтовно розповів головний судовий експерт Роман Довжаниця;
• Судова експертиза зброї, основним завданням якої є встановлення технічних характеристик вогнепальної та холодної зброї, боєприпасів і вибухових пристроїв, визначення їх придатності до стрільби, ідентифікація слідів пострілу, а також встановлення способу виготовлення та можливих модифікацій. Цей напрям презентував завідувач сектору експертизи зброї відділу криміналістичних видів досліджень Олександр Ганський. Студентам було продемонстровано зразки різних видів зброї, охарактеризовано ключові етапи балістичних досліджень та особливості аналізу слідів використання боєприпасів. Окремий акцент було зроблено на високій небезпечності не лише заводських зразків, а й саморобних чи перероблених пристроїв, зокрема вибухових. Увагу студентів було спрямовано на необхідності суворого дотримання правил безпеки та відповідального поводження у ситуаціях виявлення невідомих предметів, що потенційно можуть містити ознаки зброї або вибухових механізмів;
• Лінгвістична семантико-текстуальна експертиза, ключовим завданням якої є дослідження усного та писемного мовлення з метою виявлення у висловлюваннях мовних ознак образливого чи принизливого змісту, погроз життю та здоров’ю, пропозицій, обіцянок або прийняття неправомірної вигоди, мовних засобів пропаганди, розпалювання ворожнечі та ненависті, заперечення чи виправдовування збройної агресії, а також закликів до деструктивних дій. Напрям представила судовий експерт Наталія Завадська. Особливий акцент спікерка зробила на застосуванні результатів судово-лінгвістичної експертизи під час розслідування «статевих злочинів» в онлайн-вимірі, де комунікативний матеріал набуває вирішального доказового значення. Здобувачам було роз’яснено механізми ідентифікації мовних маркерів, притаманних сучасним формам онлайн-злочинності проти статевої свободи та недоторканності, зокрема: онлайн-грумінгу (поступове встановлення довіри з метою сексуальної експлуатації), сексторшену (шантаж із використанням інтимних матеріалів), доксингу (розголошення персональних даних із корисливою метою), секстингу, залучення до небезпечних “смертельних квестів” та інших форм деструктивної мовленнєвої поведінки. Окремо експерт звернула увагу на «приховані загрози комп’ютерних ігор», які можуть використовуватися як інструмент комунікації для впливу на неповнолітніх, вербування, маніпулювання та перенаправлення до приватних чатів, де відбувається подальша експлуатація. Студенти отримали можливість побачити, як лінгвістична експертиза дозволяє виявити ці ризики через аналіз мовних стратегій, комунікативних патернів і вербальних тригерів.
• Мистецтвознавча експертиза, основною метою якої є встановлення автентичності, хронологічної належності, стилістичних характеристик та художньо-виражальних особливостей культурних, антикварних і мистецьких предметів. У межах цього напряму старший судовий експерт Ванда Троцюк продемонструвала здобувачам, як фахівці ідентифікують походження об’єктів мистецтва, визначають авторство, техніку виконання, матеріали та ступінь збереженості, а також виявляють ознаки підроблення або втручань у структуру твору. Було наголошено на важливості мистецтвознавчої експертизи в кримінальних провадженнях, пов’язаних із незаконним обігом культурних цінностей, шахрайством, контрабандою, підміною оригіналів і фальсифікацією мистецьких виробів. Студенти отримали уявлення про методи аналізу, що використовуються експертами: від візуально-порівняльного та стилістичного до дослідження фактури, пігментів і матеріалів за допомогою спеціалізованих технічних засобів.
• Останній напрямок практичної зустрічі був присвячений психологічній експертизі, яка передбачає дослідження психологічних слідів кримінального правопорушення. Обговорювалася специфіка аналізу комунікативної поведінки учасників кримінального провадження, визначення моральної шкоди, проведення посмертної експертизи. Крім того, Тетяна Коломієць, завідувачка відділу досліджень у сфері інформаційних технологій, детально розкрила значення психологічної експертизи у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та недоторканності, а також особливості роботи зі звільненими з полону військовослужбовцями в умовах збройної агресії рф. Окремо спікеркою було наголошено на важливості застосування методу Barnahus (модель «Дитячого будинку правосуддя») у ситуаціях, коли учасниками кримінального провадження є діти, що передбачає проведення опитування та всіх необхідних процесуальних дій у безпечному, недискримінуючому, дружньому до дитини середовищі за наявності психологічної підтримки. Такий підхід мінімізує вторинну травматизацію дітей під час взаємодії з правоохоронною системою і сприяє більш точному, якісному збиранню інформації.

Особлива увага під час заходу була зосереджена на міждисциплінарному характері сучасної експертної діяльності, необхідності ефективної взаємодії між слідчим, прокурором, адвокатом та судовим експертом, а також на суворому дотриманні стандартів якості судових експертиз у кримінальному процесі.

Пресслужба Поліського національного університету