Запрошуємо до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, аспірантів і магістрів факультету ветеринарної медицини та тваринництва
Запрошуємо до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, аспірантів і магістрів факультету ветеринарної медицини та тваринництва
«Наукові читання – 2025»,
що відбудеться 20 травня 2025 р
Тема заходу: «Ветеринарна медицина і біорізноманіття в цифрову епоху: інновації, діагностика, захист».
Пропонуємо Вам подати тези до публікації та долучитися до роботи фахової спільноти однодумців!
На агрономічному факультеті Поліського університету провели засідання стосовно модернізації контенту освітніх програм
На агрономічному факультеті Поліського національного університету відбулося розширене засідання кафедри здоров’я фітоценозів і трофології стосовно модернізації контенту освітніх програм «Захист і карантин рослин» спеціальності H1 «Агрономія» першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти з галузі знань H – Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина.
У засіданні взяли участь:
– викладачі кафедри здоров’я фітоценозів і трофології – Тетяна Тимощук, Наталія Плотницька, Алла Бакалова, Наталя Грицюк, Ірина Іващенко, Ольга Невмержицька, Олексій Гурманчук;
– науково-педагогічні працівники, які забезпечують реалізацію освітніх програм – Світлана Стоцька, Руслан Кропивницький, Тетяна Ковтун, Тетяна Швець, Антоніна Плечко, Світлана Хмелівська, Віра Мойсієнко, Ірина Слюсаренко, Алла Литвинчук, Людмила Котюк, Павло Топольницький;
– роботодавці – Ткаленко Ганна, д. с.-г. н., с.н.с., заступник директора Інституту захисту рослин НААНУ, Стригун Олександр, д. с.-г. н., с.н.с., завідувач лабораторії ентомології та стійкості с.-г. культур проти шкідників Інституту захисту рослин НААНУ, Карпов Олексій, агроном групи компаній «BTU», Венгер Олег, к. с.-г. н., с.н.с. відділу селекції та інноваційних технологій хмелю Інституту сільського господарства Полісся НААНУ, Кіндрась Володимир, заступник начальника управління – начальник відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, Пилипончик Євгеній, виконавчий директор ТОВ «Кооператив Агровесна»,;
– здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Альона Боровець, Лілія Шабалдіна і Aндpiй Mapчeнкo (4 курс), Владислав Стопикін і Юлія Тимощук (2 курс), Дмитро Буряков (1 курс), Maкcим Cинянoc (3 курс)
– здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти – Олександр Власюк, Вячеслав Тишківський і Геннадій П’ятницький.
Гаранти Тетяна Тимощук та Наталія Плотницька представили мету, унікальність, загальні і фахові компетентності, програмні результати навчання та освітні компоненти програм.
Під час обговорення стейкхолдери відмітили переваги та особливості освітніх програми, висловили свої зауваження та рекомендації щодо їх удосконалення з урахуванням сучасних потреб на ринку праці.
Зустріч стала платформою для обміну ідеями та думками між учасниками освітнього процесу.
Міжкультурна комунікація в дії: діалог студентів Поліського університету з американськими волонтерами
У Центрі «Window on America» 17 квітня у співпраці з НУО «Сучасний Формат» відбулася міжкультурна подія, яка зібрала студентів спеціальності «Міжнародні економічні відносини» Поліського національного університету та чотирьох волонтерів із Каліфорнії, США.
У форматі відкритого діалогу англійською мовою учасники обговорювали культурні відмінності, молодіжні ініціативи, роль освіти у побудові майбутнього та цінність волонтерства. Це була унікальна можливість не лише вдосконалити мовні навички, а й почути справжні історії з життя в Америці.
Захід організувала Оксана Горпинич, керівниця Центру «Window on America», яка щиро вірить у силу міжкультурного діалогу та відкритих зустрічей. Гості поділилися своїм досвідом, поглядами та натхненням, створивши атмосферу довіри, відкритості та взаємоповаги.
«Такі зустрічі — більше, ніж мовна практика. Це — діалог поколінь, культур і світоглядів, а також міст до взаєморозуміння між народами. Щиро дякуємо всім учасникам за активну участь, а нашим американським гостям — за щирість і натхнення», – зазначила Оксана Горпинич.
Відновлення діяльності Житомирського відділення Українського ботанічного товариства на базі Поліського університету
Установче засідання Житомирського відділення Українського ботанічного товариства, яке відновлює свою роботу на базі Поліського національного університету, відбулося 11 вересня.
На порядку денному: обрали голову і секретаря Житомирського відділення та обговорили річний план роботи Товариства.
Українське ботанічне товариство було створене 19 березня 1925 року як наукове товариство при Академії наук України, першим головою УБТ був акад. О.В. Фомін. Має свої відділи і групи в більшості міст України.
Під час гостьової лекції в Поліському університеті говорили про стан водних ресурсів Житомирщини
У Поліському національному університеті до Всесвітнього дня довкілля 17 квітня на кафедрі біоресурсів, тваринництва та аквакультури факультету ветеринарної медицини та тваринництва, за сприяння доцента Світлани Матковської, відбулася гостьова лекція «Стан водних ресурсів Житомирської області», участь в якій також взяли представники кафедри екології факультету лісового господарства та екології.
Спікерами виступили головні спеціалісти департаменту екології та природних ресурсів Житомирської ОВА, випускники Поліського національного університету Світлана Таргонська та Олександр Файдюк.
Під час лекції присутні мали можливість дізнатися про:
- сучасний екологічний стан поверхневих та підземних вод області;
- основні джерела забруднення водних об’єктів та їхній вплив на довкілля і здоров’я населення;
- систему моніторингу водних ресурсів, методи оцінювання якості води та інструменти екологічного контролю;
- екологічні програми і заходи, які реалізуються на регіональному рівні для охорони та раціонального використання водних ресурсів.
«Проблема водних ресурсів є однією з ключових в екології регіону, а участь у подібних заходах дозволяє майбутнім фахівцям не лише поглибити свої знання, а й усвідомити масштаб викликів, з якими сьогодні стикається природоохоронна галузь. Такі ініціативи є невід’ємною складовою практико-орієнтованого навчання на кафедрі екології. Щиро дякуємо спікерам за надзвичайно змістовну, актуальну та фахову лекцію, сприяння в реалізації освітніх програм зі спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура», а всім учасникам – за зацікавленість і активну участь у дискусії. Разом формуємо екологічну свідомість та дбаємо про майбутнє нашого довкілля», – зазначають викладачі Поліського національного університету.
У Поліському університеті провели конференцію «Трансформації та пріоритети розвитку українського суспільства в контексті європейських інтеграційних процесів»
Кафедра суспільних наук Поліського національного університету щороку організовує і проводить Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Трансформації та пріоритети розвитку українського суспільства в контексті європейських інтеграційних процесів».
Зокрема, 16 квітня в головному корпусі університету була проведена вже третя така конференція, головними учасниками якої стали науковці з різних закладів вищої освіти та наукових установ України.
Цьогоріч географія заходу розширилася: у дистанційному режимі до вчених Інституту історії України Національної Академії наук України, Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Університету Григорія Сковороди в Переяславі долучилися доктори і кандидати наук Луцького національного технічного університету, Київського національного університету будівництва та архітектури, Українського державного університету залізничного транспорту (м. Харків), Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» (м. Київ). У стінах Поліського національного університету працювали учасники конференції, що представляли місцеві університети та інші заклади освіти. З вітальним словом до учасників звернулася завідувач науково-дослідної частини Поліського національного університету, професор Наталія Куцмус. У повному складі працювала на конференції кафедра суспільних наук Поліського національного університету.
Традиційно велася дискусія навколо питань національної ідентичності українців та народів Європейського Союзу, їх спільного та відмінного. У порівнянні з тематикою минулих років, цього разу у виступах учасників конференції почастішала тема долі Європейського Союзу на тлі тих непростих процесів, які розгортаються у світі, зокрема, у зв’язку з війною росії проти України та явними агресивними амбіціями російського імперіалізму.
Жвавий інтерес викликали доповіді професорів Володимира Муляра «Європейський Союз: «присмерк Європи» чи новий Ренесанс?» та Віталія Данкевича «Адаптація українського аграрного бізнезу до стандартів ЄС: аналіз рамкового документа «Vision for agrikultureanl food», виступ доцента з Вінниці Олександра Неприцького на тему «Російська війна і загроза єдності західної цивілізації», доцента Світлани Шевчук «Непотизм як ментальна риса: особливості прояву в українців та західноєвропейських народів» тощо. Цікаве дослідження щодо аналізу феномена «радянське», його онтології та подолання в сучасних умовах оприлюднила директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон.
Професор Валентина Якобчук підготувала оригінальну тему «Інноваційні технології і публічне управління в контексті трансформаційних пріоритетів розвитку суспільства». Слово мали також Марина Кругляк, яка у співпраці з Андрієм Шостачуком підготувала статтю «Викриття тоталітаризму – кредо життя і творчості Герти Мюллер», професор В’ячеслав Магась, доцент Наталія Лазуріна та інші вчені.
Ректор Поліського університету взяв участь в засіданні Науково-методичної ради при Держпродспоживслужбі
Заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Захарін провів розширене засідання секції «Фітосанітарна безпека та контроль в рослинництві» Науково-методичної ради при Держпродспоживслужбі.
Він повідомив, що за дорученням Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука протягом останнього року значно посилено співпрацю із провідними науковими установами та закладами вищої освіти, а також провідними дослідниками та експертами.
Фахівці служби регулярно беруть участь у наукових заходах (конференціях, форумах, круглих столах), під час яких опрацьовується проблематика підтримки фітосанітарної безпеки. Окрім того, уважно вивчаються результати ключових ботанічних та агрономічних досліджень, що можуть бути впроваджені в практику роботи установ та підприємств фітосанітарної системи.
При Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів успішно функціонує Науково-методична рада, під час засідань якої розглядаються важливі питання щодо активізації наукової, науково-технічної, науково-практичної, інноваційної та технологічної діяльності за ключовими функціональними напрямками діяльності, у тому числі у сфері фітосанітарної безпеки.
Учасники засідання, серед яких ректор Поліського національного уніеврситету, з яким Сергій Захарін зустрічався напередодні в рамках візиту в Житомир, обговорили зміст проєкту збірника «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2025 році».
Доповідач – директор Департаменту фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві Держпродспоживслужби Андрій Челомбітко, зазначив, що вказаний документ, зокрема, дасть змогу суб’єктам аграрного ринку виважено планувати виробничу діяльність на основі узагальнення результатів багатьох досліджень, що виконувалися провідними вченими та експертами протягом останніх місяців. Грунтовність та обгрунтованість розробки підтверджується низкою позитивних рецензій від провідних наукових установ та закладів вищої освіти.
За наслідками обговорення учасники розширеного засідання дійшли згоди погодити (схвалити) проєкт збірника та рекомендувати його до практичного використання. Окрім того, члени секції розглянули низку питань організаційного характеру.
«Ми розглянули важливий аналітичний та методичний документ, зміст якого може значимо вплинути на географію сільськогосподарських культур у поточному маркетинговому році. Проведена колосальна дослідно-пошукова та інформаційно-аналітична робота, у тому числі опрацьована відповідна документація органів та компетентних органів ЄС, а також вивчено досвід провідних країн. Вважаю, нашим працівникам та експертам, які входили до складу робочої групи з підготовки проєкту збірника, вдалося знайти оптимальний баланс і описати відповідні прогнози максимально виважено. Жодних суттєвих зауважень від членів Ради не надійшло, і ми схвалили поданий проєкт. Як і раніше, ми відкриті до співпраці і закликаємо до співробітництва всіх небайдужих фахівців», – зазначив Сергій Захарін.
Поліський університет долучився до заходу «Активізація участі України в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа»
У Києві 15 квітня відбувся круглий стіл «Активізація участі України в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Захід організовано Міністерством освіти і науки України спільно з Національним фондом досліджень України.
До обговорення долучилися понад 60 учасників: представники Міністерства освіти і науки України, Національного фонду досліджень, Представництва ЄС в Україні, національних контактних пунктів (НКП), представники України до програмних комітетів «Горизонт Європа». Серед присутніх – ректор Поліського національного університету Олег Скидан, керівник НКП Програми «Горизонт Європа» за Кластером 6: «Продовольство, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство і навколишнє середовище», керівник навчально-наукового центру екології та охорони навколишнього середовища Тетяна Федонюк.
Відзначимо, що влітку 2024 року Поліський національний університет (єдиний в регіоні), увійшов до мережі національних контактних пунктів Рамкової програми «Горизонт Європа». Формування мережі здійснювалося у межах заходів, спрямованих на посилення участі українських учасників у Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» за підсумками конкурсного відбору. Унікальність саме цього контактного пункту полягає в тому, що загалом в Україні наразі за напрямом діяльності «Продовольство, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище» (кластер 6) таких діє лише два. Зокрема, другий пункт відкрили на базі стратегічного партнера Поліського національного університету – Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Поліський нацоінальний університет бере участь у двох проєктах рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій ЄС – «Горизонт Європа» за Кластером 6 «Продовольство, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище», а також переміг у конкурсі зі створення в Україні мережі Європейських цифрових інноваційних хабів, що був проведений Єврокомісією в межах програми ЄС «Цифрова Європа» (хаб відкрили у грудні 2024-го). Таким чином це єдиний у державі ЗВО, де одночасно реалізують проєкти в рамках програми ЄС «Горизонт Європа» і проєкт програми ЄС «Цифрова Європа». Слідкувати за новинами, анонсами та діяльністю національного контактного пункту Рамкової програми «Горизонт Європа» у Поліському національному університеті можна в окремому розділі на сайті університету та на сторінці у соцмережі Фейсбук.
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
«Україна вже перевищила показники залученого фінансування і кількості проєктів, у яких беруть участь українські організації в межах програми «Горизонт Європа», порівняно з показниками участі в попередній рамковій програмі «Горизонт 2020». Також наша країна посідає достатньо високі місця — 6-те за рівнем участі та 7-е за кількістю залученого фінансування ЄС серед 19 асоційованих країн програми «Горизонт Європа». Водночас переконаний, що в України є набагато більший потенціал для зростання, і ми вбачаємо вагому роль мережі НКП у збільшенні показників та ефективності участі у найбільшій науковій грантовій програмі ЄС», – зазначив Курбатов.
Також до учасників звернулися виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька та науковий радник Представництва ЄС в Україні Єгор Пивоваров.
Під час заходу керівник «Офісу Горизонт Європа в Україні» Ігор Таранов презентував результати роботи Офісу як координаційного центру програми та аналіз діяльності усіх НКП за встановленими ключовими показниками.
Під час виступу генерального директора директорату розвитку науки МОН Григорія Мозолевича йшлося про теперішній стан і перспективи участі України у програмі «Горизонт Європа». Зокрема, було наголошено: станом на квітень 2025 року 205 українських установ та організацій беруть участь у міжнародних консорціумах з виконання проєктів за програмою «Горизонт Європа», підписано 207 грантових угод на суму 59 млн євро. У 2025 році МОН передбачено продовження фінансування у розмірі 500 тис. грн на діяльність кожного НКП, що майже вдвічі більше, ніж у 2024 році (267 тис. грн);у червні 2025 року планується впровадження системи електронного звітування НКП через Національний портал міжнародного науково-технічного співробітництва.
Перший етап — для моніторингу без оцінювання. До 20 грудня 2025 року заплановано річне оцінювання діяльності НКП за встановленими КРІ; для кожного НКП уже створено персональні кабінети на Порталі «Наука».
У межах панельної дискусії учасники обговорили важливість синергії між НКП, представниками програмних комітетів, «Офісом Горизонт Європа в Україні» як координаційним центром та МОН — для системного представлення інтересів України у формуванні робочих програм ЄС і розширення участі українських колективів у конкурсах.
Спільно напрацьовано пропозиції щодо врахування кількості конкурсів під час аналізу виконання ключових показників ефективності НКП, налагодження ефективнішої комунікації між НКП та представниками України до програмних комітетів у межах відповідних напрямів діяльності, проведення спільних заходів з українськими виконавцями проєктів «Горизонт Європа» для поширення досвіду, опрацювання з європейською стороною питання подальшої підтримки в контексті можливого навчання проєктних менеджерів закладів вищої освіти, наукових установ, організацій України.
Захід завершився сесією питань і відповідей, що дало змогу обговорити технічні та організаційні аспекти подальшої взаємодії.
Студенти Поліського університету дізналися про роботу ТОВ «Кооператив АгроВесна» та актуальні вакансії
На агрономічному факультеті Поліського національного університету відбулася зустріч представників ТОВ «Кооператив АгроВесна» із здобувачами вищої світи спеціальностей «Агрономія», «Захист і карантин рослин» і «Садівництво і виноградарство».
Кластер «АгроВесна» – один з лідерів ягідного напрямку в Україні по виробництву та реалізації свіжої ягоди: суниця, малина, лохина, смородина, порічка, ожина.
Стратегічною метою підприємства є створення високопродуктивного Агро-Індустріального парку з переробки та продажу плодово-ягідної продукції. Саме тому господарство зацікавлене у підготовці кваліфікованих спеціалістів аграрного спрямування.
Під час зустрічі виконавчий директор Євгеній Пилипончик ознайомив присутніх із особливостями роботи агропідприємства та наявними вакансіями.
Студенти агрономічного факультету Поліського національного університету матимуть можливість проходити виробничу практику на базі підприємства, а також отримати практичний досвід та перспективу для майбутнього працевлаштування.
Студента Поліського університету відзначили за допомогу ЗСУ в рамках проєкту «Поліський РЕБ»
До Поліського національного університету завітав засновник проєкту «Поліський РЕБ» Сергій Хоменко, аби особисто вручити подяку студенту факультету інженерії та енергетики Роману Слободенюку за вагомий внесок у допомогу ЗСУ.
Відзначимо, що в межах проєкту волонтери збирають для військових системи РЕБ, але роблять це, не закладаючи комерційної складової у собівартість. Спеціальне обладнання почали виготовляти рік тому на замовлення військових, яким раніше передавали виготовлені в рамках проєкту «Поліські броніки» бронежилети.
«Інженери, які працюють у волонтерській команді, вивчили цю тему, розібралися які потрібні комплектуючі, де їх брати, що вони коштують. Коли ми почали вивчати тему, виявилося, що прототип потрібного нам РЕБу вартує в межах 5 тисяч доларів. Це 200 тисяч гривень. Ми були, м’яко кажучи, дуже засмучені ціною, але коли ми самі занурилися в тему, вивчили, то виявилося, що якщо підходити з максимальної ефективністю, то 40 тисяч гривень досить для того, щоб зробити потужний трьохдіапазонний РЕБ, який закриває частоти 700, 900, 1100 МГц. Інженери слідкують за актуальністю потреб військових і реагують на них, тому додають й частоту 400 МГц і навіть 200 МГц», – пояснює Сергій Хоменко.
Усі охочі можуть підтримати проєкт донатом, адже всі кошти йдуть на придбання комплектуючих https://send.monobank.ua/jar/38LjJ2De5s, номер картки банки – 5375411218021330.
